Справа № 202/19567/23
Провадження № 2/202/4279/2023
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
УХВАЛА
01 листопада 2023 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 в особі представника через систему «Електронний суд» звернулася до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в якому позивач просить суд: визнати виконавчий напис, вчинений 12.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною за реєстровим № 76977 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" заборгованості у розмірі 33890,00 грн., таким, що не підлягає виконанню; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти в розмірі 1340,00 грн. в порядку повернення стягнутого за виконавчим написом від 12.06.2021 року, зареєстрованим в реєстрі за № 76977 та всі судові витрати по справі, в тому числі витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 жовтня 2023 року, головуючим суддею у розгляду вказаної позовної заяви визначено суддю Слюсар Л.П.
Дослідивши матеріали позовної заяви, встановлюю, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Позивач зазначає, що позовна заява подана відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів", тому вона звільнена від сплати судового збору.
Закон України "Про захист прав споживачів" регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.
Закон України "Про захист прав споживачів" надає визначення поняттю "послуга", закріпленому пунктом 17 статті першої, як діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Вказаний спеціальний закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.
Відповідно до пункту 22 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів", споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
За пунктом 19 ст. 34 Закону України "Про нотаріат", вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України "Про нотаріат" та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно статті 87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 88 Закону України "Про нотаріат", нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відтак, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Враховуючи вищенаведене, на правовідносини, що виникають з приводу визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, норма Закону України "Про захист прав споживачів" не поширюється і тому посилання позивача на ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів", відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав, є безпідставними.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судовий збір", платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Законом України "Про судовий збір").
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу немайнового характеру.
Відтак, виходячи з положень ст. ст. 4, 6 Закону України "Про судовий збір" позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру в розмірі 1073,60 грн. та надати до суду документ, який би підтверджував сплату судового збору з урахування вимог ч. 3 ст. 6 ЗУ "Про судовий збір".
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних вище недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, залишити без руху і надати позивачеві строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.П. Слюсар