ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"30" жовтня 2023 р. Справа № 924/883/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., за участю секретаря судового засідання Лежніної Я.С. розглянувши матеріали
за позовом заступника керівника Шепетівської окружної прокуратури, м. Шепетівка Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький
до Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства, с. Рилівка, Шепетівського району, Хмельницької області
про стягнення 10405154 грн. збитків, завданих незаконною порубкою дерев на території об'єкту природно-заповідного фонду - регіонального ландшафтного парку "Мальованка"
Представники сторін:
позивача: Ступка Г.М. згідно довіреності
відповідача: Заремба О.І. адвокат за ордером
Бойко Р.В. адвокат за ордером
Трофімчук П.П. директор підприємства
за участю Русецької О.В. прокурора відділу Хмельницької обласної прокуратури
Рішення ухвалюється після оголошених у судових засіданнях 25.09.2023р., 04.10.2023р., 18.10.2023р., 24.10.2023р. перерв.
У судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2021р. у справі №924/883/21 у позові було відмовлено.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2022 рішення суду області від 10.12.2021р. скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено в повному обсязі.
26.07.2022р. постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.12.2022р. та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2022р. у справі №924/883/21 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 14.11.2022р. у справі №924/883/21 у позові було відмовлено.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023р. рішення суду області від 14.11.2022р. залишено без змін.
25.05.2023 постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.11.2022р. та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023р. у справі №924/883/21 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
Ухвалою від 27.06.2023р. справу прийнято до провадження суддею Мухою М.Є., підготовче засідання призначено на 19.07.2023р. У підготовчому засіданні 19.07.2023р. оголошено перерву до 31.07.2023р. Ухвалою від 31.07.2023р. підготовче засідання відкладено на 22.08.2023р. Ухвалою від 22.08.2023р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, у підготовчому засіданні 22.08.2023р. оголошено перерву до 04.09.2023р. Ухвалою від 04.09.2023р. із занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 25.09.2023р. У судових засіданнях 25.09.2023р., 04.10.2023р., 18.10.2023р., 24.10.2023р. оголошувалась перерва до 30.10.2023р.
Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.
Прокурор в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м. Хмельницький звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача 10880408,00 грн. збитків, завданих незаконною порубкою дерев на території об'єкту природно-заповідного фонду - регіонального ландшафтного парку "Мальованка". Вимоги мотивує тим, що відповідач, в порушення ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", вчинив незаконну порубку на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" за відсутності лімітів на спеціальне використання природних ресурсів, на підставі незаконно виданих лісорубних квитків на проведення лісовідновних рубок, що підтверджено актом №210/05 від 19.03.2021р., складеним спеціалістами ДЕІ у Хмельницькій області за наслідками проведеної планової перевірки додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів на виконання Плану Держекоінспекції України із забезпечення реалізації державної політики щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і охорони природних ресурсів на 2021 рік, затвердженого наказом державної екологічної інспекції України від 27 листопада 2020 року №454.
Позивач - Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області, м. Хмельницький наполягає на задоволенні позовних вимог з мотивів, викладених прокурором у позовній заяві. Зауважує, що факт неправомірної рубки встановлено матеріалами перевірки контролюючого органу, що підтверджується поданими доказами - польовими перелісковими відомостями. Додатково зазначає, що кількість зрубаних дерев, їх діаметр та ознаки зафіксовано в польових перелікових відомостях, які складено державними інспекторами в ході проведення перевірки та є частиною матеріалів перевірки контролюючого органу. По завершенню перевірки чотири державні інспектори захворіли, а тому не мали змогу підписати Акт перевірки №27 від 19.03.2022р. Відсутність у акті перевірки підпису однієї з посадових осіб контролюючого органу, яка її проводила, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, при відсутності порушень правил проведення перевірки. Вказує, що підстави наведені відповідачем у відзиві є надуманими та викладені з метою уникнення від відповідальності визначеної законом. Додатково зазначає, що акт та матерали перевірки, які були оформлені за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) були надані для ознайомлення та вручені під підпис директору підприємства Трофімчуку П.П. про що свідчить відмітка про отримання.
Відповідач - Шепетівське районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство, с. Рилівка, Шепетівського району, Хмельницької області, проти позовних вимог заперечує. Посилається на те, що процедура створення РЛП "Мальованка" у встановленому законодавством порядку не була завершена. Зокрема, Положення про регіональний ландшафтний парк "Мальованка" відповідач не отримував, Проект організації території не погоджував, Проект землеустрою не погоджував, межові знаки на зберігання не приймав. Станом на вересень 2021р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості про юридичну особу - РЛП "Мальованка".
Зазначає про те, що включення лісових земель відповідача загальною площею 4359,30 га до складу території РЛП "Мальованка" блокує здійснення господарської діяльності підприємства. Окрім того, звертає увагу на ненаданні йому із Охоронним зобов'язанням від 30.05.2017р. копій картографічних оглядових матеріалів меж територій, що передаються під охорону, та не переоформленні Охоронного зобов'язання після затвердження нового Положення про РЛП "Мальованка" 24.06.2019р., яким, в тому числі, змінено площу та зонування парку. Вказує, що на території відповідача юридично не підтверджено існування об'єктів природно-заповідного фонду.
Звертає увагу на невідповідностях п.12 додатку 5 до акту №210/05, зокрема, посилання інспекторів на п.1.4 Інструкції, затвердженої наказом №27 від 21.01.2008 року, оскільки вона передбачає порядок установлення лімітів на використання природних ресурсів в межах територій та об'єктів ПЗФ загальнодержавного значення, в той час як РЛП "Мальованка" визначено об'єктом природно-заповідного фонду місцевого значення. Зауважує на не здійсненні відповідачем головного користування, а проведення рубок лише проміжного користування, наявності всіх необхідних погоджень на здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів та відсутності Проєкту організації території та об'єктів природно-заповідного фонду та положення до нього.
Посилається на наказ Державного агентства лісових ресурсів №111 від 07.04.2016р., у додатку №7 до якого вказано про відсутність у земельних ділянках відповідача категорії природно-охоронних лісів.
Акцентує увагу на незавершенні процедури створення РЛП "Мальованка", відсутності в Положенні про РЛП "Мальованка" будь-яких відомостей про відповідача як землекористувача, відсутності проекту створення РЛП "Мальованка", неналежному надісланні та оформленні Охоронного зобов'язання.
Звертає увагу на порушення процедури проведення перевірки органом контролю та здійснення ним саме позапланового заходу контролю. Вказує, що перевірка, яка оформлена актом №210/05 від 19.03.2021р. фактично проведена як позапланова із залученням працівників Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, що у свою чергу обов'язково мало б відображатися в зазначеному акті перевірки. Її проведено без погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю). Акт перевірки №210/05 від 19.03.2021р. не підписаний всіма посадовими особами органу контролю.
Незважаючи на наявність зауважень, позивачем - заступником керівника Шепетівського окружного прокурора - не долучено їх до акту перевірки №210/05 від 19.03.2021р. під час подання позову.
Вказує, що польові перелікові відомості до указаного акту, на момент підписання його директором Шепетівського РСЛП, не додані, що унеможливлювало ознайомитися з ними. Факт відсутності на момент перевірки вищевказаних польових перелікових відомостей об'єктивно підтверджується зауваженнями Шепетівського РСЛП №27 від 19.03.2022р., поданими на акт перевірки №210/05 від 18 березня 2021 року.
Поряд із цим, зазначає, що польові перелікові відомості, копії яких долучені до матеріалів справи, під час проведення вищевказаної перевірки у період часу з 09.03.2021р. по 19.03.2021р. працівниками ДЕІ у Хмельницькій області не складалися, відповідні заміри пнів не здійснювалися, обстеження площ підприємства за участю уповноваженої особи відповідача директора підприємства не проводилися.
Зауважує, що інженер лісового господарства Шепетівського РСЛП Романчук С.О. у березні 2021р. обов'язки директора підприємства не виконував, довіреність на представництво інтересів Шепетівського РСЛП йому не видавалася та останній не уповноважувався у березні 2021р. на участь у заходах державного нагляду (контролю), у тому числі на підписання польових перелікових відомостей.
Акцентує, що польові перелікові відомості містять завідомо неправдиві відомості в частині внесення даних стосовно дати і місця їх складання та відмови ОСОБА_1 від їх підписання.
Зазначає, що в основу розрахунку шкоди за указаним позовом лягли пні зрубаних дерев у період 2012 - 2016 років, що підтверджується відповідними актами перевірки.
Складений за результатами перевірки акт №210/05 від 19.03.2021 року у своєму змісті не містив інформації про додаток до даного акту у виді вищезазначених перелікових відомостей та не містив інформації щодо діаметрів пнів та категорії придатності зрубаних дерев, а тому не міг використовуватися для складання Розрахунків шкоди, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев.
Крім того, надані Господарському суду Хмельницької області вищевказані польові перелікові відомості також не відповідають ДСТУ 4163:2020 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів".
Зокрема, у зазначених польових перелікових відомостях з урахуванням акту №210/05 від 19.03.2021р. у порушення вимог п. 4 зазначеного ДСТУ "Склад реквізитів документів" не зазначено відмітку до якого документу вони є додатком.
У порушення вимог пунктів 5.21., 7.З., 7.7. та 7.9. ДСТУ 4163:2020 як у самому акті №210/05 від 19.03.2021р. в цілому, так і в кінці його тексту не міститься відмітка про наявність додатків - вищевказаних польових перелікових відомостей із зазначенням кількості аркушів у кожному додатку та кількості їх примірників.
Зважаючи на велику кількість додатків до вищевказаного акту не складено також і опис додатків.
На самих вищевказаних польових перелікових відомостях відсутня відмітка у верхньому правому куті першого аркуша додатка, у тому числі не зазначено їхні порядкові номери, а на другому та наступних аркушах додатків відсутні відмітки "Продовження додатка" як того вимагають вимоги даного ДСТУ 4163.2020.
Постановою Верховного Суду у складі колегії судців Касаційного адміністративного суду від 02.08.2022р. у справі №560/360/21 (адміністративне провадження №К/9901/42939/21) скасовано постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021р., а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2021р., яким визнано протиправним та скасовано розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації №733/2020-р від 28.09.2020р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області" - залишено в силі.
Верховним Судом у вище наведеній постанові зазначено, що проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" не був погоджений з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до території природно-заповідного фонду без їх вилучення. При цьому, згідно із висновком державної експертизи землевпорядної документації від 18.08.2020р. №2852-20, виготовленим Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, а тому його необхідно повернути на доопрацювання.
Крім іншого, беручи до уваги положення статтей Закону "Про природно - заповідний фонд України" №2456-12 звертає увагу суду, що межі земельної ділянки регіонального ландшафтного парку "Мальованка" повинні визначатись виключно даними проекту його створення, розробку якого повинен був забезпечити місцевий орган Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, після чого цей проект обов'язково підлягав державній екологічній експертизі, та у разі її позитивного висновку зазначений орган мав передати проект з усіма матеріалами до державного органу уповноваженого приймати рішення про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Після прийняття рішення про створення Парку підлягав розробленню проект відведення земельної ділянки, перенесення її меж у натурі (на місцевість) з отриманням документів, що посвідчують право користування землею.
Зауважує, що в ході судового розгляду достовірно встановлено, що проект створення РЛП "Мальованка" не розроблявся, а розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації №733/2020-р від 28.09.2020р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області" в судовому порядку визнано протиправним та скасовано та на даний час проект землеустрою в установленому законом порядку не розроблено та не затверджено.
На думку суду дана картосхема є лише допоміжним документом, який за положеннями ч. 2 ст. 51 Закону №2456-12 повинен додаватись до клопотання про створення РЛП "Мальованка" як відповідний картографічний матеріал.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що достовірними доказами які би свідчили про перебування земельних ділянок в межах РЛП "Мальованка" мають бути лише дані проекту створення Парку та проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж його території, та ці обставини не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, зокрема вище зазначеною картосхемою, а також інформацією Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької ОВА, інформацією інженера-землевпорядника Кушнірука, повідомленням Хмельницької обласної державної адміністрації, збірним кадастровим планом із схематичним зображенням земельних ділянок виготовлених Земельно-аграрним центром "Карат", на які посилається прокурор.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
Рішенням Хмельницької обласної ради №11 від 10.06.1998р. створено склад координаційної ради по розробці проекту створення регіонального ландшафтного парку "Мальованка" (далі - Парк).
Відповідно до протоколу №1 від 16.09.1998р. координаційна рада сприяння створенню Парку, в тому числі, затвердила комісію по вибору земельної ділянки під Парк. Тоді ж комісією затверджено акт вибору земельної ділянки під Парк з його схемою та з погодженням меж землекористувачами та землевласниками.
Рішенням Шепетівської районної ради Хмельницької області від 21.10.1998р. надано згоду на включення до Парку 11693,4 га земель району, без права вилучення їх у нинішніх землекористувачів.
