Єдиний унікальний номер 341/1784/23
Номер провадження 3/341/486/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року м.Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Куценко М.О., розглянувши адміністративний матеріал відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого викладачем «музикант», місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
До Галицького районного суду Івано-Франківської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В протоколі про адміністративне правопорушення серія ААД N 191313 від 10.08.23 року зазначено, що 10.08.23 року о 22 год. 05 хв. в м. Бурштині по вул. Стуса, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ГАЗ31029» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на бодікамеру, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому правопорушенні не визнав, та пояснив що 10.08.2023 року близько 22.00 год. зупинений працівниками поліції відносно нього незаконно складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Тобто ніяких правил дорожнього руху він не порушував, був зупинений безпричинно. Працівники причини зупинки транспортного засобу не вказали, а відразу ж почали казати на необхідність проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння. Зазначив що ні алкоголю ні наркотичних засобів він не вживає. Причини чому працівники поліції почали висловлювати вказані вимоги йому не відомо. Він почав вимагати пояснити йому причини зупинки та чому саме до нього висловлюються вимоги щодо медичного огляду на що йому спочатку не могли відповісти, потім працівники поліції почали вигадувати про наявність ознак сп'яніння, яких насправді не було. Його це обурило, він намагався дізнатись причину таких дій працівників поліції, на що йому ніхто не надав ніяких роз'яснень. Оскільки попередні незаконні дії працівників поліції в нього викликали підозру та недовіру, на його думку подальші незаконні вимоги він не зобов'язаний виконувати. Пояснив, що раніше на нього вже вони складали безпричинно протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, провадження за яким було закрито у зв'язку з необґрунтованим складенням протоколу. Але його працівники поліції не слухали та склали протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП за відмову від медичного огляду на стан сп'яніння. Від керування транспортним засобом його ніхто не відсторонював. Вважає дії працівників поліції незаконними та просить закрити провадження у справі.
Представник ОСОБА_1 , адвокат - Лотоцька Н.В. подала клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутності події і складу адміністративного правопорушення. На оглянутому відео-диску не зафіксовано момент зупинки транспортного засобу, марки «ГАЗ31029» д.н.з. НОМЕР_1 , жодного доказу на підтвердження того факту, що ОСОБА_2 10.08.23 року керував транспортним засобом матеріали справи не містять. Коли працівник поліції спілкувався з ОСОБА_1 ,останній заперечив факт вживання наркотичних засобів 10.08.23 року та вів себе належним чином, спокійно та врівноважено.
Дослідивши матеріали протоколу про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та думку інших учасників справи, суд приходить до висновку що провадження підлягає закриттю з огляду на наступне.
Ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В якості доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП працівниками поліції надано: протокол про адміністративне правопорушення №191313 від 10.08.2023 року; направлення на огляд водія від 10.08.2023 року на 2 арк.; рапорт; ДВД диск з відеозаписом.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Огляд водія на стан сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
З оглянутого відеозапису на долученому до матеріалів справи відео-диску чи інших матеріалів справи, підстав для зупинки транспортного засобу відповідно до ст.. 35 Заону України «Про національну поліцію» не вбачається, так як не було зафіксованого та підтвердженого факту порушення Правил дорожнього руху України. Доданий до матеріалів справи СД-диск, суд вважає неналежним доказом, бо зафіксована на ньому інформація не підтверджує існування обставин, що підлягають доказуванню.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом з тим дана вимога повинна бути законною, що узгоджується з вимогами положень ст.. 19 Конституції України.
З відеозапису з боді-камери встановлено, що ОСОБА_1 веде себе адекватно зовнішній обстановці, орієнтований в часі, мова його чітка та координація рухів не порушена, інших ознак, які б дозволяли суду дійти висновку про наявність ознак сп'яніння в ОСОБА_1 , з матеріалів справи та переглянутого відеозапису не встановлено.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» ( з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ч. 5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Для того щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення ПДР та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія» .
Так, у своєму рішенні від 15.03.2019 Верховний Суд у справі №686/11314/17 вказав, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред'явлення документів на право керування є неправомірними, а співробітники поліції можуть зупиняти автомобіль, лише коли є факт правопорушення.
Крім того, слід звернути увагу на те, що відповідно до ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Проте посадова особа органів поліції не відсторонювала ОСОБА_1 від керування транспортного засобу, акту про відсторонення водія від управління т/з не надала.
Судом враховується, що в матеріалах справи відсутні належні докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме те, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом і був зупинений працівниками поліції в процесі руху. Матеріали справи також не містять належних та допустимих доказів, що підтверджують факт порушення водієм правил дорожнього руху і як наслідок його законне зупинення за таке порушення, наявність ознак сп'яніння, які б дозволяли працівникам поліції в законний спосіб вимагати проведення відповідного огляду, отже, на думку суду в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з вимогами ст. 283КУпАП постанова суду має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі "Лучанінова проти України", від 15.05.2018 року у справі "Надточій проти України", який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Зміст стандарту доведення поза розумним сумнівом надано, зокрема, в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі N 688/788/15-к, згідно якої вказаний стандарт означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
В свою чергу, положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Салабіаку проти Франції" від 07.10.88 року, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Отже, сумніви, які виникли при встановленні обставин справи при її розгляді, та встановлені порушення в ході складення протоколу, суд, керуючись принципом презумпції невинуватості, тлумачить на користь ОСОБА_1 та приходить до висновку щодо недоведеності (поза розумним сумнівом) події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в тому разі, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до переконання, що провадження в даній справі необхідно закрити в зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 130, 247, 254, 266, 283, 284 КУпАП, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
На постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
СуддяМихайло КУЦЕНКО