Комінтернівський районний суд м.Харкова
Номер провадження № 1-кп/641/129/2023 Справа № 553/2403/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні відомості про кримінальне правопорушення у якому внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221150000659 від 08.06.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.185, ч.4 ст.185 КК України,-
встановив:
На розгляд до Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відомості про кримінальне правопорушення у якому внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221150000659 від 08.06.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.185, ч.4 ст.185КК України.
До обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , посилаючись на ст. 331 КПК України та відсутність підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу відносно останнього
Захисник обвинуваченого -адвокат ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні проти клопотання прокурора, просила змінити запобіжний захід обвинуваченому з тримання під вартою на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, та зазначив, що прокурором не обґрунтовано ризики передбачені ст. 177 КК України та не надано жодних доказів на підтвердження їх існування, та просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Заслухавши думку учасників процесу, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Враховуючи, що ОСОБА_5 раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, також існують ризики перешкоджання обвинуваченим ОСОБА_5 встановленню об'єктивної істині по кримінальному провадженню, крім того, суд враховує позицію Європейського Суду з прав людини з приводу того, що серйозність пред'явлення обвинувачення і ризик втечі, а також продовження скоєння злочинів може бути аргументом лише при продовженні (обрані), міри запобіжного заходу і відповідно до п.3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зі спливом певного часу, саме тільки при існуванні обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення волі.
Згідно із рішенням Європейського Суду «Харченко проти України» від 10.02.11р. яке є частиною національного законодавства продовження тримання під вартою може бути виправданою тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості перевищує принцип поваги до особистості, а тому суд враховує підвищену соціальну небезпеку інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, ризик втечі, а також продовження скоєння кримінальних правопорушень обвинуваченими. Також суд вважає, що більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам встановленим ст. 177 КПК України, а тому клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає.
Підставами продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, тяжкість кримінальних правопорушень в яких він обвинувачується, можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора та продовжені запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 199, 331,372 КПК України, -
ухвалив:
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали до 04 січня 2024 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 5 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя- ОСОБА_1