Справа № 132/2613/23
3/132/1306/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.10.2023 року Калинівський районний суд Вінницької області Аліменко Ю. О., розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП відсутній,
за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
31.08.2023р. до Калинівського районного суду Вінницької області з ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області надійшла справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 117260 від 27.08.2023р., ОСОБА_1 - 27.08.2023 р. о 02 год.00 хв. в Вінницькій області Хмільницького району с.Корделівка, по вул. Київська, 53 керував автомобілем «Geely» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, під час фіксації на портативний відео реєстратор, чим порушив п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, працівнику поліції вказував що він не керував вищезазначеним автомобілем, проте його пояснення до уваги взяті не були та відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, в зв'язку з чим він змушений був пройти медичний огляд у КП «Калинівська ЦРЛ» КМР, на стан сп'яніння, згідно висновку якого у нього ознак сп'яніння не виявлено, на підтвердження чого надав висновок КП «Калинівська ЦРЛ» КМР від 27.08.2023 року складений о 03 год.45 хв. Тому просив провадження про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно, дослідивши всі обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Так, як вбачається з п.4 р.IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015р., огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до р.1 п. 6 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735) огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та Мінохорони здоров'я України від 09.11.2015р. № 1452/735 р. пунктом 2 передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Так, п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) визначено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Оскільки дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП і полягають у тому, що він керував автомобілем «Geely» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, то відповідно до норми ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене інкриміноване адміністративне правопорушення, тобто, чи керував ОСОБА_1 зазначеним транспортним засобом на момент його виявлення працівниками поліції.
Згідно правової позиції, викладеної в п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також у справах про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортними засобами слід розуміти як виконання водія під час руху такого засобу. Порушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Нормами ст.278 КУпАП на орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, у тому числі суд першої інстанції, покладений обов'язок на стадії підготовки справи для розгляду перевірити питання, перелічені у цьому законі. Одне з таких питань це питання правильності складання протоколу та інших матеріалів справи.
Згідно з положеннями ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013р., заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016р., заява № 926/08), суд у справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Уповноваженою на те посадовою особою, яка склала поданий протокол, формально викладена суть адміністративного правопорушення, а саме не конкретизована його фабула відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП та не викладені встановлені обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно висновку КП «Калинівська ЦРЛ» КМР від 27.08.2023 року складеного о 03 год. 45 хв., вбачається, що під час проведення за направленням інспектора СРПП ВП № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Лівандовського В.Р. медичного огляду ОСОБА_1 , за підозрою у вживанні алкоголю, встановлено, що в останнього не виявлено ознак сп'яніння.
Згідно з пп.9 ч.1 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 117260 від 27.08.2023р., до нього в якості доказу додано відео- фіксацію вказаного правопорушення, проте в матеріалах справи диск із відео фіксацією не містить будь яких відеозаписів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
Матеріали справи не містять й будь-яких об'єктивних даних про те, що ОСОБА_1 керував або почав керувати транспортним засобом.
Зазначене свідчить про порушення порядку оформлення матеріалів про адміністративні порушення, в тому числі і процесуального документу - протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, матеріали справи не містять беззаперечних доказів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 62 Конституції України регламентовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а суд не наділений повноваженням збирати докази винуватості чи невинуватості особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, тому суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи викладене та керуючись п.1 ст.247, ст.ст. 130, 245, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя : Ю.О. Аліменко