ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.10.2023 Справа № 914/1266/23
Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Мельник Б.І., розглянувши матеріали справи
за позовом Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Бродівської міської ради Львівської області, м. Броди, Львівська область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів», с. Кустин, Львівська область
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, м. Львів
про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості
за участю представників сторін:
від прокуратури: Леонтьєва Н.Т.;
від позивача:не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
ПРОЦЕС.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Бродівської міської ради Львівської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 24.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 24.05.2023.
22.05.2023 засобами поштового зв'язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№12614/23).
24.05.2023 загальним відділом діловодства суду від Львівської обласної прокуратури зареєстровано відповідь на відзив (вх.№13058/23).
Ухвалою від 24.05.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 24.05.2023, суд відклав підготовче засідання на 21.06.2023.
Ухвалою від 21.06.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 21.06.2023, суд відклав підготовче засідання на 19.07.2023.
21.06.2023 через канцелярію суду представником відповідача подано клопотання про ознайомлення із матеріалами справи (вх.№15504/23).
19.07.2023 прокурором подано клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (вх.№2829/23).
Ухвалою від 19.07.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 19.07.2023, суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Головне управління ДПС у Львівській області та відклав підготовче засідання на 09.08.2023.
24.07.2023 до канцелярії суду прокурором були подані письмові пояснення у справі (вх.№18187/23).
08.08.2023 через відділ загального діловодства суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№19396/23).
Ухвалою від 09.08.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 09.08.2023, суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 13.09.2023.
Ухвалою від 13.09.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 13.09.2023, суд ухвалив відкласти розгляд справи по суті на 11.10.2023.
Ухвалою від 02.10.2023 суд призначив розгляд справи по суті на 25.10.2023 у зв'язку з призначенням судді Гоменюк З.П. прийняти участь у підготовці суддів місцевих господарських судів в період з 09.10.2023 по 13.10.2023 включно.
У судове засідання 25.10.2023 з'явився прокурор. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи до суду не скерував. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити такі.
У судове засідання 25.10.2023 позивач не з'явився, явку повноважного представника до суду не забезпечив. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не скерував.
У судове засідання 25.10.2023 відповідач не з'явився, явку повноважного представника до суду не забезпечив. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не скерував.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, у судове засідання 25.10.2023 не з'явилась, явку повноважного представника не забезпечила. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи до суду не скерувала.
У судовому засіданні 25.10.2023 суд з'ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та безпосередньо дослідив докази. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, і вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.
У судовому засіданні 25.10.2023, після повернення з нарадчої кімнати, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.
Аргументи прокурора.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що 06.03.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів», на підставі протоколу електронних земельних торгів №100 від 06.08.2018 року, було укладено договір оренди землі. Відповідно до умов цього договору Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» було передано в оренду земельну ділянку площею 11,8000 га, кадастровий номер 4620383200:08:001:0013, яка розташована за межами населеного пункту на території Лешнівської сільської ради Бродівського району Львівської області.
Надалі, 08.12.2022 року за Бродівською міською радою Львівської області було зареєстровано право власності на вищезгадану земельну ділянку. Відтак, до Бродівської міської ради Львівської області перейшли права та обов'язки орендодавця за договором оренди землі.
Згідно інформації Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» систематично порушуються строки внесення орендної плати за землю, що призвело до виникнення заборгованості останнього у розмірі 11783,00 грн. Вищенаведене свідчить про те, що ТзОВ «Агро Радехів» систематично порушує умови договору оренди і допускає заборгованість зі сплати орендної плати.
Таким чином, позивач вважає, що систематична несплата орендарем орендної плати за землю (понад три місяці та більше) за договором оренди земельної ділянки від 06.03.2018 є правовою підставою для стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 11783,00 грн, розірвання в судовому порядку оскаржуваного договору на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України та повернення власнику земельної ділянки.
Аргументи позивача.
Позивач письмових пояснень до суду не скерував.
Аргументи відповідача.
У відзиві на позовну заяві від 22.05.2023 за вх.№12614/23 відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив у повному обсязі, просив суд відмовити у задоволенні таких.
Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» вважає, що в силу приписів законодавства, з позовом до суду про розірвання договору може звертатись виключно сторона договору, а позивачем як орендодавцем за договором не подано позову про таке розірвання. Одночасно, відповідач повідомляє, що в нього були наявні підстави для звільнення від орендної плати на час дії карантину, що у свою чергу позбавило можливості виконати обов'язок по сплаті орендної плати внаслідок карантинних обмежень.
Одночасно, відповідач покликається на неможливість виконання своїх зобов'язань щодо внесення орендної плати, що було спричинено форс-мажорними обставинами, пов'язаними із військовою агресією Російської Федерації.
У своїх запереченнях відповідач наголошує на тому, що прокурором не наведено доводів щодо необхідності захисту ним інтересів держави у згаданому спорі, а, отже, такі позовні вимоги є не обґрунтованими та безпідставними з огляду на бездіяльність компетентного органу без зазначення причин неможливості здійснення позивачем у розумні строки захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку, не надано доказів того, що позивач не може чи не бажає звертатись до суду з відповідним позовом до відповідача.
Відповідач також звертає увагу суду на те, що уповноважений орган, а саме Головне управління ДПС у Львівській області вже звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом щодо стягнення заборгованості по орендній платі за земельні ділянки (справа №380/11134/21) і вимога Заступника керівника Львівської обласної прокуратури у разі задоволення її судом може призвести до подвійного стягнення одного і того самого боргу по орендній платі. Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» вважає, що зазначена заборгованість відсутня, а відповідно відсутній предмет спору, що має наслідком закриття провадження у справі. Однак, відповідачем відповідного клопотання про закриття провадження у межах розгляду справи не заявляється.
Пояснення третьої особи.
У письмових поясненнях від 08.08.2023 за вх.№19396/23, Головне управління ДПС у Львівській області зазначає, що відповідно до п. 288.1 ст.288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства. Однак, незважаючи на норми закону щодо повноти та своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної власності та взяті на себе зобов'язання згідно з договором відповідач свого обов'язку не виконує та допустив тривалу заборгованість.
Всупереч п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» не подавало податкову звітність по платі за землю та не сплачувало орендної плати за земельну ділянку з моменту укладання договору оренди землі.
Враховуючи викладені обставини, Головне управління ДПС у Львівській області просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
06.03.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» укладено договір оренди землі.
Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець, на підставі протоколу земельних торгів від 06.03.2018 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4620383200:08:001:0013, яка розташована за межами населеного пункту на території Лешнівської сільської ради Бродівського району Львівської області.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 11,8000 га, у тому числі 11,8000 га пасовища.
Відповідно до п. 2.3. договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить: 66646,75 грн (з урахуванням коефіцієнту індексації).
Згідно з п. 3.1. договору такий укладено на строк 10 років.
Відповідно до п. 4.1. договору плата за користування земельною ділянкою, право оренди якої набуто на земельних торгах згідно з протоколом торгів від 06.03.2018 у розмірі річної орендної плати 8,16001% від нормативної грошової оцінки, що становить 5438,38 грн, підлягає сплаті переможцем не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди.
Орендна плата вноситься орендарем за перший рік не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди, починаючи з наступного відповідно до Податкового кодексу України (п. 4.4. договору).
Відповідно до п. 6.1. договору після припинення дії договору орендар протягом 5 робочих днів повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Згідно з п. 8.4.8. договору орендар зобов'язаний своєчасно та в поновному обсязі вносити орендну плату.
Після закінчення строку договору повернути земельну ділянку орендодавцю в належному стані в порядку, встановленому договором (п. 8.4.12. договору).
Пунктом 11.3. договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених цим договором; внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, несплати, несвоєчасної або неповної сплати орендарем орендної плати, а також з інших підстав визначених чинним законодавством України.
Згідно з приписами п. 11.4. договору, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.
08.12.2022 державним реєстратором ЦНАП Бродівської міської ради до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис, яким за Бродівською міською радою Львівської області зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна земельну ділянку з кадастровим номером 4620383200:08:001:0013, загальною площею 11,8000 га, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №3287886 в44ід 11.04.2023.
Відповідно до п. 11.6. договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.
За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та цього договору (п. 12.1. договору).
Пунктом 14.1. договору встановлено, що такий набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди відповідно до закону.
Невід'ємною частиною договору є: агрохімічний паспорт земельної ділянки; план або схема земельної ділянки; протокол земельних торгів від 06.03.2018 року; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди.
Відповідно до акта прийому-передачі земельної ділянки до договору оренди земельної ділянки від 06.03.2018 року, Головне Управління Держгеокадастру у Львівській Області, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів», з іншої сторони, а разом іменовані - «сторони» уклали цей акт прийому-передачі земельної ділянки до договору оренди земельної ділянки від 06.03.2018 про нижченаведене:
Згідно з п.1.1, 2.1 договору оренди земельної ділянки від06.03.2018 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Лешнівської сільської ради Бродівського району Львівської області площею 11,8000 гектара.
Орендодавець передає орендарю земельну ділянку у належному стані та і визначених межах згідно з умовами договору (п. 1 акта прийому-передачі).
Датою набуття орендарем права володіння, користування земельною ділянкою є дата складання цього акту (п.2 акта прийому-передачі).
Цей акт прийому - передачі земельних ділянок є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки (п.3 акта прийому-передачі).
Львівська обласна прокуратура зверталась до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області з рядом листів, а саме: від 05.01.2023 за №15/1-16 вих-23, від 22.02.2023 за №15/1-213 вих-23 з проханням надати інформацію щодо надання копій декларацій з плати на землю, які подані ТзОВ «Агро Радехів» за 2022-2023 роки та облікованих (інтегрованих) карток з плати на землю за період заборгованості, одночасно надавши розрахунки боргу (станом на 01.02.2023).
Згідно долучених прокурором інформації Головного управління ДПС у Львівській області, декларацій з плати за землю, подані відповідачем за період 2020-2023, у ТзОВ «Агро Радехів» є заборгованість зі сплати орендної плати. Згідно долученого до позовної заяви розрахунку заборгованості з орендної плати, заборгованість ТзОВ «Агро Радехів» за період з грудня 2020 по лютий 2023 становить 11783,20 грн.
У зв'язку із систематичною несплатою орендної плати, прокурор звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 11783,20 грн, розірвання договору оренди землі від 06.03.2018 та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку площею 11,8000 га з кадастровим номером 4620383200:08:001:0013.
Відповідач доказів погашення заборгованості суду не надав.
ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Щодо обґрунтованості підстав звернення прокурора з даним позовом.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Абзацами 1-2 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. Аналогічна правова позиція про застосування вказаних норм права викладена в постановах Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18, від 22.10.2019 у справі №914/648/17, постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц.
До позовної заяви долучено листування прокуратури та позивача. Так, листом від 25.10.2022 за №15/1-1481 вих-22 Львівська обласна прокуратура звернулась до Бродівської міської ради Львівської області із запитом про надання інформації щодо виконання орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» умов договорів оренди, надання розрахунку заборгованості по кожному договору окремо станом на 01.11.2022, щодо вжитих заходів про стягнення боргу з орендної плати чи розірвання договорів оренди.
На виконання зазначеного запиту, 05.12.2022 за №1242/03-01 Бродівська міська рада Львівської області надала відповідь, у якій зазначила про те, що протягом 2021-2022 років ТзОВ «Агро Радехів» орендної плати за земельні ділянки не сплачує.
У подальшому, орган прокуратури повторно витребував інформацію у міської ради відповідно до листів від 05.01.2023 за №15/1-15 вих.-23, від 22.02.2023 за №15/1-215 вих-23.
03.02.2023 за №178/03-01 позивач повідомив Львівську обласну прокуратуру про те, що за період 2021-2022 років, станом на 01.02.2023 року, ТзОВ «Агро Радехів» орендної плати за земельні ділянки не сплачує.
05.04.2023 за №496/03-01 позивач повідомив Львівську обласну прокуратуру про те, що відповідач і надалі не здійснив оплату орендної плати за земельні ділянки.
Листом від 04.04.2023 за №15/1-411 вих-23 Львівська обласна прокуратура повідомила Бродівську міську раду Львівської області, що враховуючи невжиття органом місцевого самоврядування заходів щодо розірвання договору, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати у встановленому законом порядку, Львівська обласна прокуратура приймає рішення про звернення до Господарського суду Львівської області із позовною заявою в інтересах держави в особі позивача Бродівської міської ради Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» про розірвання договору, повернення земельної ділянки кадастровий номер 4620383200:08:001:0013 та стягнення заборгованості з орендної плати.
Частиною 3 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Згідно з положеннями ч. 1 вказаної статті органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Виходячи із наведених норм законодавства, «державним» (суспільним, публічним) інтересом для звернення прокурора до суду із даним позовом є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - припинення істотного порушенням орендарем договору, шляхом його розірвання, оскільки орендодавець позбавляється того, на що розраховував при укладенні договору, зокрема, своєчасного та в повному обсязі надходження платежів з орендної плати за землю до місцевого бюджету.
Суд зауважує, що орендодавцем по договору було Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, проте станом на даний час орендована земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади в особі Бродівської міської ради Львівської області. Відповідно, Бродівська міська рада від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки та є органом, уповноваженим розпоряджатись від імені територіальної громади спірною земельною ділянкою відповідно до закону та умов договору.
Зазначені вище обставини порушення орендарем умов договору порушують інтереси територіальної громади як складової держави, оскільки бюджет недоотримує значні кошти. Однак вищезазначене залишились поза увагою органу місцевого самоврядування - позивача, який є представницьким органом та повинен вживати ефективних заходів до забезпечення захисту інтересів громади. Радою не вжито ефективних заходів до захисту інтересів громади і відповідно до матеріалів справи не було наміру звертатися з позовними вимогами про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки. Незважаючи на те, що ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування, питання припинення правовідносин засобами цивільно-правового реагування, радою не вирішувалось.
Вказане свідчить про бездіяльності позивача та доводить необхідність для застосування представницьких повноважень прокурором з метою захисту порушених інтересів держави. Незвернення позивача до суду, відсутність претензійної роботи з орендарем, який допускає заборгованість, про що відомо міській раді, свідчить про неналежний та неефективний спосіб захисту порушених інтересів територіальної громади уповноваженим органом та є правовою підставою для звернення прокуратури до суду з позовом.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020, справа №912/2385/18.
Встановлене спростовує твердження відповідача про недоведеність підстав звернення прокурором з позовом до суду. Враховуючи наведене, прокурор у даній справі не виступає як альтернативний суб'єкт звернення до суду, а правомірно, враховуючи поведінку органу місцевого самоврядування, та відповідно до закону захищає інтереси держави.
Щодо суті позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оренду землі», ч. 1 ст. 93 Земельного Кодексу України орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
З матеріалів справи судом встановлено, що з 06.03.2018 року на підставі договору оренди землі відповідач є орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 4620383200:08:001:0013, площею 11,800 га, яка на даний час перебуває у комунальній власності в особі Бродівської міської ради Львівської області. Відповідно у відповідача існує обов'язок внесення орендної плати в розмірі річної суми 5438,38 грн.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Статтею 22 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.
Враховуючи ту обставину, що в оренду передана земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності, то суд враховує положення Податкового кодексу України, як це визначено законодавством і п. 4.4 договору оренди. Так, згідно із п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Згідно з п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.
Статтею 287 Податкового кодексу України регламентовано строк сплати плати за землю. Так, відповідно до п. 287.3 вказаної статті податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
З наведеного вище слід розуміти, що орендар мав обов'язок сплачувати орендну плату, яка встановлена договором у розмірі річної плати у сумі 5438,38 грн щомісяця у розмірі 453,20 грн, оскільки 5438,38/12 = 453,20 протягом 30 календарних днів, що настають за останнім звітним місяцем.
Матеріалами справи підтверджується існування заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» станом на 01.03.2023 щодо сплати оренди за земельну ділянку з кадастровим номером 4620383200:08:001:0013 у розмірі 11783,20 грн, яка утворилась внаслідок невнесення орендної плати з грудня 2020 року по лютий 2023.
Про наявність обов'язку сплачувати орендну плату відповідач обізнаний, адже подавав податкові декларації за 2020 2023 роки. Проте, докази сплати відповідачем наявних у нього зобов'язань відсутні. Тобто обставина порушення орендарем своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати не спростована.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 5 ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Стаття 599 Цивільного кодексу України зазначено про те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 Господарського кодексу України.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення 11783,20 грн суми заборгованості з орендної плати, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Щодо заперечень відповідача про те, що у зв'язку із веденням воєнного стану на території України, останній був позбавлений можливості щодо своєчасної орендної плати, суд визнає безпідставними, адже, несвоєчасна оплата була допущена відповідачем починаючи з грудня 2020 року, тобто до введення воєнного стану.
Покликання відповідача щодо наявності форс-мажорних обставин не підтверджені належними доказами (форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку). Враховуючи зазначене, форс-мажор може мати наслідки лише для звільнення від відповідальності за неможливість виконання основного зобов'язання, що не є предметом спору в цій справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Саме лише посилання на наявність обставин непереборної сили та надання відповідних доказів в підтвердження своїх доводів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин.
Відповідачем не надано доказів про наявність форс-мажорних обставин щодо нього, а також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, яким чином наявність форс-мажорних обставин перешкодила використовувати йому орендовану земельну ділянку в господарській діяльності та сплачувати орендну плату.
Таким чином, суд не бере до уваги покликання відповідача на форм-мажорні обставини, які спричини б обмеження здійснення господарської діяльності з моменту запровадження воєнного стану на території України.
Інші заперечення відповідача, які зводяться до того, що у орендаря взагалі був відсутній обов'язок вносити орендну плату через невикористання земельної ділянки та через впровадження карантину, також не ґрунтуються на приписах законодавства та не спростовують підстав позову. Так, ст. 52-4 Податкового кодексу України передбачає, що не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.
Щодо розгляду Львівським окружним адміністративним судом позову Головного управління ДПС у Львівській області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб по Бродівській ТГ і по Радехівській ТГ 2, адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напої (справа №380/11134/21), суд зазначає, що відповідач не довів, що борг з орендної плати з юридичних осіб по Бродівській ТГ у сумі 11783,00 грн є тим самим боргом, що стягується у справі №914/1266/23, у тій самій сумі 11783,00 грн. за той самий період: грудень 2020 - лютий 2023, за ту ж земельну ділянку.
Відповідач належних та допустимих доказів щодо заявленої суми заборгованості з орендної плати не надав. Будь-яких інших доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» не надало. Одночасно відповідачем не подані докази повної або часткової сплати заборгованості.
Враховуючи зазначене та неподання відповідачем інших доказів на підтвердження його позиції про тотожність боргу у господарській та адміністративній справах, суд не визнає доведеними заперечення відповідача в цій частині.
Резюмуючи проаналізовані доводи сторін, суд доходить висновку про неспростованість підстав позову. Так як вище встановлено наявний у відповідача обов'язок по сплаті орендної плати у визначені Податковим кодексом України строки, невнесення таких платежів упродовж грудня 2020 - лютого 2023 років, що є систематичним, суд констатує порушення виконання відповідачем свого договірного обов'язку. Як наслідок, позовна вимога про стягнення з орендаря 11783,20 грн боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Припинення договору оренди землі регламентовано Законом України «Про оренду землі» (ст. 31). Так, договір оренди землі припиняється в перелічених випадках, а також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено припинення договору оренди землі шляхом його розірвання. Так, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендодавця (крім випадків розірвання договору у зв'язку з неналежним виконанням орендарем своїх обов'язків) орендар має право на відшкодування витрат на поліпшення орендованої земельної ділянки, здійснених за згодою орендодавця, та збитків, завданих розірванням договору.
Статтею 25 цього Закону передбачено обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку. Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути достроково припинений за рішенням суду та з інших підстав, передбачених цим Законом або договором.
Договором оренди від 06.03.2018 року визначено випадки припинення дії договору шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором (п. 11.3 договору). Обов'язок орендаря вносити своєчасно та в повному обсязі орендну плату визначений п. 8.4.8 договору.
