Справа №198/423/23
Провадження №1-кп/0198/76/23
06.11.2023
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2023 року Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судовим засіданням - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження внесеного в ЄРДР за № 1202304630000373 від 15.09.2023 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця смт Орілька, Лозівського району, Харківської області, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації відсутня, неодруженого, з неповною середньою освітою, не працюючого, не маючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, знятого з військового обліку за станом здоров"я, раніше судимого:
26.02.2018 року Юр"ївським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ч.4 ст.70, ст.ст.75,76 КК України від відбування покарання звільненого з іспитовим строком 1 рік 4 місяці;
11.04.2018 року Юр"ївським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, згідно ст.ст.75,76 КК України звільнений від покарання з іспитовим строкос 1 рік 4 місяці;
16.05.2019 року Юр"ївським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України, ст.71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений 28.02.2022 року з Синельниковської виправної колонії №94 по відбуттю строку покарання
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 , вчинив кримінальний проступок проти здоров'я особи, а саме умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_4 , легкі тілесні ушкодження за наступних обставин.
Перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, прийшов до потерпілого ОСОБА_4 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , де в кімнаті коридору вищевказаного домоволодіння у них виник словесний конфлікт на побутовому грунті. Тоді ОСОБА_5 достовірно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , діючи умисно, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, підійшов до потерпілого ОСОБА_4 , який знаходився в положенні стоячи обличчям до ОСОБА_5 , та кулаком правої руки наніс потерпілому ОСОБА_4 один удар по носу, після даного удару потерпілий сів наприсядки, а ОСОБА_5 наніс кулаком правої руки один удар по обличчю зліва ОСОБА_4 , внаслідок чого потерпілий впав на підлогу на живіт, а ОСОБА_5 , наніс йому близько десяти ударів правою ногою по обиччю, шиї, тулубу зліва, тим самим завдавши ОСОБА_4 тілесні ушкодження.
Своїми протиправними діями ОСОБА_5 спричинив потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді синців в лівій виличній ділянці з переходом на скроневу ділянку, в лівій щічній ділянці біля зовнішнього кута роту, на передній поверхні шиї у верхній третині вище рівня щитоподібнорго хряща, на бічній поверхності справа в середній третині, на передній поверхні грудної клітини справа від рівня надключичної ділянки до 4 міжребер"я по білягрудинній, середньо-ключичній та передньо-паховій лініям, на бічній поверхні грудної клітини зліва в проекції 9-10 міжребер"я по задньо-паховій лінії, в поперековій ділянці справа по лопаточній лінії, в поперековій ділянці справа по лопаточній лінії, саден на зовнішній поверхні правого передпліччя у верхній та середній третинах, на тильній поверхні правої кисті в проекції 2,5 п"ясних кісток та голівки п"ясної кістки 2 пальця, які утворились від дії тупих твердих предметів (предмету), які діяли по ударному механізму та по дотичній з місцем прикладання діючої сили у вищезазначеній області, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Кримінальне правопорушення підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.
Згідно ст. 12 ККУ кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 віднесено до кримінального проступку.
Обвинувачений ОСОБА_5 ,у судовому засіданні вину у вчиненні кримінального проступку визнав у повному обсязі та не заперечував спричинення потерпілому ОСОБА_4 , згаданих вище тілесних ушкоджень і механізм їх заподіяння. Час, місце, мотив вчинення кримінального правопорушення, інші обставини вчинення кримінального проступку, викладені в обвинувальному акті, ОСОБА_5 , не спростовував, а навпаки їх підтвердив.
При цьому обвинувачений ОСОБА_5 , пояснив, що того дня, він прийшов до потерпілого ОСОБА_4 щод обстанній підстриг йому волосся. Так як він не мав коштів щоб з потерпілим розрахуватися за надані йому послуги, він приніс алкоголь, який вони випили і він пішов додому досебе. Потім, він вирішив повернутися до потерпілого ОСОБА_4 , щоб нанести останньому тілесні ушкодження, при цьому розумів протиправність своїх дій, бажав їх настання і розумів наслідки їх настання.
З приводу вчиненого, обвинувачений ОСОБА_5 , зазначив, що шкодує, кається, та попрохав пробачення у потерпілого ОСОБА_4 .
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 підтвердив обставини вчиненого відносно нього кримінального проступку. Та вказав, що не пробачає обвинуваченого ОСОБА_5 . З приводу призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_5 покладається на розсуд суду та прохає суворо не карати останнього.
Учасники судового провадження не заперечували проти визнання недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, викладених вище, їх не оспорювали, правильно розуміючи при цьому зміст цих обставин. Сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження не виникає.
Зізнавальні свідчення ОСОБА_5 , суд знаходить такими, що відповідають об'єктивним обставинам, вони надані послідовно, несуперечливо, добровільно. Суд вважає їх допустимими. Сумнівів у правдивості показань ОСОБА_5 , у суду не виникає.
Беручи до уваги викладене, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, з урахуванням позитивної думки учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин вчинення проступку, оскільки вони ніким не оспорюються. При цьому судом з"ясовано, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позицій, їм було роз"яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційцному порядку.
З урахуванням зазначеного вище суд вважає, що вина ОСОБА_5 в умисному легкому тілесному ушкодженні доведена. Скоєне ОСОБА_5 підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 125 КК України.
Обираючи покарання для ОСОБА_5 суд, згідно зі ст.ст. 65-67 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, яке відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України є кримінальним проступком, раніше судимий, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття.
Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , вчинення проступку в стані алкогольного сп"яніння.
Слід зазначити, що ОСОБА_5 є суб'єктом кримінального правопорушення. Підстави вважати вчинення ОСОБА_5 кримінального проступку у стані неосудності відсутні.
Ґрунтуючись на завданні Кримінального кодексу України, меті та загальних засадах призначення покарання, визначених у ст.ст. 1, 50, 65 КК України, беручи до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, конкретні обставини справи, наявність пом'якшуючої та обставиною, яка обтяжує покарання суд призначає покарання ОСОБА_5 в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, у виді громадських робіт, оскільки доходить переконання, що саме таке покарання буде не тільки карою, а також сприятиме виправленню ОСОБА_5 та попередженню вчинення ним та іншими особами нових злочинів.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 не обирався.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому за ч. 1 ст. 125 КК України обвинуваченні.
ОСОБА_5 призначити покарання, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять)) годин.
Запобіжний захід не обрано.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати, які підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_5 в дохід держави або на користь потерпілого, відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не обирати.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_6