707/1085/23
2/707/470/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2023 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі
головуючого судді Морозова В.В.
при секретарі Швидкій І.О.
за участю:
представника позивача Березенка Є.А.
представника відповідача Скіця С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики,-
ВСТАНОВИВ:
Представник ОСОБА_3 за договором адвокат Березенко Є.В. звернувся до суду із вказаним позовом, в якому, у первісній його редакції, просив суд стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно на її користь суму коштів у розмірі 885686,63 грн. Стягнути з відповідачів на її користь витрати на професійну правничу допомогу.
Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що згідно укладеного договору позики від 30 жовтня 2012 року відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали від неї у борг кошти у розмірі 9148 грн. з терміном повернення до 30 жовтня 2016року.
Відповідно до п. 1 Договору позики, Позичальник-1 та Позичальник-2 зобов'язані повернути всю позику до 30 жовтня 2016 року.
Відповідно до п.8 Договору у разі прострочення виконання зобов'язання Позичальниками за цим Договором, Позичальники зобов'язані сплатити Позикодавцю суму боргу з урахуванням 30 відсотків від простроченої суми, щомісячно до моменту повного повернення боргу.
Заочним рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 1 червня 2017 року її позов до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про стягнення боргу за договором позики задоволено та стягнуто з відповідачів на її користь борг в сумі 23934,00 грн. Судове рішення набрало законної сили 13 червня 2017 року.
На підставі виконавчого листа № 2/707/652/17, виданого 20.06.2017 Черкаським районним судом Черкаської області, Черкаським РВ ДВС відкрито виконавчі провадження № 54409247 та № 54408960 щодо стягнення з ОСОБА_8 та ОСОБА_5 на її користь боргу в сумі 23934 грн. та судових витрат у розмірі 640 грн.
Відповідями на адвокатські запити, Черкаським РВ ДВС повідомлено про те, що 5 грудня 2017 року на депозитний рахунок Черкаського районного відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли кошти в розмірі 834 гривні в рахунок погашення заборгованості по судовим витратам, а також 1 березня 2023 року на депозитний рахунок Черкаського районного відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли кошти в розмірі 26547,40 грн. в рахунок погашення у в/п № 54408960.
02 березня 2023 року державним виконавцем сформовано розпорядження № 54408960, щодо перерахування коштів:
2393,40грн., на користь Держави, як погашення виконавчого збору;
220,0грн., на користь Держави, як погашення витрат на проведення виконавчих дій.
2 березня 2023 року державним виконавцем сформовано та направлено ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , вимогу державного виконавця, для надання повних банківських реквізитів для зарахування коштів по ВП: 54408960, в повному обсязі.
Отже, від часу постановлення рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 1 червня 2017 року (дата набрання законної сили 13 червня 2017 року) до повного розрахунку по заборгованості за договором позики від 30 жовтня 2012 року (2 березня 2023 року) минуло 68 місяців.
Позивач надає розрахунок заборгованості у відповідності до ст. 625 ЦКУ з урахуванням 30 відсотків від простроченої суми станом на 2 березня 2023 року:
(30% від простроченої суми, щомісячно до моменту повного повернення боргу - штрафні санкції згідно п.8 Договору) х 68 місяців (остаточний розрахунок - 2 березня 2023 року) = 488253, 6 грн.397433,63 (індекс інфляції за весь час прострочення) + 488 253, 60 грн.= 885686,63 грн.
Ухвалою суду від 16.05.2023 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у даній цивільній справі. Відмовлено у відкритті провадження у частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики, оскільки з відповіді виконавчого комітету Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 19.04.2023 року вбачається, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 а/з 39 від 24.03.2021 року та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .
11.08.2023 року засобами електронної пошти представником відповідача ОСОБА_4 за договором адвокатом Скіць С.М. до суду направлено відзив на позовну заяву у первісній редакції, у якому представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та судові витрати відповідача покласти на позивача. Відзив подано у визначений 15-денний термін з дня отримання відповідачем наручно у суді копії позовної заяви 27.07.2023 року, про що у матеріалах справи є розписка. Відзив мотивовано тим, що відповідач не погоджується з позицією позивача, вважає позов необґрунтованим, а розрахунок неустойки невірним.