Рішенням Хмельницької обласної ради від 11.05.1999р. створено на території Шепетівського та Полонського районів Парк площею 15660,1 га, що включаються до його складу без вилучення у землекористувачів; зобов'язано державне управління з екологічної безпеки в другому кварталі 1999р. розробити та затвердити положення про регіональний парк; спільно з державними лісогосподарськими об'єднаннями Хмельницькліс та іншими зацікавленими організаціями в другому кварталі 1999 року подати на розгляд сесії пропозиції щодо передачі земель у її постійне користування; до кінця 1999 року провести зонування території та розробити проект організації території Парку.
У додатку до рішення визначено перелік заповідних територій та об'єктів місцевого значення, які включаються до складу Парку, в тому числі, на території Шепетівського району Мальованське лісництво кв.71, 87 площею 107,0 га; Лісовий масив на північ від с. Мальованка площею 60 га; Мальованське лісництво, кв.65, вид.13, кв.55, вид.1, 11, 13, 14, кв.67, вид.19, 22, кв.81, вид.4-7, кв.82, вид.1,2; а також передбачено перелік землекористувачів.
Рішенням сесії Шепетівської міської ради №2 від 26.05.2000р. створено Шепетівське районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство (рішення Шепетівської міської ради від 18.05.2016р., яким затверджено статут відповідача). Статут відповідача, яке є комунальним унітарним підприємством, затверджено 18.05.2016р. рішенням Шепетівської міської ради.
Рішенням Михайлюцької сільської ради Шепетівського району Хмельницької області від 20.12.2001р. надано згоду на включення території Михайлюцької сільської ради площею 155 га до складу Парку, в тому числі, 155 га земель Шепетівського лісокомунального підприємства. Хролинська сільська рада Шепетівського району Хмельницької області у рішенні від 03.10.2002р. надала згоду на включення території Хролинської сільської ради загальною площею 115 га, в тому числі, 113 га земель Шепетівського лісокомунального підприємства.
Рішенням Хмельницької обласної ради від 30.03.2004р. № 23-11/2004 розширено Парк за рахунок земель сільських рад Шепетівського району площею 1255,0 га, які включаються до його складу без вилучення у землекористувачів згідно з додатком.
Рішенням Хмельницької обласної ради №8-20/2005 від 23.12.2005р. затверджено Положення про Парк у новій редакції. Згідно з положенням Парк загальною площею 16919,4 га знаходиться на території Шепетівського та Полонського районів. Територія Парку не вилучається із землекористування, зокрема, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства (4395,3 га), кв.11, кв.12, виділ 9-20, кв.13, вид. 40-43, 45-49, кв.17,19, 21-34, 38-75. Функціональне зонування території здійснюється на підставі Проекту організації території. На території виділяються такі функціональні зони: заказна, рекреаційна, екскурсійно-господарська.
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №111 від 07.04.2016р. віднесено ліси Хмельницької області, що знаходяться в постійному користуванні Городоцького спеціалізованого лісогосподарського підприємства Горліс, спеціалізованого лісокомунального підприємства Клепачівське, навчального закладу Плужненський професійний аграрний ліцей, комунального підприємства Дунаєвецької районної ради Лісовик, комунального підприємства Лісове господарство Віньковецької районної ради, державного підприємства Хмельницьке обласне спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство Хмельницькоблагроліс, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства до відповідних категорій згідно з додатком, в тому числі до Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства 2165,3га лісозахисні ліси та 4545,7га експлуатаційні ліси.
У квітні 2016р. позивачем проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворенні лісів відповідачем, за результатами якої порушень при проведенні рубок не виявлено.
30.05.2017р. Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації супровідним листом №03/2-3108 направлено відповідачу Охоронне зобов'язання від 30.05.2017 №9/5 (далі - Охоронне зобов'язання), в пункті 2 якого зазначено, що відповідачу передається під охорону та дотримання встановленого режиму частина території Парку загальною площею 4395,3 га, який розташований на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.
У пункті 3 Охоронного зобов'язання зазначено, що землекористувач зобов'язаний: дотримуватись встановленого режиму для території (об'єкта) природно-заповідного фонду: не здійснювати в межах території (об'єкта) природно-заповідного фонду забороненої господарської діяльності; вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об'єкт) природно-заповідного фонду; дотримуватись вимог щодо використання території (об'єкта) природно-заповідного фонду; забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів територій (об'єкта) природно-заповідного фонду.
Згідно з пунктом 4 Охоронного зобов'язання землекористувач (землевласник) забезпечує охорону та збереження території об'єкта, що перебуває у його користуванні.
Оформленим та виданим в установленому законом порядку Охоронним зобов'язанням №9/3 від 30.05.2017р. встановлено окремі обмеження у здійсненні господарської діяльності в межах вказаного об'єкта природно-заповідного фонду та на Шепетівське районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство покладено ряд обов'язків. Охоронне зобов'язання містить підпис директора департаменту та печатку.
Рішенням Хмельницької обласної ради №42-26/2019 від 21.06.2019р. визнано таким, що втратило чинність рішення Хмельницької обласної ради четвертого скликання від 23 грудня 2005 року №8-20/2005 "Про затвердження Положення про регіональний ландшафтний парк "Мальованка".
Наказом Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької облдержадміністрації від 24.06.2019р. затверджено Положення про Регіональний ландшафтний парк "Мальованка" (нова редакція), згідно з яким парк загальною площею 16916,3 га розташований на території Шепетівського та Полонського районів без вилучення земельних ділянок у їх землекористувачів. Межі земельних ділянок, що включені до території парку, встановлюються в натурі (на місцевості), закріплюються межовими знаками в порядку, визначеному законодавством. Відомості про обмеження у використанні таких земельних ділянок, що встановлені законом та нормативно-правовими актами, в частині додержання природоохоронних вимог, вносяться до Державного земельного кадастру в установленому законом порядку. До встановлення меж парку в натурі його межі визначаються відповідно до проекту його створення. Функціональне зонування території Парку здійснюється відповідно до проекту організації його території, що затверджується в установленому законом порядку Хмельницькою обласною радою.
Територія Парку поділена на заповідну, регульованої та стаціонарної рекреації зони (пункт 4.3. Положення).
Згідно пунктом 5.4. Положення на землекористувачів в межах парку оформляються охоронні зобов'язання щодо додержання встановленого режиму території.
Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації від 28.09.2020р. №733/2020-р, на підставі статей 6, 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статей 17, 122 Земельного кодексу України, статті 47 Закону України "Про землеустрій", статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", враховуючи висновок державної експертизи землевпорядної документації від 18.08.2020р. №2852-20, затверджено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області загальною площею 16915,3000 га.
Проект організації території Парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів на даний час не затверджено.
Сьомим апеляційним адміністративним судом у постанові від 02.11.2021р. у справі №560/3641/21 встановлено, що на підставі викладеного вище рішення, до Державного земельного кадастру внесена відповідна інформація.
Працівниками позивача проведено перевірку щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони лісів, про що складено акт №210/05 від 19.03.2021р. У акті перевірки зазначено, що перевірка є позаплановою.
Згідно Акту, перевіркою встановлено наявність порушень вимог законодавства, зокрема, абзацу 5, 6 ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд", яке полягало у тому, що Шепетівським районним спеціалізованим лісокомунальним підприємством виписано лісорубні квитки на проведення лісовідновних рубок на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", зокрема, лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №515143 від 02.01.2019 року щодо вирубки в кварталі 21, виділ 9, кварталі 26, виділ 11, кварталі 30, виділ 43, кварталі 50, виділ 19, кварталі 57, виділ, 35, кварталі 26, виділ 11, квартал 68, виділ 32; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539243 від 01.04.2019 року щодо вирубки у кварталі 13, виділ 43, кварталі 26, виділ 11, кварталі 51, виділ 19; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539248 від 02.07.2019 року на вирубку в картаті 34, виділ 2, кварталі 65, виділ 30, кварталі 68, виділ 32, кварталі 26, виділ 11; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539251 від 25.10.2019 року на вирубку в кварталі 19, виділ 20, кварталі 30, виділ 44, кварталі 34, виділ 18, кварталі 65, виділ 30, кварталі 38, виділ 23; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539256 від 03.01.2020 року на вирубку у кварталі 33, виділ 27, кварталі 23, виділ 16, кварталі 23, виділ 17, кварталі 28, виділ 28; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539259 від 03.04.2020 року на вирубку в кварталі 24, виділ 28, кварталі 48, виділ 13 (проведено перелік зрізаних дерев у кількості 167 штук пнів різних порід, польова перелікова відомість до акту додається); лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539261 від 15.06.2020 року на вирубку у кварталі 17, виділ 7, кварталі 38, виділ 14, кварталі 65, виділ 12; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539267 від 17.08.2020 року на вирубку у кварталі 34, виділ 18 (проведено перелік зрізаних дерев у кількості 347 штук пнів різних порід, польова перелікова відомість до акту додається); лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539264 від 09.07.2020 року на вирубку у кварталі 33, виділ 27 (проведено перелік зрізаних дерев в кількості 264 пнів різних порід), кварталі 57, виділ 15 (заміряно 619 пнів різних порід, польова перелікова відомість до акту додається); лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539269 від 01.10.2020 року на вирубку у кварталі 34, виділ 17 (заміряно зрізаних 497 пнів різних порід, польова перелікова відомість до акту додається), кварталі 48, виділ 13 (заміряно зрізаних 236 пнів різних порід, польова перелікова відомість до акту додається); лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539273 від 06.01.2021 року на вирубку кварталі 19, виділ 20, кварталі 57, виділ 15 (всього заміряно 432 пнів дерев різних порід, польова перелікова відомість до акту додається), кварталі 51, виділ 19. Лісовідновні рубки підприємством проводяться за відсутності ліміту та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів, що є порушенням ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд".
Також Шепетівським районним спеціалізованим лісокомунальним підприємством виписано лісорубні квитки на проведення вибіркових санітарних рубок на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", зокрема, лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №515144 від 02.01.2019 року на вирубку у кварталі 23, виділ 61, кварталі 27, виділ 36, кварталі 31, виділ 10, кварталі 40, виділ 23, кварталі 42, виділ 16, 18, кварталі 53, виділ 2, кварталі 57, виділ 39, кварталі 60, виділ 43, кварталі 65, виділ 32, 33, кварталі 65, виділ 34, кварталі 68, виділ 26, кварталі 70, виділ 6, кварталі 71, виділ 5, кварталі 74, виділ 9; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №5392414 від 02.01.2019 року на вирубку у кварталі 65, виділ 45, кварталі 74, виділ 1, кварталі 42, виділ 9, кварталі 43, виділ 13, кварталі 23, виділ 66, кварталі 17, виділ 20. 22, кварталі 27, виділ 36; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539242 від 01.04.2019 року на вирубку у кварталі 24, виділ 21, кварталі 29, виділ 22, кварталі 41, виділ 3, кварталі 53, виділ 20, кварталі 57, виділ 34, кварталі 38, виділ 15, кварталі 74, виділ 9, кварталі 30, виділ 31, кварталі 34, виділ 7, кварталі 43, виділ 19, кварталі 51, виділ 6, кварталі 56, виділ 11, кварталі 70, виділ 4; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №5339246 від 10.06.2019 року на вирубку в кварталі 21, виділ 20, 22, 24, кварталі 46, виділ 4; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539247 від 01.07.2019 року на вирубку у кварталі 22, виділ 25, кварталі 32, виділ 10, кварталі 62, виділ 9, 10, кварталі 20, виділ 15, кварталі 33, виділ 24, кварталі 34, виділ 16, кварталі 54, виділ 24, кварталі 70, виділ 9, кварталі 74, виділ 1, кварталі 22, виділ 20; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №5392249 від 16.09.2019 року на вирубку у кварталі 40, виділ 25, кварталі 34, виділ 16, кварталі 43, виділ 7, кварталі 60, виділ 39, кварталі 64, виділ 9; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539250 від 02.10.2019 року на вирубку у кварталі 21, виділ 17, кварталі 44, виділ 16, кварталі 51, виділ 15, кварталі 53, виділ 11, кварталі 61, виділ 1, кварталі 40, виділ 23, кварталі 51, виділ 19, кварталі 60, виділ 4, кварталі 64, виділ 4; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539253 від 25.10.2019 року на вирубку у кварталі 22, виділ 20, кварталі 23, виділ 19, кварталі 31, виділ 24, кварталі 32, виділ 22, кварталі 33, виділ 24, кварталі 34, виділ 7, кварталі 68, виділ 16, кварталі 70, виділ 17, кварталі 38, виділ 32, кварталі 53, виділ 2, кварталі 74, виділ 1; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539254 від 25.10.2019 року на вирубку у кварталі 22, виділ 20, кварталі 31, виділ 14, 37, кварталі 34, виділ 18; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539255 від 03.01.2020 року на вирубку у кварталі 17, виділ 2, кварталі 30, виділ 10, кварталі 34, виділ 27, кварталі 35, виділ 15, кварталі 33, виділ 24, кварталі 43, виділ 56, 57, 67, 80, кварталі 56, виділ 39, кварталі 61, виділ 3, кварталі 62, виділ 19, кварталі 65, виділ 7-9, кварталі 66, виділ 14; лісорубний квиток серії 92 ЛКБ №539257 від 03.01.2020 року на вирубку у кварталі 72, виділ 12, кварталі 30, виділ 38, кварталі 48, виділ 2, 3, 8, 9, 11, кварталі 55, виділ 2, кварталі 29, виділ 2, кварталі 54, виділ 1, кварталі 42, виділ 13, 14, кварталі 38, виділ 28, кварталі 44, виділ 30, 32, кварталі 50, виділ 8-12, кварталі 66, виділ 31, кварталі 60, виділ 18, кварталі 30, виділ 5, кварталі 33. Виділ 7, кварталі 17, виділ 2; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539258 від 02.02.2020 року на вирубку у кварталі 65, виділ 4, 5, кварталі 63, виділ 36, кварталі 33, виділ 23, кварталі 30, виділ 37, кварталі 34. Виділ 27, кварталі 41, виділ 10, кварталі 23, виділ 25, кварталі 27, виділ 24; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539260 від 15.06.2020 року на вирубку в кварталі 17, виділ 2, кварталі 29, виділ 17, кварталі 35, виділ 19, кварталі 54, виділ 26, кварталі 69, виділ 13, 16, 18, кварталі 62, виділ 16, кварталі 60, виділ 8, 9, 18, кварталі 23, виділ 13, кварталі 33, виділ 7, кварталі 59, виділ 6; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539265 від 13.07.2020 року на вирубку в кварталі 31, виділ 16, кварталі 33, виділ 23, кварталі 44, виділ 5, 13, кварталі 34, виділ 14, кварталі 49, виділ 7, 11, кварталі 65, виділ 41, кварталі 66, виділ 14, кварталі 17, виділ 18, кварталі 30, виділ 40, 41, кварталі 23, виділ 32; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539268 від 07.09.2020 року на вирубку в кварталі 30, виділ 48, 49, кварталі 22, виділ 22, кварталі 23, виділ 45, кварталі 60, виділ 41, кварталі 67, виділ 6,7,8; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539270 від 19.10.2020 року на вирубку у кварталі 34, виділ 23, кварталі 46, виділ 2, кварталі 74, виділ 4, кварталі 68, виділ 36, 37, кварталі 29, виділ 2, кварталі 56, виділ 5, кварталі 59, виділ 6, кварталі 49, виділ 6, кварталі 35, виділ 16, кварталі 23, виділ 41, кварталі 34, виділ 13; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539271 від 23.11.2020 року на вирубку у кварталі 19, виділ 12, 17, 21, 22, кварталі 32, виділ 29; лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №539272 від 06.01.2021 року на вирубку у кварталі 24, виділ 29, кварталі 46, виділ 2, кварталі 26, виділ 4, 5, кварталі 55, виділ 4, 5, кварталі 59, виділ 2, 3, 7; кварталі 65, виділ 39, кварталі 70, виділ 3, кварталі 56, виділ 43 (всього зрізано 252 дерев різних порід, польова перелікова відомість до акту додається), кварталі 32, виділ 10, кварталі 27, виділ 10, кварталі 24, виділ 18. Санітарні вибіркові рубки підприємством проводяться за відсутності ліміту та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів, що є порушенням ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд".
У Акті зазначено, що до нього додано заперечення Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на 4-х аркушах.
Наявний висновок державної експертизи землевпорядної організації від 18.08.2020р. №2852-20 щодо Проекту землеустрою (організація і встановлення меж території РЛП "Мальованка" свідчить про те, що він направлений на доопрацювання. Зокрема, експертиза вимагає від проектантів інформацію про власників землекористувачів, долучення інформації стосовно виконання вимог абзацу другого 2.3 ст.186 Земельного Кодексу України щодо погодження проекту землеустрою з власниками, землекористувачами земельних ділянок, які включаються до території ПЗФ без вилучення (з урахуванням вимог ст.48 Закону України "Про землеустрій").
Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області здійснила розрахунок шкоди незаконно зрізаних дерев: у кварталі 48, виділ 13, площа 1, 4 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", у кількості 167 штук на загальну суму 544783,00 грн.; у кварталі 48, виділ 13, площа 0,8 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", у кількості 236 штук на загальну суму 885055,00 грн.; у кварталі 34, виділ 18, площа 1 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", у кількості 347 штук на загальну суму 969457,00 грн.; у кварталі 33, виділі 27, площа 1,0 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", у кількості 264 штук на загальну суму 968843,00 грн.; у кварталі 56, виділі 43, площею 1,8 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", у кількості 252 штуки на загальну суму 1431680,00 грн.; у кварталі 57, виділ 15, площа 1,0 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", у кількості 432 штуки на загальну суму 1479251,00 грн.; у кварталі 34, виділі 17, 18, площею 1, 2 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", у кількості 497 штук на загальну суму 1555946,00 грн.; у кварталі 57, виділ 15, площа 2, 1 га, лісовідновна рубка 2020 року, Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", у кількості 619 штук на загальну суму 3045393,00 грн. Розрахунок здійснено з використанням такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природного заповідного фонду України (додаток №1), затверджених постановою КМУ від 24.07.2013 за №541.
05.04.2021 Державна екологічна інспекція надіслала Шепетівському РСЛП листи щодо необхідності відшкодування шкоди, завданої незаконною вирубкою дерев в РЛП "Мальованка" на загальну суму 10880408,00 грн.
Департамент природних ресурсів та екології у листі від 16.04.2021р. повідомив прокуратуру про відсутність у департаменті охоронного зобов'язання, виданого Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації від 30.05.2017 №9/3, а також те, що в Положенні про регіональний ландшафтний парк "Мальованка", затвердженому наказом від 24.06.2019 №43-н, площа парку не змінилась.
Листом від 20.04.2021р. ВО "Укрдержліспроект" повідомив прокуратуру, що 2003 року проведено базове лісовпорядкування Шепетівського спеціалізованого лісокомунального підприємства на площі 6711,0 га; об'єкти природно-заповідного фонду на момент проведення лісовпорядкування на території РСЛП не були виділені у зв'язку з наявністю судових спорів та Проекту організації території регіонального ландшафтного парку "Мальованка".
Згідно листа 01.06.2021р. Департаменту природних ресурсів та екології, останнім не затверджувались та не погоджувались ліміти на використання природних ресурсів в межах територій та об'єктів, в тому числі, РЛП "Мальованка".
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.07.2017р. (справа №822/1828/17) відмовлено у позові Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства до директора департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень - директора департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації Вавринчука С.М., щодо оформлення та видачі Охоронного зобов'язання від 30.05.2017р. № 9/5 про передачу Шепетівському районному спеціалізованому лісокомунальному підприємству під охорону частини території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" загальною площею 4395,3 га, який розташований на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області та визнання нечинним зазначеного Охоронного зобов'язання.
