Справа № 199/2769/23
(1-кп/199/390/23)
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(мотивувальна частина)
01.11.2023 року м.Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар ОСОБА_2
прокурор ОСОБА_3
захисник ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засідання в залі суду, в режимі відеоконференції з захисником ОСОБА_4 , клопотання прокурора ОСОБА_3 про здійснення спеціального судового провадження (in absentia) у кримінальному провадженні №22023050000000892, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.03.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1. Рух судового провадження та зміст і обґрунтування клопотання прокурора.
30.03.2023 на підставі ст. 35 КПК України, за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22023050000000892, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.03.2023 року,за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, розподілено складу суду: головуючий суддя ОСОБА_1
09.10.2023 року у підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська з клопотанням про здійснення спеціального судового провадження (in absentia) у кримінальному провадженні № 22023050000000892, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.03.2023 року,за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпропетровська здійснюється судове провадження у кримінальному провадженні № 22023050000000892, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.03.2023 року,за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме, «у колабораційній діяльності, тобто у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора».
На обґрунтування заявленого клопотання про здійснення спеціального судового провадження (in absentia) прокурор зазначає наступне.
ОСОБА_5 з метою ухилення від слідства та суду знаходиться на тимчасово окупованій Російською Федерацією (далі скорочено - РФ) території України.
28.02.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у колабораційній діяльності, тобто у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, яке опубліковане у засобах масової інформації газеті «Урядовий кур'єр», на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора, та вручене захиснику, здійснені виклики ОСОБА_5 на 03.03.2023, 06.03.2023, 07.03.2023 р. до органу досудового розслідування, що також опубліковано у засобах масової інформації газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному сайті «Офісу генерального прокурора».
Постановою старшого слідчого в ОВС слідчого відділу 2-го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 08.03.2023 року підозрювану ОСОБА_5 оголошено у державній, міждержавній та міжнародній розшук, проведення якого доручено співробітникам Маріупольського РВ 2-го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.03.2023 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування по кримінальному провадженню № 22022050000000065 відносно ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Прокурор стверджує, що обвинувачена знає про розпочате щодо неї кримінальне провадження, однак продовжує перебувати на тимчасово окупованій РФ території України, що свідчить про ухилення її від органу досудового розслідування і суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Зазначає, що наявні підстави для здійснення щодо обвинуваченої спеціального судового провадження.
2. Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні учасники висловили такі позиції.
Прокурор клопотання підтримав.
Захисник вирішення клопотання прокурора залишив на розсуд суду.
3. Мотиви суду.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук. За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.
Отже, під час розгляду клопотання про спеціальне судове провадження, а також з урахуванням висловлених учасниками аргументів, Суд має встановити:
- чи передбачає КПК України спеціальне судове провадження щодо злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа;
- чи переховується обвинувачений від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та /або оголошений особа у міжнародний розшук.
- чи знав або чи повинен був знати обвинувачений про розпочате кримінальне провадження і чи підтверджується це матеріалами, доданими до клопотання.
Щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 .
Відповідно до змісту обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, а саме, «у колабораційній діяльності, тобто у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора».
Так, згідно обвинувального акту, дослівно, та мовою оригінала, «24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов'язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
Згідно з вимогами ст. ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
Упродовж 2013 року у зв'язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади РФ та службових осіб з числа керівництва збройних сил Російської Федерації (далі за текстом - ЗС РФ), досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Мотивами зазначеного умислу стали євроінтеграційний курс розвитку України, підготовка до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, які розцінені представниками влади і ЗС РФ як безпосередня загроза економічним та геополітичним інтересам РФ що сприятиме втраті впливу над політичними і іншими процесами в Україні і позбавить контролю над її економічною діяльність призведе до поглиблення співпраці України з Організацією Північноатлантичного договору з мстою досягнення критеріїв. необхідних для набуття членства у цій організації та можливої денонсації угод щодо тимчасовою розташування чорноморського флоту РФ на території України - в АР Крим та м. Севастополі.
Свою злочини) мсту співучасники з числа представників влади та ЗС РФ вирішили досягти шляхом ведення агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців ЗС РФ, у тому числі дислокованих на підставі міжнародних угод на території АР Крим і м. Севастополя, а також залучення до виконання злочинного плану інших осіб, у тому числі громадян України та РФ, створення і фінансування незаконних збройних формувань та вчинення інших злочинів.
При цьому вони усвідомлювали, що такі протиправні дії призведуть до порушення суверенітету і територіальної недоторканості України, незаконної зміни меж її території та державною кордону, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, передбачали і прагнули їх настання.
З метою реалізації вказаною умислу впродовж 2013 року на території РФ службові особи генеральною штабу ЗС РФ), на виконання наказів та під безпосереднім керівництвом представників влади та службових осіб ЗС РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, розробили злочинний план. яким передбачалося для досягнення військово-політичних цілей РФ, що на думку співучасників були прямо пов'язані із необхідністю окупації та подальшої анексії АР Крим. м. Севастополя та південно-східних регіонів України. поряд із застосуванням політичних, дипломатичних, економічних та інформаційних заходів, використання протестного потенціалу населення південно-східних регіонів України для організації сепаратистських референдумів, спрямованих на порушення територіальної цілісності України.
Вказаний план у повній мірі відповідав та був розроблений з урахуванням принципів та підходів, викладених у виступі начальника ГШ ЗС РФ ОСОБА_6 перед академією військових наук РФ з доповіддю про гібридну війну в лютому 2013 року, яка у подальшому отримала назву « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». де зазначалося, що з метою досягнення цілей повинна надаватися перевага невоєнним заходам (політичним, економічним, інформаційним, гуманітарним), які застосовуються з використанням протестного потенціалу населення, інформаційним протиборством та воєнним заходам прихованого характеру).
У подальшому, з грудня 2013 року до лютого 2014 року, для забезпечення схвалення та підтримки громадянами РФ і мешканцями південно-східних регіонів України злочинних діянь, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України та встановлення впливу і вагомості РФ на світовій арені, представники влади та Збройних Сил РФ, на виконання спільного злочинного плану, організували із застосуванням засобів масової інформації розпалювання в Україні національної ворожнечі шляхом ведення інформаційно- пропагандистської підривної діяльності.
Так, із грудня 2013 року за допомогою різних видів медіа-ресурсів РФ здійснювалось викривлення подій Революції Гідності, вказувалося на хибність європейського вектору розвитку зовнішніх відносин України. При цьому шляхом перекручування, постійного нав'язування хибного тлумачення, компонування інформації для зміни свідомості та ставлення громадян РФ і місцевих мешканців південно-східних регіонів України щодо дійсності та значення подій, які насправді відбувалися в Україні, представники опозиційних до тодішнього політичного режиму в Україні сил висвітлювалися як прихильники радикально націоналістичних поглядів, учасники національно-визвольного руху середини XX століття (ОУН, УПА) - як прибічники та послідовники фашизму, пропагувалась їх неповноцінність за ознаками ідеологічних та політичних переконань.
Одночасно за допомогою засобів масової інформації здійснювалося спотворення свідомості частини населення України з метою зміни світоглядних основ, зародження сумніву в необхідності та доцільності спільного існування в рамках самостійної, унітарної, суверенної держави Україна з європейським вектором розвитку, підбурювання до міжетнічних конфліктів, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів України (АР Крим і м. Севастополя та південно-східних областей), провокування національних зіткнень, формування хибного образу частини українського населення як «націонал-фашистів», які мають інші духовні та моральні цінності, пропагують культ насильства та знущання над російськомовним населенням України.