1 червня 2017 року Черкаський районний суд Черкаської області ухвалив заочне рішення у справі № 707/639/17, яким стягнув з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 борг в сумі 23934,00 грн.Суд у справі № 707/639/17 встановив наступні фактичні обставини справи.30 жовтня 2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 укладений договір позики. ОСОБА_9 та ОСОБА_5 було повернуто ОСОБА_3 суму боргу в частині 600 грн.Розрахунок заборгованості ОСОБА_9 та ОСОБА_5 за договором позики складає на загальну суму 23934,00 грн, з яких основний борг 8648 грн, відсотки за користування позикою - 15386,00 грн.
30.08.2021 року державним виконавцем Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ястремською Оленою Вікторівною винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 54409497, на підставі фактичного виконання у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, на підставі листа УДСНС України в Черкаській області щодо повного фактичного виконання постанови про звернення стягнення на заробітну плату боржника та поданих звітів про здійснені відрахування.
Отже, 30.08.2021 року виконавець керуючись вимогами п.9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 54409497 про стягнення з ОСОБА_8 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_10 боргу в сумі 23934 грн. Постанова про закриття ВП № 54409497, підтверджує виконання боржником обов'язку по сплаті 23934 грн.Наведені розрахунки позивачем є хибними і не відповідають дійсності, чим позивач суд вводить в оману. Дата 02.03.2023 року, яку вважає позивач днем виконання боржником обов'язку по сплаті 23934,00 грн є хибною, оскільки відповідно до постанови № 54409497 від 30.08.2021 року таке зобов'язання виконано у повному обсязі.
У позовній заяві відсутній деталізований розрахунок нарахування суми 885686,63 грн. за ст. 625 ЦК України, позивач скориставшись тим, що звільнена від сплати судового збору, заявила вимогу про стягнення суми у надуманому розмірі без належного обґрунтування.
ОСОБА_6 виконав своє зобов'язання щодо сплати боргу, з яких основний борг 8548 грн та відсотки за користування позикою - 15386,00 грн у повному обсязі 30.08.2021 року.Проте позивач подала новий позов з метою стягнути 885686,63 грн, суму що в 100 разів більше ніж основний борг 8548 грн.
У зв'язку з необхідністю звернення за професійною правничою допомогою витрати відповідача, пов'язані з розглядом цієї справи, просить покласти на позивача. Докази на підтвердження судових витрат відповідача будуть надані впродовж п'яти днів після ухвалення рішення у цій справі.
Орієнтовний (попередній) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які відповідач очікує понести у зв'язку з розглядом цієї справи становить 40000,00 грн.
21.08.2023 року через систему "Електронний суд" представником позивача подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву з доказами його направлення відповідачу 18.08.2023 року, у якому позивач зменшує позовні вимоги. Відповідь на відзив мотивовано тим, що обгрунтовуючи підстави відмови у задоволенні позову, відповідачем, серед іншого, зазначається те, що кінцевою датою розрахунку за договором позики є 30.08.21, що відповідає даті винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 54409497 на підставі п.9 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження». З вказаним твердженням позивач не погоджується з огляду на таке.
На підставі виконавчого листа № 2/707/652/17, виданого 20.06.2017 Черкаським районним судом Черкаської області, Черкаським РВ ДВС відкрито виконавчі провадження № 54409247 та № 54408960 щодо стягнення з ОСОБА_8 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_10 боргу в сумі 23934 грн. та судових витрат у розмірі 640 грн.
Відповідями на адвокатські запити, Черкаським РВ ДВС повідомлено про те, що 5 грудня 2017 року на депозитний рахунок Черкаського районного відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли кошти в розмірі 834 гривні в рахунок погашення заборгованості по судовим витратам, а також 1 березня 2023 року на депозитний рахунок Черкаського районного відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли кошти в розмірі 26547,40 грн. в рахунок погашення у в/п № 54408960.
2березня 2023 року державним виконавцем сформовано розпорядження № 54408960, щодо перерахування коштів:2393,40 грн., на користь Держави, як погашення виконавчого збору;220,00 грн., на користь Держави, як погашення витрат на проведення виконавчих дій.
2 березня 2023 року державним виконавцем сформовано та направлено ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , вимогу державного виконавця, для надання повних банківських реквізитів для зарахування коштів по ВП: 54408960, в повному обсязі.
