Рішення від 06.11.2023 по справі 908/2465/22

номер провадження справи 16/22/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2023 Справа № 908/2465/22(905/2456/21)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Романа Анатолійовича, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи № 908/2465/22(905/2456/21)

за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м .Київ (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (вул.Привокзальна, буд. 22, м.Лиман, Донецька область, 84404)

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 9, код ЄДРПОУ 00191129), скорочене найменування - ПрАТ «ММК ім.Ілліча»

про стягнення 67 181,64 грн додаткових зборів і плат

в межах справи № 908/2465/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 9, код ЄДРПОУ 00191129)

розпорядник майна - арбітражний керуючий Сокол Олексій Юрійович (49038, м.Дніпро, пл.Вокзальна, 2, літ.Н, поверх 4)

УСТАНОВИВ:

В грудні 2021 року Акціонерне товариство “Українська залізниця”, м .Київ в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (Відповідача) про стягнення додаткових зборів і плат в загальній сумі 67 181,64 грн.

Відповідно до ухвали Господарського суду Донецької області від 14.02.2022 позовну заяву після усунення Позивачем первинно допущених недоліків при пред'явленні позову суд прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі № 905/2456/21, розгляд ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначив на 03.03.2022.

Ухвалою від 11.05.2022 Господарський суд Донецької області судове засідання у справі № 905/2456/21 відклав (без визначення дати засідання) через обставини, за яких в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан.

Ухвалою від 19.12.2022 у справі №908/2465/22 Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Р.А. відкрив провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (Відповідача за позовом).

Офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ “ММК імені Ілліча” суд здійснив 19.12.2022 (номер публікації 69739).

У відповідності до частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Частиною 3 статті 7 КУзПБ в редакції до 15.04.2023 унормовано, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.01.2023 справу №905/2456/21 за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” до Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” передано на розгляд Господарського суду Запорізької області, в проваджені якого перебуває справа №908/2465/22 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча”.

03.04.2023 справа № 905/2456/21 надійшла до Господарського суду Запорізької області.

За результатами автоматизованого розподілу, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.04.2023 розгляд справи за зазначеним позовом визначено судді Ніколаєнку Р.А., яким здійснюється провадження у справі про банкрутство ПрАТ “ММК ім. Ілліча”.

З огляду на викладені вище обставини та правові норми, Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Р.А. ухвалою від 10.04.2023 справу № 905/2456/21 за позовом АТ “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” до ПрАТ “ММК ім. Ілліча” прийняв до розгляду в межах справи № 908/2465/22 про банкрутство ПрАТ “ММК ім. Ілліча”, ухваливши розглядати позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Частиною 5 ст.240 ГПК України унормовано, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Наразі в Україні триває воєнний стан, який введений згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовжувався.

Діяльність судів України в період воєнного стану регламентується, зокрема, Законом України «Про правовий режим воєнного стану», ст. 12-2 якого встановлено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України (ч.1). Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені (ч.2).

Згідно зі ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України (ч.1). Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється (ч.2). У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів (ч.3).

Господарський суд Запорізької області не зупиняв та здійснює судочинство в умовах воєнного стану, враховуючи роз'яснення Верховного Суду про особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, оприлюднені 04.03.2022.

Суд здійснив розгляд даної справи за межами, але у об'єктивно можливі строки, які через військову збройну агресію проти України стали залежними від умов та обставин воєнного стану, зважаючи на оголошення воєнних тривог через загрози ракетних обстрілів, періодичне значне підвищення рівню небезпекової ситуації у м.Запоріжжі, необхідністю у зв'язку з цим убезпечення як відвідувачів так і працівників суду. Наряду з цим на цей час існує надмірне навантаження судді у справах.

Розгляд даної справи був здійснений судом без жодних невиправданих зволікань, наскільки це було можливим за вказаних умов.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач послався на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за укладеними сторонами договором про експлуатацію залізничної під'їзної колії №1/28 від 28.02.2017 в частині сплати додаткових зборів і плат в сумі 67 181,64 грн, які нараховані згідно з умовами цього договору та на підставі відповідних норм законодавства, встановлених нормативів та тарифів з причини несвоєчасного звільнення колій станції призначення від 57 вагонів у складі поїзду № 9519, який прибув на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці 29.07.2020 о 18:59 год.

Згідно з матеріалами справи та доданим до позовної заяви розрахунком заявлена до стягнення сума складається з плати за користування вагонами в розмірі 16 208,40 грн без ПДВ, збору за зберігання вантажу в розмірі 39 776,30 грн без ПДВ, разом 55 984,70 грн без ПДВ, а з урахуванням ПДВ - 67 181,64 грн.

Відповідач відзив на позов до суду не подав. При цьому Відповідач належно повідомлений про розгляд справи шляхом надсилання ухвали суду від 10.04.2023 у справі № 908/2465/22(905/2456/21) за його місцезнаходженням за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відстеженням поштового відправлення із зазначеною ухвалою на офіційному сайті ПАТ "Укрпошта" з'ясовано, що 14.04.2023 відправлення вручене уповноваженій особі Відповідача за довіреністю.

Заяв, клопотань в рамках справи № 908/2465/22(905/2456/21) від Відповідача не надходило.

Вивченням матеріалів справи та наданням оцінки спірним правовідносинам сторін, зважаючи на правові норми, що підлягають застосуванню до цих відносин, суд встановив наступне та дійшов таких висновків.

За приписами частин першої, другої статті 8 Закону України «Про залізничний транспорт» перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

28.02.2017 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» (Позивач, Залізниця) та Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» - власником колії (Відповідач) укладено договір №1/28 (з додатковими угодами до нього) про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» при станції Маріуполь-Сортувальний та станції Асланове регіональної філії «Донецька залізниця» (в редакції додаткової угоди від 17.07.2018) (далі - Договір № 1/28).

Згідно п.19 Договору № 1/28 в редакції додаткової угоди від 29.10.2020 строк дії цього Договору продовжено та узгоджено до 31.12.2021 включно.

За умовами Договору № 1/28 (з урахуванням додаткової угоди від 17.07.2018):

- згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику колії (Відповідачу) і примикає: станцією «Сартана-ІІ» власника колії до станції «Маріуполь-Сортувальний» Залізниці; станцією «Рудна» власника колії - до станції «Асланове» Залізниці (пункт 1 Договору);

- подача вагонів на під'їзну колію і зарахування їх в користування власнику колії здійснюється після виконання передавальних операції з певними інтервалами (пункт 4);

- вагони, які здані власнику колії, забираються власником колії з передавальних колій станції «Маріуполь-Сортувальний» Залізниці впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій (пункт 6);

- власник колії сплачує Залізниці плату, у тому числі: за користування вагонами (контейнерами) згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та Тарифним керівництвом № 1 (підпункт «б»); інші збори і плати відповідно до Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів, Тарифного керівництва №1 (підпункт «в»). Збори і плати сплачуються Залізниці відповідно до діючого законодавства (пункт 14);

- зарахування вагонів у користування власнику колії і виключення їх із користування провадиться по пам'ятках про подачу/забирання вагонів (контейнерів) з підписами представників Залізниці і власника колії (пункт 16.3);

За приписами Статуту залізниць України:

- Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (пункт 2);

- дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (пункт 3);

- взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів). Експлуатація залізничних під'їзних колій, які мають свої локомотиви, повинна здійснюватися на основі єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії і станції примикання (частини перша, четверта, п'ята пункту 71);

- за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати (частини перша, друга пункту 119);

Отже, за період фактичного використання суб'єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата; до періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.

Порядок користування вагонами визначений Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України за №165/3458 15.03.1999 (далі, також - Правила № 113), п. 3, 4, 6, 8-10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, і є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами (п.4 Правил № 113).

Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам'ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій (п.4 Правил № 113).

Час закінчення приймально-здавальних операцій фіксується в пам'ятках про подання/забирання вагонів форми ГУ-45, на підставі яких формуються відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка є первинним документом бухгалтерського обліку.

При цьому усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, що не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість (п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України №864/5085 від 24.11.2000).

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (п.6 правил № 113).

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку і закінчення затримки вагонів та їх номери. Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією (п.8, 9 Правил № 113).