Крім цього, стаття 141 Земельного кодексу України передбачає, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати. Тобто, такий випадок систематична несплата орендної плати чітко визначений законом.
Разом з тим за ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Водночас, як зазначає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі №912/1386/17, при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України щодо підстав для розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін з підстав істотного порушення договору другою стороною.
При цьому, у постанові Верховного Суду від 22.06.2020 (справа №922/2216/19) зроблено висновок щодо критеріїв істотності порушення умов договору як підстави дострокового розірвання договору на вимогу сторони в розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України як необхідної передумови розірвання договору в судовому порядку на вимогу однієї сторони. Зазначено, що істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору. Невиплата орендної плати є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.
Суд також враховує позицію Верховного Суду у справі №650/628/19-ц (постанова від 10.09.2021): оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки. Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає різні правові наслідки порушення зобов'язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.
Враховуючи наведене та встановлені вище обставини систематичної (упродовж грудня 2020 - лютого 2023 років) несплати відповідачем орендної плати, суд доходить висновку, що у правовідносинах, що виникли між сторонами, відповідач допустив істотне порушення умов договору, що має наслідком дострокове розірвання договору оренди. Тому позовна вимога про розірвання договору оренди земельної ділянки є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Правові наслідки припинення договору оренди регламентовані загальними положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» та спеціальними нормами Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Так, відповідно до ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Згідно зі ст. 34 Закону України «Про оренду землі2 у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.
Договором оренди також визначено обов'язок орендаря повернути земельну ділянку після припинення дії договору (п. 6.1). Крім цього, вимога про повернення земельної ділянки на користь держави в особі Бродівської міської ради Львівської області є похідною та залежать від первинної вимоги про розірвання договору. Враховуючи, що судом вище визнано обґрунтованою вимогу про розірвання договору оренди землі, то похідна вимога також підлягає задоволенню.
Як встановлено ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини другої статті 74 Господарського кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статтеі 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Суд враховує позицію ЄСПЛ (справи «Салов проти України», «Проніна проти України» та «Серявін та інші проти України»), де зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не долучено належних та допустимих доказів, заперечень, які б спростували доводи позивача.
На підставі наданих суду доказів, аналізуючи усі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Як передбачено п. 2 ч. 5 ст.238 Господарського процесуального кодексу України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
За звернення до суду з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8052,00 грн, що підтверджується долученою до матеріалів справи платіжною інструкцією №607 від 05.04.2023 на суму 8052,00 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, з огляду на те, що судом задоволено позовні вимоги у повному обсязі, з відповідача підлягає до стягнення 8052,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 20, 73,74,76-80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» (80242, Львівська область, село Кустин, вулиця Данилюка, 1а; ідентифікаційний код 35307623) на користь Бродівської міської ради Львівської області (80600, Львівська область, місто Броди, площа Ринок, 20; ідентифікаційний код 26525941) 11783,00 грн заборгованості з орендної плати.
3. Розірвати договір оренди земельної ділянки з кадастровим договором 4620383200:08:001:0013 від 06.08.2018, укладений між Бродівською міською радою Львівської області (80600, Львівська область, місто Броди, площа Ринок, 20; ідентифікаційний код 26525941) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» (80242, Львівська область, село Кустин, вулиця Данилюка, 1а; ідентифікаційний код 35307623).
4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» (80242, Львівська область, село Кустин, вулиця Данилюка, 1а; ідентифікаційний код 35307623) повернути на користь держави в особі Бродівської міської ради Львівської області (80600, Львівська область, місто Броди, площа Ринок, 20; ідентифікаційний код 26525941) земельну ділянку площею 11,800 га кадастровий номер 4620383200:001:0013.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» (80242, Львівська область, село Кустин, вулиця Данилюка, 1а; ідентифікаційний код 35307623) на користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, ідентифікаційний код 02910031, UA138201720343140001000000774 у ДКСУ у м. Києві (79005, місто Львів, проспект Шевченка, 17/19) 8052,00 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 06.11.2023.
Суддя Гоменюк З.П.