Вказані обставини також підтверджуються постановою про закінчення виконавчого провадження № 54408960 від 12.04.23, винесеної старшим державним виконавцем ВДВС у Черкаському районі Черкаської області Фесенко Ю.М., відповідно до якої провадження закінчено з підстав п.9 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», тобто з підстав повного розрахунку за виконавчим листом № 2/707/652/17 від 20.06.2017, виданого Черкаським районним судом Черкаської області.
Зважаючи на вказане, фактичний та повний розрахунок за договором позики відбувся саме 2 березня 2023 року.Отже, від часу набрання законної сили судовим рішенням у справі № 707/639/17, яким є 13 червня 2017 року до фактичного розрахунку, яким є 2 березня 2023 року минуло 2089 днів, що відповідає приблизно 68 місяцям.
Згідно розрахунку заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, у відповідності до ст. 625 ЦКУ, станом на 2 березня 2023 року заборгованість становить: 47523,53 грн., з яких 23934 гривні сплачено відповідачем та до фактичного погашення боргу підлягає сума у 23589,53.З урахуванням заборгованості, яка виникла внаслідок порушення умов договору позики від 30 жовтня 2012 року, відповідно до ст. 625 ЦКУ, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн., враховуючи подану до суду заяву про зменшення позовних вимог, до остаточного стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_3 підлягає сума у 33589, 53 гривні.
28.08.2023 року представником відповідача до суду подано клопотання про застосування строку позовної давності, у якій він просить суд відмовити у позові повністю. У разі визнання позову доведеним просить застосувати до позову наслідки спливу позовної давності, відмовивши у задоволенні тих вимог, які виходять за межі трьох років, які передують подачі останньої редакції позову; зменшити розмір відсотків річних як відповідальність за час прострочення грошового зобов'язання до 500 грн. Судові витрати відповідача покласти на позивача. Клопотання обґрунтовує тим, що 18 серпня 2023 року у відповіді на відзив представник позивача зменшив позовні вимоги до 33589,53 грн, що складається з 23589,53 грн інфляційних втрат та трьох процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України, а також 10000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Отже, останньою редакцією позову вважається 18.08.2023, що і є датою звернення з вимогою про стягнення 33589,53 грн.
Предметом позову є стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних на суму, що була стягнута заочним рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від червня 2017 року у справі № 707/639/17.Правовою підставою звернення з позовом з урахуванням зменшених позовних вимог зазначено статтю 625 ЦК України.
Період, за який позивачем нараховані суми за ст. 625 ЦК, визначено: з 13 червня 2017 (дата набрання законної сили заочним рішенням про стягнення заборгованості за позикою) до 02 березня 2023 року.
Відповідач виконав зобов'язання не 02.03.2023, а 01.03.2023, що підтверджується долученим до позову листом Черкаського районного відділу ДВС від 29.03.2023 №9977/4.Отже, зобов'язання вважається припиненим 01.03.2023.Водночас, відповідач вважає позовні вимоги недоведеними, заперечує повністю проти їх задоволення, оскільки у позові відсутній розрахунок розміру трьох відсотків річних окремо від інфляційних втрат.Саме на позивача покладено обов'язок з доведення заявлених ним вимог із наданням розгорнутих розрахунків.Такого обов'язку позивач не виконав, тому у позові належить відмовити повністю за його безпідставністю та недоведеністю.
У разі, якщо суд дійде висновку про доведеність позову, відповідач просить до вказаних позовних вимог застосувати наслідки спливу позовної давності.
Так як останньою редакцією позову вважається 18.08.2023, що і є датою звернення з вимогою про стягнення 33589,53 грн на підставі ст. 625 ЦК України, тому до позовних вимог за період до 18.08.2020 відповідач просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності у разі визнання судом доводів позову доведеними.
На відміну від розміру процентів за «користування кредитом», розмір процентів як відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання може бути зменшений судом. Просить враховувати правову позицію, викладену у пункті 8.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та зменшити розмір відсотків річних як відповідальність за час прострочення грошового зобов'язання до 500,00 грн у разі визнання позову доведеним.
У підготовчому судовому засіданні від 13.09.2023 року представником позивача подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, вимоги якої є аналогічними вимогам у відповіді на відзив на позовну заяву.
