Справа №751/6370/23
Провадження №2/751/1302/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2023 року місто Чернігів
НОВОЗАВОДСЬКИЙРАЙОННИЙСУДМІСТАЧЕРНІГОВА
в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.
за участю секретаря Бєлоусова Т.С.,
розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольга Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
Представник позивача - адвокат Якуба Г.О., звернулась до суду із позовом до АТ «Перший український міжнародний банк», у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 15 квітня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівни, зареєстрований в реєстрі за № 8534, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в сумі 62 957 грн 60 коп на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (ідентифікаційний код юридичної особи 14282829) за заявою № 100948910101 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 28 грудня 2017.
Позов обґрунтований тим, що 15 травня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольгою Леонідівною, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59116803.
З даною постановою позивач ознайомився у липні 2023 року через Єдиний портал державних послуг «Дія».
Як вбачається з вказаної постанови, виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого напису № 8534, виданого 15 квітня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною.
Так, в матеріалах виконавчого провадження міститься виконавчий напис від 15 квітня 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, зареєстрований в реєстрі за № 8534, яким стягнуто з громадянина України, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошові кошти в сумі 62 957 грн 60 коп. грн за Кредитним договором №100948910101 від 28 листопада 2017 року, укладеним з ПАТ «Перший український міжнародний банк» (ідентифікаційний код юридичної особи 1422829).
14 травня 2019 року AT «Перший український міжнародний банк» звернулось до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. з заявою № 96814 про примусове виконання рішення за вказаним виконавчим написом.
Вказує, що при відкритті виконавчого провадження за вказаним виконавчим написом приватним виконавцем було порушено статтю 24 Закону України «Про виконавче провадження», та всупереч законодавства не взято до уваги, що боржник зареєстрований та мешкає у м. Чернігові, майна не території міста Києва не має.
До заяви про примусове виконання рішення було додано оскаржуваний виконавчий напис та заяву № 100948910101 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 27 грудня 2017 року, за яким вчинено виконавчий напис.
Разом з тим, відповідно до підпунктів 5.1. та 5.2. пункту 5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість. Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів.
Крім того, чине законодавство на момент вчинення виконавчого напису передбачає, що виконавчий напис може здійснюватись виключно на оригіналі нотаріально посвідченого договору.
Вважає, що даний виконавчий напис вчинений з порушеннями вимог чинного законодавства, які регулюють порядок вчинення виконавчих написів нотаріусом на документах, які свідчать про безспірність заборгованості, у зв'язку з чим є таким, що не підлягає виконанню, а тому наявні всі правові підстави для визнання в судовому порядку виконавчого напису від 15 квітня 2019 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, зареєстрованого в реєстрі за № 8534, таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова суду від 23 серпня 2023 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач та треті особи у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін, відзиву на позовну заяву та письмових пояснень не надіслали.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 15 квітня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 8534, яким стягнуто з громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошові кошти в сумі 62 957 грн. 60 коп. за Кредитним договором №100948910101 від 28 листопада 2017 року, укладеним з ПАТ «Перший український міжнародний банк» (ідентифікаційний код юридичної особи 1422829) (а.с. 17, 18).
14 травня 2019 року AT «Перший український міжнародний банк» звернулось до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко О.Л. з заявою № 96814 про примусове виконання рішення за вказаним виконавчим написом (а.с. 19).
15 травня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольгою Леонідівною, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59116803 з примусового виконання на підставі виконавчого напису № 8534, виданого 15 квітня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною (а.с. 20).
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст.87 Закону України Про нотаріат для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України Про нотаріат визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису-надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.
У постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц (провадження №61-17750св20) Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство України не зобов'язує нотаріуса викликати позичальника і з'ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з'ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень-письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Матеріали справи не містять відомостей з відповідними доказами щодо повідомлення ОСОБА_1 зі сторони AT «Перший український міжнародний банк» про наявність заборгованості по кредитному договору №100948910101 від 28 листопада 2017 року у розмірі 62 457 грн. 60 коп., строку дії вказаного кредитного договору та підстав нарахування процентів за користування кредитними коштами, тобто докази щодо направлення позикодавцем листа-повідомлення з вимогою сплатити борг і отримання (неотримання) позичальником такого листа, суду не подані, при цьому відповідачу надана можливість представити свою позицію по справі за умов, які не ставлять його в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною.
Також судом враховуються положення ч.ч.1, 2 ст.1082 ЦК України, якими передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Принцип змагальності згідно ст.12 ЦПК України забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
За таких обставин безспірність заборгованості та відповідальності позивача по кредитному договору, як обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису,-відсутня, що є підставою для задоволення позову та визнання виконавчого напису №8534 від 15.04.2019 року таким, що не підлягає виконанню.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат судом враховуються положення ст.ст.133, 141 ЦПК України, відповідно до яких, зокрема, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову-на відповідача; у разі відмови в позові-на позивача; у разі часткового задоволення позову-на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачені 1073 грн. 60 коп (а.с. 1) судового збору, які відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню на його користь із відповідача.
Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 247, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 15 квітня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, зареєстрований в реєстрі за № 8534, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в сумі 62957 грн. 60 коп. на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (ідентифікаційний код юридичної особи 14282829) за заявою № 100948910101 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 28 грудня 2017 року.
Стягнути із Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (ідентифікаційний код юридичної особи 14282829) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. К. Овсієнко