Справа № 405/7692/23
провадження № 1-кс/405/3513/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.11.2023 м. Кропивницький
cлідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявниці ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо посадових осіб прокуратури та поліції, які готують документи для звернення до психіатрів та до суду для того щоб провести судово-психіатричну експертизу ОСОБА_3 , визнати її недієздатною та призначити їй опікуна.
У судовому засіданні заявниця скаргу підтримала, просила її задовольнити. Пояснила, що кримінальне провадження №42016121010000057 приєднане до кримінального провадження ….8642. Додала, що всі дії, на які вона посилається, випливають із конкретних кримінальних проваджень.
Прокурор у судове засідання не з'явилася, звернулася до суду з клопотанням про розгляд скарги без її участі. Просила відмовити у задоволенні клопотання, оскільки у зверненні ОСОБА_3 не відображено об'єктивних та достатніх даних, що свідчать про наявність ознак кримінальних правопорушень судді Кіровського районного суду м. Кіровограда, начальника слідчого управління ГУНП в Кіровоградській області, працівників прокуратури Кіровоградської області, а фактично висловлюється незгода з порядком та результатами розгляду скарг.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, а тому з урахуванням зазначених обставин слідчий суддя ухвалив здійснити розгляд скарги за даної явки.
Дослідивши матеріали скарги, заслухавши доводи заявниці, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом (ч.1 ст. 2 КК України).
Згідно з ч. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 КПК України).
Тобто, одним із завдань кримінального провадження є забезпечення, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Згідно з Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 року № 139, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 травня 2016 року, за № 680/28810,до Реєстру вносяться відомості, зокрема про: повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення ; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п.2 Порядку).
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема щодо бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Отже, з урахуванням зазначеного вище слідчим суддею зроблено висновок про те, що такі словосполучення, як: «заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення» та «обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення» зводяться не до звичайних заяв або повідомлень чи обставин, а виключно до тих, що стосуються кримінальних правопорушень.
Як зазначено вище кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Тобто, кримінальне правопорушення, як соціальне явище, характеризується сукупністю таких обов'язкових ознак: 1) суспільна небезпечність діяння; 2)кримінальна протиправність; 3) караність; 4) винність. При цьому, як вказано в частині 2 ст. 11 КК України не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Таким чином, слідчим суддею відзначається, що будь- яке діяння вважається кримінальним правопорушенням тільки тоді, коли йому притаманна сукупність всіх чотирьох обов'язкових ознак, відсутність хоча б однієї з них, не відносить діяння до кримінальних правопорушень. При цьому суспільна небезпечність, як обов'язкова ознака кримінального правопорушення, є самостійною та достатньою підставою, яка виступає індикатором початку застосування процесуальної норми, а саме ч. 1 ст. 214 КПК України.
Заява заявниці, з якою вона звернулася до прокурора повинна була містити у собі хоча б мінімум допустимих ознак, які б вказували на наявність факту кримінального правопорушення, вчиненого посадовими особами прокуратури та поліції, які, на думку заявниці, готують документи для звернення до психіатрів та до суду для того щоб провести судово-психіатричну експертизу ОСОБА_3 , визнати її недієздатною та призначити їй опікуна.
Дана ж заява, яку заявниця додала до скарги на підтвердження факту її звернення до прокурора за своїм змістом таких відомостей не містить, а ґрунтується на припущеннях заявниці.
Крім того, слідчим суддею також відзначається, що заявниця скаржиться на дії прокурорів та слідчих у конкретному кримінальному провадженні, які відповідно до положень статті 303 КПК України має право оскаржити до слідчого судді, проте як пояснила заявниця зі скаргою до суду не зверталася.
За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу (ч. 1 ст. 307 КПК України).
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути зокрема про відмову у задоволенні скарги.(п.4 ч. 2 ст. 307 КПК України).
Таким чином, оскільки подана заявницею заява до прокурора не є заявою про кримінальне правопорушення, в розумінні ст. 214 КПК України, а в заяві висловлюється лише суб'єктивна думка заявниці щодо дій зазначених в скарзі осіб, слідчий суддя вважає, що скарга заявниці є необгрунтованою, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. ст.214, 303-307, 376 КПК України,
ПОСТАНОВИВ
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення та набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Слідчий суддя ОСОБА_4