ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
УХВАЛА
м. Київ
06.11.2023Справа № 910/16875/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Пушин Л.Г., розглянувши позовну заяву Ворекс ЛЛС (VOREX LLC) (Джьорман Стріт, 201, м. Ері, штат Пенсильванія, США 16507, код юридичної особи 6422837)
до 1) Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, ідентифікаційний код 40108578);
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська бурова компанія" (36014, м. Полтава, вул. Харчовиків, 27, ідентифікаційний код 39117280)
про визнання листа-відгуку від 21.03.2023 №228 таким, що був виданий ТОВ "Полтавська бурова компанія" та визнання протиправною бездіяльності уповноважених осіб Національної поліції України,
ВСТАНОВИВ:
Ворекс ЛЛС (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Національної поліції України (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська бурова компанія" (далі - відповідач-2) з позовом, у якому просить суд:
- визнати лист-відгук від 21.03.2023 вих. №228 таким, що видавався ТОВ "Полтавська бурова компанія" (код ЄДРПОУ 39117280, 36014, місто Полтава, вул. Харчовиків, 27) щодо виконання VOREX LLC договору купівлі-продажу від 01.03.2018 №1/18-CTD у повному обсязі;
- визнати протиправною бездіяльність уповноважених осіб Національної поліції України щодо не встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення вих. №2905/2023-3 від 29.05.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Ворекс ЛЛС було визнано переможцем публічної закупівлі №23Т-154_44160000-9 - Магістральні, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труби обсадні, безшовні із зовнішнім діаметром 244, 48 мм (9 5/8 дюйм) з муфтовим різьбовим з'єднанням класу "Преміум", проведеної АТ "Укргазвидобування" (далі - замовник). При цьому, на підтвердження умов тендерної документації щодо виконання аналогічних договорів позивачем було надано лист-відгук від 21.03.2023 вих. 228, виданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавська бурова компанія". Однак інший учасник закупівлі звернувся до Антимонопольного комітету України зі скаргою на рішення замовника, а в подальшому до Господарського суду міста Києва з позовом про скасування рішення та визнання переможцем відкритих торгів із посиланням на інший лист відповідача-1, в якому зазначено, що останнім лист-відгук від 21.03.2023 вих. 228 не надавався. Вказане також зумовило звернення позивача до Національної поліції України із заявою про кримінальне правопорушення за фактом підроблення документів. Втім жодної інформації про внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань позивачем не отримано.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, оскільки подана заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, зважаючи на таке.
Стаття 124 Конституції України закріплює, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Частина 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України визначає, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнароих договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно приписів статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 3 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
Водночас, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
У рішенні від 22.12.2009 у справі "Безимянная проти Росії" (заява №21851/03) ЄСПЛ наголосив, що "погоджується з тим, що правила визначення параметрів юрисдикції, що застосовуються до різних судів у рамках однієї мережі судових систем держав, безумовно, розроблені таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію правосуддя. Заінтересовані держави повинні очікувати, що такі правила будуть застосовуватися. Однак ці правила або їх застосування не повинні обмежувати сторони у використанні доступного засобу правового захисту".
Справи, віднесені до юрисдикції господарських судів, визначено у статті 20 Господарського процесуального кодексу України.
За статтею 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (наприклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).
Наведене свідчить про те, що одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб'єктного складу сторін.
Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
З огляду на положення частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Так, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненими цими діяннями наслідкам.
При цьому, вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.
Відповідний правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №905/1926/16.
Звертаючись до суду з вимогою про визнання листа-відгуку від 21.03.2023 вих. №228 таким, що видавався ТОВ "Полтавська бурова компанія" щодо виконання VOREX LLC договору купівлі-продажу від 01.03.2018 №1/18-CTD у повному обсязі, позивач прагне досягти правової визначеності, тобто прагне підтвердження дотримання ним умов процедури публічної закупівлі №23Т-154_44160000-9.
Однак, заявлена позивачем у цій справі вимога не може бути предметом спору та самостійно розглядатися в окремій справі. Встановлення таких обставин, як відповідність тендерної документації умовам проведеної закупівлі може бути предметом доказування при вирішенні та розгляді спору про право, зокрема щодо чинності рішення замовника про визначення переможця відкритих торгів.
В той же час суд встановив, що на розгляді у Господарському суді міста Києва перебуває справа №910/10968/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" до Акціонерного товариства "Укргазвидобування", предметом якої є визнання недійсним та скасування рішення замовника АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» (код за ЄДРПОУ: 30019775), оформлене протоколом №379 від 24.05.2023, визначення переможця відкритих торгів, проведених у порядку, визначеному «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 щодо закупівлі №23Т-154 44160000- 9 - Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труби обсадні, безшовні із зовнішнім діаметром 244,48мм (9 5/8 дюйм) з муфтовим різьбовим з'єднанням класу «Преміум»), ідентифікатор закупівлі № UA-2023-05-03- 008168-а.
При цьому, Ворекс ЛЛС залучено у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Крім того, заявлена позивачем вимога про визнання протиправною бездіяльності уповноважених осіб Національної поліції України щодо не встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення фактично є оскарженням дій вказаних осіб, яка підлягає розгляду в рамках кримінального провадження в порядку ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Згідно до ч. 6 ст.175 Господарського процесуального кодексу України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Так, господарський суд роз'яснює, що вимога про визнання листа-відгука від 21.03.2023 вих. №228 таким, що видавався ТОВ "Полтавська бурова компанія" не підлягає розгляду як в порядку господарського судочинства, так і взагалі не підлягає судовому розгляду.
Водночас, вимога про визнання протиправною бездіяльності уповноважених осіб Національної поліції України щодо не встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення за суб'єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами кримінального судочинства.
Керуючись статтями 3, 4, 20, 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у відкритті провадження у справі №910/16875/23 за позовом Ворекс ЛЛС (VOREX LLC) до Національної поліції України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська бурова компанія" про визнання листа-відгуку від 21.03.2023 №228 таким, що був виданий ТОВ "Полтавська бурова компанія" та визнання протиправною бездіяльності уповноважених осіб Національної поліції України.
2. Ухвала набирає законної сили 06.11.2023 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя Пукшин Л.Г.