Ураховуючи, що територія АР Крим та м. Севастополя мала найбільше військово-стратегічне значення для представників влади та ЗС РФ серед інших територій України, які були об'єктом їх злочинного посягання, а також те, що на вказаній території дислокувалися підрозділи Чорноморського флоту Російської Федерації (далі - ЧФ РФ), що сприяло найбільш прихованому використанню регулярних військ ЗС РФ поряд з іншими елементами гібридної війни, а тому її ведення проти України співучасники злочинного плану вирішили розпочати з території півострова Крим.
Також, представниками влади і ЗС РФ вчинялися дії щодо зміни меж території та державного кордону України на іншій території держави.
У березні - квітні 2014 року в м. Донецьк та інших населених пунктах Донецької області розпочалася збройна агресія РФ шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств РФ, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Донецької області та порушення територіальної цілісності України.
В окремих містах та районах Донецької області всупереч законодавству України 11 травня 2014 року проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акту про державну самостійність Донецької народної республіки», за результатами якого 12.05.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»).
З метою забезпечення діяльності самопроголошеної «ДНР» представниками РФ з числа своїх громадян та місцевого населення Донецької області сформовані підрозділи політичного (так звані «органи державної влади «ДНР») та силового блоків (до складу яких увійшли представники так званих правоохоронних органів та незаконних збройних формувань), які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні стосунки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.
В результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Донецької області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з'єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань РФ, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, РФ на території Донецької області так званої «ДНР», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VII1 від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» №1680-VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014, припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.
19.02.2022 керівництвом РФ в умовах триваючого міжнародного збройного конфлікту в порушення положень ст. 51 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ст. 23 Гаазької конвенції про закони та звичаї війни на суходолі від 18.10.1907, Загальної декларації про права людини, на тимчасово окупованій території Донецької області оголошено примусову загальну мобілізацію громадян України, які мешкають на тимчасово окупованій території Донецької області, для участі у військових діях, спрямованих проти держави Україна.
Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент РФ ОСОБА_7 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (XXV) від 21.12.1965 № 2131 (XX), від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України.
Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці ЗС РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію України через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
24 лютого 2022 року указом президента Володимира Зеленського № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан на всій території України.
Встановлено, що 24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на ЗО діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на ЗО діб згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години ЗО хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17.05.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб з Указом Президента № 573/2022 від 12.08.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години ЗО хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб з Указом Президента № 757/2022 від 07.11.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 58/2023 від 06.02.2023.
Так, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, вся територія Маріупольського району є тимчасово окупованою територією України з 05 березня 2022 року.
07.03.2022 відповідно до «указу голови ДНР» с. Кальчик включене в зону впливу та відповідальності окупаційної «адміністрації ДНР», з 12.07.2022 - окупаційної «адміністрації Володарського району ДНР».
Встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 25.10.2020 обрана на посаду голови Кальчицької сільської ради.
01.03.2022 у зв'язку з відсутністю з ОСОБА_5 зв'язку та перебування на робочому місці, їй припинено нарахування та виплату грошових коштів. Крім нього, згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 Кальчицька сільська територіальна громада перебуває в тимчасовій окупації, виконком та місцева рада фактично не виконують свої повноваження, у зв'язку з чим відсутня можливість прийняття рішення про припинення трудових відносин з ОСОБА_5 (перебуває на виборній посаді голови Кальчицької сільської ради).
Так, у невстановлену досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 8.03.2022, громадянка України ОСОБА_5 , перебуваючи на тимчасово окупованій території - с.Кальчик Маріупольського району Донецької області, будучи головою Кальчицької сільської ради, усвідомлюючи, що в Україні введено воєнний стан, добровільно прийняла рішення залишитись на окупованій території, де діючи умисно, реалізуючи свій злочинний умисел, з метою встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора, співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та окупаційною адміністрацією, надала згоду і добровільно була призначена на т.зв. посаду «главы Кальчикской сельской администрации» т.зв. ДНР, яке розташовано за адресою: Донецька область, Маріупольський район, с. Кальчик, пров. Вокзальний, буд. 2, в окупаційній адміністрації держави-агресора, тобто зайняла посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.
