ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
УХВАЛА
02.11.2023 Справа № 914/913/23
за заявою: Комунального підприємства “Червоноградтеплокомуненерго”, м. Червоноград, Львівська обл. (вх.№4227/23 від 23.10.2023р.)
про відстрочення виконання судового рішення
у справі №914/913/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ
до відповідача: Комунального підприємства “Червоноградтеплокомуненерго”, м. Червоноград, Львівська обл.
про: стягнення заборгованості
Суддя Коссак С.М.
за участі секретаря Полюхович Х.М.
від позивача: Конопліцький Ігор Васильович - представник;
від відповідача (заявника): Дмуховський Степан Михайлович - представник
Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.07.2023 року у справі №914/913/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ до відповідача Комунального підприємства “Червоноградтеплокомуненерго”, м. Червоноград, Львівська обл. про стягнення заборгованості задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 21 040 746,74грн. заборгованості з якої: 17 696 099,76грн. - основний борг, 354 891,64грн. - 3% річних, 2 989 755,34грн. - інфляційні втрати та 315 611,20грн. судового збору. На виконання рішення господарського суду Львівської області від 28.07.2023 року, Господарським судом Львівської області 04.09.2023 року видано відповідний наказ по даній справі.
23.10.2023 року через систему "Електронний суд" Господарського суду Львівської області Комунальним підприємством “Червоноградтеплокомуненерго” подано заяву (вх.№4227/23) про відстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області у справі №914/913/23, терміном на шість місяців.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінювати спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Ухвалою суду від 23.10.2023 року прийняти заяву до розгляду та призначено її розгляд на 02.11.2023 року на 14:45 год.
В судове засідання 02.11.2023 року позивач явку представника забезпечив, заперечив проти задоволення заяви про відстрочку рішення. 31.10.2023 року через систему «Електронний суд» представником позивача подано заяву за вх.№ 26334/23, в якій повністю заперечує проти поданої заяви про відстрочку виконання рішення суду, обгрунтовуючи свої запереченням тим, що боржник веде активну господарську діяльність, про що свідчить рух коштів по єдиному казначейському рахунку та боржник є активним учасником процедури закупівлі товарів та послуг на платформі Державні закупівлі. Одночасно, представник позивача зазначає, що за укладеним договором між ним і відповідачем постачався імпортований природний газ, закуплений за зовнішньоекономічними контрактами, умовами яких встановлені чіткі строки розрахунків та наголошує на тому, що бюджетом України та фінансовим планом позивача, який затверджений Кабінетом міністрів України, не передбачені фінансові можливості для кредитування своїх контрагентів.
В судове засідання 02.11.2023 року представник заявника (відповідача) з'явився, просить відстрочити на шість місяців виконання рішення господарського суду Львівської області від 28.07.2023 року у справі № 914/913/23, мотивуючи свою заяву тим, що примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 28.07.2023 року у даній справі може ускладнити подальшу діяльність підприємства та може призвести до неможливості виконання функцій, покладених на постачальника теплової енергії на території м. Червоноград, м. Соснівка та смт. Гірник та зазначає, що єдиним джерелом надходження коштів на рахунки підприємства є оплата споживачами комунальних послуг, яка на сьогодні є низькою. До поданої заяви додано звіт про фінансовий стан та податкову декларацію.
Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, заслухавши пояснення представника заявника та подані позивачем заперечення на заяву, сукупно оцінивши докази, які мають значення для заяви у даній справі, господарський суд Львівської області щодо відстрочки виконання рішення суду, зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 331 ГПК України).
Згідно ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, відстрочка або розстрочка виконання рішення допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. Отже, господарський суд не зобов'язаний задовольняти заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
Виходячи із наведеного, законодавець, у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, тобто, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суд повинен встановлювати матеріальні інтереси обох сторін.
Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища.
Заборгованість, стягнення якої було предметом розгляду у справі, виникла з вини боржника, несплата даної заборгованості протягом тривалого часу порушує матеріальні інтереси позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ.
Суд вважає за необхідне зазначити, що боржник не позбавлений права звернутися безпосередньо до стягувача із заявою про реструктуризацію заборгованості, яка виникла по договору, розстрочку, відстрочку сплати заборгованості.
Викладені боржником у заяві доводи стосуються наслідків, які можуть настати після виконання рішення суду, не мають достовірного характеру та ґрунтуються на його припущеннях.
В той же час заявником не обґрунтовано винятковості обставин, що ускладнюють виконання рішення суду у справі №914/913/23 чи роблять таке виконання неможливим, не подано жодних доказів, які б могли бути підставою для відстрочення виконання рішення суду, доказів часткової оплати боргу чи звернення до стягувача.
