Справа № 132/2415/23
Ухвала
Іменем України
10 жовтня 2023 року слідчий суддя Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі: скаржника - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка Хмільницького району Вінницької області скаргу ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_5 , на постанову старшого дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023020000000253 від 11 липня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України,
ВСТАНОВИВ:
11.08.2023 року до слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області звернувся адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , із скаргою, в якій просить скасувати постанову старшого дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023020000000253 від 11 липня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.
В обґрунтування цієї вимоги зазначив, що в провадженні сектору дізнання відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області знаходилось кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023020000000253 від 11 липня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України. Дане кримінальне провадження 31.07.2023 року старшим дізнавачем сектору дізнання відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області підполковником поліції ОСОБА_6 було закрите на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.358 КК України. Натомість, дізнавачем не було вчинено всіх можливих дій, спрямованих на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження, а саме дізнавачем не вжито заходів щодо отримання тимчасового доступу до біологічних зразків ОСОБА_4 , їх тимчасового вилучення, та проведення щодо них експертного дослідження, а також не допитано лікаря ОСОБА_7 , а тому на думку скаржника постанова є передчасною, незаконною та необґрунтованою, в зв'язку з чим просить задовольнити скаргу.
Скаржник ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримав подану скаргу та просив її задовольнити з підстав, зазначених у ній. Його представник - адвокат ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дізнавач та прокурор в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду скаргу були повідомлені належним чином, із клопотанням про перенесення розгляду скарги до суду не звертались.
Відповідно до вимог частини 3 статті 306 КПК України, відсутність дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Розглянувши доводи поданої скарги, вислухавши позицію скаржника, дослідивши оскаржувану постанову та додані до скарги матеріали, приходжу до наступних висновків:
Забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора є однією із загальних засад кримінального провадження. Відповідно до статті 24 КПК України це право гарантується кожному.
Статтею 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскарженні під час досудового провадження. Серед даного переліку є рішення дізнавача про закриття кримінального провадження.
В статті 284 КПК України наведено вичерпний перелік підстав, за наявності яких кримінальне провадження підлягає закриттю, серед яких зокрема встановлення відсутність в діянні складу кримінального правопорушення (пункт 2 частини 1 статті 284 КПК України).
Зі змісту статті 307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.
Слідчим суддею з наданих матеріалів встановлено, що в провадженні сектору дізнання відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області знаходилось кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023020000000253 від 11 липня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.
31 липня 2023 року старшим дізнавачем сектору дізнання відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області підполковником поліції ОСОБА_6 винесено постанову про закриття даного кримінального провадження, у зв'язку з відсутністю складу кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.
Дана постанова мотивована тим, що за результатами проведеного досудового розслідування можна прийти до висновку, що медичний огляд ОСОБА_4 від 02.07.2023 року з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння та складений лікарем ОСОБА_7 за його результатами висновок від 02.07.2023 року проведено відповідно до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452. Твердження ОСОБА_4 про те, що лікар ОСОБА_7 спільно з працівниками поліції підробили висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_4 від 02.07.2023 року з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, під час проведення досудового розслідування свого підтвердження не знайшов і є припущенням заявника.
Слідчий суддя не погоджується з постановою дізнавача про закриття кримінального провадження, та вважає її передчасною.
Так, частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Аналогічні положення відображені і у частині 4 статті 38 КПК України щодо зобов'язань самого органу досудового розслідування, які вказують, що останній має застосувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Згідно статей 2, 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки дізнавачем всіх зібраних та перевірених доказів.
Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
Неупередженість означає пізнання органами, що ведуть процес, обставин кримінального провадження у точній відповідності з дійсністю, неупередженість їх у збиранні, перевірці та оцінці доказів, безсторонність щодо всіх учасників процесу та інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, оскільки на прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого покладається обов'язок надати доказам належну правову оцінку за правилами частини 1 статті 94 КПК, та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У відповідності до положень статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З норм статті 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
З положень статті 83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до вимог статті 110 КПК України, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Згідно положень статті 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
У свою чергу, слідчий, дізнавач, прокурор під час досудового розслідування, зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.
Згідно частини 2 статті 91 КПК України, доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Практика Європейського суду з прав людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
А, в рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (див. рішення у справі «Бучинська проти України» заява № 35493/10 від 30.04.2015, п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (див. рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини, заява № 21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява №42310/04, параграф 150).
Постанова про закриття кримінального провадження повинна містити достатні відомості, які б свідчили про те, що усім обставинам справи у порядку ст. 94 КПК України було надано необхідну правову оцінку в сукупності, що свідчить про те, що встановлена, на даний час, органом досудового розслідування сукупність доказів, якою обґрунтовуються зроблені ним висновки, не може вважатися такою, що не залишає місце сумнівам, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).
Як встановлено вище, підставою для закриття кримінального провадження дізнавач зазначив відсутність складу кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.358 КК України.
Проте, як свідчать витребувані матеріали кримінального провадження, дізнавачем не проведено всіх можливих дій, спрямованих на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження, а саме не було вжито заходів щодо отримання тимчасового доступу до біологічних зразків ОСОБА_4 , їх тимчасового вилучення, та проведення щодо них експертного дослідження.
З урахуванням цього, постанова про закриття кримінального провадження є передчасною.
Таким чином, дізнавачем не проведено необхідних слідчих чи розшукових дій, необхідних для повного та всебічного розслідування кримінального провадження, з метою виявлення фактичних даних, на підставі яких встановлюються наявність або відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
За вказаних обставин, вважаю, що постанова дізнавача про закриття кримінального провадження є передчасною, не ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню з направленням матеріалів кримінального провадження для проведення додаткового розслідування, в ході якого необхідно усунути зазначені недоліки та виконати слідчі дії, направлені на встановлення об'єктивної істини в справі.
При проведенні досудового розслідування органу розслідування слід вжити заходів щодо встановлення об'єктивної істини, провести необхідні слідчі дії, за результатом чого прийняти законне та обґрунтоване рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 7, 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_5 , на постанову старшого дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023020000000253 від 11 липня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України - задовольнити.
Постанову старшого дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області підполковника поліції ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023020000000253 від 11 липня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України - скасувати та провести додаткове розслідування, в ході проведення якого виконати всі вимоги, викладені в мотивувальній частині цієї ухвали, за результатом чого прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Копію цієї ухвали, невідкладно направити до відділення поліції № 1 Хмільницького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, для виконання.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя