Справа № 129/2556/23
Провадження по справі № 2/129/878/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" вересня 2023 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Капуша І.С., розглянувши у відсутність сторін та їх представників в місті Гайсині в підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гайсинської міської ради, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами в порядку спадкування за законом та за заповітом, -
встановив:
08.08.2023 р. до суду подано позов, в якому позивач просив:
- визнати за ОСОБА_1 , право приватної власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 ;
- визнати за ОСОБА_1 , право приватної власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом від 12 лютого 2015 р. посвідченим секретарем Кущинецької сільської ради Гайсинського району Вінницької області, який зареєстрований в реєстрі за №11 після смерті матері ОСОБА_5 .
Позовні вимоги обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 , після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить частина житлового будинку з господарськими спорудами під АДРЕСА_1 , спадщину прийняла його дочка ОСОБА_6 , шляхом подання письмової заяви про прийняття спадщини за законом, інші спадкоємці за законом, дружина ОСОБА_5 , сини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовилися від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 , інших спадкоємців немає.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_5 , після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 є спадкоємцем цієї спадщини за заповітом від 12.02.2015 р., посвідченим секретарем Кущинської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, зареєстрований в реєстрі за №11 своєчасно в 6 місячний строк прийняла спадщини шляхом подання особистої письмової заяви про прийняття спадщини до приватної нотаріальної контори Гайсинського нотаріального округу Вінницької області, інші спадкоємці за законом: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від спадщини відмовились і на неї не претендують, інших спадкоємців за заповітом і за законом немає.
Житловий будинок АДРЕСА_1 в 1962 р. її батьки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з дозволу виконкому Кущинецької сільської ради Гайсинського району Вінницької області на виділеній загальними зборами колгоспу ім. Богдана Хмельницького с. Кущинці Гайсинського району Вінницької області власними працею та коштами спорудили житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, записали в погосподарську книгу, проживали у ньому, вели господарство колгоспного двору, але за життя не здійснили його технічної інвентаризації та державної реєстрації та станом на 15.04.1991р. були членами колгоспного двору.
Однак, 27.04.2023 р. та 21.06.2023р. нотаріусами Гайсинського районного нотаріального округу Вінницької області їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв?язку з відсутністю правовстановлюючого документа на спадковий будинок, а тому у зв'язку з неможливістю отримання свідоцтва про право на спадщину, з метою захисту законного права на спадщину їй необхідно в судовому порядку визнати право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом та за законом, що змусило її за захистом свого порушеного майнового права звернутися до суду із цим позовом.
Позивачка в підготовче судове засідання не з'явилася, письмово просила справу розглянути у її відсутність, вимоги задовольнити.
Представник відповідача Гайсинської міської ради в підготовче судове засідання не з'явився, письмово вимоги визнав повністю, просив справу розглянути у його відсутність.
Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з'явилися, письмово вимоги визнали повністю, просили справу розглянути у їх відсутність.
За змістом абз. 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 р. у разі безумовного визнання відповідачем позову, якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших (відмінних від відповідача) осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову з наведенням в мотивувальній частині рішення посилань лише на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Відповідно до ч.1 ст. 120, ч.2 ст. 123 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції 1963 р.), згідно з якими колгоспний двір має у власності житловий будинок, який належить його членам на праві сумісної власності, та ст. 127 цього самого кодексу, за змістом якої особиста праця є підставою законного набуття права власності, в тому числі членами колгоспного двору та двором в цілому.
Згідно з ст. 24 Кодекс про шлюб та сім'ю України (в редакції 1969 p.), майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Відповідно до положень статті 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до частини 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
Статтею 1296 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
За ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов'язковим, коли об'єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Відповідно до ст. 46 Закону України “Про нотаріат” нотаріус, який вчиняє нотаріальні дії, має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 47 Закону України “Про нотаріат”, для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, що не відповідають вимогам законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
За ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 ратифікованої Україною 11.09.1997 р. Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право мирно володіти своїм майном;
Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до п. 9 ст. 27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень”, за яким документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на нерухоме майно, є рішення суду щодо права власності на нерухоме майно.
З огляду на те, що ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 та за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_5 , відмову спадкоємців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від прийняття спадщини на користь позивачки, повне і безумовне визнання позову відповідачем, суд визнає за необхідне позовні вимоги задовольнити з метою захисту спадкового майнового права позивачки.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 259, 263, 264 ЦПК України,
Вирішив:
Позовні вимоги задовільнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право приватної власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право приватної власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом від 12.02.2015 р. посвідченим секретарем Кущинецької сільської ради Гайсинського району Вінницької області, який зареєстрований в реєстрі за №11 після смерті матері ОСОБА_5 .
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: