ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХвала
про відкриття провадження у справі
"06" листопада 2023 р. м. Ужгород Справа №907/766/23
Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,
розглянувши матеріали за позовом
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , с. Теребля Тячівського району Закарпатської області
до відповідача 1 Відділу управління майном району Тячівської районної ради, м. Тячів Закарпатської області
до відповідача 2 ОСОБА_2 , директор ТОВ “Вітар-Л”, с. Теребля Тячівського району Закарпатської області
про визнання права власності на свердловину №12, побудовану над нею надкаптажну споруду, будівлю “Лазня”, земельну ділянку, на якій знаходиться свердловина №12 та будівля “Лазня”, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- витребування майна (свердловини №12, побудованої над нею надкаптажної споруди, будівлі “Лазня” та земельної ділянки, на якій знаходиться зазначене майно) з володіння останнього набувача шляхом відновлення становища, що існувало до порушення права власності позивача, та всього комплексу правомочностей власника;
- зобов'язання відповідача (набувача) - ОСОБА_2 - усунути перешкоди у здійсненні позивачем права користування та розпорядження майном, а саме, свердловиною №12, побудованою над нею надкаптажною спорудою, будівлею “Лазня” та земельною ділянкою, на якій знаходиться свердловина №12 та будівля “Лазня”;
- визнання недійсними укладених договорів про погашення кредиторських вимог та акту передачі майна у справі №5008/988/2011 між ініціюючим кредитором - Відділом управління майном району Тячівської районної ради - та громадянкою ОСОБА_2 ;
- визнання недійсною виготовленої документації на споруду бюветного комплексу (насосна станція) та реєстрації бюветного комплексу свердловини №12 (запис про право власності: 37816948; дата реєстрації: 31.07.2020) за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнання недійсним рішення виконкому Тереблянської сільської ради №5 від 22.10.2000, запису в реєстровій книзі №2 Бюро технічної інвентаризації та виданого свідоцтва на право власності про розподіл адміністративно-побутової споруди;
- визнання недійсною реєстрації за ОСОБА_2 1/3 частини будівлі “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1779066621244; запис про право власності: 30559202; дата реєстрації 01.03.2019);
- визнання недійсною реєстрації за ОСОБА_2 1/3 частини будівлі “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1779066621244; запис про право власності: 30559202; дата реєстрації 01.03.2019);
- визнання недійсною присвоєної адреси оздоровчо-відпочивальному комплексу “ВІТАР - Л” (Закарпатська область, Тячівський район, с. Теребля, вул. Лікувальна, 1);
- визнання недійсною виготовленої технічної документації із землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 2124487000:03:005:0309 та реєстрації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язання відповідача (набувача) - ОСОБА_2 - для забезпечення доступу позивача до свердловини №12, будівлі “Лазня” та земельної ділянки зняти поставлену огорожу між суміжними землекористувачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , знести (розібрати) бруківку, бардюри та висаджені туї на дорозі загального значення;
- зобов'язання Держгеокадастру у Закарпатській області виконати постанову Кабінету Міністрів України №413 від 08.04.1996 шляхом внесення відомостей до Державного кадастру щодо свердловини №12, яка зареєстрована в Державному кадастрі артезіанських свердловин, за ОСОБА_1 (системний номер: 100877 від 13.11.2020) та земельної ділянки, на якій розташована дана свердловина, зазначивши Державний акт на землю IV - ЗК №032816 від 23.10.1997, виданий ОСОБА_1 ,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач просить визнати її право власності на свердловину №12, побудовану над нею надкаптажну споруду, будівлю “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, земельну ділянку, на якій знаходиться свердловина №12 та будівля “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати майно (свердловину №12, побудовану над нею надкаптажну споруду, будівлю “Лазня” та земельну ділянку, на якій знаходиться зазначене майно) з володіння останнього набувача шляхом відновлення становища, що існувало до порушення права власності позивача, та всього комплексу правомочностей власника; зобов'язати відповідача (набувача) - ОСОБА_2 - усунути перешкоди у здійсненні позивачем права користування та розпорядження майном, а саме, свердловиною №12, побудованою над нею надкаптажною спорудою, будівлею “Лазня” та земельною ділянкою, на якій знаходиться свердловина №12 та будівля “Лазня”; визнати недійсними укладені договори про погашення кредиторських вимог та акт передачі майна у справі №5008/988/2011 між ініціюючим кредитором - Відділом управління майном району Тячівської районної ради - та громадянкою ОСОБА_2 ; визнати недійсною виготовлену документацію на споруду бюветного комплексу (насосна станція) та реєстрацію бюветного комплексу свердловини №12 (запис про право власності: 37816948; дата реєстрації: 31.07.2020) за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним рішення виконкому Тереблянської сільської ради №5 від 22.10.2000, запис в реєстровій книзі №2 Бюро технічної інвентаризації та видане свідоцтво на право власності про розподіл адміністративно-побутової споруди; визнати недійсною реєстрацію за ОСОБА_2 1/3 частини будівлі “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1779066621244; запис про право власності: 30559202; дата реєстрації 01.03.2019); визнати недійсною реєстрацію за ОСОБА_2 1/3 частини будівлі “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1779066621244; запис про право власності: 30559202; дата реєстрації 01.03.2019); визнати недійсною присвоєну адресу оздоровчо-відпочивальному комплексу “ВІТАР - Л” (Закарпатська область, Тячівський район, с. Теребля, вул. Лікувальна, 1); визнати недійсною виготовлену технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 2124487000:03:005:0309 та реєстрацію земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов'язати відповідача (набувача) - ОСОБА_2 - для забезпечення доступу позивача до свердловини №12, будівлі “Лазня” та земельної ділянки зняти поставлену огорожу між суміжними землекористувачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , знести (розібрати) бруківку, бардюри та висаджені туї на дорозі загального значення; зобов'язати Держгеокадастр у Закарпатській області виконати постанову Кабінету Міністрів України №413 від 08.04.1996 шляхом внесення відомостей до Державного кадастру щодо свердловини №12, яка зареєстрована в Державному кадастрі артезіанських свердловин, за ОСОБА_1 (системний номер: 100877 від 13.11.2020) та земельної ділянки, на якій розташована дана свердловина, зазначивши Державний акт на землю IV - ЗК №032816 від 23.10.1997, виданий ОСОБА_1 , покликаючись на положення ст. 328, 386, 387, 388, 391, 392, 393, 1212 Цивільного кодексу України, ст. 134 Господарського кодексу України, Земельного кодексу України.
Ухвалами суду від 04.09.2023 та від 03.10.2023 позовну заяву в даній справі було залишено без руху.
В подальшому, від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків поданої позовної заяви, в якій останньою в самостійно обраний спосіб усунуто виявлені судом недоліки позовної заяви. Водночас позивачем до означеної заяви долучено копії податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2021 та 2022 роки, довідку №2756459701772718 від 22.03.2023, видану відділом обслуговування громадян №7 управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області ОСОБА_1 , в тім, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Закарпатській області та отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи (загальне захворювання) в розмірі 2093 грн щомісячно, а також довідку, видану Тячівською ДПІ Головного управління ДПС у Закарпатській області Габор Н.М. про те, що згідно з поданими останньою податковими деклараціями за 2021 та 2022 роки доходів не задекларовано.
Крім того, в заяві про усунення недоліків позовної заяви позивачем зазначено про наявність підстав для звільнення її від сплати судового збору.
Поряд із цим, у надісланому на адресу суду клопотанні б/н від 10.09.2023 (вх. №02.3.1-02/6470/23 від 19.09.2023) позивач просила відстрочити їй сплату судового збору у випадку, якщо суд встановить, що розмір останнього перевищує 5 відсотків від річного доходу позивача за попередній календарний рік.
Із даного приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір”.
Пунктами 8, 9 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір” визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
За змістом частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”).
З аналізу положень ст. 8 Закону України “Про судовий збір” випливає, що законодавець, застосувавши конструкцію “суд, враховуючи майновий стан сторони, може…”, тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених у статті 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, які перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8 вказаного Закону, то законодавець, застосувавши слово “або”, не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України “Про судовий збір” перелік умов для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення, є вичерпним.
Системний аналіз змісту норм зазначеної статті вказує на те, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір” не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).
Як вбачається із долученої позивачем довідки відділу обслуговування громадян №7 управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №2756459701772718 від 22.03.2023, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Закарпатській області та отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи (загальне захворювання), із огляду на що на позивача не поширюються пільги, встановлені п. 8 та 9 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”. Відтак, у задоволенні клопотання ФОП ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позову в даній справі належить відмовити.
Водночас беручи до уваги подані позивачем документи у підтвердження скрутного матеріального становища (копії податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2021 та 2022 роки, а також довідку, видану Тячівською ДПІ Головного управління ДПС у Закарпатській області Габор Н.М. про те, що згідно з поданими останньою податковими деклараціями за 2021 та 2022 роки доходів не задекларовано), суд доходить висновку про наявність підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору за подання позовної заяви в даній справі до ухвалення судом рішення за наслідками розгляду спірних правовідносин по суті.
Дослідивши матеріали позовної заяви, оцінивши предмет та підстави позову, суд прийшов до висновку, що дана справа підлягає розгляду в загальному позовному провадженні.
Позовна заява подана і оформлена у порядку, передбаченому ст. 161 - 164 Господарського процесуального кодексу України.
Підстав для відмови у відкритті провадження у справі або для повернення позовної заяви з наданих суду матеріалів не вбачається.
Приписами ст. 15 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” врегульовано питання щодо колегіального розгляду справ у судах першої інстанції. Даною нормою, зокрема, встановлено, що справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів.
Наведений законодавчий припис щодо колегіального розгляду справ у судах першої інстанції кореспондується із частиною ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, за вимогами якої справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь - яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного та спрощеного позовного провадження.
Закон не визначає, які саме категорії справ підлягають колегіальному розгляду. Складність справи може визначатися залежно від складності спірних матеріально - правових відносин; кількості доказів, поданих на підтвердження вимог та заперечень; неясності чи суперечливості правових норм, що підлягають застосуванню у спірних відносинах; неоднаковості судової практики застосування правових норм, що регулюють спірні відносини тощо.
Таким чином, питання про необхідність та доцільність призначення колегіального розгляду конкретної справи вирішується судом з урахуванням категорії спору, а також з огляду на конкретні обставини, що свідчать про складність кожної конкретної справи.
З огляду на характер спірних правовідносин, суб'єктний склад учасників спору, з метою недопущення виникнення у сторін та/або у будь-яких інших осіб сумнівів у безсторонності суду та забезпечення довіри до судової влади, суд, керуючись ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, за власною ініціативою вбачає за необхідне призначити колегіальний розгляд справи №907/766/23.
Беручи до уваги вищенаведене та засади формування колегії суддів, визначені Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та ст. 15 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, суд дійшов висновку призначити колегіальний розгляд даної справи у складі трьох суддів та звернутися до керівника апарату Господарського суду Закарпатської області для визначення автоматизованою системою документообігу суду складу колегії суддів в порядку статті 32 ГПК України.
Керуючись ст. 12, 32, 33, 162, 176, 177, 234 Господарського процесуального кодексу України
СУД ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити в задоволенні клопотання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , с. Теребля Тячівського району Закарпатської області про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви у справі №907/766/23.
2. Відстрочити Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 , с. Теребля Тячівського району Закарпатської області сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судом рішення у справі №907/766/23.
3. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
4. Призначити справу №907/766/23 до колегіального розгляду у складі трьох суддів.
5. Звернутись до керівника апарату Господарського суду Закарпатської області для визначення автоматизованою системою документообігу суду складу колегії суддів в порядку статті 32 ГПК України.
6. Про дату і час проведення підготовчого засідання у справі №907/766/23 сторони будуть повідомлені після визначення автоматизованою системою документообігу суду складу колегії суддів для розгляду даної справи.
7. Встановити відповідачам строк для надання суду відзивів на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копій таких позивачеві, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали.
8. Встановити позивачеві строк для надання суду та відповідачам відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копій відзивів.
9. Відповідно до вимог ст. 169 ГПК України встановити учасникам справи обов'язок подавати суду заяви, клопотання і заперечення щодо процесуальних питань тільки у письмовій формі з доказами їх надсилання учасникам справи.
10. Копію ухвали надіслати сторонам спору.
11. Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
12. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Пригара Л.І.