печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46096/23-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника особи в інтересах, якої подано клопотання - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна,-
ВСТАНОВИВ:
В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 06.04.2022 року у провадженні № 463/2408/22 в межах кримінального провадження № 62022000000000160 від 04.04.2022 року.
В засіданні представник особи в інтересах, якої подано клопотання - адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 в засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити у його задоволенні.
Слідчий суддя, заслухавши думку адвоката та прокурора, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до наступного висновку.
Так, Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62022000000000160 від 04.04.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, що перебуває у проваджені слідчих другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань.
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 06.04.2022 року у провадженні № 463/2408/22, в межах кримінального провадження № № 62022000000000160 від 04.04.2022 року, накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_5 , які знаходяться та будуть зараховані на банківські рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 у Філії- Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Державний ощадний банк України» (МФО 322669, ідентифікаційний код 09322277). Заборонено видаткові операції за вказаними банківськими рахунками ОСОБА_5 .
Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Проте, власник та/або представник власника вказаного майна, не був присутнім в засіданні під час розгляду клопотання про арешт майна, що у свою чергу позбавило права останнього на обґрунтування своєї правової позиції щодо вирішення питання про арешт майна.
Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно зі ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.
Згідно ч. 1 ст. 318 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку, що версія органу досудового розслідування, що майно, на яке накладено арешт, відповідає ознакам визначеним ст. 98 КПК України, тобто відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні № 62022000000000160 від 04.04.2022 року, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами, а спростована наданими доказами в обґрунтування скасування арешту майна.
Разом з тим, в слідчого судді відсутні відомості, що ОСОБА_5 є підозрюваним, обвинуваченим, особою, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваних, обвинувачених або неосудними особами.
Сам факт визнання грошових коштів, які обліковуються на рахунках речовим доказом у кримінальному провадженні, не може бути самостійною достатньою підставою для арешту майна.
Більш того, кошти на арештованих рахунках, в розумінні ст. 98 КПК України не можуть бути речовим доказом в даному кримінальному провадженні.
Зокрема, з матеріалів клопотання, вбачається, що з дати постановлення ухвал про накладення арешту на майно по 16.10.2023 року, пройшло більше півтора року, проте, органом досудового розслідування не надано слідчому судді достатніх та належних даних для висновку про наявність підстав, які б виправдали тривале тримання належного майна під арештом.
За таких обставин вбачається, що на даний час в арешті вказаного майна у справі № 463/2408/22 відпала потреба й виходячи з даних що були здобуті під час досудового розслідування кримінального провадження, а відтак, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, підлягає задоволенню.
Керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 174, 309 КК України, -
УХВАЛИВ:
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про скасування арешту майна, - задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 06.04.2022 року у провадженні № 463/2408/22, а саме на грошові кошти ОСОБА_5 , які обліковуються та будуть зараховані на банківські рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 у Філії - Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Державний ощадний банк України» (МФО 322669, ідентифікаційний код 09322277).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1