ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
06.11.2023Справа № 910/13035/23
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (04136, місто Київ, вул. Стеценка, будинок 1 А) до Державного агентства меліорації та рибного господарства України (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 45-А) про стягнення 25 115,09 грн.
без повідомлення (виклику) сторін,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
17.08.2023 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (далі - позивач) до Державного агентства меліорації та рибного господарства України (далі - відповідач) про стягнення 25 115,09 грн та була передана 18.08.2023 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 230025802 від 04.12.2020 року (надалі, Договір), укладеного між позивачем, та відповідачем, позивач здійснював розподіл електричної енергії відповідачу.
28.09.2021 року, уповноваженими представниками Позивача проводився контрольний огляд електричного обладнання споживача, розташованого за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Лютіж, вул. Визволителів, 58. Під час проведення огляду, було виявлено факт порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ) затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП ) № 312 від 14.03.2018 року. Виявлено відсутність пломби з відбитками тавр оператора системи розподілу, яка була встановлена на шафі обліку у відключеному стані. Порушення кваліфіковане як самовільне підключення струмоприймачів до електромережі оператора системи розподілу непогоджене з останнім, після відключення 02.06.2020 без порушення схеми обліку ( пункт 8.4.2 ПРРЕЕ ).
У зв'язку з вище зазначеним, позивач просить стягнути з відповідача вартість обсягу електричної енергії не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ за період 184 дні з 28.03.2021 по 28.09.2021, що становить 5299 кВт/год вартістю 22 090, 42 грн.
Також, у зв'язку з не оплатою вартості не облікованої електричної енергії позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 646,37 та інфляційні втрати у розмірі 2378,30 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
15.09.2023 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, заперечуючи стосовно позовних вимог відповідач вказує, що у 2020 році проводились технічні перевірки засобів обліку, зокрема така перевірка перший раз проводилась 11.09.2020, про що свідчить акт №216914, складений працівниками ПАТ «ДТЕК КРЕМ», а вдруге 21.12.2020, у зв'язку з припиненням договору № 230003733, відповідно до додаткової угоди від 21.12.2020, згідно якої сторони після перевірки лічильників № 0021274 та №6085167, установили, що їхні показники становлять станом на 21.12.2020: 8025 (лічильник №0021274) та відповідно 29790 (лічильник № 6085167). Фінансові зобов'язання, що виникли під час дії договору № 230003733 від 01.01.2019 залишаються за сторонами до повного їх виконання.
04.12.2020 Управління підписало та подало до ПАТ «ДТЕК КРЕМ» заяву-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу енергії, якому присвоєно номер 230025802.
Після подання Управлінням 04.12.2020 заяви-приєднання до договору, ПАТ «ДТЕК КРЕМ» та ДУ «УкрВАС» провели остаточну перевірку лічильників № 0021274 та № 6085167, при цьому лічильник № 6085167 з ініціативи працівників ПАТ «ДТЕК КРЕМ» встановлено на фасаді адміністративного будинку зі сторони вулиці, для того щоб працівники ПАТ «ДТЕК КРЕМ» могли безперешкодно, без участі користувача будівлі знімати показання лічильника, але і будь-яка особа може пошкодити чи зірвати пломби на ньому.
Відповідач зазначає, що вказана адміністративна будівля останнім часом не використовувалась Управлінням, була зачинена, по вказаному лічильнику були відсутні показання, до моменту, коли туди заїхали військові (військова комендатура).
Окрім того відповідач заперечує щодо належного розрахунку позивача, зазначаючи, що в приміщенні наявні лише 7 цоколів для ламп розжарювання, максимальною потужністю по 100 Вт. кожний, а також наявне лише пічне опалення.
Також відповідач звертає увагу суду, що згідно пункту 8.2.7. ПРРЕЕ споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
Саме лише зазначення в позові періодів прострочення, без належного обґрунтування визначення саме таких дат прострочення на думку відповідача не є належним обрахунком заявлених сум до стягнення.
Доводи позивача, що рахунок на оплату повторно було вручено представникам після перегляду рішення комісії 19.08.2022 (пункт 11 Протоколу № 232 від 19.07.2022) не знаходить свого підтвердження, оскільки п. 11 протоколу не містить ні дати вручення рахунку споживачу, хоча там наявна така графа для заповнення, ні підпис представника споживача.
Отже на думку відповідача, до позову не долучено доказів отримання відповідачем рахунку з моменту чого розпочинається перебіг 30-денного строку на його оплату, а відтак 30-денний строк не почався, і строк оплати ще не наступив.
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП), від 08.11.2018 № 1382 «Про видачу ПрАТ «Київобленерго» ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом», з 01.01.2019 ПрАТ «Київобленерго» (наразі Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі») енергетична компанія, яка здійснює ліцензовану діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності відповідно до додатка і діє на підставі Статуту та ліцензії.
Як вбачається із матеріалів справи, 04.12.2020 між позивачем ПРАТ „ДТЕК Київські регіональні електромережі (далі Оператор) та відповідачем - Державним агентством меліорації та рибного господарства України (далі Споживач) виникли договірні відносини з розподілу електричної енергії, що підтверджується договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від (надалі Договір), додатком №1 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії о/р № 230025802 від 04.12.2020 р., та іншими документами, наявними у матеріалах справи.
Відповідно до п. 2.1.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 5 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що Оператор системи розподілу надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310 (зі змінами та доповненнями) за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки/точок розподілу електричної енергії за об'єктом Споживача, який є Додатком 2 до цього Договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи розподілу.
Відповідно до підпунктів 2-5 п. 6.2. Договору споживач зобов'язаний забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів; невідкладно повідомляти Оператора системи розподілу про недоліки в роботі вузла вимірювання; узгоджувати з Оператором системи розподілу нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; забезпечувати доступ представникам Оператора системи розподілу, які пред'явили свої службові посвідчення, до свого об'єкта для обстеження вузла вимірювання, електроустановок та електропроводки.
Підпунктом 2 пункту 7.1. Договору встановлено, що Оператор системи розподілу має право на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до електричних установок Споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, та контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого ПРРЕЕ порядку та умов Договору.
Підпунктом 6 пункту 7.1. Договору визначено, що Оператор системи розподілу має право контролювати додержання Споживачем вимог ПРРЕЕ;
Підпунктом 7 пункту 7.1. Договору визначено, що Оператор системи розподілу має право складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) Споживача умовам договору про розподіл електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.
Пунктом 8.6. Договору передбачено, що у разі порушення розрахункового обліку з вини Споживача Споживач сплачує Оператору системи розподілу вартість необлікованої електричної енергії, визначену відповідно до вимог ПРРЕЕ.
11.09.2020 представниками ПрАТ «Київобленерго» за участю представника споживача було складено акт №216914 встановлення/заміни/технічної перевірки/контрольного огляду/збереження пломб вузла обліку (засобу обліку) на об'єкті відповідача за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Лютіж, вул. Визволителів, 58., за результатами якої встановлено цілісність засобів обліку та відсутність факту порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії.
28.09.2021 р. комісією у складі працівників ПРАТ „ДТЕК Київські регіональні електромережі за участю представника споживача було проведено перевірку користування споживачем електричною енергією на об'єкті відповідача за адресою: Київська область, Вишгородський район, село Лютіж, вул. Визволителів, 58, за результатами якої складено акт про порушення № К 046468 від 28.09.2021 р., яким встановлено порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ) п. 2.3.2, 2.3.4., 5.5.5., пунктів 5.16.11, 5.16.18, 5.16.19 та 6.4.2 Кодексу комерційного обліку (далі - ККО), що відповідає порушенню пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, - відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр ОСР на шафі обліку. Порушення п. 5.5.5 ПРРЕЕ, що відповідає порушенню п. 8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення струмоприймачів електромережі оператора системи розподілу непогоджене з останнім, після відключення 02.06.2020 без порушення схеми обліку.
Вищевказаний акт підписаний з боку представника відповідача (особа яка допустила представників позивача до огляду електроустановки).
Позивач вказує, що другий примірник акту № К 046468 від 28.09.2021 року, було вручено представнику відповідача та роз'яснено, що засідання комісії по розгляду акту відбудеться 05.10.2021 року за адресою: м. Київ, вул. Стеценка, 1-а (пункт 11 Акту про порушення № К 046468 від 28.09.2021).
05.11.2021 р. комісією ПРАТ „ДТЕК Київські регіональні електромережі було проведено засідання по розгляду акту № К 046468 від 28.09.2021 р. про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, на якому був відсутній відповідач чи його уповноважений представник. Комісією було прийнято рішення, оформлене протоколом № 013 - розгляд акту про порушення № К 046468 від 28.09.2021 перенести на іншу дату та час. Направити на адресу Відповідача відповідне запрошення.
28.09.2021 р. комісією ПРАТ „ДТЕК Київські регіональні електромережі було проведено засідання по розгляду акту № К 046468 від 28.09.2021 р. про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, і на якому було вирішено, крім іншого, провести розрахунок по п. 8.4.10. Правил роздрібного ринку електричної енергії за формулою № 4 за період 184 дні з 28.03.2021 р. по 28.09.2021 р. необлікованої електричної енергії в обсязі 5299 кВт*год; порушення кваліфіковано як з вини споживача, про що за наслідками проведення вказаного засідання комісії ПРАТ „ДТЕК Київські регіональні електромережі було складено протокол № 185 від 28.09.2021 р. засідання комісії по розгляду акту № К 046468 від 28.09.2021 р. про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Згідно з Розрахунком обсягу та вартості необлікованої електричної енергії згідно порядку визначеного главою 8.4. розділу 8 ПРРЕЕ обсяг і вартість необлікованої електроенергії за актом № К 046468 від 28.09.2021 р. внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ склали 5299 кВт*год та 22090,42 грн з ПДВ відповідно.
