ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
06.11.2023Справа № 911/218/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ідентифікаційний код: 35234236)
до 1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )
2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 )
про стягнення 165 063,22 грн заборгованості за кредитним договором.
Представники сторін: не викликались
ВСТАНОВИВ:
Господарським судом Київської області розглядалась справа за позовом, поданим Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" (позивач) до Фізичної особи-підприємця Єржаховської Наталії Олександрівни та до ОСОБА_2 про солідарне стягнення 165 063,22 грн заборгованості за кредитним договором № 011/1179/485036 від 23.11.2018.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем-1 було укладено кредитний договір № 011/1179/485036 від 23.11.2018, згідно умов якого банк зобов'язався надати Фізичній особі-підприємцю Єржаховській Наталії Олександрівні кредитні кошти у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 298 000,00 грн з кінцевим терміном погашення кредиту 23.11.2021, поручителем за яким виступив відповідач-2 - ОСОБА_2 , проте, як зазначено в позовній заяві, відповідач-1 не виконує взяті на себе договірні зобов'язання, у зв'язку з чим станом на 20.09.2022 заборгованість останньої перед позивачем за кредитним договором становить 165 063,22 грн, у тому числі - 151 626,89 грн заборгованості за кредитом та 13 436,33 грн заборгованості за відсотками, які банк просить суд стягнути солідарно з позичальника та поручителя.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.04.2023 було відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.04.2023 було постановлено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 911/218/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11.05.2023.
01.05.2023. на електронну пошту Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява № 114/5-К-302559 від 01.05.2023 про заміну сторони у справі, за змістом якої останній зазначив, що 13.04.2023 АТ "Райффайзен Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" уклали договір відступлення права вимоги № 114/2-58, згідно з яким відбулося відступлення прав вимоги, у тому числі і за кредитним договором № 011/1179/485036 від 23.11.2018 та усіма договорами, укладеними до нього. Відповідно до умов договору відступлення прав вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" 13.04.2023 набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками АТ "Райффайзен Банк", зокрема, і до Фізичної особи-підприємця Єржаховської Наталії Олександрівни та ОСОБА_2 . У зв'язку з наведеним заявник просить суд замінити сторону позивача АТ "Райффайзен Банк" у справі № 911/218/23 на його правонаступника ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", і справу розглядати без участі АТ "Райффайзен Банк".
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.05.2023 було відкладено підготовче засідання на 08.06.2023, запропоновано відповідачу-1 надати документально обґрунтовані пояснення щодо розміру заборгованості та договору, на підставі якого вона виникла, стягнення якої передано позивачем та відповідачем-1 на вирішення третейського суду, а також копію третейської угоди та відомості про результат третейського розгляду, запропоновано позивачу АТ "Райффайзен Банк" надати документально обґрунтовані пояснення щодо спору про стягнення з Фізичної особи-підприємця Єржаховської Наталії Олександрівни заборгованості за кредитним договором, переданого на вирішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Інформаційно-фінансового бізнесу" (справа № 98/23).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.06.2023 заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" № 114/5-К-302559 від 01.05.2023 про заміну сторони у справі було задоволено, замінено позивача - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", клопотання ОСОБА_1 від 03.05.2023 про закриття провадження у даній справі залишено без задоволення, клопотання ОСОБА_1 від 04.06.2023 про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження задоволено частково, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 13.07.2023.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.07.2023 матеріали справи № 911/218/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 та до ОСОБА_2 про стягнення 165 063,22 грн заборгованості за кредитним договором № 011/1179/485036 від 23.11.2018 передано на розгляд Господарського суду міста Києва за виключною підсудністю.
07.09.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №911/218/23.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2023, матеріали справи № 911/218/23 передано на розгляд судді Пукшин Л.Г.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 суд прийняв справу № 911/218/23 до свого провадження та призначив підготовче засідання у справі на 11.10.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 відкладено підготовче засідання на 25.10.2023 у зв'язку з неявкою представників сторін.
18.10.2023 через електронний суд відповідачем-1 подано клопотання про зміну підсудності справи, в обґрунтування якого зазначено що, в матеріалах справи зазначена помилка щодо місця реєстрації відповідача-1, натомість офіційна адреса місця проживання і реєстрації відповідача-1 є: АДРЕСА_2 , саме ця адреса зазначена в кредитному договорі, щодо якого позивач звернувся до суду. На підставі чого відповідач-1 вважає що справа не може розглядатись Господарським судом міста Києва, оскільки ні позивач, ні відповідач-1 не мають до міста Києва жодного відношення.
20.10.2023 загальним відділом діловодства суду зареєстровано клопотання позивача про підтримання позовних вимог, у якому позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та розгляд справи здійснювати за відсутності представника.
У підготовче судове засідання, призначена на 25.10.2023, представники сторін не з'явились.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2023 судом розглянуто клопотання відповідача-1 про зміну підсудності справи та відмовлено у його задоволені, при цьому судом зазначено, що Господарський суд Київської області відповідно до ухвали від 13.07.2023 передав матеріали справи № 911/218/23 до Господарського суду міста Києва за виключною підсудністю, а у відповідності до ч. 6, 7 ст. 31 ГПК України спори між судами щодо підсудності не допускаються; справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Судом також було встановлено що, станом на 25.10.2023 ухвала Господарського суду Київської області від 13.07.2023 у справі № 911/218/23 є чинною, доказів оскарження вказаної ухвали суду не надано, а відтак враховуючи приписи 6, 7 ст. 31 ГПК України, дане клопотання відповідача-1 задоволенню не підлягає.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2023 закрито підготовче провадження у справі № 911/218/23 та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні 08.11.2023.
02.11.2023 загальним відділом діловодства суду зареєстроване клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника позивача за наявними у матеріалах справи доказами.
05.11.2023 у підсистемі ЕСІТС "Електронний суд" відповідачем-1 подано заяву про відвід судді Пукшин Л.Г від розгляду справи №911/218/23 (вказана заява зареєстрована загальним відділом діловодства суду 06.11.2023).
Статтею 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
За приписами ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Порядок визначення складу господарського суду здійснюється за допомогою автоматизованої системи документообігу суду відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу з урахуванням пункту 17.4 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
З огляду на те, що відповідачем-1 заяву про відвід подано пізніше ніж за три робочі дні до засідання питання про відвід вирішується судом, що розглядає справу.
В обґрунтування заяви про відвід судді відповідач-1 посилається на те, що відповідач-1 у цій справі з 2008 року проживає за адресом: АДРЕСА_2 . Відповідач-1 реєструвався як фізична особа-підприємець у Київській області, був на податковому обліку у Київській області, припинив свою підприємницьку діяльність у Київській області. Укладав кредитний договір з АТ "Райффайзен Банк" з адресом у Київській області. Усі наявні документи як фізичної особи так і підприємця оформлені по одному адресу у Київській області. Жодного спогаду про місто Київ у жодному документі нема. Господарський суд у Київській області випадково (чи з розрахунку) плутає місце проживання відповідача-1 та відповідача-2. В результаті справа направляється у Господарський суд міста Києва. Господарський суд міста Києва ігнорує Конституцію України і ГПК України і приймає справу до розгляду посилаючись на те, що так вирішив Господарський суд Київської області а спір між судами не можливий.
Крі іншого, відповідач-1 зазначає, що якщо Господарський суд Київської області помилився (або навмисно створив таку ситуацію), то Господарський суд міста Києва не має тиражувати цю помилку (або діяти в рамках чогось протизаконного плану) а має діяти відповідно до Конституції України та ГПК України. А відтак, відповідач-1 зазначає, що "суддя Л.Г. Пукшин усвідомлює, що Київський господарський суд не має права розглядати цю справу, що дана справа підсудна суду у Київській області, але наполягає на цьому, і у своїй ухвалі від 25.10.23 про призначення розгляду справи".
Розглянувши матеріали вищевказаної заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Так, підстави для відводу (самовідводу) судді встановлені положеннями ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність (ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Незважаючи на те, що безсторонність, зазвичай, означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. В цьому контексті можна провести розмежування між суб'єктним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу.
Таким чином, правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться, тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має отримати відвід. Йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві судді мають викликати в громадськості.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява № 7577/02) від 03.05.2007, суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).
У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункт 52).
В рішенні у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02) від 09.11.2006 сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Судом встановлено, що доводи відповідача-1, у вказаній заяві, фактично зводяться до не згоди процесуальних рішень, прийнятих як Господарським судом Київської області так і Господарським судом м. Києва.
Зокрема, суд наголошує, що ураховуючи положення п. 8 ч. 1 ст. 255 ГПК України, учасник справи, не погоджуючись з ухвалою про передачу справи на розгляд іншого суду, має право оскаржити її до суду апеляційної інстанції, завданням якого відповідно до чинного процесуального законодавства є перевірка законності прийнятого рішення судом першої інстанції.
Проте, відповідач-1, як сторона у справі № 911/218/23, не скористалась своїм правом, визначеним ст. 255 ГПК України, а у своїй заяві про відвід намагається перекласти на Господарський суд міста Києва функції апеляційної інстанції, зокрема надати правову оцінку процесуальному рішенню іншого суду першої інстанції, а саме ухвали Господарського суду Київської області від 13.07.2023, якою матеріали справи № 911/218/23 передано на розгляд Господарського суду міста Києва за виключною підсудністю.
Стосовно місця реєстрації відповідача-1, суд відзначає, що згідно з наявними в матеріалах справи доказами, зокрема відповіддю № 139907 від 06.07.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру: адресою реєстрації ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_3 (с. 238-239 т.1).
Окрім іншого, судом також встановлено, що станом на 06.11.2023, згідно з відповіддю № 307443 від 06.11.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру: адресою реєстрації ОСОБА_1 також вказано: АДРЕСА_3 .
За таких обставин, наведені у заяві відповідача-1 підстави для відводу судді (які фактично зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями як Господарського суду Київської області так і Господарського суду м. Києва) не свідчать про наявність підстав, передбачених ст. 35 Господарського процесуального кодексу України для відводу судді, а також не підтверджують упередженість та необ'єктивність судді при розгляді даної справи.
Враховуючи наведені приписи ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши заяву про відвід судді Пукшин Л.Г. від розгляду справи № 911/218/23, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з підстав, зазначених у заяві
Керуючись ст.ст. 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Пукшин Л.Г. від розгляду справи № 911/218/23.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (в порядку ч. 3 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Л. Г. Пукшин