26.10.2023 року представником позивача подано до суду детальний розрахунок 3% річних за період прострочення з 13.06.2017 року по 02.03.2023 року у сумі 4107,47 грн. та інфляційного збільшення у сумі 19482,06 грн., а всього на суму 23934,00 грн.
У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити зменшені позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача 23589,53 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
У судовому засіданні представник відповідача заперечуючи проти позовних вимог, зазначав, що заявлений позивачем розмір заборгованості є необґрунтованим та обрахований з невідповідної суми без врахування суми, яку сплатив на той момент відповідач, крім того сплинули строки давності. Відповідно до наданих ними у даному судовому засіданні звітів про здійснені відрахування та виплати за місцем роботи відповідача, останній сплатив заборгованість у повному обсязі ще 01.06.2019 року, а питання того, що кошти перераховані державною виконавчою службою на рахунок стягувача лише 01.03.2023 року належить до компетенції державної виконавчої служби. Просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 01.06.2017 року, позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 борг в сумі 23934,00 грн. та судові витрати у сумі 640,00 гривень. Вказаним рішенням суду встановлено, що відповідачі не виконали у повному обсязі зобов'язання, покладені договором позики, не повернули суму боргу, в зв'язку з чим з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню заборгованість за договором позики та визначена позивачем сума відсотків у загальній сумі 23934,00 грн., з яких основний борг 8548,00 грн., відсотки за користування позикою - 15386,00 грн. Рішення суду набрало законної сили 13.06.2017 року.
Відповідно до постанови від 03.08.2017 року головного державного виконавця Черкаського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Решетняка В.А. відкрито виконавче провадження № 54409247 про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судових витрат у сумі 640,00 грн. відповідно до виконавчого листа, який видано 20.06.2017 року № 2/707/652/17 Черкаським районним судом Черкаської області.
У відповідь на запит представника позивача Черкаським відділом державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 21.03.2023 р. № 9365/4 повідомлено, що у ВП № 54409800, 05.12.2017 року на депозитний рахунок Черкаського районного відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли кошти в розмірі834,00 грн.
05.12.2017 року державним виконавцем сформовано розпорядження № 54409800, про перерахування коштів:
- 640,00 грн., на користь ОСОБА_10 , згідно виконавчого документу № 2/707/652/17 від 20.06.2017 року, (р/р № НОМЕР_1 , в ПАТ КБ «ПриватБанк», платіжне доручення № 2971 від 06.12.2017 року);
- 12,80 грн., на користь ОСОБА_10 , як повернення авансового внеску, (р/р № НОМЕР_1 , в ПАТ КБ «ПриватБанк», платіжне доручення № 2972 від 06.12.2017 року);
- 64,00 грн,, на користь Держави, як погашення виконавчого збору;
- 117,20 грн., на користь Держави, як погашення витрат на проведення виконавчих дій.
06.12.2017 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження АСВП: 54409800, згідно п.9 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження», копії якої направлено сторонам до відома.
Відповідно до постанови від 01.08.2017 року головного державного виконавця Черкаського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Решетняка В.А. відкрито виконавче провадження № 54408960 про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 боргу у сумі 23934,00 грн. відповідно до виконавчого листа, який видано 20.06.2017 року № 2/707/652/17 Черкаським районним судом Черкаської області.
У відповідь на запит представника позивача Черкаським відділом державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 29.03.2023 р. № 9977/4 повідомлено, що у Черкаському районному відділі державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебуває виконавче провадження АСВП № 54408960, по примусовому виконанню виконавчого листа Черкаського районного суду Черкаської області № 2/707/652/17 від 20.06.2017р., про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 борг в розмірі 23934.00 грн.
02.08.2017 року державним виконавцем, відповідно до статей 3,4,24,25.26,27 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження АСВП № 54408960, копії якої направлено сторонам до відома, а боржнику до виконання.
За весь час виконання, державним виконавцем здійснювались ряд виконавчих дій, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження» для примусового виконання вимог вищезазначених виконавчих документів.
01.03.2023 року на депозитний рахунок Черкаського районного відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли кошти в розмірі 26547,40 грн.
02.03.2023 року державним виконавцем сформовано розпорядження № 54408960, щодо перерахування коштів:
- 2393,40 грн., на користь Держави, як погашення виконавчого збору;
- 220,00 грн., на користь Держави, як погашення витрат на проведення виконавчих дій.
