Вирок від 06.11.2023 по справі 643/4676/23

Провадження № 1-кп/643/393/23

Справа № 643/4676/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2023 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

захисника - адвоката ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР № 12014220470005568 від 22.10.2014, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Євпаторія, АР Крим, громадянина України, освіта середня, неодруженого, не працюючого, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 , який є приватним підприємцем, основним видом діяльності якого є продаж металопластикових конструкцій та меблів, у зв'язку з скрутним матеріальним становищем в ході здійснення підприємницької діяльності, виник злочинний намір, спрямований на скоєння шахрайських дій, шляхом укладення договорів із громадянами про продаж металопластикових конструкцій та меблів без подальшого їх виконання та заволодіння таким чином грошовими коштами вказаних громадян. Таким чином, ОСОБА_6 скоїв ряд однорідних кримінальних правопорушень при наступних обставинах:

Так, 12.06.2014 року ОСОБА_6 , у денний час, точний час не встановлено, отримавши від розповсюджувача рекламної продукції інформацію про потенційного замовника: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, здійснив виїзд на адресу мешкання останнього: АДРЕСА_2 , де зробив попередні заміри для необхідної металоконструкції і повідомив, що ОСОБА_7 необхідно проїхати до офісу ОСОБА_6 , який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де необхідно буде провести калькуляцію замовлення та оформити договір, завідомо не маючи на меті виконання замовлення ОСОБА_7 . Після чого, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, шляхом укладання договору, згідно з яким ОСОБА_7 доручив ОСОБА_6 виконати роботи по виготовленню і доставці металопластикових конструкцій, а ОСОБА_6 зобов'язався виконати такі роботи, уклав зазначений договір зі ОСОБА_7 , вартість замовлення в укладеному договорі склала 17693,00 (сімнадцять тисяч шістсот дев'яносто три) гривні 00 коп., при цьому притримавшись усіх необхідних реквізитів в договорі: підпис ОСОБА_6 , печатка ФО-П «ОСОБА_6», підпис: ОСОБА_7 . Після чого, ОСОБА_7 10000,00 (десять тисяч) гривень готівкою передав в руки ОСОБА_6 на виконання своєї частини договору, а на решту суми, яку повинен оплатити замовник для погашення зобов'язання, ОСОБА_7 у вказаному приміщенні із представником ПАТ «Альфа-банк» було оформлено договір про надання споживчого кредиту на загальну суму 11570 (одинадцять тисяч п'ятсот сімдесят) гривень. ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний намір, діючи з корисних спонукань, не маючи на меті виконання зазначеного договору про поставку та монтаж металопластикової конструкції, переконав ОСОБА_7 в тому, що попередньо проведена калькуляція замовлення була здійснена помилково та загальна вартість виконання робіт складає 26034,00 (двадцять шість тисяч тридцять чотири) гривні. Після чого, у вказаному приміщенні ОСОБА_7 із представником АТ «ОТП-Банк» було оформлено договір про надання споживчого кредиту на загальну суму 4464,00

(чотири тисячі чотириста шістдесят чотири) гривні для погашення зобов'язання. Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, направленого на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_6 не виконав замовлення металопластикової конструкції за укладеним договором зі ОСОБА_7 , привласнив, таким чином, вказані грошові кошти, розпорядившись ними на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 26034,00 гривень.

Крім того, 13 червня 2014 року, у денний час, точний час не встановлено, отримавши від особи, яка робила перед замовленнями попередні заміри, необхідні для виготовлення меблів, а також привозила клієнтів до офісу ОСОБА_6 , інформацію про потенційного замовника: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, запросив ОСОБА_8 до себе в офіс, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , для здійснення калькуляції замовлення та оформлення договору, завідомо не маючи на меті виконання замовлення ОСОБА_8 . Після чого, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, діючи повторно, шляхом укладання договору, згідно з яким ОСОБА_8 доручив ОСОБА_6 виконати роботи по виготовленню і доставці меблів, а ОСОБА_6 зобов'язався виконати такі роботи, без мети їх виконання, доставки та монтажу уклав зазначений договір про виготовлення меблів № 13/06/2014 від 13.06.2014 року із ОСОБА_8 , вартість замовлення в укладеному договорі склала 12220,00 (дванадцять тисяч двісті двадцять) гривень, при цьому притримавшись усіх необхідних реквізитів в договорі: підпис ОСОБА_6 , печатка ФО-П «ОСОБА_6», підпис ОСОБА_8 . ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний намір, діючи з корисливих спонукань, не маючи на меті виконання зазначеного договору про доставку та монтаж меблів, отримав від ОСОБА_8 6110,00 (шість тисяч сто десять) гривень готівкою.

ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний намір, діючи з корисливих спонукань, не маючи на меті виконання зазначеного договору, отримав від ОСОБА_8 решту суми, яку повинен оплатити замовник для погашення зобов'язання, тобто 6110,00 (шість тисяч сто десять) гривень готівкою, якими ОСОБА_6 розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 12220,00 гривень.

Крім того, 13.08.2014 року ОСОБА_6 , у денний час, точний час не встановлено, отримавши від розповсюджувача рекламної продукції, інформацію про потенційного замовника: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реалізуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном, діючи повторно, шляхом обману, здійснив виїзд на адресу мешкання останнього: АДРЕСА_4 , де зробив попередні заміри, нібито, для виготовлення необхідних дверей і повідомив, що ОСОБА_9 необхідно проїхати до офісу ОСОБА_6 , який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де необхідно буде провести калькуляцію замовлення та оформити договір, завідомо не маючи на меті виконання замовлення ОСОБА_9 . Після чого, ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, шляхом укладання договору, згідно з яким ОСОБА_9 доручив ОСОБА_6 виконати роботи по виготовленню і доставці дверей, а ОСОБА_6 зобов'язався виконати такі роботи, уклав зазначений договір з ОСОБА_9 , вартість замовлення в укладеному договорі склала 4000,00 (чотири тисячі) гривень, при цьому притримавшись усіх необхідних реквізитів в договорі: підпис ОСОБА_6 , печатка ФО-П «ОСОБА_6», підпис ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний намір, діючи з корисних спонукань, не маючи на меті виконання зазначеного договору про доставку та монтаж дверей, отримав від ОСОБА_9 2800,00 (дві тисячі вісімсот) гривень готівкою.

ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний намір, діючи з корисних спонукань, не маючи на меті виконання зазначеного договору, отримав від ОСОБА_9 решту суми, яку повинен оплатити замовник для погашення зобов'язання, тобто 1200,00 (одна тисяча двісті) гривень готівкою, якими ОСОБА_6 розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 4000,00 гривень.

Крім того, 21.08.2014 року ОСОБА_6 , у денний час, точний час не встановлено, отримавши від розповсюджувача рекламної продукції, інформацію про потенційного замовника: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який привіз замовника до офісу, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_6 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заволодіння чужим майном, діючи повторно, шляхом обману, уклавши договір, згідно з яким ОСОБА_10 доручив ОСОБА_6 виконати роботи по виготовленню і доставці дверей, а ОСОБА_6 зобов'язався виконати такі роботи, уклав зазначений договір з ОСОБА_10 , вартість замовлення в укладеному договорі склала 13500,00 (тринадцять тисяч п'ятсот) гривень, при цьому, притримавшись усіх необхідних реквізитів в договорі: підпис ОСОБА_6 , печатка ФО-П «ОСОБА_6», підпис ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний намір, діючи з корисних спонукань, не маючи на меті виконання зазначеного договору про доставку та монтаж дверей, отримав від ОСОБА_10 13500,00 (тринадцять тисяч п'ятсот) гривень готівкою, якими розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 13500,00 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190 КК України, та цивільні позови потерпілих визнав у повному обсязі, у скоєному щиро розкаявся та дав показання, які відповідають обставинам вчинення кримінальних правопорушень, встановлених як досудовим розслідуванням, так і судовим розглядом. Крім того, зазначив, що з 2011 року до кінця 2014 року займався підприємницькою діяльністю. Потім виникли фінансові труднощі, змінився курс долара і він вже не міг виконувати замовлення. Брав кошти в одних замовників, щоб перекрити інші замовлення. Гроші отримав від громадян ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , однак виконати замовлення на меблі та двері не мав можливості, хоча потерпілі зверталися за замовленнями. На цей час жодної шкоди потерпілим не відшкодував.

Потерпілий ОСОБА_7 направив суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, розглянути провадження в порядку ч.3 ст. 349 КПК України та покарання призначити ОСОБА_6 на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_10 направив суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, не заперечує розглянути справу в порядку ч.3 ст. 349 КПК України та покарання просив призначити ОСОБА_6 на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_8 направив суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, цивільний позов підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_9 направив суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, цивільний позов підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

За таких обставин, згідно з положеннями ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Судом дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфікуються як кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство); ч.2 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд приймає до уваги ступень тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, наслідки, які настали від їх скоєння, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, його відношення до скоєних правопорушень, данні про його особистість.

Кримінальне правопорушення, що вчинив обвинувачений, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, відповідно до ст.12 КК України віднесене до кримінальних проступків.

Кримінальне правопорушення, що вчинив обвинувачений, передбачене ч.2 ст. 190 КК України, відповідно до ст.12 КК України віднесене до нетяжких злочинів.

Обвинувачений раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, мав статус приватного підприємця, однак працював не офіційно, має постійне місце мешкання. На обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

06 лютого 2015 року органом досудового розслідування оголошувався у розшук, у зв'язку з відсутністю за місцем реєстрації та тим, що місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 невідоме. Згідно з повідомленням Харківської міської медичної частини № 27 Філії у Харківській та Луганській областях ДУ «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» від 31.10.2023, ОСОБА_6 страждає на тяжке захворювання. Станом на час складання довідки загальний стан здоров'я ОСОБА_6 задовільний. Перебуває на диспансерному обліку у лікарів медичної частини № 27. Отримує амбулаторний курс медикаментозного лікування згідно листа лікарських призначень. Лікарськими засобами забезпечений в повному обсязі. Стаціонарного лікування, в тому числі за межами установи, не потребує.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, передбаченою ст. 67 КК України, є вчинення кримінальних правопорушень стосовно осіб похилого віку - ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Частиною другою статті 65 КК України визначено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_6 неможливо без ізоляції від суспільства, а тому призначає йому покарання у вигляді обмеження волі в

межах, передбачених санкцією ч.1 ст. 190 КК України, та у вигляді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч.2 ст. 190 КК України, за якими він засуджується.

Відповідно до ч.1 ст. 70, ч.1 ст. 72 КК України, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_6 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_6 в ході досудового розслідування у вигляді тримання під вартою, суд залишає без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 слід рахувати з 17.04.2023, тобто з моменту фактичного затримання, згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України період попереднього ув'язнення підлягає зарахуванню у строк покарання, при чому в даному випадку, з огляду на те, що кримінальні правопорушення обвинувачений ОСОБА_6 вчинив у період до 20 червня 2017 року, ч.5 ст. 72 КК України підлягає застосуванню в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», а попереднє ув'язнення зараховується з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Зазначене відповідає Правовому висновку щодо застосування норми права, передбаченої ч.5 ст. 72 КК України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання), викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі 663/537/17.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», суд зараховує обвинуваченому ОСОБА_6 у строк відбуття покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, починаючи з 17.04.2023 року, тобто з моменту фактичного затримання, до оголошення судом вироку.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 на відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд задовольняє в повному обсязі відповідно до вимог ст.ст. 1166, 1177 ЦК України та стягує з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_9 на відшкодування матеріальної шкоди 4000 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 на відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд задовольняє в повному обсязі відповідно до вимог ст.ст. 1166, 1177 ЦК України та стягує з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_8 на відшкодування матеріальної шкоди 12220 грн.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374, 615 ч.15 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 190, ч.2 ст. 190 КК України, і призначити йому покарання:

за ч.1 ст. 190 КК України - у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

за ч. 2 ст. 190 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 10 (десять) місяців.

На підставі ст.ст. 70 ч.1, 72 ч.1 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді 1 (одного) року 10 (десяти) місяців позбавлення волі.

Строк обчислення покарання засудженому ОСОБА_6 рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 17.04.2023 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26.11.2015 року, зарахувати ОСОБА_6 в строк остаточного покарання, призначеного за цим вироком, строк попереднього ув'язнення з 17.04.2023 року по 06.11.2023 року включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

У разі закінчення строку відбуття покарання до набрання вироком законної сили, запобіжний захід ОСОБА_6 скасувати, звільнивши його з-під варти.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , на відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, 4000 (чотири тисячі) грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , на відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, 12220 (дванадцять тисяч двісті двадцять) грн.

Вирок може бути оскаржений через Московський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії вироку, з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Прокурору, ОСОБА_6 копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
114674105
Наступний документ
114674107
Інформація про рішення:
№ рішення: 114674106
№ справи: 643/4676/23
Дата рішення: 06.11.2023
Дата публікації: 07.11.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Салтівський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (24.05.2024)
Дата надходження: 05.06.2023
Розклад засідань:
13.06.2023 14:30 Московський районний суд м.Харкова
14.06.2023 11:00 Московський районний суд м.Харкова
04.07.2023 14:30 Московський районний суд м.Харкова
26.07.2023 12:30 Московський районний суд м.Харкова
09.08.2023 14:10 Московський районний суд м.Харкова
14.09.2023 14:00 Московський районний суд м.Харкова
12.10.2023 14:00 Московський районний суд м.Харкова
02.11.2023 13:30 Московський районний суд м.Харкова
16.05.2024 11:30 Харківський апеляційний суд