Справа № 953/2540/23
№ провадження 1-кп/646/380/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.11.2023 м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
обвинувачених: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №22022220000003099 від 04.10.2022р. за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28 , ч.4 ст.111-1 КК України,-
встановив:
Червонозаводський районний суд м.Харкова здійснює судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжних заходів, які застосовані до обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб. В обґрунтування клопотання прокурор посилається на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими інкримінованого їм кримінального правопорушення, а також ризику, який передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України та про існування якого свідчить те, що обвинувачені усвідомлюють неможливість повного контролю державною владою кордонів України в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України, а отже можуть переховуватися від суду, зокрема на території Російської Федерації чи тимчасово окупованих частинах території України. Крім того, згідно з ч.6 ст.176 КПК України до осіб, які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.111-1 КК України, під час дії воєнного стану у разі наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, застосовується лише такий запобіжний захід як тримання під вартою. Також прокурор просить не визначати розмір застави на підставі абз.8 ч.4 ст.183 КПК України.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти клопотань прокурора та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченим на інший, не пов'язаний з триманням під вартою, або визначення розміру застави, посилаючись на абстрактність обставин, якими прокурор обґрунтовує ризик переховування обвинувачених від суду. На думку захисника, підозра, яка повідомлена обвинуваченим, є необґрунтованою та не доведена.
Обвинувачені заперечували проти клопотань прокурора та підтримали клопотання захисника.
Прокурор заперечував проти клопотання захисника.
Вислухавши сторони, дослідивши їх доводи та перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено що обвинувачені були затримані 11.01.2023р. та у той же день їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
12.01.2023р. ухвалами слідчого судді Київського районного суду м.Харкова до обвинувачених було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з визначенням розміру застави.
Ухвалами Харківського апеляційного суду від 19.01.2023р. вищевказані ухвали слідчого судді від 12.01.2023р. були скасовані, а до обвинувачених застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
В подальшому строк запобіжного заходу обвинуваченим продовжувався ухвалами слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 06.03.2023р., а також ухвалами Київського районного суду м.Харкова від 10.04.2023р. та Червонозаводського районного суду м.Харкова від 07.06.2023р., від 28.07.2023р. та від 18.09.2023р.
Ухвалами Харківського апеляційного суду від 21.09.2023р. та від 03.10.2023р. були залишені без змін вищевказані ухвали суду першої інстанції від 28.07.2023р. та від 18.09.2023р. відповідно.
У даному випадку існує обґрунтована підозра у вчиненні обвинуваченими інкримінованих кримінальних правопорушень, тобто інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що обвинувачені могли вчините інкриміновані їм кримінальні правопорушення.
В той же час, питання доведеності чи недоведеності вини, на що фактично посилається захисник, може бути вирішено судом лише на стадії оцінки усіх доказів у їх сукупності та взаємозв'язку у нарадчій кімнаті за результатами судового розгляду кримінального провадження.
Отже, суд не може передчасно оцінювати надані сторонами докази з точки зору їх переконливості доведення чи недоведення винуватості обвинувачених.
Що стосується ризику переховування обвинувачених від суду, який передбачений п.1 ст.177 КПК України, то він не зменшився, оскільки не змінилися обставини, які свідчили про його наявність та які приймалися судом до уваги у попередніх рішеннях з приводу запобіжних заходів, які застосовані до обвинувачених.
Про наявність цього ризику свідчить сукупність тяжкості обвинувачення, інкримінованого ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , з іншими обставинами їх особистої ситуації.
Так, обвинувачені не мають неповнолітніх дітей чи інших непрацездатних осіб на своєму утриманні. Місцем роботи ОСОБА_5 є с.Вільхуватка Куп'янського району Харківської області. Цей же населений пункт є місцем здійснення ОСОБА_6 його повноважень депутата сільської ради. При цьому територія Куп'янського району, у тому числі, територія Вільхуватської сільської територіальної громади, була тимчасово окупованою, а на цей час відноситься до територій, де ведуться бойові дії. Отже, на цій території органи державної влади України мають обмежені можливості контролю державного кордону України з Російською Федерацією та умовної лінії між підконтрольною державній владі територією України та тимчасово окупованою територією України.
При цьому наявність у власності обвинувачених квартири у м.Харков не може однозначно запобігти цьому ризику, враховуючи відсутність у них настільки міцних соціальних зв'язків у м.Харкові, наявність яких би, з точки зору стороннього поміркованого спостерігача, очевидно переважала правові наслідки кримінального переслідування обвинувачених.
Отже суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотань прокурора про продовження строку запобіжних заходів обвинуваченим.
При цьому суд вважає неможливим змінити обвинуваченим запобіжні заходи на більш м'які, не пов'язані з триманням під вартою, з огляду на високий ризик їх переховування від суду.
Крім того, згідно з ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Також суд не визначає розмір застави згідно з положеннями абз.8 ч.4 ст.183 КПК України, відповідно до яких під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 177, 199, 369-372 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжних заходів обвинуваченим або визначення розміру застави.
Задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 01.01.2024 р. включно.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 01.01.2024 р. включно.
Строк дії ухвали до 01.01.2024р. включно.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1