02.03.2023 року державним виконавцем сформовано та направлено боржнику ОСОБА_3 вимогу державного виконавця, для надання повних банківських реквізитів для зарахування коштів по ВП: 54408960, в повному обсязі.
Станом на 28.03.2023 року, стягувачем ОСОБА_3 , її банківських реквізитів не надано. У відповіді також повторно вимагається надати повні банківські реквізити стягувача ОСОБА_3 для зарахування коштів в повному обсязі на її користь.
Позивач є інвалідом 2 групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 від 06.10.2021 року.
З долучених до відзиву на позовну заяву копій документів вбачається, що постановою від 04.08.2017 року державного виконавця Черкаського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Биченка І.В. відкрито виконавче провадження № 54409497 про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 боргу у сумі 23934,00 грн. відповідно до виконавчого листа, який видано 20.06.2017 року № 2/707/652/17 Черкаським районним судом Черкаської області.
Постановою від 30.08.2021 року головного державного виконавця Черкаського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) Ястремської О.В. закінчено виконавче провадження № 54409497 про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 боргу у сумі 23934,00 грн. відповідно до виконавчого листа, який видано 20.06.2017 року № 2/707/652/17 Черкаським районним судом Черкаської області у зв'язку із фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом на підставі листа УДСНС України у Черкаській області щодо повного фактичного виконання постанови про звернення стягнення на заробітну плату боржника та поданих звітів про здійснені відрахування.
До відповіді на відзив на позовну заяву стороною відповідача долучено копію постанови від 12.04.2023 року старшого державного виконавця Черкаського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ), якою закінчено виконавче провадження № 54408960 про стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 боргу у сумі 23934,00 грн. відповідно до виконавчого листа, який видано 20.06.2017 року № 2/707/652/17 Черкаським районним судом Черкаської області у зв'язку із фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Не стягнутий виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій підлягають виведенню в окреме виконавче провадження.
До відповіді від 12.09.2023 року № 33873/4 на запит представника позивача від 18.08.2023 року до Черкаського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) щодо того коли саме остаточно було здійснено фактичний розрахунок з ОСОБА_3 у виконавчих провадженнях № 54409497 та № 54408960, долучено копію платіжної інструкції № 3049 від 11.04.2023 року, згідно з якою Черкаським відділом ДВС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) перераховано ОСОБА_3 23934,00 грн.
До клопотання про застосування строку позовної давності стороною позивача долучено копію постанови від 16.08.2017 року у ВП № 54409497 державного виконавця Черкаського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Биченка І.В. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_4
29.05.2019 року начальником 2 Державного пожежно-рятувального загону УДСНС України у Черкаській області у листі за вих. № 176 повідомлено Черкаському РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області про те, що у зв'язку з повністю погашеним боргом у травні 2019 року на користь ОСОБА_11 у сумі 27291,40 грн. припиняється стягнення з грошового забезпечення ОСОБА_4 згідно виконавчого листа № 2/70/652/17, виданого 20.06.2017 року та постанов про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП № 54409497 від 16.08.2017 р. та ВП № 54409800 від 16.08.2017 р. Також до листа приєднано звіти про здійснені відрахування з квітня 2018 року по травень 2019 року. Вказаний лист Черкаським РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області отримано 29.05.2019 р. за вх. № 4707/4.
Відповідно до звітів № 177, 178, 179, 180, 181, 182, про здійснені відрахування та виплати 2 Державного пожежно-рятувального загону УДСНС України у Черкаській області, за період з 01.04.2018 р. по 31.12.2018 р. з заробітної плати ОСОБА_4 відраховано 11277,00 грн., за січень 2019 р. - 1637,61 грн., за лютий 2019 р. -1637,61 грн., за березень 2019 р. - 2003,79 грн., за квітень 2019 року - 2003,79 грн., за травень 2019 року - 831,49 грн.
Як передбачено ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму, відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач у заяві про зменшення позовних вимог просила суд стягнути з відповідача на її користь 3 % річних у розмірі 4107,47 грн. та інфляційні втрати у розмірі 19482,06 грн., а всього 23589,53 грн. за період з 13.06.2017 року по 02.03.2023 року.
