Справа №705/1399/23
2/705/1352/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2023 року
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковський Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковського Р.В. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на утримання дітей, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковського Р.В. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на утримання дітей.
На адресу суду надійшла письмова заява відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Піньковському Р.В., яка обґрунтована наступним.
Уманським міськрайонним судом 06.04.2023 була винесена ухвала про відкриття провадження у справі про збільшення розміру стягуваних з неї аліментів на утримання неповнолітніх дітей на користь позивача, але вона, як відповідач у вказаній справі, цієї ухвали, позовної заяви з додатками не отримувала.
Вона неодноразово листами в електронній формі повідомляла суд, що не має зареєстрованого місця проживання в Україні. Всі надіслані нею документи до суду, перекладені на українську мову присяжним перекладачем та підтверджують, що її постійним місцем проживання з 2014 року є Республіка Польща.
Також у своїх листах до суду просила суд надіслати копію позовної заяви з додатками на її адресу у Польщі, однак, з невідомих їй причин, вона ніяких копій так і не отримала, а тому і не ознайомлена зі змістом позову та позбавлена можливості підготуватися до участі у судовому засіданні, що позбавляє її права на захист.
Електронним листом суд повідомляє, що надіслав на її електронну адресу копію ухвали, копію позовної заяви з додатками, але ця інформація не відповідає дійсності, оскільки ні в паперовому вигляді, ні в електронному таких документів вона не отримувала.
Тобто зазначення недостовірної інформації, є дуже вагомим аргументом до виникнення сумніву з приводу неупередженості судді Піньковського Р.В. та прозорості провадження справи.
Також вказує, що суддя Піньковський Р.В. одночасно розглядає справу № 705/1539/23 про припинення сплати аліментів на підставі судового наказу про стягнення аліментів від 17.02.2023, де позивачем є вона, а відповідачем - ОСОБА_2 , а тому вважає, що суддя Піньковський Р.В. не може бути об'єктивним у винесенні рішень.
Крім того, у провадженні судді Піньковського Р.В. знаходиться справа, з якою він ознайомлений, № 705/3711/23 про визнання та виконання рішень іноземного суду в Україні.
Нею складено клопотання до Уманського міськрайонного суду про визнання та виконання рішень Окружного Суду міста Гданськ Республіки Польща на території України і в цій справі суддею виносилися рішення про забезпечення постійного місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з матір'ю, тобто з нею; про повне обмеження батьківських прав батька ОСОБА_1 над дітьми, крім вирішення питань пов'язаних з релігією; про заборону виїзду вищевказаних дітей за межі Польщі; про зобов'язання боржника ОСОБА_1 сплачувати аліменти на утримання дітей та зобов'язав передати дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 матері. Вказане рішення набуло законної сили 30.06.2022.
Суддя Піньковський Р.В., ознайомившись із зазначеним рішенням та будучи обізнаним про те, що у відповідності до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України, встановлені судовим рішенням обставини не потребують доказування, не направляє на її адресу копію позовної заяви ОСОБА_1 до неї про збільшення розміру аліментів, оскільки розуміє, що у відзиві на позов, вона буде посилатися саме на вищевказане рішення Окружного Суду міста Гданськ Республіки Польща.
Суддя Піньковський Р.В. уже тричі призначав до розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до неї про збільшення розміру стягуваних аліментів, але інші справи за їх участю до розгляду так і не призначені, що, на її думку, підтверджує, що у судді принциповим є саме це провадження.
Вважає, що під контролем у судді Піньковського Р.В. перебувають усі справи, які стосуються ОСОБА_2 , оскільки згідно офіційних даних таких справ саме у провадженні судді Піньковського Р.В. - 7.
У зв'язку із зазначеним, у неї викликають сумніви в об'єктивності та неупередженості судді Піньковського Р.В., тому і ставить питання про відвід судді від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до неї про збільшення розміру стягуваних аліментів.
