Справа № 953/10529/23
н/п 1-кс/953/8418/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" жовтня 2023 р. м. Харків
Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1
за участю прокурора - ОСОБА_2
підозрюваного - ОСОБА_3
секретар судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221130002366 від 25.10.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Снігурівка, Миколаївської обл., громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, з середньою спеціальною освітою, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 360, ч. 4 ст. 185 КК України,
УСТАНОВИВ:
До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_6 , у якому старший слідчий СВ Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області майор поліції ОСОБА_7 просить застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , в межах строку досудового розслідування, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб в Харківській установі виконання покарань (№ 27) Управління Державної пенітенціарної служби в Харківській області. Відповідно до положень ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 182 КПК України визначити заставу у розмірі 208 000 грн. При визначенні розміру застави в порядку ч. 3 ст. 183 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_8 наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора, суду у термін визначений слідчим, прокурором чи судом; не відлучатися із м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора чи суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця мешкання.
1. Зміст поданого клопотання
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив тяжкі умисні злочини за наступних обставин.
Так, 24 жовтня 2023 року, приблизно о 16.55, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 перебуваючи біля буд. 3 по вул. Валентинівській в м. Харкові, шляхом вільного доступу зайшов до підвального приміщення 1 та 2 під'їзду, яке використовувалось в якості укриття.
Перебуваючи всередині приміщення підвалу у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на пошкодження кабельної лінії зв'язку 2 АТ «Укртелеком», з метою подальшого таємного викрадення телефонного мідного кабелю. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 діючи умисно, усвідомлюючи, що вказаний кабель використовується АТ «Укртелеком» для здійснення зв'язку, за допомогою кухонного ножу із зубчато-ріжучою поверхнею леза, перерізав кабель ТПП 50х2x0,32 довжиною 22,6 метрів від загальної мережі, привівши зазначену лінію зв'язку в непридатний за її цільовим призначенням стан, внаслідок чого АТ «Укртелеком» втратило можливість надання телекомунікаційних послуг зв'язку абонентам основного телефонного апарату (ОТА) та швидкосмужного доступу (ШСД), тобто послуги Інтернету.
Крім того, 24 жовтня 2023 року, приблизно о 16.55, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , перебуваючи біля буд. 3 по вул. Валентинівській в м. Харкові, шляхом вільного доступу зайшов до підвального приміщення 1 та 2 під'їзду, яке використовувалось в якості укриття.
Перебуваючи всередині приміщення підвалу у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме телефонного мідного кабелю. З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_3 діючи умисно, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України ОСОБА_9 № 64/2022 від 24.02.2022, та неодноразово продовженого, останній раз Указом Президента України ОСОБА_9 № 254/2023 від 01.05.2023 на всій території України, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою кухонного ножу із зубчато-ріжучою поверхнею леза, перерізав та таємно викрав кабель ТПП 50х2x0,32 довжиною 22,6 метрів від загальної мережі, вартістю, згідно довідки про вартість викраденого майна виданої Харківською філією АТ «Укртелеком» - 5717,73 грн.
Після чого, ОСОБА_3 покинув місце вчинення злочину разом із викраденим майном, яке обернув на свою користь, та яким розпорядився у подальшому на власний розсуд, тим самим спричинивши АТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Слідчий зазначає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Досудовим розслідуванням також встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, а також ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виправдовують обрання щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
2. Позиція учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити. Під час розгляду клопотання надавав додаткові пояснення щодо змісту та значення долучених до клопотання документів.
Підозрюваний ОСОБА_3 у судовому засіданні при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу покладався на розсуд суду.
3. Мотиви та оцінка слідчого судді
3.1. Підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті..
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити: (1) чи набула особа статусу підозрюваного; (2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення; (3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; (4) чи наявні інші обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України; (5) чи наявні відомості на переконання того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження; (6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрювану, у випадку внесення застави.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.
3.2. Набуття статусу підозрюваного
Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.
За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру.
Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 360, ч. 4 ст. 185 КК України, складено і підписано 25.10.2023 та вручено останньому 25.10.2023 о 17-00 годині.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_3 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.3. Наявність обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з'ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_8 міг вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, важливо, що остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, слідчим відділом Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022221130002014 від 01.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_3 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, заявою про вчинення кримінального правопорушення від 25.10.2023; довідкою про вартість викраденого майна; актом №015-1023-335ЛДМД2-Х встановлення факту викрадення, знищення або зловмисного пошкодження ЛКС від 25.10.2023;дефектним актом №015-1023-335ЛДМД2-Х від 25.10.2023; протоколами огляду місця події від 24.10.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 25.10.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_11 від 25.10.2023 з довідкою до протоколу; постановами про визнання речовими доказами від 25.10.2023; характеризуючими особу ОСОБА_3 даними.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_3 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя також враховує, що на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності встановлених фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність ОСОБА_3 до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
3.4. Наявність ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні слідчий вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_3 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) вчинити інше кримінальне правопорушення.
