Рішення від 03.11.2023 по справі 304/2095/22

Справа № 304/2095/22 Провадження № 2/304/90/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Чепурнова В. О.,

з участю секретаря судового засідання Галас А.Ю.,

позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивачки - адвоката Кульчицького Р.Р.,

представника відповідача - адвоката Муругова В.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/2095/22 за позовом ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення,

УСТАНОВИВ:

позивачка звернулася до суду з позовом, який мотивує тим, що вироком Перечинського районного суду Закарпатської області від 13 вересня 2022 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, який 14 жовтня 2022 року набрав законної сили. Вказаним вироком суду встановлено обставини нанесення відповідачем тілесних ушкоджень сину позивачки - неповнолітньому ОСОБА_2 , а тому причинно-наслідковий зв'язок щодо факту спричинення тілесних ушкоджень дитині вважає встановленими, тобто такими, що не підлягають доказуванню. У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями син позивачки був госпіталізований до лікаря з діагнозом: «ЗЧМТ, струс головного мозку, з ускладненням-поверхневої травми волосистої частини голови, забійної гематоми лоба; проходив стаціонарне лікування до 19 серпня 2022 року, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 1273 від 23 серпня 2022 року. Також у висновку судово-медичного експерта № 256 від 30 серпня 2022 року зазначено, що ушкодження у вигляді струсу головного мозку потягли за собою розлад здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більше як 21 день, і за цією ознакою кваліфікуються як тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Дані тілесні ушкодження потягли за собою необхідність відновлення стану здоров'я як фізичного, так і психічного. Під час лікування позивачка витратила на придбання ліків та лікарських засобів 1 000 грн. Однак, відповідач у добровільному порядку будь-якої допомоги не надавав. Також син позивачки досі жаліється на головні болі та головокружіння, не може відвідувати через цей стан спортивні секції. Він спокійно не спить, приймає знеболюючи та заспокійливі препарати. На цій підставі просить позов задовольнити.

У судовому засіданні позивачка та її представник - адвокат Кульчицький Р.Р. позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити з мотивів, які викладені в позовній заяві. Також зазначили, що заходи досудового врегулювання спору жодних позитивних наслідків не дали.

Представник відповідача - адвокат Муругов В.О. в судовому засіданні позов визнав частково. Зокрема, зазначив, що відповідач визнає позов в частині відшкодування прямої матеріальної шкоди в розмірі 1 000 грн. Крім того визнає моральну шкоду, заподіяну неповнолітньому ОСОБА_2 в розмірі 3 000 грн., а також моральну шкоду, яка заподіяна його матері (позивачці) - ОСОБА_1 в розмірі 1 000 грн. Разом з тим зазначив, що в матеріалах справи наявний відповідний письмовий відзив на позовну заяву (а.с. 53-56). Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження, суд приходить до наступного висновку. Судом встановлено, що відповідно до вироку Перечинського районного суду Закарпатської області від 13 вересня 2022 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 1 350 грн. (а.с. 20-22).

Також судом встановлено, що 14 жовтня 2022 року вказаний вирок Перечинського районного суду Закарпатської області набрав законної сили. (а.с. 22).

Згідно даного вироку судом встановлено обставини нанесення відповідачем тілесних ушкоджень сину позивачки - неповнолітньому ОСОБА_2 , а тому причинно-наслідковий зв'язок щодо факту спричинення тілесних ушкоджень дитині, суд вважає встановленими, тобто такими, що не підлягають доказуванню.

У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями син позивачки був госпіталізований до лікаря з діагнозом: «ЗЧМТ, струс головного мозку, з ускладненням-поверхневої травми волосистої частини голови, забійної гематоми лоба; проходив стаціонарне лікування до 19 серпня 2022 року, що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 1273 від 23 серпня 2022 року (а.с.19-20).

Також у висновку судово-медичного експерта № 256 від 30 серпня 2022 року зазначено, що ушкодження у вигляді струсу головного мозку потягли за собою розлад здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більше як 21 день, і за цією ознакою кваліфікуються як тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я (а.с.12-18).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб. Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, та полягає зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як роз'яснено в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Крім того, як роз'яснено в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки позивач ОСОБА_1 повністю довела спричинену їй матеріальну шкоду на суму 1 000 гривень, а такий розмір шкоди визнаний відповідачем, тому її позов в цій частині підлягає до задоволення в повному обсязі.

Що стосується цивільного позову ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 15 000 гривень, то з огляду на те, що такими не надано жодного належного та допустимого письмового доказу на підтвердження спричинення моральної шкоди у такому розмірі, а відтак позов в цій частині слід задовольнити часткового.

У відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, а згідно п. 1 ч. 2 тієї ж статті моральна шкода відшкодовується незалежно від вини, якщо шкоду завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Як зазначено у ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно ч. 3 цієї ж статті моральна шкода відшкодовується грішми у розмірі який, визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, при цьому враховуються вимоги розумності та справедливості. Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Як роз'яснено в п. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» від 02 липня 2004 року № 13, при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди за позовом потерпілого суди повинні керуватися відповідними положеннями Цивільного кодексу України та роз'ясненнями, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5, від 27 лютого 2009 року № 1) від 31 березня 1995 року № 4 (далі - Постанова). Відповідно до п. 3 вищевказаної Постанови під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. У абзаці 1 пункту 9 цієї ж Постанови зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. 7 ЦК України, ст. 6-13, 76, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову суму в розмірі 10 000 грн. (десять тисяч гривень) в якості відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 3 000 грн (три тисячі гривень) в якості відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 1 000 грн (одну тисячу гривень) в якості відшкодування матеріальної шкоди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_3 .

Головуючий: Чепурнов В. О.

Попередній документ
114680247
Наступний документ
114680249
Інформація про рішення:
№ рішення: 114680248
№ справи: 304/2095/22
Дата рішення: 03.11.2023
Дата публікації: 08.11.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Перечинський районний суд Закарпатської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (17.01.2024)
Дата надходження: 28.11.2022
Предмет позову: про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення за позовом Хиля Лесі Іванівни, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього Хилі Олександра Юрійовича до Гедя Романа Івановича
Розклад засідань:
12.01.2023 10:00 Перечинський районний суд Закарпатської області
30.01.2023 11:30 Перечинський районний суд Закарпатської області
21.02.2023 13:30 Перечинський районний суд Закарпатської області
22.03.2023 11:00 Перечинський районний суд Закарпатської області
18.09.2023 11:00 Перечинський районний суд Закарпатської області
13.10.2023 14:00 Перечинський районний суд Закарпатської області
31.10.2023 14:00 Перечинський районний суд Закарпатської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЧЕПУРНОВ ВАДИМ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
суддя-доповідач:
ЧЕПУРНОВ ВАДИМ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
відповідач:
Гедьо Роман Іванович
позивач:
Хиля Леся Іванівна
особа, відносно якої вирішується питання:
Хиля Олександр Юрійович