З вищевикладеного судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_4 виконано зобов'язання щодо стягнення боргу за виконавчим листом № 2/707/652/17 від 20.06.2017 року, який видано Черкаським районним судом Черкаської області 29.05.2019 року шляхом відрахування його роботодавцем 2 Державним пожежно-рятувальним загоном УДСНС України у Черкаській області у період з квітня 2018 року по травень 2019 року коштів з його заробітної плати на рахунок Черкаського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області, що підтверджується листом від 29.05.2019 року за вих. № 176 до Черкаського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області про те, що у зв'язку з повністю погашеним боргом у травні 2019 року на користь ОСОБА_11 у сумі 27291,40 грн. припиняється стягнення з грошового забезпечення ОСОБА_4 , та який отримано відділом ДВС 29.05.2019 року.
Таким чином, суд констатує що відповідачем допущено прострочення виконання рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 01.06.2017 року про стягнення з нього на користь позивача суми боргу у розмірі 23934,00 грн. Період прострочення становить з 13.06.2017 року (дата набрання рішенням законної сили) до 29.05.2019 року (день фактичного повного виконання рішення суду боржником).
Суд вважає дату фактичного виконання рішення суду саме 29.05.2019 року, а не 02.03.2023 року, як про це зазначає сторона позивача, та не 30.08.2021 року, коли винесено постанову державним виконавцем про закінчення виконавчого провадження № 54409497 у зв'язку із його фактичним повним виконанням, оскільки зарахування коштів на рахунок стягувача належить до компетенції державного виконавця та відбувається поза волею боржника. Тому, суд не погоджується з доводами сторони позивача про те, що у період за який нараховувались 3% річних та інфляційні втрати включено період з 30.05.2019 року по 02.03.2023 року коли кошти фактично були перераховані державною виконавчою службою на рахунок стягувача.
Відповідно до ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За загальним принципом проголошеним ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто законодавець заклав презумпцію обізнаності кредитора про його порушення прав, таким чином обов'язок доказування необізнаності покладено на кредитора. Щодо окремих відносин ст. 261 ЦК України визначені інші обставини початку перебігу строку позовної давності.
Позивач звернулась до суду з указаною позовною заявою 12.04.2023 року. Водночас позивач була учасником виконавчого провадження та мала право та можливість дізнаватись про хід виконавчого провадження та ознайомлюватись з його матеріалами, також мала повідомляти державному виконавцю реквізити, за якими їй би нараховувались кошти, стягнуті у порядку примусового виконання рішення з боржника. Суд приходить до висновку, що позивач мала право звернутись до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на її користь 3% річних та інфляційних втрат за невиконання зобов'язання протягом трьох років з моменту повного фактичного виконання рішення суду, а саме з 30.05.2019 року по 30.05.2022 року, тому позивач звернулась до суду після спливу строку позовної давності.
Щодо застосування строків позовної давності, про що просив представник відповідача, то суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Саме такої позиції дотримуються суді при розглядів спорів (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц тощо).
Оскільки у даному спорі наявні підстави для задоволення позовних вимог за період прострочення виконання рішення суду з 13.06.2017 року по 29.05.2019 року, заява представника відповідача про застосування строку позовної давності підлягає до задоволення.
За таких обставин, оскільки позивачем заявлено позов після спливу позовної давності, у відповідності до вимог ч.5 ст.267 ЦПК України не наведено перед судом обґрунтованих доводів про поважність причин пропуску трирічного строку на звернення до суду, суд приходить до висновку, що вказані позовні вимоги до задоволення не підлягають у зв'язку із пропуском позивачем строків позовної давності.
Нормами ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.
Разом із тим позивач від сплати судового збору звільнена на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», а тому витрати по оплаті судового збору слід залишити за рахунок держави.
Оскільки стороною відповідача до виходу суду у нарадчу кімнату заявлено про надання доказів витрат, понесених відповідачем на правову допомогу у п'ятиденний термін після винесення рішення у справі, суд не вирішує питання про розподіл витрат на правову допомогу.
На підставі зазначеного та керуючись ст. ст. 252, 256, 258, 261, 264, 267, 509, 510, 526, 530, 536, 549, 610, 611, 626, 629, 1048, 1054 Цивільного КодексуУкраїни ст. 10, ст., ст. 264, 265 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити повністю.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення - апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.
Повне судове рішення складено 06 листопада 2023 року.
Суддя: В. В. Морозов