Справа № 404/5106/23
Номер провадження 1-кс/404/3442/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю скаржника ОСОБА_3 , розглянувши в приміщенні Кіровського районного суду міста Кіровограда скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві про закриття кримінального провадження №42021120000000126 від 23.06.2021 року, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулася до Кіровського районного суду міста Кіровограда зі скаргою, відповідно до якої просила:
- поновити процесуальний строк на оскарження постанови слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві про закриття кримінального провадження №42021120000000126 від 23.06.2021 року;
- визнати незаконною та скасувати постанову слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві про закриття кримінального провадження №42021120000000126 від 23.06.2021 року;
- направити матеріали кримінального провадження №42021120000000126 від 23.06.2021 року до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві для проведення досудового розслідування.
На обґрунтування скарги зазначено, що під час досудового розслідування слідчим не було вжито заходів для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження.
Так, на думку скаржниці слідчим під час проведення досудового розслідування, всупереч нормам КПК України: не допитано ОСОБА_3 ; не допитано прокурора ОСОБА_4 , та не проведено одночасний допит ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; не допитано прокурора ОСОБА_7 , та не проведено одночасний допит прокурора ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ; не допитано слідчого ОСОБА_8 , та не проведено одночасний допит слідчого ОСОБА_8 та ОСОБА_6 ; не допитано керівника Знамянської окружної прокуратури ОСОБА_9 ; не досліджено матеріали справи №388/1106/12; не проводились інші необхідні процесуальні та слідчі дії.
На обґрунтування поважності причин пропущеного строку звернення з даною скаргою до слідчого судді, долучила копію ухвали від 28.09.2023 року, якою залишено аналогічну скаргу ОСОБА_3 без розгляду. По тексту ухвали зазначено, що тільки 13.07.2023 року заявниця дізналася про наявність оскаржуваної постанови та 19.07.2023 року звернулася зі скаргою до слідчого судді.
Скаржник вимоги скарги підтримала та просила їх задовольнити. Крім того, акцентувала увагу на тому, що відомості до ЄРДР відносно неї були внесені повторно, що не передбачено чинним КПК України, чому сприяв прокурор ОСОБА_7 . Також, в рамках одного з кримінальних проваджень, вона подавала клопотання про її допит, однак тим же прокурором ОСОБА_7 було відмовлено у його задоволенні, з посиланням на те, що вона не є стороною кримінального провадження.
Слідчий та прокурор про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином, в судове засідання не з'явились, їх неявка не перешкоджає розгляду скарги. Слідчий на запит слідчого судді надав для огляду матеріали кримінального провадження №42021120000000126.
Заслухавши пояснення скаржниці, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження кримінального провадження №42021120000000126, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
У провадженні третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві перебувало кримінальне провадження №42021120000000126 внесене до ЄРДР 23.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.
Згідно із витягом з ЄРДР: до Кіровоградської обласної прокуратури надійшла ухвала слідчого судді Ленінського районного суду у м. Кіровограді у справі №405/2535/21 від 1-10.06.2021 року, якою зобов'язано посадових осіб обласної прокуратури внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, які вказані в заяві ОСОБА_3 від 01.04.2021 за вх. №8211-21, а саме щодо неправомірних дій працівника одного з правоохоронних органів.
Відповідно до заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, заявниця просила внести відомості до ЄРДР відносно прокурора ОСОБА_7 , який сприяв внесенню відомостей до ЄРДР по заяві ОСОБА_10 , в якій були зазначені завідомо неправдиві обставини, а також прийняв рішення, яким відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про її допит.
Постановою слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, ОСОБА_11 від 30.12.2021 року прийнято рішення про закриття кримінального провадження №42021120000000126 внесене до ЄРДР 23.06.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, у зв'язку з відсутністю у діях начальника Долинського відділу Знамянської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення.
На обґрунтування постанови слідчий зазначив, що 26.11.2021 року допитано в якості свідка ОСОБА_3 , яка повідомила, що у 2012 році за неправдивим повідомленням жительки с. Олександрівка, Долинського району ОСОБА_10 в порядку КПК України (1960 року) суддею ОСОБА_12 була порушена кримінальна справа щодо ОСОБА_3 за ч.1 ст. 125 КК України (справа №388/1106/12-к), чому сприяв прокурор Долинського району ОСОБА_7 .
Одним з таких протиправних епізодів на думку ОСОБА_3 реєстрація в ЄРДР всупереч Перехідним положенням КПК України 2012 року кримінального провадження, яким продубльовано судову справу №388/1106/12.
В подальшому, ОСОБА_3 звернулася до прокуратури з клопотанням у вищевказаному кримінальному провадженні з проханням допитати її. Відповідь на це клопотання надав прокурор Долинського району ОСОБА_7 , у якій було зазначено, що ОСОБА_3 не буде допитано в рамках кримінального провадження, оскільки вона не є стороною вказаного провадження.
На думку ОСОБА_3 дії ОСОБА_7 є умисними, а мотивом є укриття протиправних дій ОСОБА_10 ,, яка надала завідомо неправдиве повідомлення про злочин, якого ОСОБА_3 не скоювала.
Крім того, 09.12.2021 року допитано в якості свідка начальника Долинського відділу Знамянської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_7 , який повідомив, що 25.10.2013 року до прокуратури надійшли матеріали кримінальної справи №1106/3878/2012 за скаргою приватного обвинувачення ОСОБА_10 по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК України для проведення досудового слідства. 28.10.2013 року за вих. №02-3463 дана кримінальна справа була направлена до Долинського РВ УМВС в Кіровоградській області. 06.11.2013 року Долинським РВ УМВС внесено відомості до ЄРДР за №120131201500001106, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Згідно з витягом дане кримінальне провадження було закрито 07.04.2014 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Згідно з усним повідомленням ОСОБА_13 матеріали закритого кримінального провадження було направлено до Бобринецького районного суду для приєднання до кримінального провадження №12012120150000043 по обвинуваченню ОСОБА_10 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 186 КК України у якому потерпілою була ОСОБА_3 .
З приводу розгляду клопотань ОСОБА_3 поданих у вищевказаному кримінальному провадженні ОСОБА_7 з посилання на положення ст. 220 КПК України повідомив, що він не був процесуальним прокурором у кримінальному провадженні №120131201500001106, тому і будь-яких клопотань він розглянути не міг. Взагалі до прокуратури Долинського району надходило безліч заяв та клопотань ОСОБА_3 , які повністю, всебічно та своєчасно розглядались працівниками прокуратури Долинського району. На даний час, наглядові провадження знищені, у зв'язку із закінченням терміну їх зберігання.
Крім того, слідчий вказав, що будь-яких даних, які б вказували на перевищення влади або службових повноважень начальником Долинського відділу Знамянської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_7 , наявності істотний шкоди або ознак перевищення влади або службових повноважень в ході здійснення досудового розслідування не здобуто.
З матеріалів кримінального провадження №42021120000000126 встановлено, що вони складаються з одного тому - 69 арк. та між інших процесуальних документів, містять: протокол допиту в якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , витяг з ЄРДР №120131201500001106, супровідний лист про направлення до Долинського РВ УМВС України в Кіровоградській області та прокурору Долинського району справи №1106/3878/2012 та відмовний матеріал №2220/222 за 2012 рік по заяві ОСОБА_3 , ОСОБА_14 .
Так, ОСОБА_3 під час розгляду даної скарги було зазначено, що кримінальне провадження відносно неї наразі закрито, а кримінальне провадження де була заявником ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 КК України, наразі триває, у зв'язку з чим в нарадчій кімнаті слідчим суддею було перевірено вказану інформацію та встановлено:
З витягу з ЄРДР №120131201500001106 вбачається, що кримінальне провадження за заявою ОСОБА_10 , внесено з попередньою кваліфікацію за ч. 1 ст. 125 КК України наразі закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України та згідно з протоколом допиту ОСОБА_7 матеріали закритого кримінального провадження направлені до Бобринецького районного суду для приєднання до матеріалів кримінального провадження №1201212015000043.
З ЄДРСР вбачається, що ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської областівід 17.10.2023 року скасовано постанову начальника сектору дізнання Відділення поліції №1 (м. Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_15 від 22.09.2023 про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2014 року за №12014120020001235 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 126 КК України.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Кіровограда від 14 червня 2019 року звільнено ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125, ч.1 ст.186 КК України на підставі ч.1 ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження № 12012120150000043, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.11.2012 року за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 186 КК України - закрито.
Відповідно до ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Вичерпний перелік підстав закриття кримінального провадження міститься в ст. 284 КПК України, згідно якої кримінальне провадження закривається в разі встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст. 2, 284 КПК України).
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України). Тобто, на слідчого суддю, відповідно до норм КПК України, покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить постанова висновки слідчого щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Згідно із ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Отже, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що його виключають. А тому, прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження й оцінки слідчим доказів у сукупності.
Скаржник на обґрунтування зазначав, що рішення про закриття кримінального провадження слідчим прийнято необґрунтовано та незаконно, оскільки слідчим проведено досудове слідство не в повному обсязі.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Основна мета функції судового контролю полягає в захисті прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства. Для її досягнення перед судовим контролем постає низка завдань: а) запобігти неправомірним діям і рішенням, що порушують конституційні права і свободи громадян; б) відновлювати права, безпідставно порушені органами досудового розслідування; в) надавати правомірним діям і рішенням особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора юридичної сили, легалізувавши, тим самим, отримані докази.
Враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчий суддя при розгляді скарги на відповідні постанови, з'ясовує питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого чи прокурора, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими органами досудового розслідування, а й підстави його закриття.
В ході проведення досудового розслідування, відповідно до КПК України була здійснена низка слідчих (розшукових) дій, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного встановлення істини у кримінальному провадженні, зокрема допитані свідки, долучено документи тощо.
В ході розгляду скарги, з метою з'ясування питання щодо дотримання слідчим вимог законодавства про всебічне та повне дослідження всіх обставин, які підлягають доказуванню в даному провадженні, були досліджені матеріали кримінального провадження №42021120000000126 від 23.06.2021 року відповідно до яких, слідчий суддя прийшов до висновку, що доводи скаржника ОСОБА_3 не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду скарги.
Жодних об'єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів доводи зазначеної постанови, в судовому засіданні встановлено не було. Слідчі та процесуальні дії, проведені органом досудового розслідування по встановленню об'єктивної істини у даному кримінальному провадженні, в матеріалах кримінального провадження №42021120000000126 від 23.06.2021 року слідчий суддя вважає достатніми, а посилання скаржника у скарзі на неповноту досудового розслідування і в цьому контексті на необхідність проведення додаткових слідчих і інших дій, наведені у скарзі, як необґрунтовані і такі, що з огляду на сукупність отриманих органом досудового розслідування доказів не свідчать про об'єктивну доцільність їх проведення з огляду на ті висновки, які покладені слідчим в основу оскаржуваної постанови.
До того ж, згідно з вимогами ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, відтак самостійно визначає обсяг доказів необхідний для встановленню істини у кримінальному провадженні.
Так, відповідно до частини першої статті 365 КК України перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб, - карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктивна сторона перевищення влади або службових повноважень (далі - перевищення влади) характеризується трьома обов'язковими ознаками: 1) діянням, яке: а) полягає тільки в активній поведінці - діях; б) зумовлено службовим становищем винного і пов'язане з його владними чи службовими повноваженнями; в) явно виходять за межі цих повноважень; 2) наслідками, що виявляються в істотній шкоді чи тяжких наслідках правам, свободам та інтересам фізичних, юридичних осіб або державним чи громадським інтересам; 3) причинним зв'язком між діянням і наслідками.
Відповідальність за ст. 365 КК настає лише за умови, що дії службової особи були зумовлені її службовим становищем і пов'язані з її службовими (владними) повноваженнями. Якщо такий зв'язок відсутній, вчинене не може розглядатися як перевищення влади і за наявності до того підстав підлягає кваліфікації за статтями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти особи, власності, громадського порядку тощо
Характерною ознакою об'єктивної сторони перевищення влади є також і те, що при вчиненні цього злочину винний хоча і здійснює ті чи інші службові діяння, проте вони не тільки не входять до його компетенції, а, навпаки, явно (очевидно, безперечно) виходять за межі наданих суб'єкту прав і повноважень. Саме в цьому полягає принципова відмінність перевищення влади (ст. 365 КК) від службового зловживання (ст. 364 КК), при вчиненні якого винний хоча і діє всупереч інтересам служби, проте використовує для цього ті повноваження, які надані йому за службою, і отже, діє в межах (рамках) своєї компетенції. Тому будь-яке злочинне використання винним свого службового становища, але у межах наданих йому повноважень (тобто за відсутності явного виходу за ці межі), не може кваліфікуватися за ст. 365 КК.
Законом України №1261 від 13 травня 2014 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України», внесено зміни до Кримінального кодексу України, відповідно до яких обов'язковою умовою наявності складу кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364-367 КК України, є настання тяжких наслідків, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а істотною шкодою у статтях 364, 364'1, 365, 365-2, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні не здобуто жодних доказів, які б вказували на вчинення начальником Долинського відділу Знамянської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, пов'язаних з досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за заявою ОСОБА_10 , які б потягли за собою будь-які наслідки (істотна шкода, тяжкі наслідки), що вказує на відсутність в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 КК України.
Проведеним розслідуванням не встановлено факту заподіяння істотної шкоди чи тяжких наслідків. Натомість у заяві ОСОБА_3 викладені факти пов'язані із незгодою з внесенням відомостей до ЄРДР, а також із рішенням прокурора прийнятим за наслідками розгляду її клопотання.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає за можливе зазначити, що згідно до усталеної судової практики якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.
Тобто відомості до ЄРДР вносять фактично автоматично, після надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення. За таких підстав, посилання заявниця на вчинення кримінального правопорушення начальником прокуратури, пов'язаного з внесенням відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_10 є безпідставними, голослівними та необґрунтованими. Тим паче, під час розгляду скарги було встановлено, що таке кримінальне провадження наразі закрито, що не заперечувалось скаржницею в судовому засіданні.
Щодо посилань ОСОБА_3 озвучених під час розгляду даної скарги та викладених у заяві про вчинення кримінального правопорушень пов'язані з протиправною, на думку заявниці, відмовою прокурора у задоволенні її клопотання про допит, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що в разі незгоди з прийнятим прокурором рішення, скаржниця не була позбавлена права звернутися до слідчого судді зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України або оскаржити рішення прокурору вищого рівня, в порядку ст. 313 КПК України.
Щодо доводів заявниці означених у скарзі, що під час розслідування кримінального провадження №42021120000000126 не допитано ОСОБА_3 ; не допитано прокурора ОСОБА_4 , та не проведено одночасний допит ОСОБА_16 та ОСОБА_6 ; не допитано прокурора ОСОБА_7 , та не проведено одночасний допит прокурора ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ; не допитано слідчого ОСОБА_8 , та не проведено одночасний допит слідчого ОСОБА_8 та ОСОБА_6 ; не допитано керівника Знамянської окружної прокуратури ОСОБА_9 ; не досліджено матеріали справи №388/1106/12; не проводились інші необхідні процесуальні та слідчі дії, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що по перше слідчим було допитано ОСОБА_3 та прокурора ОСОБА_7 . Так. ОСОБА_3 під час допиту вказала на незгоду з внесенням відомостей до ЄРДР та прийняттям рішення прокурором про відмову у задоволенні її клопотання, а прокурором під час допиту не заперечувався факт внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_10 та зазначено, що можливо він підписував рішення у формі постанови про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_3 . Відтак, суперечностей у наданих показах не встановлено, які б підлягали з'ясуванню під час одночасного допиту заявниці та прокурора.
Щодо посилань ОСОБА_3 , що слідчим не проведено решту слідчих дій означених нею у скарзі, то доцільності проведення будь-яких інших слідчих(розшукових) дій в рамках даного кримінального провадження, не вбачається, оскільки вказане жодним чином не вплине на ситуацію у провадженні та призведе лише до витрачання державних ресурсів. Для проведення будь-яких процесуальних дій чи прийняття процесуальних рішень у даному кримінальному провадженні немає правової необхідності.
Посилання заявниці ОСОБА_3 на неповноту дослідження слідчим фактичних обставин, з яким пов'язує вчинення кримінального правопорушення, що, на її думку, мало місце, не можуть бути прийняті до уваги, зважаючи на те, що фактичні обставини були встановлені слідчим в обсязі, достатньому для прийняття законного та обґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження. Тим паче, обставини наведені ОСОБА_3 в заяві про вчинення кримінального правопорушення від 01.04.2021 року від самого початку вказували на відсутність ознак складу злочину, однак орган досудового слідства скований положеннями ст. 214 КПК України, згідно з якою відомості до ЄРДР вносяться автоматично, змушений був встановлювати такі факти тільки в рамках здійснення досудового розслідування.
Отже, зважаючи на викладене, слідчий дійшов правильного висновку щодо відсутності в діях начальника Долинського відділу Знамянської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, оскільки з аналізу матеріалів кримінального провадження, він діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, органом досудового розслідування зібрано достатньо об'єктивних даних для прийняття остаточного законного та обґрунтованого процесуального рішення відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
З урахуванням наведеного скарга на постанову про закриття кримінального провадження задоволенню не підлягає.
Щодо поновленню строку на звернення зі скаргою на постанову слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві про закриття кримінального провадження №42021120000000126 від 23.06.2021 року, слідчий суддя вважає за можливе його поновити з огляду на те, що тільки 13.07.2023 року ОСОБА_3 отримала копію такої постанови та 19.07.2023 року звернулася до слідчого судді зі скаргою, однак за наслідками її розгляду слідчим суддею 28.09.2023 року прийнято рішення про залишення її без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою скаржниці в судове засідання. Так, по тексту ухвали від 28.09.2023 року та в її резолютивній частині ОСОБА_3 роз'яснено право потворного звернення до слідчого судді з такою скаргою.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.110, 303, 306-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Поновити строк ОСОБА_3 на звернення зі скаргою на постанову слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_11 від 30.12.2021 року про закриття кримінального провадження №42021120000000126 від 23.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Кропивницькому) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_11 від 30.12.2021 року про закриття кримінального провадження №42021120000000126 від 23.06.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
Слідчий суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда ОСОБА_1