3.4.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Водночас, окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміновано ОСОБА_3 , не залишається поза увагою слідчого судді те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Також вимоги ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та роз'яснення, надані Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», де у п. 8 зазначено, що як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні.
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
3.4.2. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення
Слідчий суддя погоджується із доводами сторони обвинувачення про те, що підозрюваний ОСОБА_3 може вчинити інші кримінальні правопорушення оскільки, останній підозрюється, окрім іншого, у вчиненні умисного тяжкого корисливого злочину, офіційно на даний час не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, що в свою чергу може свідчити про наявність ризику вчинення нових кримінальних правопорушень.
3.5. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у разі визнання винуватим у вчиненні яких, йому може загрожувати покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
- відсутність відомостей про стійкі соціальні зв'язки підозрюваного на території України - не одружений, не має малолітніх чи неповнолітніх дітей та інших осіб на утриманні, раніше неодноразово засуджений, у тому числі за корисливі злочини проти власності.
3.6. Можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою або більш м'якого запобіжного заходу
На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у цій ухвалі ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, застосування домашнього арешту, як основного запобіжного заходу, буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню. Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, пов'язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів комунікації та інших ймовірних співучасників, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі.
Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов'язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_3 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Таким чином, зважаючи на високу інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, з урахуванням їх особистих характеристик, слідчий суддя приходить висновку, що до підозрюваного слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому, слідчим суддею не встановлено законодавчих обмежень щодо застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу, оскільки п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При цьому, вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію та кількість ймовірних співучасників, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
3.7. Альтернативний запобіжний захід
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При цьому, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В прохальній частині свого клопотання сторона обвинувачення просить встановити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214720 гривень.
Визначаючи розмір застави, який необхідно застосувати до підозрюваного, як альтернативний триманню під вартою, слідчий суддя виходить з того, що перш за все має бути врахована реальна можливість підозрюваного виконувати умови запобіжного заходу. Зокрема, у разі визначення застави в порядку ч. 3 ст. 183 КПК України, необхідно встановити такий її розмір, який не буде завідомо непомірним для підозрюваного і не становитиме для нього надмірного тягаря до такої міри, що фактично застосоване до нього тримання під вартою стане безальтернативним.
З огляду на встановлені у даному кримінальному провадженні обставини та даних про особу підозрюваного ОСОБА_3 , слідчий суддя вважає, що розмір застави, який просить визначити прокурор є для нього надмірним і не співвідноситься із рівнем його матеріального забезпечення.
У зв'язку із цим, слідчий суддя вважає за необхідне визначити як альтернативний запобіжний захід заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На переконання слідчого судді, з урахуванням встановленого майнового стану підозрюваного, а також індивідуальних обставин підозрюваного, характеру його процесуальної поведінки та ймовірно вчиненого злочину, такий розмір застави з достатньою мірою зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не буде непомірним для нього. Визначений розмір застави є співмірним та буде розумним з огляду на обставини ймовірно вчиненого ним кримінального правопорушення. Зокрема, слідчий суддя враховує, що розмір шкоди, ймовірно завданий кримінальним правопорушенням, в якому ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється, становить більше трьохста тисяч гривень.
За описаних вище обставин запобіжний захід у виді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялися б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов'язків.
При цьому, слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен достатньою мірою забезпечити дієвість цього кримінального провадження і є розумним з огляду на необхідність виконання його завдань.
Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні альтернативного запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, у зв'язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Такі обов'язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для ОСОБА_3 і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.
У випадку внесення застави, строк дії таких обов'язків слід визначити в межах передбаченого законом 2-місячного періоду, однак в межах строку досудового розслідування.
4. Висновки за результатами розгляду клопотання
З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_3 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованих кримінальних правопорушень, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та обрання відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680 гривень, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 197 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого СВ ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на шістдесят днів у межах строку досудового розслідування по 25.12.2023 включно, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок, яку можливо внести на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_3 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 , залежно від стадії кримінального провадження, наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави, має бути наданий уповноваженій службовій особі.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити письмово прокуратуру і слідчого суддю Київського районного суду м. Харкова.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави ОСОБА_3 вважається таким, щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Встановити строк дії ухвали по 25.12.2023 року включно.
Ухвала протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а підозрюваним - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Повний текст ухвали складений і підписаний 02.11.2023.
Слідчий суддя - ОСОБА_1