Справа № 206/5033/23
Провадження № 1-кп/206/264/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року м. Дніпро
Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого суді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря с/з ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під No12023041700000432 від 20.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,
учасники кримінального провадження: прокурор ОСОБА_5
обвинувачений ОСОБА_3
обвинувачений ОСОБА_4
захисник-адвокат ОСОБА_6
захисник-адвокат ОСОБА_7
захисник-адвокат ОСОБА_8
потерпілий ОСОБА_9
представник потерпілого ОСОБА_10
ВСТАНОВИВ:
27 жовтня 2023 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 187 КК України. В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування клопотання зазначив, що 27 жовтня 2023 року обвинувальний акт по кримінальному провадженню No12023041700000432 від 20.07.2023, відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України скеровано до Самарського районного суду міста Дніпропетровська. Відповідно до ст. 331 КПК України просить суд вирішити питання про обрання запобіжного заходу щодо обвинувачених. Строк тримання під вартою, обраний слідчим суддею Самарського районного суду м. Дніпропетровська обвинуваченим
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 закінчується 04 листопада 2023 року. Враховуючи те, що у ОСОБА_3 не склались стійкі соціальні зв'язки в суспільстві, останній вчинив злочини в період дії воєнного стану, таким чином, у органу прокуратури є підстави вважати, що останній буде продовжувати свою злочинну діяльність та переховуватись від органів прокуратури та суду, з метою уникнення покарання за вчинене ним діяння. Враховуючи викладене, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які не втратили своєї актуальності і на етапі судового розгляду, а саме: про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України свідчить та обставина, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного кримінального правопорушення, який віднесено до категорії та особливо тяжких злочинів, тому усвідомлюючи про покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від органів прокуратури та суду; про наявність ризику передбаченого у п.3 ч.1 ст.177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_3 , знаходячись на свободі, може незаконно впливати на потерпілих та
свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки йому відоме місце проживання останніх.
Обвинувачений ОСОБА_4 також не має стійких соціальних зв'язків в суспільстві, не працевлаштований, раніше неодноразово судимий, зокрема за злочини проти власності, на даний час звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном, у зв'язку з чим обізнаний про вид і міру покарання за вчинення кримінальних правопорушень, тому є підстави вважати, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи про покарання, яке йому загрожує, може вчинити спроби переховування від органів Національної поліції України, прокуратури та суду. Про наявність ризику передбаченого у п.3 ч.1 ст.177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_4 , знаходячись на свободі, може незаконно впливати на потерпілого у даному кримінальному провадженні, оскільки йому відоме місце проживання останнього; про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та будучи звільненим від відбуття покарання з випробувальним терміном, знову підозрюється у вчиненні нового умисного злочину, зокрема проти власності, що свідчить про можливість продовження злочинної діяльності. Отже застосування до обвинувачених більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти спробам обвинувачених переховуватися від органів Національної поліції України, прокуратури або суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення. З огляду на
зазначене, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості злочину, який інкримінуються ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також відповідає особі обвинувачених, необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_11 та ОСОБА_4 . В задоволенні клопотань сторони захисту та обвинувачених про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, просив відмовити, оскільки такий запобіжний захід не буде сприяти належній процесуальній поведінці обвинувачених та не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Потерпілий ОСОБА_9 та його представник ОСОБА_10 в підготовчому судовому засіданні провили суд задовольнити клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим.
Захисник-адвокат ОСОБА_8 , якого підтримав обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні просили суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора посилаючись на те, що вказане клопотання є необґрунтованим, а ризики на які посилається є недоведеними. Разом з тим зазначили, що ОСОБА_4 має на утриманні трьох неповнолітніх дітей та стійки соціальні зв'язки.
Захисники-адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , яких підтримав обвинувачений ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні просили суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора посилаючись на те, що вказане клопотання є необґрунтованим, а ризики на які посилається є недоведеними. Разом з тим просили суд допитати в якості свідка ОСОБА_12 , який може підтвердити наявність стійких соціальних зв'язків у ОСОБА_3 . Просили суд змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 на
більш м'який у вигляді домашнього арешту у певний період доби, про надали суду відповідне письмове клопотання.
Допитаний в підготовчому судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показав, що він працює директором ТОВ «АТП 11233», де ОСОБА_3 є його співробітником. Останній працює на посаді контролера технічного стану колісних транспортних засобів (механік) з 02 серпня 2022 року по теперішній час. В його обов'язки входить обслуговування автомобілів, він відповідає за їх технічний стан. ОСОБА_3 відповідальний працівник, завжди виконував гарно свою роботу, підвищував свою кваліфікацію, вчасно був на роботі, не зважуючи на те, що його робочий день починається з 05 години ранку, зауважень по роботі не мав. ОСОБА_3 випускає автіки з роботи, наразі цим займається він, оскільки не вистачає співробітників, а звільнити його він не може. Суд, дослідивши клопотання прокурора, вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та додатки о нього, приходить до наступного. Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, визначено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. Відповідно до ст. 176 КПК України тримання під вартою є одним з різновидів запобіжних заходів. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Положеннями ст. 178 КПК України визначено, що при
вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним,
обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки. Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2, ч. 3 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Суд, вирішуючи клопотання прокурора про обрання запобіжних заходів обвинуваченим, у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт у певний час доби відносно обвинувачених, у відповідності до ст.ст.177, 178 КПК України враховує тяжкість покарання, зокрема за ч. 4 ст. 187 КК України - позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, та вважає наявними підстави для обрання запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , виходячи з наступного. Ризиками, які суд оцінює у сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_3 є ризик переховування останнього від органів прокуратури та суду, оскільки останній обвинувачується у вчиненні умисного кримінального правопорушення, який віднесено до категорії та особливо тяжких злочинів, тому усвідомлюючи про покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від органів прокуратури та суду. Також про наявність ризику передбаченого у п.3 ч.1 ст.177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_3 , знаходячись на свободі, може незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки йому відоме місце проживання останніх.