Повідомленням про оплату за листопад 2021 року від 11.11.2021 по Акту порушення ПРРЕЕ № К 046468 від 28.09.2021 р. та листом № 04/530/18578 від 12.11.2021 р. позивач проінформував відповідача про необхідність оплатити до 11.12.2021 р. суму 22090,42 грн. Факт направлення даного листа підтверджується фіскальним чеком та реєстром поштових відправлень № 0600012377514., наявними у матеріалах справи.
Позивач вказує, що 19.07.2022 представники відповідача прибули за адресою Позивача та клопотали про повторний розгляд акту про порушення № К 046468 від 22.09.2021. Надали пояснення, що подій, які передували виявленому порушенню. Про що було оформлено протокол № 232 від 28.09.2021. Комісійно було прийнято рішення щодо залишення рішення комісії від 09.11.2021 оформленого протоколом № 185 без змін. У п. 11 вказаного протоколу міститься відмітка, що протокол разом з розрахунком величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електроенергії та/або збитків вручено споживачу. Також вказаний протокол підписаний з боку споживача Дудік Ф.Є. та містить відмітку останнього про його ознайомлення.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем електричної енергії здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про ринок електричної енергії, Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 312 від 14.03.2018 р. „Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором, у разі його підписання.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з пунктом 2.2.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою № 312 від 14.03.2018 р. Національної комісії (далі Правила), що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачем) і оператором системи (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксуються в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін.
Межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності, яка визначається правом власності споживача та оператора системи (основного споживача) на окремі елементи електричної мережі, або встановлюється за згодою сторін.
Якщо межа експлуатаційної відповідальності не збігається з межею балансової належності, у тому числі у випадку відсутності власника окремих елементів електричної мережі, сторони укладають договір про обслуговування ділянки між цими межами, в якому визначають взаємні обов'язки та відповідальність сторін з цього питання.
Точка розподілу електричної енергії встановлюється на межі балансової належності.
Відповідно до п. 2.3.1. цих же Правил (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку.
Згідно з п. 2.3.2. Правил (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.
Пунктом 2.3.3. Правил (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.
Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами.
Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проектних рішень.
Відповідно до п. 2.3.4. Правил (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.
Підпунктом 4, 8 пункту 5.5.5. Правил (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
Споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Відповідно до пунктів 8.2.4., 8.2.5., 8.2.6., 8.2.7. Правил (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням:
меж балансової належності;
перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;
номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення;
фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.
В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
Облік бланків актів про порушення ведеться оператором системи у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою журналі.
Акти про порушення та документи, що підтверджують факт їх отримання споживачем, повинні зберігатися оператором системи протягом трьох років з дня оформлення акта про порушення.
На підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.
Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.
Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.
У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.
Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.
Комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду. За рішенням оператора системи у зв'язку з отриманням результатів експертизи чи інших даних, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.
Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.
Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.
Згідно з пунктами 8.4.1. 8.4.6. Правил (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) Оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.
У разі своєчасного (до виявлення порушення представниками оператора системи) письмового повідомлення споживачем оператора системи про виявлені ним пошкодження засобів вимірювальної техніки, пошкодження або зрив пломб (за умови відсутності явних ознак втручання в роботу засобів вимірювальної техніки) чи пошкодження індикатора (за умови наявності активного елемента індикатора) або спрацювання індикатора (за умови відсутності підтвердження заводом виробником індикатора факту його спрацювання внаслідок дії магнітного поля) положення цієї глави не застосовуються.
Згідно з п. 8.4.2. Правил, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень:
1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки);
2) пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії);
3) пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо);
4) фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів);
5) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку;
6) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку;
7) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку;
8) використання "штучного нуля", що призвело до споживання необлікованої електричної енергії;
9) пошкодження або відсутність пломб на засобах вимірювальної техніки, що вимірюють обсяг електричної енергії, розподіленої мережами споживача (основного споживача), пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) зазначених засобів вимірювальної техніки (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб), інші дії споживача, які призвели до зміни показів цих засобів вимірювальної техніки.
