УХВАЛА
03 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 904/2161/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа № 14"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2022 та
постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.08.2023
за позовом житлово-будівельного кооперативу № 295
до міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа № 14"
про стягнення 29 860, 60 грн боргу за договором оренди та
зустрічним позовом міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа № 14"
до житлово-будівельного кооперативу № 295
про визнання недійсним договору оренди,
ВСТАНОВИВ:
Міський комунальний заклад культури "Дніпровська дитяча музична школа № 14" (далі - музична школа, відповідач за первісним позовом, скаржник) звернувся 25.10.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою (надійшла до касаційної інстанції 30.10.2023), в якій просить: скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.08.2023 (повний текст постанови виготовлено 27.09.2023) зі справи № 904/2161/22 у частині позовних вимог за первісним позовом, які було задоволено та у вимогах за зустрічним позовом в задоволенні яких було відмовлено; ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні первісних позовних вимог та задоволення зустрічних позовних вимог в повному обсязі. Крім того, прохальна частина касаційної скарги містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження спірних судових актів.
Касаційна скарга відповідача за первісним позовом не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Предметом касаційної скарги є рішення місцевого суду від 14.12.2022 та постанова апеляційного господарського суду від 14.08.2023. Отже, скаржником оскаржується рішення суду, передбачене пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з відповідним посиланням на статтю 287 цього Кодексу. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Крім того, Верховний Суд зазначає, що поряд із обґрунтуванням норм права, застосованих судом апеляційної інстанції неправильно або з порушенням, на його думку, скаржник має одночасно викласти підстави для такого оскарження (разом чи окремо), визначених частиною другою статті 287 ГПК України: 1) послатися на висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (із зазначенням в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах) (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України); 2) описавши спірні правовідносини, належно обґрунтувати мотиви (з чітким посиланням на норму права: абзац, пункт, частину статті) необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України); 3) пославшись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та конкретизувавши зміст правовідносин, скаржник має послатися на відповідну норму права, щодо якої відсутній висновок та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України); 4) посилаючись, як на підставу для оскарження судового рішення, на частини першу, третю статті 310 ГПК України, на скаржника покладається обов'язок обґрунтувати мотиви взаємозв'язку між ухваленням незаконного судового рішення та підставою для його касаційного оскарження, передбаченою статтею 287 цього Кодексу з урахуванням частини першої, третьої статті 310 ГПК України. При цьому скаржник має усвідомлювати, що наслідком обґрунтованої підставності для такого звернення буде скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України).
Перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України вбачається, що першою підставою касаційного оскарження спірних судових актів музична школа зазначає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування: статей 203, 215, частини першої статті 316, частини першої статті 317, частин першої та другої статті 319, частини другої статті 331, частини першої статті 759, частини першої статті 761, частини першої статті 763 Цивільного кодексу України; частини четвертої статті 284, частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України; пункту 4 частини першої та частини другої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" - у подібних правовідносинах). Зазначена підстава узгоджуються з вимогами касаційної скарги про скасування спірних судових актів та ухваленням нового рішення у справі.
Крім того, скаржник вказує на унеможливлення встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, через недослідження судами зібраних у справі доказів - друга підстава для звернення з касаційною скаргою, яка визначена положеннями пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України з відповідним посиланням на пункт 4 частини четвертої статті 287 ГПК України. Між тим вказує, що відповідачу за зустрічним позовом відмовлено у задоволенні клопотання про долучення доказів (наказу Міністерства юстиції України від 11.04.2023 № 1297/5 та висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 23.11.2022) відсутності права власності у позивача за первісним позовом на об'єкт оренди, за користування якого стягується борг, що є предметом первісного позову - третя підстава для звернення з касаційною скаргою, яка визначена положеннями пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК України з відповідним посиланням на пункт 4 частини четвертої статті 287 ГПК України. До того ж вказує, що суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 31.03.1980 № 209§21 та акта державної комісії від 31.03.1980 про прийняття в експлуатацію 9-ти поверхового 136 квартирного житлового будинку № 13к ЖБК 295 з вбудованими приміщеннями) - четверта підстава для звернення з касаційною скаргою, яка визначена положеннями пункту 4 частини третьої статті 310 ГПК України з відповідним посиланням на пункт 4 частини четвертої статті 287 ГПК України.
