Справа № 632/2114/21
провадження № 1-кс/632/207/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року м. Первомайський
Слідчий суддя Первомайського міськрайонного суду Харківського області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , сторін кримінального провадження: слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого СВ ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_5 , -
ВСТАНОВИВ:
Слідчий СВ ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 звернувся до Первомайського міськрайонного суду Харківського області з клопотанням, погодженим з прокурором Первомайського відділу Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СВ ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221120000182 від 03.09.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 27.02.2020 між відділом освіти, молоді та спорту Первомайської райдержадміністрації Харківської області та ТОВ «БІГСТЕЙДЖ» укладений договір про закупівлю № 7, відповідно до п. 1.1 якого «Підрядник» зобов'язується виконати роботи - будівництво мультифункціонального майданчику для занять ігровими видами спорту за адресою: Харківська область, Первомайський район, с. Червоне, вул. Центральна, буд. 35, відповідно до кошторисної документації, а Замовник зобов'язується прийняти та сплатити виконані роботи.
ТОВ «БІГСТЕЙДЖ» діє на підставі Статуту, затвердженого рішенням учасників № 09-10/18 від 09 жовтня 2018 року. Відповідно до розділу 8 Статуту - виконавчим органом Товариства є директор, який здійснює поточне керівництво діяльністю Товариства, вирішує усі питання діяльності, за винятком тих, які віднесені до виключної компетенції учасника Товариства.
Згідно із наказом № 01-к від 10.10.2018, на підставі рішення № 09-10/18 учасників ТОВ «БІГСТЕЙДЖ», ОСОБА_5 вступив на посаду директора ТОВ «БІГСТЕЙДЖ» з 10 жовтня 2018 року.
Таким чином, ОСОБА_5 , на час виконання договору про закупівлю № 7 від 27.02.2020, укладеного між ним та відділом освіти, молоді та спорту Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, - діючи на підставі Статуту, був наділений органом місцевого самоврядування спеціальними повноваженнями на здійснення будівництва мультифункціонального майданчику для занять ігровими видами спорту, під час якого наділявся повноваженнями, що полягали у здійсненні організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто у розумінні ч. 3 ст. 18 КК України, та п. 1 примітки до ст. 364 КК України, являвся службовою особою.
За виконані роботи по договору про закупівлю № 7 від 27.02.2020 відділом освіти, молоді та спорту Первомайської райдержадміністрації перераховано на рахунок ТОВ «БІГСТЕЙДЖ» бюджетні кошти на суму 2 688 184,53 гривень.
При цьому, відповідно до висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-19/121-21/27282-БТ від 26.01.2022 Харківського НДЕКЦ МВС України - обсяги та вартість фактично виконаних робіт з будівництва майданчику не відповідають обсягам та вартості вказаним в виконавчій кошторисній документації за договором про закупівлю № 7 від 27.02.2020. Вартість фактично виконаних робіт становить 2 452 249,44 грн. (два мільйони чотириста п'ятдесят дві тисячі двісті сорок дев'ять грн. 44 коп.).
Відповідно до висновку експерта судової економічної експертизи № СЕ19/121-22/3581-ЕК від 22.02.2022, а також висновку експерта додаткової судової економічної експертизи № СЕ-19/121-22/11282-ЕК від 16.09.2022, - документально підтверджується надлишкова сплата грошових коштів відділом освіти на рахунок ТОВ «БІГСТЕЙДЖ» в сумі 235 935,09 гривень з ПДВ, що є матеріальним збитком, який спричинений охоронюваним законом державним інтересам.
Таким чином, ОСОБА_5 , являючись службовою особою, у розумінні ч. 3 ст. 18 КК України, маючи злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, діючи з корисливого мотиву в особистих інтересах та інтересів ТОВ «БІГСТЕЙДЖ», з метою заволодіння грошовими коштами шляхом завищення обсягів та вартості фактично виконаних робіт з будівництва мультифункціонального майданчику для занять ігровими видами спорту, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, підписав акти приймання виконаних будівельних робіт, форми КБ-2в на загальну суму 2 688 184,53 гривень, а саме: 10.07.2020 акт № 1 на суму 906 755,92 гривень, 05.10.2020 акт № 2 на суму 522 180,68 гривень, 05.11.2020 акт № 3 на суму 238 999,80 гривень, 18.11.2020 акт № 4 на суму 482 063,36 гривень, 02.12.2020 акт № 5 на суму 241 633,63 гривень, 22.12.2020 акт № 1 на суму 249 997,20 гривень, 22.12.2020 акт № 2 на суму 46 553,94 гривень, у яких, завідомо для ОСОБА_5 , вказано недостовірну інформацію щодо фактично виконаних робіт з будівництва мультифункціонального майданчику на загальну суму 2 688 184,53 гривень.
На підставі вказаних актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, відділом освіти на рахунок ТОВ «БІГСТЕЙДЖ» перераховано бюджетні кошти на суму 2 688 184,53 гривень, що перевищує обсяги та вартість фактично виконаних робіт з будівництва вищевказаного мультифункціонального майданчику на суму 235 935,09 гривень з ПДВ, якими ОСОБА_5 заволодів шляхом зловживання своїм службовим становищем, чим завдано матеріальних збитків відділу освіти, молоді та спорту Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, який на даний час знаходиться в стадії припинення шляхом ліквідації, процес якого здійснюється ліквідаційною комісією відділу освіти, молоді та спорту Первомайської районної державної адміністрації.
Таким чином, ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 191 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, за яке передбачено покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
Крім того, ОСОБА_5 , являючись службовою особою, в акти приймання виконаних будівельних робіт, форми КБ-2в, які є офіційними документами, власноручно вніс завідомо неправдиві відомості щодо обсягів та вартості фактично виконаних робіт при будівництві вищевказаного мультифункціонального майданчику на суму 2 688 184,53 гривень.
Своїми діями ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, яке, відповідно до ст.12 КК України, є проступком.
18.10.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Орган досудового розслідування вважає, що з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід - домашній арешт, у зв'язку з наявністю обґрунтованих ризиків, передбачених п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
-п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик переховування підозрюваного від органів досудового
розслідування та/або суду);
-п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому
кримінальному провадженні).
В обґрунтування ризику переховування слідчий зазначив, що враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень. Хоча злочини і являються проступком та нетяжким злочином, але один із них (ч. 2 ст. 191 КК України), максимальна санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - відноситься до корупційних, що позбавляє можливості застосувати норми ст. 69, 75 КК України.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження також узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема позицією, викладеною у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року, в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Отже, сама по собі тяжкість злочину не є єдиною визначальною умовою при встановленні ризику, проте разом з іншими обставинами повинна враховуватись слідчим суддею під час вирішення питання, що стосується продовження запобіжного заходу.
При цьому, оскільки ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками, зокрема можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризи є достатньо високим.
Крім того, під час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 жодного разу не прибув до слідчого за викликом, не повідомивши про причини неявки. Останній виїхав з місця реєстрації ( АДРЕСА_1 ), згідно наявних фактичних даних за місцем реєстрації не проживає, свою адресу фактичного місця проживання не називає. Під час досудового розслідування на неодноразові законні виклики слідчого для проведення за його участю слідчих дій не прибував та причини свого неприбуття не повідомляв, хоча був належним чином повідомлений. Факти неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_5 підтверджуються постановою слідчого про проведення процесуальної дії на іншій території від 13.07.2023, а також матеріалами із СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 08.08.2023 №49/2-10820 про неможливість встановлення місцезнаходження ОСОБА_5 та проведення слідчих дій. Засобами поштового зв'язку на адресу ОСОБА_5 направлено повістки про виклик для проведення слідчих дій на 21.07.2023 та 16.08.2023. Останній також без поважних причин не з'явився в указаний час, не повідомивши про причини не явки. В подальшому всі поштові відправлення з повістками про виклик були повернуті до відправника (cлідчого), як такі, що не були вручені.
Таким чином, ОСОБА_5 протягом досудового розслідування не виконує свого процесуального обов'язку щодо прибуття до слідчого за викликом. Протягом тривалого часу ігнорує законні вимоги слідчого, чим порушуються розумні строки досудового розслідування.
Ризик впливу на потерпілого чи свідків ґрунтується на тому, що підозрюваний з метою психологічного (у т.ч. шляхом вмовляння та обіцянок) чи фізичного впливу, може впливати на представників потерпілого, а також свідків, щоб останні змінили свої свідчення, з метою ухилення від кримінальної відповідальності. При цьому всі свідки у кримінальному провадженні знайомі для ОСОБА_5 .
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти задоволення вказаного клопотання, вважає його незаконним та необґрунтованим, а ризики не доведеними.
В обґрунтування зазначив, що процесуальний статус у даному кримінальному провадженні, а разом з ним і процесуальні обов'язки, він набув лише після того як 18.10.2023 року отримав повідомлення про підозру. До того він жодного разу не отримував повісток про виклик до слідчого, які направлялись поштовим відправленням за місцем реєстрації, а тому був необізнаним про обов'язок з'явитися до слідчого.
Оперативний працівник Синедьниківського РУП, під час спілкування з його матір'ю, не повідомив та не вручив їй, для передачі йому, повістку про виклик до слідчого. В той час як, частина 2 статті 135 КПК України визначає, що у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації проживання особи, або адміністрації за місцем її роботи.
Водночас, отримавши повістку про виклик від 18.10.2023, він своєчасно прибув дослідчого для проведення слідчих дій та надав пояснення з приводу вищенаведених обставин.
Стосовно існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України (ризик незаконне впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні) просить суд звернути увагу на наступне: ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду, або ж створять загрозу суспільству. Наявність спроб, яким слід запобігати, має бути підтверджене доказами. Припущення слідчого про їх наявність, якщо вони не грунтуються на доказах, визначених у ст. 84 КПК, не може вважатися належною метою обрання запобіжного заходу у розумінні ч. 1 ст. 177 КПК, оскільки по суті є припущенням.
Тобто, спроба незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні має бути підтверджена належними доказами, у тому числі показами вказаних осіб, (потерпілим, свідками), які доводять незаконний вплив особи, що здійснюється безпосередньо або через довірених осіб. Перешкоджання кримінальному провадженню в інший спосіб також має бути підтверджене та доведене: які саме дії особи слідчий/прокурор оцінює як перешкоджання, а також в який саме спосіб особа такими діями реально заважає здійснювати досудове розслідування.
Вважає, що в даному клопотанні слідчим не надано суду належних доказів, які підтверджують існування означеного ризику. Зокрема, слідчий не подав до суду доказів про свідчення вказаних осіб щодо незаконного впливу на них з його сторони або інформацію пре наявність заяв цих осіб до правоохоронних органів про застосування заходів безпеки.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішип проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Захисник ОСОБА_6 підтримав позицію свого підзахисного з підстав, викладених ним. Наголосив, що у листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 04.04.2013 №511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального і процесуального кодексу України» зазначено, що вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу у процесі розгляду відповідних клопотань, слідчий суддя, суд зобов'язаний здійснювати повноваження з судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні - під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону (п. 18 ч. 1 ст. З КПК України). Просив суд застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Cуд, дослідивши клопотання, надані письмові докази в його обґрунтування, пояснення учасників кримінального провадження, дійшов наступного.
Згідно зі змістом ст.ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Орган внутрішній справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обгрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження дають підстави вважати підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення ним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час судового розгляду, що не виключає можливості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Застосовуючи такий запобіжний захід як домашній арешт, суд враховує, що у розпорядженні слідчого по даному провадженню є достатні дані, що свідчать про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, та докази, що його вчинив саме підозрюваний.
Окрім цього, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 суд зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування», а також судом враховано введений в Україні військовий стан.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що в судовому засіданні слідчим доведена наявність ризиків, зазначених у статті 177 КПК, і обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту попередить спробу переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а також вплинути на учасників процесу, та неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід.
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться підозрюваним та його захисником щодо обрання особистого зобов'язання, проте в даному конкретному випадку суд доходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного і виконання ним процесуальних рішень по справі. Доводи клопотання сторони захисту не спростовують встановлених судом обставин та не спростовують існування вищезазначених ризиків.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 370, 372 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого СВ ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221120000182 від 03 вересня 2021 року, - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Іларіонове Синельниківського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, одруженого, який має повну вищу освіту, працює фізичною особою - підприємцем « ОСОБА_5 », раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, а саме до 18.12.2023, та покласти на нього наступні обов'язки:
- заборонити покидати місце свого проживання, за вказаною ним адресою: АДРЕСА_2 , з 22.00 години до 06.00 години кожного дня;
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за викликом;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування з представниками потерпілого, а також свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Строк дії обов'язків, покладених судом на ОСОБА_5 визначити по 23 грудня 2023 року, включно.
Виконання ухвали доручити ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Термін дії ухвали закінчується 18 грудня 2023 року (включно).
В задоволенні клопотання захисника - відмовити.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою особи, яка перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала підлягає негайному виконанню органом внутрішніх справ.
Контроль за виконанням ухвал покласти на Первомайський відділ Лозівської окружної прокуратури Харківської області.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1