Справа №:755/16962/23
Провадження №: 2/755/7255/23
УХВАЛА
про передачу справи за підсудністю
"06" листопада 2023 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Дніпровський ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
01.11.2023 до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Дніпровський ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, яку 03.11.2023 передано у провадження судді Катющенко В.П. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Згідно з заявленими позовними вимогами позивач просить суд: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис за реєстровим номером №126495, вчинений 10.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором №R01.00612.003807752 від 27.03.2018 на загальну суму в розмірі 77 314,35 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За замістом позовної заяви убачається, що предметом спору є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Обґрунтовуючи звернення до Дніпровського районного суду м. Києва із цим позовом, позивач посилається на приписи ч. 12 ст. 28 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
За змістом ч. 12 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Місце виконання рішення визначене ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Положеннями ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Отже, законодавець пов'язує місце виконання рішення не з місцем знаходження державного/приватного виконавця чи місцем відкриття виконавчого провадження, а з місцем вчинення виконавчих дій.
Як убачається з матеріалів позовної заяви, 09.08.2021 державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 на підставі виконавчого напису № 126495, вчиненого 10.06.2021 приватним нотаріусом КМНО Остапенко Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» 77 314,35 грн.
В той же час, інших відомостей виконавчого провадження, в тому числі щодо здійсненні виконавчих дій в межах територіальної юрисдикції Дніпровського районного суду м. Києва, а також відомостей про місцезнаходження майна боржника - позивача, матеріали справи не містять.
Таким чином, звертаючись до Дніпровського районного суду м. Києва позивач дійшов помилкових висновків про те, що місцем виконання виконавчого напису є місце знаходження виконавця, що у Дніпровському районі м. Києва.
Враховуючи предмет та підстави позову, беручи до уваги, що заявлені позовні вимоги полягають у визнанні виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а Дніпровському районному суду м. Києва дана позовна заява як за правилами ч. 2 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України, так і за правилами ч. 12 ст. 28 Цивільного процесуального кодексу України територіально не підсудна, що позбавляє Дніпровський районний суд м. Києва права прийняти дану справу до свого провадження не порушуючи правил підсудності, до спірних правовідносин підлягають застосуванню правила загальної підсудності.
Позивач зазначив адресою місцезнаходження відповідача АТ «Ідея Банк» - вул. Валова, 11 м. Львів. Дана адреса місцезнаходження відповідача вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що відноситься до адміністративної території Галицького району м. Львова.
У ст. 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (ст. 125 Конституції України).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів, у тому числі й територіальної.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (ч. 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Аналізуючи вищевикладені доводи та враховуючи, що виконання виконавчого напису нотаріуса територіально не здійснюється у Дніпровському районі м. Києва, та беручи до уваги місцезнаходження відповідача, суддя доходить висновку про наявність визначених законом підстав для передачі вказаної цивільної справи на розгляд до Галицького районного суду м. Львова.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 27, 28, 31, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Дніпровський ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м.Київ) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - передати за підсудністю на розгляд до Галицького районного суду м. Львова.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.
Суддя: