Справа № 303/10498/23
2/303/1637/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2023 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Курах Л.В
секретар судового засідання Немеш Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Мукачево заяву Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Мукачівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки
Одночасно із поданням позовної заяви до суду Мукачівською окружною прокуратурою в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову відповідно до якої позивач просить суд накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2110400000:01:017:0427, площею 0,0454 га, яка знаходиться на території міста Мукачево Закарпатської області, вартістю 149639,44 грн., та заборонити ОСОБА_1 розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об'єднання земельної ділянки з кадастровим номером 2110400000:01:017:0427.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач зазначає, що громадянин російської федерації ОСОБА_1 08.05.2018 року на підставі свідоцтва про право на спадщину прийняв у спадщину за померлим батьком ОСОБА_2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення. Проте протягом одного року після набуття права власності на земельну ділянку ОСОБА_1 її не відчужив, що порушує ч. 4 ст. 81 ЗК України. При цьому невжиття заходів забезпечення позову надасть можливість теперішньому власнику ОСОБА_1 розпорядитись земельною ділянкою на власний розсуд, у зв'язку з чим існує очевидна небезпека відчуження нерухомого майна, що унеможливить ефективний захист порушених прав та інтересів держави. Крім цього, власник може ініціювати питання щодо зміни конфігурації (об'єднання, поділу), вчинення інших дій, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду про повернення земельної ділянки державі.
У зв'язку з цим вважає, що є достатні підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 2110400000:01:017:0427, площею 0,0454 га, яка знаходиться на території міста Мукачево Закарпатської області, вартістю 149639,44 грн. та встановленням заборони ОСОБА_1 розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об'єднання земельної ділянки з кадастровим номером 2110400000:01:017:0427.
Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Також, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оглянувши матеріали позову та заяви про забезпечення позову, суд приходить до такого висновку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії. Згідно з ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.
Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності (п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України).
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.
Таким чином судом встановлено, що предметом позову, з яким позивач звернувся до суду є земельна ділянка, площею 0,0454 га за кадастровим номером 2110400000:01:017:0427, яка розташована на території міста Мукачево Закарпатської області та на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , який є відповідачем по справі.
При цьому встановлено, що між сторонами дійсно виник спір щодо права власності на спірну земельну ділянку. У поданій заяві про забезпечення позову чітко вказано вид забезпечення позову, зазначено усю необхідну інформацію про предмет забезпечення. Заява містять достатньо обґрунтовані припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Спосіб забезпечення позову, обраний заявником, є співмірним із позовними вимогами. Так, у разі відчуження відповідачем спірного об'єкту нерухомого майна, будуть порушені права позивача на ефективний захист. Інститут забезпечення позову покликаний саме на запобігання можливому відчуженню майна, на яке накладено арешт чи заборона вчиняти певні дії.
Крім того, заходи забезпечення позову є тимчасовими і в разі вирішення між сторонами спору можуть бути скасовані судом.
Таким чином, суд вважає за можливе вжити заходи забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб і такий є співмірним з заявленими в позові вимогами, ефективним та необхідним, з огляду на предмет та підстави позову. Невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку, якщо воно буде ухвалене на користь держави.
Керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2110400000:01:017:0427, площею 0,0454 га, яка знаходиться на території міста Мукачево Закарпатської області.
Заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об'єднання земельної ділянки з кадастровим номером 2110400000:01:017:0427, площею 0,0454 га, яка знаходиться на території міста Мукачево Закарпатської області.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Копію ухвали про забезпечення позову направити сторонам по справі, а також для негайного виконання та вжиття відповідних заходів.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуюча Л.В.Курах