Справа № 362/6258/23
Провадження № 2-н/362/544/23
УХВАЛА
02 жовтня 2023 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернулася до суду з заявою про стягнення аліментів, в якій просить суд видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 та малолітнього сина ОСОБА_4 у розмірір однієї третини частини заробітку (доходу) платника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з моменту звернення до суду до досягнення дитиною повноліття.
Дослідивши матеріали заяви суд вважає, що у видачі судового наказу слід відмовити, з огляду на наступне.
Статтею 160 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23.12.2012 р. наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Виходячи з чого, заява про видачу судового наказу повинна чітко відповідати вимогам ЦПК та у ній не повинно бути будь-яких розбіжностей.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - з дня подання такої заяви.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.
В той час, прохальна частина заяви не містить інформації щодо стягувача аліментів та конкретизації моменту припинення стягнення на двох дітей.
Таким чином, у задоволенні заяви слід відмовити, оскільки прохальна частина поданої заяви не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України та ч. 1 ст. 191 СК України.
За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 161, 163, 165, 166, 260, 261, 353, 354 ЦПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л.М. Кравченко