Також заявником не доведено, що ті обставини, які, на його думку, унеможливлюють виконання рішення суду на момент розгляду заяви про відстрочку, зміняться в майбутньому після можливого відстрочення та нададуть йому змогу виконати рішення в повному обсязі.
В обґрунтування можливого виконання рішення суду внаслідок відстрочення заявник посилається, зокрема, на те, що виконання рішення господарського суду Львівської області від 28.07.2023 року у даній справі може ускладнити подальшу діяльність підприємства та може призвести до неможливості виконання функцій, покладених на постачальника теплової енергії на території м. Червоноград, м. Соснівка та смт. Гірник та зазначає, що єдиним джерелом надходження коштів на рахунки підприємства є оплата споживачами комунальних послуг, яка на сьогодні є низькою. Однак, до матеріалів справи заявником не долучено доказів на підтвердження факту повного чи часткового виконання умов укладеного договору між позивачем та відповідачем.
При цьому судом враховується, що відповідно до Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 1 півріччя 2023 рік вбачається, , що чистий фінансовий результат у збитку КП «Червоноградтеплокомуненерго» складає 20 132 тис. грн., а відповідно до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств на 1 півріччя 2023 року об'єкт оподаткування становить 233 135 924 грн. Також, заявником повідомлено суд, що станом на жовтень 2023 року заборгованість ДП «Львіввугілля» перед заявником становить 18470,30 тис. грн. Окрім того, заявником стягнуто заборгованість з рядку підприємств, які зазначені у заяві, що свідчить що у заявника існують фінансові надходження, відповідно до яких він може виконувати рішення суду, хоча б частково.
Відсутність у боржника грошових коштів станом на зараз, не може свідчити про неможливість виконання рішення суду з огляду на існування інших, крім звернення стягнення на грошові кошти, способів виконання рішення суду, передбачених Законом України “Про виконавче провадження”.
Заявником не наведено жодних доводів та доказів того, що ним вживаються та чи вживатимуться на майбутнє заходи щодо покращення результатів господарської діяльності, поповнення обігових коштів, тощо.
Відстрочення виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочення виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Відповідно до частин 1, 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення… виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочення виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочення виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочення (відстрочення) виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.
При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому.
Суд також зазначає, що чинне законодавство України не встановлює будь-яких привілей підприємствам за фактом їх належності до видів та організаційно-правових форм в аспекті неналежного виконання господарських зоб'язань чи відтермінування виконання рішень судів, що набрали законної сили. Необхідність відстрочення рішення суду повинно обґрунтовуватися належними та допустимими доказами, що подаються заявником.
Будь-яких інших доказів, які б могли свідчити про існування інших обставин, які б могли бути підставою для відстрочення виконання рішення суду, боржником не надано.
Крім того, з точки зору відсутності необхідного балансу інтересів суд врахував, що станом на час розгляду справи доказів часткового погашення боргу чи вчинення дій, які б свідчили про намір виконати рішення суду не надано.
У п. 49 рішення у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» Європейський суд в черговий раз наголосив на тому, що втручання, яким можна вважати відстрочення виконання рішення суду має забезпечити «справедливу рівновагу» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою.
ЄСПЛ у пункті 48 рішення від 30 листопада 2004 року у справі "Бакалов проти України" та в пункті 40 рішення від 18 жовтня 2005 року у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справах № 925/246/17, № 925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 12-46гс18, від 17.04.2018 року № 911/4249/16, провадження №12-70гс18.
Суд також зазначає, що чинне законодавство України не встановлює будь-яких привілей підприємствам за фактом їх належності до видів та організаційно-правових форм в аспекті неналежного виконання господарських зоб'язань чи відтермінування виконання рішень судів, що набрали законної сили. Необхідність відстрочення рішення суду повинно обґрунтовуватися належними та допустимими доказами, що подаються заявником.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. У рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
З огляду на встановлені судом обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, враховуючи інтереси як боржника, так і стягувача, а також те, що рішення суду є обов'язковим до виконання та має бути виконане, суд не вбачає правових підстав для відстрочки виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 74, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні заяви Комунального підприємства “Червоноградтеплокомуненерго”, м. Червоноград, Львівська обл. (вх.№4227/23 від 23.10.2023р.) про відстрочення виконання рішення суду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку розділу ІV ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court/gov/ua/.
Повний текст ухвали складено 03.11.2023 року.
Суддя Коссак С.М.