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією (п.10 Правил № 113) .

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів (п.12 Правил № 113).

Відповідно до п.3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №567/6855 08.07.2002, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності у тому числі у разі затримки вагонів на станції призначення з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Відзначається, що акт загальної форми ГУ-23, складений згідно з додатком № 6 до Правил користування вагонами і контейнерами є належним і допустимим доказом на підтвердження факту настання відповідних подій - затримок вагонів на станції.

Суду представлені натурний лист поїзду № 3001 від 28.07.2020, пам'ятка про подавання вагонів № 2189 (ф. ГУ-45), Акт про затримку вагонів № 1-66 від 31.07.2020 (ф. ГУ-23а), Акт загальної форми № 6-324 від 03.08.2020 (ф. ГУ-23), накопичувальна картка № 04080784 від 04.08.2020 (ф. ФДУ-92).

Зазначеними документами підтверджується, що в рамках договірних відносин сторін на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці зі станції Волноваха Донецької залізниці о 18 год. 59 хв. 29.07.2020 прибув поїзд № 9519, до складу якого входило 57 вагонів (нетто 3288 тон), одержувач вантажу - ПрАТ «ММК ім. Ілліча».

Вагони були передані Залізницею та прийняті Відповідачем 29.07.2020 о 21:06 год.

Отже, за умовами п.6 Договору №1/28 Відповідач мав вивезти зі станції вагони не пізніше 01:06 год. 30.07.2020, однак згаданими вище Актами також підтверджується, що вагони були забрані зі станції призначення о 21:50 год. 31.07.2020.

В Акті загальної форми вказано, що за затримку вагонів на коліях станції нараховані наступні платежі: плата за користування 44 год. 44 хв. (57 власних вагонів) - 16 208,40 грн, зберігання вантажів (3288 тон, 1 доба) - 39 758,50 грн та зберігання власного/орендованого рухомого складу на своїх осях на колії станції 1 вагону - 17,80 грн, загальний збір за зберігання - 39 776,30 грн.

Суми в Акті без урахування ПДВ.

Таким чином, з наданих матеріалів слідує, що Відповідач не дотримався умов п.6 Договору №1/28 в частині своєчасного звільнення колії станції призначення Маріуполь-Сортувальний від вагонів поїзду №9519 впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій, наслідком чого є виникнення факту затримки, а саме: з 30.07.2022 01:06 год (21:06 год. 29.07.2020 + 4 год. на забирання) по 21:50 год. 31.07.2020, що становить для розрахунку 45 год.

У відповідності до п.121 Статуту залізниць України вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами і контейнерами: а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і одержувача; в) у інших випадках, передбачених Правилами.

Приписами п.16 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999 (з наступними змінами і доповненнями, внесеними згідно з наказом Міністерства транспорту та зв'язку №540 від 12.09.2005) встановлені випадки, коли вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами.

Відповідно до підпункту «б» п.16 Правил користування вагонами до приведених змін визначає, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами у разі подання залізницею вагонів і контейнерів у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника й одержувача. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником.

Докази наявності перешкод для своєчасного звільнення колій Відповідачем, докази вини Залізниці у затримці вагонів матеріали справи не містять.

Натомість, з огляду на встановлення факту знаходження на станції призначення Маріуполь-Сортувальний вагонів Відповідача та затримки вагонів на вказаних коліях є наявними підстави для нарахування та внесення плати в розмірі 50 відсотків за користування власними вагонами.

За розрахунком Позивача сума плати за користування вагонами склала 16 208,40 грн (без ПДВ) і суд зазначає, що визначена сума відповідає розд.5 «Ставки плати за користування вагонами і контейнерами залізниць» Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009.

Позов в цій частині є правомірним та обґрунтованим.

Відносно збору за зберігання вантажу суд зазначає наступне.

За положеннями п.46 Статуту залізниць України одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом (пункт 46).

Відповідно до пунктів 4, 5 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2022 за № 866/5087, термін граничного зберігання починається з моменту вивантаження вантажу (контейнера з вагона) засобами залізниці або з моменту подачі вагона під вивантаження засобами одержувача. Якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені пунктом 46 Статуту залізниць України, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.

Згідно з пунктом 8 цих же Правил збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; при затримці - з моменту затримки.

Згідно із згаданими вище Актом загальної форми та накопичувальною карткою нарахований Залізницею Відповідачу збір за зберігання вантажів виходячи з загальної ваги потягу - 3288 тон, зберігання 1 добу) склав 39758,50 грн (без ПДВ), збір за зберігання власного (орендованого) рухомого складу (1 вагон на своїх осях) - 17,80 грн (без ПДВ).

Пред'явлену Залізницею накопичувальну картку Відповідач підписав із зауваженням у вигляді «Сума відхиляється, буде розглянута в претензійному порядку».

Зазначається, що розмір плати за зберігання вантажу та власного (орендованого) рухомого складу на своїх осях визначається за тарифами та правилами, встановленими у п.2.1 розділу ІІІ Збірника тарифів, де зокрема передбачено, що неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.

Також варто відзначити, що за визначенням п.6 Статуту залізниць України Правила перевезення вантажів є нормативним актом, що конкретизує передбачені цим Статутом положення, які регламентують участь та обов'язки сторін у процесі перевезення вантажів.

Статутом залізниць України, визначено загальний порядок обчислення терміну безкоштовного зберігання, поряд з чим положення Правил, як спеціальні по відношенню до норм Статуту залізниць України, не суперечать йому, конкретизують його зміст.

Аналіз положень пункту 46 Статуту залізниць України та пункту 8 Правил зберігання вантажів, зміст яких наведений вище, доводить до висновку про те, що всі вантажі, які прибувають на станцію призначення, зберігаються безкоштовно протягом доби, проте порядок обчислення початку безкоштовного строку залежить виключно від причин несвоєчасного вивантаження вантажу.

При наявності факту затримки, обчислення терміну безоплатного зберігання рахується з моменту затримки.

В даному випадку є доведеним факт затримки вагонів, докази неспроможності забрати спірні вагони впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій відсутні, тому термін безкоштовного зберігання слід обчислювати після спливу 4-х годин, передбачених умовами пункту 6 Договору № 1/28, збір за зберігання вантажу потрібно нараховувати після спливу однієї безоплатної доби, відлік якої починається після спливу 4-х годин.

Зазначається, що правильність такого алгоритму розрахунку у подібних правовідносинах підкріплюється Верховним Судом, зокрема, в постановах від 18.10.2021 у справі № 905/175/21, від 28.04.2022 у справі № 905/829/21.

Виконані Позивачем розрахунки, їх вихідні дані та визначена за сума збору за зберігання є правильними, узгоджуються з відповідними нормативами та положеннями Правил зберігання вантажів, Тарифного керівництва № 1 (розд.3 гл.2 «Збір за зберігання вантажів на місцях загального користування»).

В частині стягнення з збору за зберігання вантажу та власного рухомого складу позов Залізниці є також правомірним та обґрунтованим.

За таких обставин, позов Залізниці суд задовольнив повністю - в загальній сумі 67 181,64 грн плати за користування вагонами та збору за зберігання з урахуванням ПДВ.

Згідно з ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір в розмірі 2270,00 грн, який сплатив Позивач, покладається на Відповідача. Ця сума підлягає відшкодуванню Позивачу Відповідачем.

Керуючись ст.2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 20, 129, 194, 232, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 80, кабінет 9, код ЄДРПОУ 00191129) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03150, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5) в особі Регіональної філії “Донецька залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” (84404, Донецька обл., м.Лиман, вул.Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) 67 181 /шістдесят сім тисяч сто вісімдесят одну/ грн 64 коп. додаткових зборів і плат (плата за користування вагонами та збір за зберігання) та 2270 /дві тисячі двісті сімдесят/ грн 00 коп. відшкодування судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Копії рішення надіслати сторонам спору, розпоряднику майна ПрАТ “ММК ім.Ілліча” на повідомлені електронні адреси з КЕП судді, до кабінетів Електронного суду.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту за правилами, визначеними ст. 254, 256-259 ГПК України.

Рішення складено та підписано 06.11.2023.

Суддя Р.А.Ніколаєнко