ОСОБА_5 як «глава Кальчикской сельской администрации» т.зв. ДНР (далі - «администрация») має повноваження: організовувати і керувати діяльністю «администрация»; за узгодженням з «главою администрации Володарского району» т.зв. ДНР призначати і звільняти з посади заступників глави «администрации»; в межах своєї компетенції призначати і звільняти з посади співробітників «администрации»; застосовувати до вищезгаданих осіб міри заохочення, притягати їх до дисциплінарної відповідальності; в межах своєї компетенції організовувати формування бюджету; розпоряджатися фінансовими ресурсами відповідно до затвердженого бюджету; брати участь в розробці районних програм і щорічній оцінці ефективності їх реалізації; в межах своєї компетенції представляти на узгодження до «администрации Володарского району» т.зв. ДНР посадові регламенти і посадові інструкції співробітників «администрации; розробляти проекти планів, програм розвитку села та представляти їх «главе администрации Володарского району» т.зв. ДНР».
Суд враховує, що у відповідності до положень ч. 3 ст. 323 та абз. 3 ч. 2 ст. 297-1 КПК України щодо злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, який інкримінується ОСОБА_5 , коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, може здійснюватися спеціальне судове провадження,
Щодо переховування обвинуваченої ОСОБА_5 від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України.
Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання РФ державою-агресором», РФ визнано державою-агресором. Крім того, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована РФ територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування РФ встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.
Згідно з п. 4 розділу 3 копії Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року (затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року № 75), значиться Кальчицька сільська територіальна громада, яка розташована на території Маріупольського району Донецької області.
Згідно з змістом повідомлення від 14.03.2023 року начальника Маріупольського МРВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях в рамках виконання слідчого доручення у кримінальному провадженні №22023050000000892, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.03.2023 року, щодо розшуку підозрюваної ОСОБА_5 , остання перебуває на непідконтрольній українській влади території України, а саме на теперішній час мешкає в окупованому с. Кальчик Володарського району Донецької області, де проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Органом досудового розслідування та прокурором, відповідно до вимог ст. ст. 276, 277, 278 КПК України, 28.02.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у колабораційній діяльності, тобто у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, яке опубліковане у засобах масової інформації газеті «Урядовий кур'єр», на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора, та вручене захиснику, здійснені виклики ОСОБА_5 на 03.03.2023, 06.03.2023, 07.03.2023 р. до органу досудового розслідування, що також опубліковано у засобах масової інформації газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному сайті «Офісу генерального прокурора».
Разом з тим, ОСОБА_5 до слідчого управління для проведення допиту не прибула та про причини неявки не повідомила.
В доповнення до того, що обвинувачена може перебувати на тимчасово окупованій території України Суд також досліджує оголошення обвинуваченої в розшук.
Відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов'язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.
За приписами ч. 2 ст. 281 КПК України про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Постановою старшого слідчого в ОВС слідчого відділу 2-го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях від 08.03.2023 року підозрювану ОСОБА_5 оголошено у державній, міждержавній та міжнародній розшук, проведення якого доручено співробітникам Маріупольського РВ 2-го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.
Крім того, задовольняючи клопотання прокурора, Суд враховує, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.03.2023 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування по кримінальному провадженню №22023050000000892 відносно ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Отже, станом на час розгляду клопотання у Суду достатні дані та наявні матеріали на підтвердження знаходження обвинуваченої ОСОБА_5 на тимчасово окупованій території України.
Щодо обізнаності обвинуваченої ОСОБА_5 про розпочате щодо нього кримінальне провадження.
Сучасний концепт судового провадження in absentia, передбачений в національному законі, ґрунтується на загальних засадах кримінального провадження (презумпція невинуватості, забезпечення права на захист, право на оскарження судових рішень, диспозитивність тощо), повною мірою враховує гарантії прав і інтересів обвинуваченого та демократичні стандарти справедливого правосуддя. Спеціальне судове провадження (in absentia) як інститут кримінального процесу має відповідне призначення. Його «функціонал» створює належну правову процедуру для забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду в умовах ухилення обвинуваченого від слідства та суду з одночасним забезпеченням його процесуальних прав. При чому в будь-який момент обвинувачений може з'явитися на території України для особистої участі у відповідному процесуальному статусі (що обумовлює припинення спеціального судового провадження).
Досліджуючи питання обізнаності обвинуваченої про наявне щодо неї кримінальне провадження, Суд, в першу чергу, враховує активність представників сторони обвинувачення на стадії досудового розслідування.
Вбачається з матеріалів до клопотання прокурора, що органом досудового розслідування та прокурором, відповідно до вимог ст. ст. 276, 277, 278 КПК України, 28.02.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у колабораційній діяльності, тобто у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, яке опубліковане у засобах масової інформації газеті «Урядовий кур'єр», на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора, та вручене захиснику, здійснені виклики ОСОБА_5 на 03.03.2023, 06.03.2023, 07.03.2023 р. до органу досудового розслідування, що також опубліковано у засобах масової інформації газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному сайті «Офісу генерального прокурора».
Таким чином, відповідно до вимог ст. ст. 276, 277, 278 КПК України, у зв'язку з неможливістю вручення письмового повідомлення про підозру особисто ОСОБА_8 , вони були розміщені у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур'єр» та опублікування тексту підозри на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик», тобто здійснено повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, та її викликано до слідчого управління ГУНП в Донецькій області.
В подальшому, орган досудового розслідування давав доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України для встановлення місцезнаходження ОСОБА_5 , неодноразово викликав ОСОБА_5 для проведення слідчих та процесуальних дій, зокрема повістки про виклик були опубліковані на офіційному сайті Генеральної прокуратури, та у засобах масової інформації - газеті «Урядовий кур'єр».
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.03.2023 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування по кримінальному провадженню №22023050000000892 відносно ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Відповідне повідомлення про здійснення спеціального досудового розслідування було опубліковано на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора.
Також, після надходження обвинувального акта до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська, Судом здійснювались виклики обвинуваченої ОСОБА_5 до суду у підготовче судове засідання, зокрема, за останнім відомим місцем проживання: АДРЕСА_1 ,
Наведені обставини у сукупності дають підстави для висновку, що ОСОБА_5 була обізнана про наявне щодо неї кримінальне провадження та стадію, на якій воно перебуває.
З огляду на викладене, Суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора і здійснення спеціального судового провадження (in absentia) у кримінальному провадженні №22023050000000892, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.03.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Керуючись статтями 297-1, 314-316, 323,372, 376 КПК України, Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про здійснення спеціального судового провадження (in absentia) відносно обвинуваченої ОСОБА_5 задовольнити.
Здійснювати спеціальне судове провадження (in absentia) у кримінальному провадженні №22023050000000892, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.03.2023 року, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, голови Кальчицької сільської ради, уродженки с. Кальчик Володарського району Донецької області, не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
Повідомити обвинувачену ОСОБА_5 про прийняте рішення про здійснення спеціального судового провадження (in absentia) стосовно нєї шляхом розміщення цієї інформації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду.
Повістки про виклик обвинуваченої ОСОБА_5 та інформацію про процесуальні документи надсилати та публікувати відповідно до вимог ст. 323 КПК України, за останнім відомим місцем її проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченій, надсилати захиснику ОСОБА_4 .
Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченої обов'язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 цього Кодексу та на офіційному веб-сайті суду.
З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачена ОСОБА_5 вважається належним чином ознайомленою з її змістом.
Ухвалу оголошено о 10 годині 30 хвилин 06 листопада 2023 року.
Головуючий суддя: ОСОБА_1