Суддя, дослідивши заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід та вивчивши письмові матеріали справи, прийшов до наступного.
Згідно ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість . Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Судовий розгляд по вказаній справі було призначено на 07 листопада 2023 року, а 02.10.2023 на адресу суду, до початку розгляду справи по суті надійшла заява відповідача про відвід судді Піньковському Р.В., тому суд вирішує питання про відвід.
Так, відповідно до ст.ст. 3, 10 ЦПК України цивільні справи вирішуються на основі закону, за умов, що виключають сторонній вплив на них. Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу. Можливість заявити відвід суду має забезпечити надійний захист процесу від ймовірного негативного впливу з боку упередженого суду. Метою відводу судді є недопущення до вирішення справи упередженого судді.
Відповідно до ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Пьєрсак проти Бельгії» від 01.10.1982р. зазначено, що незважаючи на те, що неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або пристрасті, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами у відповідності до ст.6 п1 Конвенції. В даному контексті можна провести різницю між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання даного судді по конкретній справі, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу.(п.29). … Всякий суддя у відношенні неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду, який розглядає справу. Інакше підривається довіра, якою в демократичному суспільстві повинні користуватись суди.(п.30).
Щодо суб'єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що головуючий, як суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області, виявляє будь-яку особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.10.2010, для забезпечення існування неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Проаналізувавши матеріали справи з метою встановлення обставин, які є підставами звернення із заявою про відвід, суддя дійшов висновку про те, що відповідачем не надано належних доказів, що суддя прямо чи побічно заінтересований у розгляді зазначеної справи. В даному випадку окрім самої заяви, у якій йдеться про нібито заінтересованість судді, у зв'язку із наявністю в провадженні судді Піньковського Р.В. ряду справ за участю сторін по даній справі ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , а також не направлення суддею копії ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви з додатками за адресою відповідача до іншої країни, іншого обґрунтування заявленого відводу суду не надано.
Відповідач у своїй заяві, сама ж зазначає, що у неї склалося «враження» особистої зацікавленості судді у розгляді саме справи про збільшення розміру стягуваних з неї аліментів, а також вона припускає, що суддя контролює усі справи за участю ОСОБА_2 , оскільки у провадженні судді перебуває 7 справ за його участю, але ж сама і зазначає, що учасником цих справ є і вона сама.
Також, як вбачається з доводів відповідача, заявлені нею підстави для відводу ґрунтуються на її припущеннях щодо небажання судді надавати їй можливість ознайомитися із вимогами позову для підготовки відгуку, при тому, що вона проживає за межами країни та не є учасником електронного суду.
Між тим, на думку суду, самі по собі припущення щодо неналежного направлення на її адресу копії позовної заяви, а також перебування у провадженні судді декількох справ за участю одних і тих самих учасників не може бути підставами для відводу судді.
Разом з цим суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства», «Томанн проти Швейцарії» та «Дактарас проти Литви») якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, навіть хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, то є необхідність задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.
Враховуючи існуючі обставини, з метою забезпечення права сторін на справедливий суд, а також для уникнення у сторін будь-яких сумнівів в неупередженості або об'єктивності судді при розгляді зазначеної цивільної справи, запобігання звинувачень у заінтересованості результатів розгляду справи, запобігання конфліктних ситуацій, які ставлять під сумнів неупередженість судді, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про відвід, тим самим буде також дотримано принцип справедливого судового розгляду справи, закріплений в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Керуючись ст. ст. 33, 36, 39, 40, 258-260, 353 ЦПК України, суддя -
УХВАЛИВ:
Заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковського Р.В. - задовольнити.
Відвести суддю Піньковського Р.В. від подальшого розгляду цивільної справи № 705/1399/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на утримання дітей.
Матеріали цивільної справи №705/1399/23 передати до канцелярії Уманського міськрайонного суду Черкаської області для визначення судді, який буде розглядати справу, в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Р. В. Піньковський