Ризиками, які суд оцінює у сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_4 у разі визнання його винними, є ризик можливого переховування від органів прокуратури та суду, оскільки останній раніше неодноразово судимий, зокрема за злочини проти власності, на даний час звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном, у зв'язку з чим обізнаний про вид і міру покарання за вчинення кримінальних правопорушень, тому є підстави вважати, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи про покарання, яке йому загрожує, може вчинити спроби переховування від органів Національної поліції України, прокуратури та суду. Про наявність ризику передбаченого у п.3 ч.1 ст.177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_4 , знаходячись на свободі, може незаконно впливати на потерпілого у даному кримінальному провадженні, оскільки йому відоме місце проживання останнього; про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та будучи звільненим від відбуття покарання з випробувальним терміном, знову підозрюється у вчиненні нового умисного злочину, зокрема проти власності, що свідчить про можливість продовження злочинної діяльності. Разом з тим, суд зазначає, що не приймає доводи адвоката ОСОБА_8 , про наявність у ОСОБА_4 сталих соціальних зв'язків, оскільки посилання на ту обставину, що останній має утриманні трьох неповнолітніх дітей, належними доказами не підтверджені, а надані стороною захисту свідоцтва про народження дітей, містять відомості щодо інших осіб які є батьками неповнолітніх.
Доводи захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_3 про непричетність останнього до вчинення вказаного кримінального правопорушення та наявність стійких соціальних зв'язків, а саме працевлаштування останнього, що підтверджується довідкою з місця роботи та позитивною характеристикою, наданими в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_12 враховуються судом, однак вони не є такими, які б слугували підставою на підготовчому засіданні змінювати обвинуваченому запобіжний захід. Враховуючи викладене, суд не може прийняти до уваги доводи обвинувачених та їх захисників про те, що застосовування до обвинувачених запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою є недоцільним, оскільки ризики, що наведені прокурором, заслуговують на увагу, а протилежного стороною захисту суду наразі не доведено. Отже дані відносно осіб обвинувачених враховуються судом, як соціальні зв'язки обвинувачених, їх вік та стан здоров'я, які при цьому не виключають можливість тримання під вартою жодного з обвинувачених, та вони не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, оскільки обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюються у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому викладене у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи обвинувачених у встановленому законом порядку. Тому, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисників та обвинувачених в частині зміни запобіжного заходу на домашній арешт у певний період доби. Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, свідчить проте, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Враховуючи зазначене, суд вважає що клопотання прокурора про обрання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підлягає частковому задоволенню.
Задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченим розмір застави відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України в розмірі, передбаченому ч. 5 ст. 182 КПК України, та з урахуванням положень ч. 4 ст. 182 КПК України.
Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.
У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, суд вважає за необхідне визначити розмір застави відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 липня 2023 року -2684 грн. Враховуючи дані обвинувачених, суд вважає, що застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214720 грн., що буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них обов'язків та не являється завідомо непомірною для них.
В силу ч. 3 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
Разом з тим, суд наголошує на тому, що обвинувачені не позбавлені можливості в подальшому ставити питання перед судом про зміну їм запобіжних заходів під час судового розгляду, коли перестануть існувати ризики, зазначені вище судом.
Суд також зазначає, що таке обрання запобіжного заходу не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існуютьреальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 7,9, 177, 178, 182, 199, 314, 315, 331, 370, 372 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора про обрання обвинуваченим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під No 12023041700000432 від 20.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України - задовольнити частково. Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів починаючи з 01.11.2023 до 28.12.2023 включно до 12 год. 00 хв.
Обрати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід в вигляді застави у сумі 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26239738, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA158201720355229002000017442, призначення платежу - застава, кримінальне провадження під No 12023041700000432 від 20.07.2023, обвинувачений (прізвище, ініціали), платник (прізвище, ініціали).
В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити про це суд.
З моменту звільнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
На час дії запобіжного заходу у вигляді застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за умови внесення застави, наступні процесуальні обов'язки:
- прибувати за кожним викликом суду;
- не виїжджати за межі м. Дніпра без дозволу суду;
- повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання;
- за наявності паспорту для виїзду за межі України здати його до органів Державної
міграційної служби України.
Визначити термін дії зазначених процесуальних обов'язків протягом двох місяців з дня внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, дублікат документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави надати до Самарського районного суду міста Дніпропетровська.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів починаючи з 01.11.2023 до 28.12.2023 включно до 12 год. 00 хв.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , альтернативний запобіжний захід в вигляді застави у сумі 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути несена як самим обвинуваченим, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26239738, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA158201720355229002000017442, призначення платежу - застава, кримінальне провадження під No 12023041700000432 від 20.07.2023, обвинувачений (прізвище, ініціали), платник (прізвище, ініціали).
В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з-під варти та повідомити про це суд.
З моменту звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
На час дії запобіжного заходу у вигляді застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за умови внесення застави, наступні процесуальні обов'язки:
- прибувати за кожним викликом суду;
- не виїжджати за межі м. Дніпра, без дозволу суду;
- повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання;
- за наявності паспорту для виїзду за межі України здати його до органів Державної
міграційної служби України.
Визначити термін дії зазначених процесуальних обов'язків протягом двох місяців з дня внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, дублікат документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави надати до Самарського районного суду міста Дніпропетровська.
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та захисників- адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про зміну на більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Ухвали суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1