ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" листопада 2023 р. м. Київ Справа № 911/2038/23
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі 365» (01135, місто Київ, пр. Перемоги, будинок 5А, кімната 509, код: 41447959)
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТТ» (01103, місто Київ, вул. Менделєєва, будинок 12, офіс 94/1, код: 32393217)
про стягнення 166178,16 гривень,
До Господарського суду Київської області 05.07.2023 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі 365» (далі по тексту - позивач/ТОВ «Енерджі 365») про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТТ» (далі по тексту - відповідач/ТОВ «АМТТ») заборгованості у загальному розмірі 166178,16 гривень, з яких: 20556,29 гривень 3% річних, 145621,87 гривень інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, встановлених рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/1494/22, що стало підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.07.2023 позовну заяву ТОВ «Енерджі 365» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2038/23. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою: встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали.
Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується залученим до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання 03.08.2023 відповідачем ухвали про відкриття провадження від 11.07.2023 у справі № 911/2038/23, відзив на позов не подав.
Водночас, з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, судом встановлено, що в перебігу розгляду справи відповідачем здійснено державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу, а саме відбулася зміна місцезнаходження відповідача з «08136, Київська обл., Бучанский р-н, село Крюківщина, вулиця Балукова, будинок 1А» на «01103, місто Київ, вул. Менделєєва, будинок 12, офіс 94/1» (запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу № 1003391070025001306 від 08.09.2023).
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.
З огляду на те, справа № 911/2038/23 стала підсудна Господарському суду міста Києва вже після відкриття провадження, а також те, що справа не відноситься до виключної підсудності іншого суду та прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, то подальший її розгляд здійснюється Господарським судом Київської області.
Окрім іншого, про обізнаність відповідача розглядуваної справи Господарським судом Київської області свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення № 25416 про надання адвокату доступу до справи за допомогою електронного кабінету користувача ЄСІТС, сформоване 25.09.2023, згідно якого представник відповідача 25.09.2023 отримав доступ до справи № 911/2038/23.
Враховуючи те, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Київської області від 07.12.2022 у справі № 911/1494/22, яке набрало законної сили 03.02.2023, стягнуто з ТОВ «АМТТ» на користь ТОВ «Енерджі 365» 440504,96 гривень боргу та 6607,57 гривень судового збору.
Під час розгляду справи № 911/1494/22 судом, зокрема, встановлено наступні обставини:
- 27.08.2021 між ТОВ «Енерджі 365» та ТОВ «АМТТ» було укладено договір постачання природного газу № 27-08/п, на виконання умов якого позивач у листопаді 2021 року поставив відповідачу природний газ об'ємом 16,2802 тис.м3 на загальну суму 571435,02 гривень, що підтверджується актом прийому-передачі природного газу № 3964 від 30.11.2021, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи та скріплена електронним підписом сторін. Проте відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого газу виконав частково на суму 130930,06 гривень, в зв'язку з чим за останнім обліковується заборгованість в сумі 440504,96 гривень;
- пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунок за постачання газу здійснюється споживачем на наступних умовах: оплата за фактичний обсяг природного газу за договором здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту отримання сканованої копії Акту приймання-передачі природного газу за відповідний розрахунковий період (місяць поставки), відповідно до фактичного обсягу природного газу, визначеного постачальником на підставі Акту наданого від Оператора ГРМ або даних Оператора ГТС.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.
Отже, судове рішення у справі № 911/1494/22 має преюдиціальне значення, а встановлені ним факти повторного доведення не потребують.
Позивач вказує, що 08.03.2023 було відкрито виконавче провадження ВП № 71234445 про примусове стягнення з відповідача суми боргу та станом на 26.06.2023 непогашеною є сума боргу у розмірі 366164,36 гривень.
З огляду на несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань та з урахуванням наведених обставин, позивач звернувся до Господарського суду Київської області з розглядуваним позовом про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у сумі 20556,29 гривень та інфляційних втрат у сумі 145621,87 гривень, за загальний період прострочення з грудня 2021 року по травень 2023 року, нарахованих на суму заборгованості у розмірі 440504,96 гривень, розмір якої встановлений рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/1494/22.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У контексті статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Згідно із частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних є наслідком прострочення боржником грошового зобов'язання і способом захисту майнового права та інтересу, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
З огляду на наведене вище вбачається, що чинне законодавство України не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, адже наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, а також не позбавляє кредитора права на отримання грошових коштів, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за наступний період.
Таким чином, з ухваленням рішення про стягнення боргу зобов'язання відповідача сплатити заборгованість за договором не припинилося та триває до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання. Відтак кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення.
Як слідує зі змісту рішення Господарського суду Київської області від 07.12.2022 у справі № 911/1494/22 позивач у вказаній справі заявляв вимогу лише про стягнення суми основного боргу та вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних нарахованих на суму боргу не були предметом розгляду у вказаній справі.
При цьому, у справі № 911/1494/22 встановлено, що: позивач у листопаді 2021 року поставив відповідачу природний газ об'ємом 16,2802 тис.м3 на загальну суму 571435,02 гривень, що підтверджується актом прийому-передачі природного газу № 3964 від 30.11.2021; з урахуванням визначеного у п. 4.1 договору строку, відповідач мав оплатити отриманий товар протягом трьох банківських днів з моменту отримання сканованої копії Акту приймання-передачі природного газу; відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого газу виконав частково на суму 130930,06 гривень, в зв'язку з чим за останнім обліковується заборгованість в сумі 440504,96 гривень.
Позивач вказує, а відповідачем не спростовано, що станом на 26.06.2023 непогашеною є сума боргу у розмірі 366164,36 гривень.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що останній здійснив нарахування 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення з 03.12.2021 до 20.03.2023 на суму боргу 440504,96 гривень та за період з 21.03.2023 до 22.06.2023 на суму боргу 366164,36 гривень.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останній здійснено арифметично вірно, у відповідності до обставин справи та вимог закону, тож вимоги позивача про стягнення з відповідача 20556,29 гривень 3% річних та 145621,87 гривень інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю в заявленому розмірі.
Відповідач в перебігу розгляду справи контррозрахунок заявлених позивачем до стягнення 3% річних та інфляційних втрат не надав, доводи позивача в цій частині не спростував.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
А саме суд приймає рішення про стягнення з ТОВ «АМТТ» на користь ТОВ «Енерджі 365» 20556,29 гривень 3% річних та 145621,87 гривень інфляційних втрат.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.
Також суд зазначає, що у відповідності до наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом цієї справи, складається, зокрема, з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 гривень.
Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Проте, доказів понесення витрат на правничу допомогу позивачем не надано.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі 365» задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТТ» (01103, місто Київ, вул. Менделєєва, будинок 12, офіс 94/1, код: 32393217) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі 365» (01135, місто Київ, пр. Перемоги, будинок 5А, кімната 509, код: 41447959) 20556,29 гривень 3% річних, 145621,87 гривень інфляційних втрат та 2147,20 гривень судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 06.11.2023.
Суддя Р.М. Колесник