Однак підстави 2-4 (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункти 1, 3, 4 частини третьої статті 310 ГПК України) для звернення із касаційною скаргою є необґрунтованими та взаємонеузгодженими стосовно вимог про скасування судових актів з ухваленням нового рішення у справі. Отже, касаційна скарга підлягає залишенню без руху через наявність суттєвих недоліків в зазначеній частині підстав касаційного оскарження, які підлягають усуненню.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" [у редакції, що діяла на час подання (2022 рік) даної позовної заяви] ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).
Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання (2022 рік) цієї позовної заяви) ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" у 2022 році з 1 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2 481 грн.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що у 2022 році у справі № 904/2161/22 подано первісний позов про стягнення 29 860, 60 грн боргу за неналежне виконання договору оренди від 10.02.2020 № 1 та зустрічний позов про визнання недійсним договору оренди від 10.02.2020 № 1.
Рішенням місцевого суду від 14.12.2022, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду від 14.08.2023 первісний позов задоволено частково та стягнуто з музичної школи 22 099,08 грн боргу. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.
Музична школа оскаржує до касаційної інстанції судові акти повністю. Отже, предметом касаційного розгляду є одна майнова та одна немайнова вимоги.
З урахуванням викладеного та беручи до уваги майновий та немайновий характер спору, при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір за одну майнову вимогу, що складає 4 962 грн (2 481 грн (мінімальна ставка) х 200%) та за одну немайнову вимогу 4 962 грн, (2 481 грн х 200%), а всього 9 924 грн.
Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме: у сумі 9 924 грн за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- Отримувач коштів: ГУК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102;
- Найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
- Призначення платежу: "Судовий збір за розгляд касаційної скарги …на рішення …у справі №…".
Крім того, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду звертає увагу, що з 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX. Зокрема, імперативним змістом частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX) визначено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Одночасно з введенням в дію Закону від 29.06.2023 № 3200 внесені зміни до ГПК України (в тому числі до частин шостої-восьмої статті 6, статті 242, пункту 2 частини другої статті 290, статті 291 ГПК України).
При цьому відповідно до пункту 2 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі крім іншого повинно бути зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В супереч змісту вказаної норми касаційна скарга подана в інтересах музичної школи її представником - адвокатом Бажаном Владиславом Павловичем (далі - Бажан В.П.), не містить відомостей про наявність або відсутність в нього електронного кабінету. Крім того, відповідно до відповіді від 30.10.2023 № 224902, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", наявна інформація про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС у юридичної особи з ЄДРПОУ 02215963. Зазначений код ЄДРПОУ належить міському комунальному закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа № 14", інтереси якого у справі № 904/2161/22 представляє адвокат Бажан В.П.
Відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України (у редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX) у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 174 ГПК України (у редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX), суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
У зв'язку з відсутністю у касаційній скарзі, поданій представником музичної школи - адвокатом Бажаном В.П., відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, а суд касаційної інстанції не може перевірити такі відомості у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", то касаційну скаргу слід залишити без руху.
Таким чином, з урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. При цьому, з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
Щодо клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження спірних судових актів, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на те, що касаційна скарга музичної школи у справі № 904/2161/22 підлягає залишенню без руху до усунення недоліків, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження спірних судових актів, буде розглянуте Касаційним господарським судом після усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 6, 169, 174, 234, 290, 292 ГПК України, Касаційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу міського комунального закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа № 14" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.08.2023 зі справи № 904/2161/22 залишити без руху.
2. Надати міському комунальному закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа № 14" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Роз'яснити міському комунальному закладу культури "Дніпровська дитяча музична школа № 14", що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк