06.11.2023 Справа 642/6373/23
Провадження 1-кс/642/3486/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 року
м. Харків
Ленінський районний суд м.Харкова в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №62023170020002496 від 28.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
02.11.2023 року до Ленінського районного суду м.Харкова надійшло клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в кримінальному провадженні №62023170020002496 від 28.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що в провадженні Другого СВ (з дислокацією у м.Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Полтаві, перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62023170020002496 від 28.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.10.2023 приблизно о 10.18, в районі будинку №117 по пр. Гагаріна, м.Харків, водій автомобіля HYUNDAI TUCSON д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому кольорі) (належить Управлінню поліції охорони в Харківській області) - поліцейський взводу реагування роти управління поліції охорони в Харківській області, сержант поліції, ОСОБА_4 , рухаючись з ввімкненим проблисковим маячком синього кольору по пр.Гагаріна у напрямку з вул. Вишнева в бік вул. Молочної, прямуючи на опрацювання виклику «102», виїхавши на перехрестя на червоний сигнал світлофора, здійснив зіткнення з автомобілем NISSAN LEAF д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , який рухався на зелений сигнал світлофора з вул.Чугуївська в бік пров. Золотий. Внаслідок зіткнення, автомобіль NISSAN LEAF змінив траєкторію руху та здійснив зіткнення з авто ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_6 та з автомобілем INFINITI QX70 д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_7 , які здійснювали виїзд на перехрестя з боку пров. Золотий. Внаслідок зіткнення, водії ОСОБА_8 та ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження, після чого були госпіталізовані до лікарні.
28.10.2023 проведено огляд місця події, де відбулась дорожньо-транспортна пригода, а саме на перехресті пр. Гагаріна з пров.Золотий та вул. Чугуївська, в ході якої вилучено автомобіль HYUNDAI TUCSON д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому кольорі), кузов № НОМЕР_5 та автомобіль NISSAN LEAF д.н.з. НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_6 .
Також встановлено, що автомобіль HYUNDAI TUCSON д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому кольорі) відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить на праві власності Управлінню поліції охорони в Харківській області, розташованому за адресою: м.Харків, вул.Полтавський Шлях, 20, ЄДРПОУ 40108955, тобто третій особі у відповідності до матеріалів кримінального провадження.
Постановою слідчого від 30.10.2023 транспортний засіб HYUNDAI TUCSON д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому кольорі) кузов № НОМЕР_5 визнано речовим доказом, оскільки він зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, та містить інші дані, які будуть використані, як доказ факту і обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження.
Прокурор вважає, що матеріали кримінального провадження містять дані, що вилучені речі мають відношення до кримінального провадження та їх повернення унеможливить досягти мети досудового розслідування, винні особи не понесуть покарання, а також враховуючи, що після повернення зазначених речей їх місце знаходження встановити буде неможливо, оскільки вони можуть бути знищені, втрачені, сховані, спотворені, тому у органа досудового розслідування виникла необхідність в накладенні арешту на майно, вилучене 28.10.2023 під час огляду місця події.
В судове засідання прокурор не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду заяву про проведення судового засідання за його відсутності, підтримав клопотання в повному обсязі, просив суд задовольнити.
Представник власника майна Управління поліції охорони в Харківській області - ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, надав суду заяву про проведення судового засідання за його відсутності, не заперечував проти задоволення клопотання про накладення арешту.
Фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів, відповідно до вимог ч.4 ст. 107 КПК України, не проводилось.
Дослідивши матеріали клопотання та надані докази, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що в провадженні Другого СВ (з дислокацією у м.Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Полтаві, перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62023170020002496 від 28.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Так, 28.10.2023 приблизно о 10.18, в районі будинку №117 по пр. Гагаріна, м.Харків, водій автомобіля HYUNDAI TUCSON д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому кольорі) (належить Управлінню поліції охорони в Харківській області) - поліцейський взводу реагування роти управління поліції охорони в Харківській області, сержант поліції ОСОБА_4 , рухаючись з ввімкненим проблисковим маячком синього кольору по пр.Гагаріна у напрямку з вул. Вишнева в бік вул.Молочної, прямуючи на опрацювання виклику «102», виїхавши на перехрестя на червоний сигнал світлофора здійснив зіткнення з автомобілем NISSAN LEAF д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 , який рухався на зелений сигнал світлофора з вул.Чугуївська в бік пров.Золотий. Внаслідок зіткнення, автомобіль NISSAN LEAF змінив траєкторію руху та здійснив зіткнення з авто ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_3 піл керуванням ОСОБА_6 та з автомобілем INFINITI QX70 д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_7 , які здійснювали виїзд на перехрестя з боку пров. Золотий. Внаслідок зіткнення, водії ОСОБА_8 та ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження, після чого були госпіталізовані до лікарні.
28.10.2023 проведено огляд місця події на перехресті пр. Гагаріна з пров.Золотий та вул. Чугуївська, в ході якої вилучено автомобіль HYUNDAI TUCSON д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому кольорі), кузов № НОМЕР_5 та автомобіль NISSAN LEAF д.н.з. НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_6 .
Постановою слідчого від 28.10.2023 вилучений транспортний засіб визнано речовими доказами у кримінальному провадження, так як він зберіг на собі сліди вчиненого злочину та має доказове значення у кримінальному провадженні.
Власником автомобіля HYUNDAI TUCSON д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому кольорі) відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є Управління поліції охорони в Харківській області.
При вирішенні клопотання про застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя, діючи у відповідності до вимог КПК України та виходячи із завдання кримінально провадження, має судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника майна.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Як визначено у ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно ч. 5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як зазначено у п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету, відповідно до положень ст. 170 цього кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 170 КПК України підставою для постановлення ухвали про арешт майна є наявність підстав чи розумних підозр вважати, що майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правого характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч.11 ст.170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Що стосується постанови про визнання вилученого майна речовим доказом, то слід зазначити, що наявність такого процесуального рішення, відповідно до положень чинного Кримінального процесуального кодексу України, не є беззаперечним фактом відповідності майна критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.
Вказане узгоджуються із ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема, частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Отже, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень має забезпечити дотримання вимог закону усіма учасниками кримінального провадження, а також зобов'язаний вживати передбачених законом заходів для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та законних інтересів осіб.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить висновку, що прокурор надав слідчому судді належні докази для безспірного висновку про необхідність накладення арешту та те, що ціль такого заходу забезпечення кримінального провадження узгоджується із завданнями кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.170 - 173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №62023170020002496 від 28.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення огляду місця події 28.10.2023, а саме на: транспортний засіб марки «HYUNDAI TUCSON», д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому кольорі), кузов № НОМЕР_5 , який на праві власності належить Управлінню поліції охорони в Харківській області, шляхом заборони його користування, розпорядження та відчуження.
Визначити місцем зберігання транспортного засобу марки «HYUNDAI TUCSON д.н.з. НОМЕР_1 (на синьому кольорі), кузов № НОМЕР_5 - спеціальних майданчик АТВ ЦЗ ГУНП в Харківській області, розташований за адресою: м.Харків, вул. Пушкінська, 107.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим, на якого покладається обов'язок визначення місця зберігання майна, щодо якого застосовано арешт.
Ухвала підлягає виконанню з урахуванням вимог постанови КМУ № 1104 від 19 грудня 2012 року про «Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».
Роз'яснити особам, якіне були присутні під час розгляду клопотання, що вони мають право звернутись до суду з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, встановленомуст.174 КПК України.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити, прокурору та особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а особами, які не були присутні під час її проголошення з дня отримання копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_10