номер провадження справи 24/226/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.10.2023 Справа № 908/2837/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Т.А., за участю секретаря судового засідання Зеленцової К.Ю., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2837/23
за позовом: Концерну «Міські теплові мережі» (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, ідентифікаційний код 32121458)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Літвінова Артура Анатолійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 )
про стягнення 385,20 грн.
за участю представників:
від позивача: Науменко М.В., довіреність № 617/20-23 від 08.05.2023
від відповідача: не прибув
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну «Міські теплові мережі» до Фізичної особи-підприємця Літвінова Артура Анатолійовича про стягнення основного боргу в сумі 385,20 грн за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 406350 від 01.11.2010, за період лютий 2021 року, квітень 2021 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2023, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 406350 від 01.11.2010, за яким позивачем у період лютий 2021 року, квітень 2021 року відпущено відповідачу теплову енергію на загальну суму 387,12 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за вказаний період та рахунками на їх оплату. Відповідач здійснив часткову оплату за спожиту протягом спірного періоду теплову енергію в сумі 1,95 грн. Отже сума основного боргу становить 385,20 грн. Просить суд, на підставі ст. ст. 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193 Господарського кодексу України, Закону України "Про теплопостачання", Правил користування тепловою енергією, позов задовольнити.
Ухвалою суду від 13.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2837/23 за правилами спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 24/226/23. Судове засідання призначено на 02.10.2023.
Ухвалою суду від 02.10.2023 відкладений розгляд справи на 30.10.2023.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 30.10.2023 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові.
Відповідач в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.
Згідно ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "Єдиний державний реєстр судових рішень" http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Оскільки судом належним чином виконано обов'язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами.
В засіданні 30.10.2023 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд
УСТАНОВИВ:
Відповідно до Статуту Концерну «Міські теплові мережі», основною метою діяльності Концерну «МТМ» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну..
Згідно з пунктом 2.2 Статуту Концерну «МТМ» предметом діяльності Концерну є виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії для потреб населення для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємств, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут.
Статтею ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об'єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).
Підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд (стаття 44 Господарського кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, Концерном «Міські теплові мережі» (Теплопостачальна організація) та Фізичною особою - підприємцем Літвінов Артур Анатолійович (Споживач) укладено договір № 406350 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, за умовами якого (п. 1.1.) Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.
Відповідно до п. 2.1 Договору визначено, що теплова енергія відпускається Споживачу в Гкал згідно з Додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби: опалення та вентиляцію - на протязі опалювального періоду; підігрів води - за наявності можливості; кондиціювання - по замовленню Споживача; інші технологічні потреби - по замовленню Споживача.
Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді укладено для об'єкту - нежитлове приміщення XII першого поверху, розташоване за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Рубана, буд. 5 (об'єкт теплопостачання).
Житловий будинок за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Рубана, буд. 5 обладнаний системою централізованого опалення, тож факт отримання теплоносія підтверджується рішеннями Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону за 2020-2021 р. р., відповідно до яких Концерном «Міські теплові мережі» було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжя, (зазначені рішення є у публічному доступі на сайті ЗМР).
На виконання умов Договору Концерн «Міські теплові мережі» відпустив теплову енергію відповідачу в період лютий 2021 року, квітень 2021 року на загальну суму 387,12 грн. За вказаний період відповідач здійснив часткову оплату боргу у сумі 1,92 грн. Отже, загальна сума заборгованості за вказаний період складає 385,20 грн.
Пунктом 6.4 Договору встановлено, що Споживач зобов'язаний до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію.
20.07.2023 позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію від 17.07.2023 про погашення заборгованості за теплову енергію, яка залишена відповідачем без відповіді.
Невиконання з боку відповідача своїх зобов'язань стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов'язку в натурі.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічні приписи містить ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
Згідно з положеннями ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 275 та ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України споживач (абонент) зобов'язаний оплачувати прийняту енергію. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Відповідно до умов Договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом згідно договірних навантажень.
Розрахунковим періодом між сторонами є календарний місяць, а підставою для розрахунків між Концерном «Міські теплові мережі» та Споживачем є рахунок та акт приймання - передачі теплової енергії (п. 6.2, п. 6.3 Договору).
Згідно п. 6.7 Договору, Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Адм. Нахимова, буд. № 4, документи за розрахунковий період:
- рахунок - фактуру;
- акт приймання-передачі теплової енергії;
- податкову накладну (платникам ПДВ).
Відповідач не з'явився до позивача для отримання зазначених документів в порядку, визначеному Договором.
Споживач, згідно з приписами п. 6.7.1 Договору, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання.
В разі неотримання підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін встановлений п. 6.7.1 Договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому період (п. 6.7.2 Договору).
Споживач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання - передачі теплової енергії на адресу Концерну «Міські теплові мережі» не надав, належні чином оформлені акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період не повернув. Тобто, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими позивачем до оплати за відповідні періоди. Концерном «Міські теплові мережі» були зроблені помітки на актах. Отже, оформлені таким чином акти вважаються погодженими та є підставою для проведення остаточних розрахунків.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (абз. 9 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання»).
Таким чином позивач виконав свої зобов'язання щодо надання послуг з постачання теплової енергії в гарячій воді, а відповідач зобов'язаний оплатити надані послуги.
Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів здійснення оплати за спожиту у спірний період теплову енергію в заявленому позивачем розмірі суду не надав.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу за надані послуги постачання теплової енергії в гарячій воді в розмірі 385,20 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів виконання зобов'язання з оплати послуг та сплати заявленої до стягнення суми заборгованості не надав.
Таким чином позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
В порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Літвінова Артура Анатолійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 у Філії АТ "Укрексімбанк" у м. Києві, МФО 322313, ЄДРПО 32121458) - 385 (триста вісімдесят п'ять) грн. 20 коп. основного боргу.
Видати наказ.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Літвінова Артура Анатолійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 , ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, ЄДРПОУ 32121458) - 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 06.11.2023.
Суддя Т.А. Азізбекян