Як вбачається із матеріалів справи, дії уповноважених працівників ПРАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» при проведенні перевірки дотримання споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії при складанні акту № К 046468 від 28.09.2021 р. про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, прийняте рішення комісії ПРАТ „ДТЕК Київські регіональні електромережі» по розгляду акту № К 046468 від 28.09.2021 про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, оформленого протоколом № 185 від 09.11.2021 та №232 від 19.07.2022, нарахування вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, відповідачем у встановленому порядку не оспорювались та не оскаржувались, а отже вказані акти є чинними.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У встановлений Правилами роздрібного ринку електричної енергії строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 22090,42 грн, що підтверджується договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 04.12.2020 р., актом № К 046468 від 28.09.2021 р. про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, оформленим протоколом № 185 від 28.09.2021 та № 232 від 19.07.2022, розрахунком обсягу та вартості необлікованої електричної енергії згідно порядку визначеного главою 8.4 розділу 8 ПРРЕЕ по акту К 046468 від 28.09.2021 р. по договору № 220005435, розрахунком обсягу та вартості необлікованої електричної енергії згідно порядку визначеного главою 8.4 розділу 8 ПРРЕЕ по акту К 046468 від 28.09.2021 р. по договору № 230025802, повідомленням про оплату за листопад 2021 року від 11.11.2021 по Акту порушення ПРРЕЕ № К 046468 від 28.09.2021 р . на суму 22090,42 грн, наявними у матеріалах справи.
Стосовно тверджень відповідача, що вказана адміністративна будівля останнім часом не використовувалась Управлінням, була зачинена, по вказаному лічильнику були відсутні показання, до моменту, коли туди заїхали військові (військова комендатура), суд зазначає, що відповідно до п. 2.3.4. Правил (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
В частині того, що в приміщенні наявні лише 7 цоколів для ламп розжарювання, максимальною потужністю по 100 Вт. кожний, а також наявне лише пічне опалення, суд зазначає наступне.
Оскільки самовільне підключення без порушення схеми обліку - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, передбаченою проєктними рішеннями та/або договором з оператором системи, після їх відключення оператором системи в установленому законодавством порядку (за умови наявності договору з оператором системи), а зі схеми електроспоживання споживача, яка вказана в акті порушення вбачається самовільне підключення.
З долучених позивачем фотографій та опису вказаного в акті К 046468 від 28.09.2021 р представником позивача було вказано, що самовільне підключення виконано шляхом зриву пломби - В14514201, що встановлена на кришці до ввідного автоматичного вимикача.
З огляду на що твердження відповідача не знайшли свого підтвердження.
В частині заперечень відповідача, що згідно пункту 8.2.7. ПРРЕЕ споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день), суд зазначає наступне.
Повідомленням про оплату за листопад 2021 року від 11.11.2021 по Акту порушення ПРРЕЕ № К 046468 від 28.09.2021 р. та листом № 04/530/18578 від 12.11.2021 р. позивач проінформував відповідача про необхідність оплатити до 11.12.2021 р. суму 22090,42 грн. Факт направлення даного листа підтверджується фіскальним чеком та реєстром поштових відправлень № 0600012377514., наявними у матеріалах справи.
Оскільки 19.07.2022 представники відповідача прибули за адресою Позивача та клопотали про повторний розгляд акту про порушення № К 046468 від 22.09.2021, суд дійшов висновку, що останні були обізнані про порушення вказані в акті № К 046468 від 22.09.2021.
Окрім того у протоколі № 232 від 28.09.2021, яким комісійно було прийнято рішення щодо залишення рішення комісії від 09.11.2021 оформленого протоколом № 185 без змін у п. 11 вказаного протоколу міститься відмітка, що протокол разом з розрахунком величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електроенергії та/або збитків вручено споживачу, вказаний протокол підписаний з боку споживача Дудік Ф.Є. та містить відмітку останнього про його ознайомлення.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачу було вручено розрахункові документи на оплату.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення із відповідача вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, у розмірі 22 090,42 грн, є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути із відповідача 3% річних у розмірі 646,37 грн за період з 20.08.2022 по 10.08.2023 та інфляційні втрати у розмірі 2378,30 грн. за період з вересня 2022 по червень 2023 року.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних збитків від суми основної заборгованості дійшов висновку, що останні виконані позивачем вірно та є обґрунтованими з огляду на що, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 646,37 грн за період з 20.08.2022 по 10.08.2023 та інфляційні втрати у розмірі 2378,30 грн. за період з вересня 2022 по червень 2023 року.
Так, за змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
Крім того, відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 202, 232, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного агентства меліорації та рибного господарства України (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 45-А, код ЄДРПОУ 37472282) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (04136, місто Київ, вул. Стеценка, будинок 1 А, код ЄДРПОУ 23243188) 22 090 (двадцять дві тисячі дев'яносто) грн. 42 коп. вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, 646 (шістсот сорок шість) грн. 37 коп. - 3% річних, 2378 (дві тисячі триста сімдесят вісім) грн. 30 коп. та судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 06.11.2023
Суддя Владислав ДЕМИДОВ