Справа № 199/7219/23
(1-кп/199/596/23)
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.2023 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12023041030003042 від 03.08.2023 відносно:
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, освіта повна вища, одруженого, працюючого як фізична особа-підприємець, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
за участю: прокурора - ОСОБА_4 , потерпілої - ОСОБА_5 , обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
УСТАНОВИВ:
02.08.2023 приблизно об 11:00 годині водій ОСОБА_3 , керуючи власним технічно справним автомобілем «Mercedes-Benz Е220», н.з. НОМЕР_1 , рухався по вулиці Маршала Малиновського з боку Центрального мосту в напрямку Усть-Самарського мосту в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпра.
Під час руху водій ОСОБА_3 , порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу позначеного дорожніми знаками 5.35.1, 5.38.2 «пішохідний перехід» та дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра» розташованого в районі будівлі № 34 вулиці Маршала Малиновського, перед яким зліва в сусідній смузі почав зменшувати швидкість та зупинятися транспортний засіб, водій ОСОБА_3 не зменшив швидкість керованого ним транспортного засобу, не переконався, що на пішохідному переході немає пішоходів для яких може бути створена перешкода чи небезпека, продовжив рух, внаслідок чого на вказаному пішохідному переході скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5 , яка перетинала проїзну частину зліва направо по ходу його руху по пішохідному переходу.
Своїми діями ОСОБА_3 грубо порушив вимоги п.п. 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України, які свідчать:
п. 18.1. «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»;
- п. 18.4. «Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».
Порушення вимог п.п. 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 знаходиться у причино-наслідковому зв'язку з настанням дорожньо-транспортної події, внаслідок якої пішоходу ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани та підшкірної гематоми в тім'яній області праворуч, закритого уламкового перелому шийки правої плечової кістки зі зміщенням, синця - по передній, зовнішній та задній поверхням правого плечового суглобу з переходом у верхню третину правого плеча відповідно, закритого перелому правої сідничної кістки зі-зміщенням, п'яти синців - по зовнішній поверхні правої гомілки у верхній третині, по задньо-внутрішній поверхні лівої гомілки у верхній третині, по задньо-внутрішній поверхні лівої гомілки у середній третині, по передньо-зовнішній поверхні правого гомілково-ступневого суглобу, по тильній поверхні правої стопи в проекції З-5-ї плюснових кісток з переходом на фаланги та міжфалангові суглоби 3-5-го пальців, двох ділянок, які можуть бути наслідками загоєння - по задньо-внутрішній поверхні лівого плеча у нижній третині, по тильній поверхні правої стопи в проекції голівки 1-ї плюснової кістки, що за своїм характером відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день), п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних », затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 № 6 - термін зрощення кісткової тканини понад 21-ну добу.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, оскільки він вперше вчинив з необережності нетяжкий злочин, вину у вчинені кримінального правопорушення визнав в повному обсязі, щиросердно розкаявся у вчиненому, відшкодував потерпілій ОСОБА_5 шкоду, заподіяну її здоров'ю внаслідок ДТП, примирився з нею.
Потерпіла ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні просила суд звільнити від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки вона примирилася з обвинуваченим та ОСОБА_3 заподіяну шкоду її здоров'ю відшкодував, претензій до обвинуваченого ОСОБА_3 вона не має.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 вважав можливим звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України та закрити кримінальне провадження на підставі ст. 284 КПК України, оскільки він вперше притягається до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальне правопорушення з необережності, яке відноситься до нетяжкого злочину, відшкодував потерпілій ОСОБА_5 шкоду, завдану її здоров'ю, внаслідок ДТП та примирився з останньою, щиро розкаявся у вчиненому.
Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, вважає, що є всі підстави, передбачені ст. 46 КК України, для звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілою, виходячи з наступного.
Згідно п. 1) ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частиною 3 ст. 288 КПК України передбачено, що при розгляді питання про звільнення від кримінальної відповідальності, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Стаття 46 КК України визначає, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 вперше з необережності вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, яке відноситься до необережного нетяжкого злочину, яке не є корупційним кримінальним правопорушенням та не вчинено у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, щиросердно розкаявся у вчиненому, примирився з потерпілою ОСОБА_5 та відшкодував завдані потерпілій збитки внаслідок ушкодження її здоров'я через дорожньо-транспортну пригоду.
Суд також враховує те, що обвинувачений ОСОБА_3 одружений, працює як фізична особа-підприємець, за місцем проживання характеризується позитивно.
Відповідно до змісту обвинувального акту обставинами, які помішують покарання обвинуваченому, визнані: активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку; обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено.
Таким чином, викладені вище обставини свідчать про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливо без застосування заходів кримінального покарання, а тому ОСОБА_3 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, а кримінальне провадження за ч. 1 ст. 286 КК України - закриттю на підставі п. 1) ч. 2 ст. 284 КПК України.
Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на залучення експертів, суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 02.12.2021 у справі № 449/1689/19 (провадження № 51-3089км21), відповідно до якого Верховний Суд підкреслив, що ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат на правову допомогу та витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів. Процесуальні витрати виникають і пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження. Верховний Суд наголосив, що нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається. Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.
Таким чином, питання про відшкодування витрат на залучення експертів суд вирішує у відповідності до приписів ст.ст. 122, 124 КПК України, оскільки кримінальне провадження закривається з нереабілітуючих підстав.
Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.
Питання про скасування арешту майна суд вирішує у відповідності до ч. 4 ст. 174 КПК України.
Керуючись ст.ст. 284-286, 288, п. 2) ч. 3 ст. 314, 369, 371, 372 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Закрити кримінальне провадження № 12023041030003042 відносно ОСОБА_3 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі п. 1) ч. 2 ст. 284 КПК України, а ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням винного з потерпілою.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов'язані із проведенням судової автотехнічної експертизи, на суму 1912 (одна тисяча дев'ятсот дванадцять) гривень.
Скасувати арешт з позбавленням прав розпорядження та відчуження, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 04.08.2023, на автомобіль «Mercedes-Benz Е220», н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_3 (справа № 932/7133/23, номер провадження № 1-кс/932/2916/23).
Речовий доказ: автомобіль «Mercedes-Benz Е220», н.з. НОМЕР_1 , - повернути ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали суду. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1