Постановою Верховного Суду від 23.07.2019р. у справі №822/1828/17 залишено без змін Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.07.2017р., яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017р. (справа № 822/1828/17).
Під час розгляду справи №822/1828/17 суди адміністративної юрисдикції (пункти 8.9.6.-8.9.7. цієї постанови) дійшли висновку про правомірність дій Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації щодо розроблення та погодження проектів Положень про території та об'єкти природно-заповідного фонду та забезпечення передачі їх під охорону з оформленням охоронних зобов'язань.
Суди також встановили, що з метою збереження, відтворення та раціонального використання біологічного та ландшафтного різноманіття Малого Полісся рішенням 6 сесії Хмельницької обласної ради від 11.05.1999р. №21 на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області створено Парк площею 15660,3 га, який рішенням 11 сесії Хмельницької обласної ради від 30.03.2004 року №23-11/2004 розширено за рахунок земель сільських рад Шепетівського району на 1255,0 га, а також встановлено, що відповідно до матеріалів створення та 11 картографічних матеріалів до складу території Парку увійшли лісові землі відповідача загальною площею 4359,30 га.
Суди у справі №822/1828/17 встановили факт направлення листом №03/2-3108 від 30.05.2017р. Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації на адресу відповідача Охоронного зобов'язання від 30.05.2017р. №9/5, в пункті 2 якого зазначено, що відповідачу передається під охорону та дотримання встановленого режиму частина території Парку загальною площею 4395,3 га, який розташований на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.
Охоронним зобов'язанням від 30.05.2017р. №9/5 встановлено окремі обмеження у здійсненні господарської діяльності в межах території зазначеного об'єкта та покладено інші обов'язки.
Крім іншого, Хмельницький окружний адміністративний суд у постанові від 12.07.2017р. у справі №822/1828/17 звернув увагу на твердження позивача в обґрунтування позовних вимог в частині того, що оскаржуване Охоронне зобов'язання підлягає визнанню нечинним через те, що в порушення вимог пункту 3.2 Інструкції відповідачем до Охоронного зобов'язання не додано завірених в установленому порядку уповноваженим органом копії картографічних оглядових матеріалів меж території, що передається під охорону. Суд зазначив, що така обставина, як недодання картографічних матеріалів не є підставою для визнання нечинним оспорюваного охоронного зобов'язання.
На підставі договору про закупівлю послуг від 06.05.2020р. №10, що укладений в результаті проведення процедури відкритих торгів Департаментом природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації із ЗАЦ "Карат" розроблено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території Парку для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.
Оскільки проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення згідно з статтею 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", що був чинний на момент прийняття розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 28.09.2020р. №733/2020-р про затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" підлягають обов'язковій державній експертизі, було забезпечено відповідне проходження державної експертизи землевпорядної документації.
До Державного земельного кадастру внесена відповідна інформація, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 20.10.2020р., номер витягу НВ-6812584602020.
У квітні 2021 відповідач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької обласної державної адміністрації в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження від 28.09.2020р. №733/2020-р.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2021р. адміністративний позов позивача було задоволено; визнано протиправним та скасовано розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації №733/2020-р від 28.09.2020р.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021р. рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2021р. скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову позивачу відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.08.2022р. скасовано Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021р., а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2021р. залишено в силі.
Верховним судом у Постанові від 02.08.2022р. зазначено що "у справі, яка розглядається суди встановили, що проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" не був погоджений з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до території природно-заповідного фонду без їх вилучення, зокрема з позивачем у цій справі.
При цьому згідно із висновком державної експертизи землевпорядної документації від 18.08.2020р. №2852-20, виготовленим Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, а тому його необхідно повернути на доопрацювання.
Вказані обставини є достатніми та самостійними для висновку про те, що відповідач приймаючи оспорюване у цій справі розпорядження діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, що є безумовною підставою для його скасування, у зв'язку із чим суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону".
07.09.2022р. заступником керівника Хмельницької обласної прокуратури подано до суду копії польових перелікових відомостей зрізаних на території Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства дерев різних порід. Подано також копії виданих Шепетівським районним спеціалізованим лісокомунальним підприємством лісорубних квитків за період з січня 2019р. по січень 2021 року.
Як вбачається із листа Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства від 19.11.2018р. №02-1635 управління погодило відповідачу надані переліки заходів з поліпшення санітарного стану лісів Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства при дотриманні вимог ст.9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
Листи аналогічного змісту надіслано Хмельницьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства відповідачу 11.10.2019р., 10.11.2020р., 29.12.2021 року.
Як вбачається із листа Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства від 03.08.2022р. №05-762/2022 у відповідності до Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України ввід 27.07.1995р. протягом 2020-2022 років, за результатами розгляду матеріалів комісійних лісопатологічних обстежень лісонасаджень, проведених за участю інженерів-лісопатологів Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства "Вінницялісозахист", управління погоджувало переліки заходів з поліпшення санітарного стану лісів Шепетівському районному спеціалізованому лісокомунальному підприємству. При цьому зверталась увага на необхідність отримання відповідних погоджень та лімітів у департаменті природних ресурсів та екології Хмельницької ОДА.
Заступник керівника Шепетівської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області звернувся до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства 10880408,00 грн. збитків, завданих незаконною порубкою дерев на території об'єкту природно-заповідного фонду - регіонального ландшафтного парку "Мальованка".
Представником відповідача подано до матеріалів справи засвідчену 15.09.2022р. приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Голуб О.Є. заяву свідка ОСОБА_1 .
У заяві свідок вказав, що у період з 09 по 19 березня 2021р. працівники Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області за його участі, у тому числі у лісових масивах Шепетівського РСЛП, у тому числі кварталу 34 виділ 17 - 18, кварталу 57 виділ 15, кварталу 48 виділ 13 та кварталу 33 виділ 27, не проводили обстеження площ Шепетівського РСЛП та будь-які обміри пнів дерев, польові перелікові відомості не складали та йому на ознайомлення і підписання не передавали, внаслідок чого він не міг відмовитися від їх підписання, а тому відмітки у вищевказаних польових перелікових відомостях про те, що ОСОБА_1 відмовився від їх підписання є неправдивими.
Також, ОСОБА_1 зазначив, що працівники Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області, коли прибули на перевірку в Шепетівське РСЛП, а у подальшому, коли 10, 11, 15 та 16 березня 2021 року знаходилися у лісових масивах підприємства, не мали при собі повіреного засобу вимірювання, зокрема - стрічки вимірювальної металевої Р20 УЗК, в силу розмірів якої та особливостей використання не помітити неможливо.
Вказав, що під час проведення вищевказаної перевірки він не наділявся повноваженнями щодо підписання будь-яких документів від імені Шепетівського РСЛП, у тому числі як представником Шепетівського РСЛП, не уповноважувався директором підприємства на участь у заходах державного нагляду (контролю), які проводилися посадовими особами Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області та не мав дозволу, доручення або іншого мандату (документа, що засвідчує законність представництва) на представництво інтересів Шепетівського РСЛП перед УСБУ в Хмельницькій області та Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області та їх посадовими (службовими) особами у період з 09 по 19 березня 2021 року.
Листом від 22.09.2022 №101/15-41-6016/2022 Хмельницька обласна військова адміністрація повідомила, що Проект організації території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об'єктів Хмельницькою обласною військовою адміністрацією та її структурними підрозділами не затверджувався.
Листом №88 інф (вих.)-22 від 21.09.2022р. Хмельницька обласна рада повідомила відповідачу, що на підставі постанови Верховного Суду від 02.08.2022р. Хмельницькій обласній військовій адміністрації повернуто "Проект організації території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об'єктів".
11.10.2022 заступником керівника Хмельницької обласної прокуратури подано до суду копії товарно-транспортних накладних за період з 18.05.2020р. по 30.01.2021р., що підтверджують відпуск деревини з місць рубок, копії договорів підряду про виконання робіт та надання послуг, пов'язаних з лісництвом, акти виконаних робіт щодо виконання рубок у зазначених вище кварталах, картосхеми функціонування зонування РЛП "Мальованка".
Позивачем до матеріалів справи надано нотаріально посвідчені 16.08.2023р. копії заяв свідків ОСОБА_2 начальника відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно - заповідного фонду, лісів та рослинного світу - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища ДЕІ у Хмельницькій області, Тройчука Р.В. - головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) природно - заповідного фонду, лісів та рослинного світу та Кирилюка І.І. - начальника Чемеровецького сектору Подільського відділу (заява від 05.08.2023р.).
ОСОБА_2 засвідчено, що ним та спеціалістами Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області з 09.03.2021р. по 19.03.2021 року було здійснено планова перевірки Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства (місцезнаходження: 30400, Хмельницька область, Шепетівський район, м. Шепетівка, вул. Промислова, 122, ЄДРПОУ 30849940). До проведення перевірки він та працівники Інспекції були допущені керівником підприємства Трофімчуком П.П., про що зроблені відповідні записи в журналі реєстрації перевірок на підприємстві. На підприємстві також були працівники СБУ.
Під час здійснення перевірки мені та працівникам Інспекції надавались всі відповідні документи Шепетівським районним спеціалізованим лісокомунальним підприємством (лісорубні квитки, матеріали відводу, планшети тощо).
В ході проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено, що Шепетівське РСЛКП здійснює господарську діяльність на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" за відсутності лімітів та дозволів на спеціальне використання природних ресурсів, що є порушенням ст.9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".
Особисто він участь у проведенні замірів незаконно зрізаних пнів з виїздом у лісові масиви Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства не здійснював так як займався перевіркою документації та оформленням акту перевірки.
За результатами проведення планової перевірки державними інспекторами складено Акт №210/05 від 19.03.2021 року щодо додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства.
Згідно Акту, перевіркою встановлено наявність порушень вимог законодавства, зокрема, абзац 5, 6 ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд", яке полягало у тому, що Шепетівськие районне спеціалізоване лісокомунальне підприємством виписано лісорубні квитки на проведенння лісовідновних та санітарних рубок на території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", за відсутності лімітів та дозволів на спеціальне використання природних ресурсів.
Також зазначаю що Акт та матеріали перевірки, які були оформленні за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства, матеріали були надані для ознайомлення та вручені під підпис директору підприємства Трофімчуку П.П., про що свідчить відмітка про отримання. Заяву свідка просить долучити до матеріалів справи.
ОСОБА_3 у заяві заначив, що його було направлено в складі комісії з іншими інспекторами для проведення зазначеного заходу контролю. Повідомляє, що дійсно, ним та спеціалістами Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області з 09.03.2021р. по 19.03.2021 року було здійснено планова перевірки Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства (місцезнаходження: 30400, Хмельницька область, Шепетівський рдйон, м. Шепетівка, вул. Промислова, 122, ЄДРПОУ 30849940). До проведення перевірки він та працівники Інспекції були допущені керівником підприємства Трофімчуком П.П., про що зроблені відповідні записи в журналі реєстрації перевірок на підприємстві. На підприємстві також були працівники СБУ.
Під час здійснення перевірки йому та працівникам Інспекції надавались всі відповідні документи Шепетівським районним спеціалізованим лісокомунальним підприємством (лісорубні квитки, матеріали відводу, планшети тощо). Перевіряючи визначили квартали; в яких планували провести заміри пнів та повідомили про це керівника. Керівником підприємства було дано доручення працівникам підприємства супроводити нас у визначені квартали. Транспортом підприємства нас доставляли у відповідні квартали, за необхідності їхали гужовим транспортом. В ході обстежень кварталів державними інспекторами, у тому числі і ним, складались польові перелікові відомості зрубаних згідно лісорубних квитків дерев, проводився їх обмір за двома параметрами, визначались їх порода, стан (сироростучі/сухостійні), обміри проводились сертифікованою мірною стрічкою, яка була наявна в ДЕІ, повіреною. Польові перелікові відомості складали різні інспектори через великий об'єм роботи, відомості складались комісійно на місці рубок.
Обстеження кварталів проводилось декілька днів, точно не пам'ятає, в складних погодних умовах так як на лісових ділянках був присутній сніговий покрив. Також повідомляє, що в той час коли проводили обстеження, проведення рубок в обстежуваних лісових масивах продовжувалось, вивозилась деревина автомобілями ЗІЛ-131 чи Урал-4320 з маніпулятором. Складені польові перелікові відомості надавались для підпису представнику підприємства, які були присутні під час замірів пнів незаконно зрізаних дерев, зокрема лісничим, майстрам, прізвищ яких я не пам'ятаю. Водночас, від підпису вони категорично відмовились. У разі не згоди з виявленими інспекторами об'ємами рубки, працівники лісогосподарського підприємства могли своїми силами зробити контрольні переліки, водночас, їм такі переліки не надавались. Після проведення обстежень, зафіксовані в польових передкових відомостях дані щодо проведених рубок були відображені в Акті №210/05 від 19.03.2021р.
Повідомляє, що по завершенню перевірки він захворів на СОVID - 19, а тому не мав змоги підписати Акт перевірки № 27 від 19.03.2022 року (лист непрацездатності наявний у судовій справі 924/883) всі матеріали, а саме польові перелікові відомості були передані для оформлення Акту перевірки № 27 від 19.03.2022 року.
Прокурором до матеріалів справи надано копію висновку експерта за результатами проведення судової інженерно - екологічної експертизи від 25.08.2021р. № 710/21-22 за результатами якої встановлено, що у кварталі 34, виділ 18, площа 1 га, лісовідновна рубка 2021 року, у кількості 347 штук - на загальну суму 973403 грн. (було - 969457 грн.) (до бюджету Михайлюцької сільської ради); у кварталі 56, виділі 43, площею 1,8 га, санітарна вибіркова рубка 2021 року, у кількості 252 штуки - на загальну суму 954285 грн. (було -1431680 грн.) (до бюджету Судилківської сільської ради); у кварталі 33, виділі 27, площа 1,0 га, лісовідновна рубка 2020 року, у кількості 264 штук - на загальну суму 977046 грн. (було - 968843 грн.) (до бюджету Судилківської сільської ради); у кварталі 48, виділ 13, площа 0,8 га, лісовідновна рубка 2020 року, у кількості 236 штук - на загальну суму 883868 грн. (було - 885055 грн.) (до бюджету Судилківської сільської ради); у кварталі 48, виділ 13, площа 1,4 га, лісовідновна рубка 2020 року, у кількості 167 штук - па загальну суму 544740 грн. (було - 544783 грн.) (до бюджету Судилківської сільської ради); у кварталі 57, виділ 15, площа 1,0 га, лісовідновна рубка 2020 року, у кількості 432 штуки - на загальну суму 1462961 грн. (було - 1479251 грн.) (до бюджету Судилківської сільської ради); у кварталі 57, виділ 15, площа 2,1 га, лісовідновна рубка 2020 року, у кількості 619 штук - на загальну суму 3052905 грн. (було - 3045393 грн.) (до бюджету Судилківської сільської ради); у кварталі 34, виділі 17, 18, площею 1, 2 га, лісовідновна рубка 2020 року, у кількості 497 штук - на загальну суму 1555946 грн. (було - 1555946 грн.) (до бюджету Михайлюцької сільської ради). Розрахунок здійснено з використанням такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природного заповідного фонду України (додаток №1), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013р. за №541. За результатами експертного дослідження загальний розмір шкоди, заподіяної самовільними рубками дерев у зазначених кварталах складає 10405154 гривень.
Відповідачем до матеріалів справи додано висновок експерта внаслідок проведення судової земельно - технічної експертизи, за клопотанням Шепетівського РСЛП №06-155/23 від 18.08.2023р. на вирішення якої були поставлені питання: 1.Чи відповідає фактичний порядок користування Шепетівським районним спеціалізованим лісокомунальним підприємством (код ЄДРПОУ: 30849940) земельними ділянками лісового фонду, на яких розташовані квартали №33, №34, №57, №56 та №48 технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)? 2. Чи відповідає фактичне розташування регіонального ландшафтного парку "Мальованка" технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) даного об'єкта природно-заповідного фонду, а у разі відсутності такої документації - Проекту створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку "Мальованка"? Якщо ні, то в чому полягають невідповідності? 3. Чи находяться лісові масиви Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства (код ЄДОРПУ 30849940), а саме квартали№33, №34, №57, № 56 та №48 в межах території регіонального ландшафтного парку "Мальованка"? Висновки експертизи: По першому питанню: Розташування кварталів №33, №34, №57, №56, №48 знаходяться в межах земельних ділянок з кадастровими номерами: 6825589000:06:046:0001,6825589000:06:002:0001, 825584600:07:052:0027,6825589000:06:046:0001, 6825589000:06:006:0005, тому фактичний порядок користування Шепетівським районним спеціалізованим лісокомунальним підприємством земельними ділянками лісового фонду на яких розташовані квартали №33, №34, №57, №56, №48 відповідає Технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). По другому та третьому питанню: Надати відпвідь на друге та третє питання неможливо, оскільки у випадку відсутності належним чином затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) регіонального ландшафтного парку "Мальованка" та Проекту створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку "Мальованка" неможливо встановити фактичне місце розташування територій та об'єктів природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку "Мальованка".
Аналізуючи подані представника сторін докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне.
З урахуванням положень статей 4, 42, 44, 46 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, є процесуальним правом.
Щодо обставин звернення прокурора із позовом про стягнення 10880408,00 грн. збитків, завданих незаконною порубкою дерев на території об'єкту природно-заповідного фонду - регіонального ландшафтного парку "Мальованка" із Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства судом береться до уваги таке.
Відповідно до частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.
Згідно частини 3 статті 53 даного Кодексу у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У даному випадку Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області (далі по тексту - Держекоінспекція) уповноважена державою здійснювати відповідні функції щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об'єктами права власності Українського народу, у зв'язку із чим остання є позивачем у справі, порушеній за позовом прокурора.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Згідно частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, за якою прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Згідно рішення Конституційного Суду України 3-рн/99 від 08 квітня 1999 року під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник, у кожному конкретному випадку, самостійно визначає, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
У Рішенні Конституційного Суду України 4-р(ІІ)/2019 у справі 3-234-2018 зокрема зазначено, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, в т.ч. представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що встановлені законом, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування. Наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Таким чином, виключно на прокурора покладено функцію представництва інтересів держави як одного з дієвих механізмів захисту від порушення її інтересів.
Для представництва у суді інтересів держави, прокурор, за законом, має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й відокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що впиняються у відносинах між ними або з державою.
Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку. Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 05 лютого 2019 року у справі №910/7813/18.
Звернення прокурора з даним позовом обґрунтовано останнім спрямованістю на припинення порушень лісового законодавства.
Також зі змісту позову у даній справі вбачається, що прокурор обґрунтував своє право на звернення до суду саме з даним позовом, оскільки Держекоінспекцією не вживаються та не будуть вживатися заходи для стягнення з відповідача шкоди у зв'язку з відсутністю коштів на судовий збір.
Вказане також стверджується з матеріалів справи та свідчить про правомірність звернення до суду з даним позовом прокурором.
Окрім того, право органів місцевого самоврядування щодо подання позовів про стягнення завданої довкіллю шкоди ґрунтується на приписах ст. ст. 13, 142, 145 Конституції України, ст. ст. 15, 19, 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Водночас, закон не зобов'язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18, від 11.08.2021 у справі № 927/719/20, від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 05.08.2021 у справі № 911/1236/20.
Щодо компетенції та повноважень Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на здійснення контролю за використанням лісів та іншої рослинності.
Статтею 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки.
За змістом статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно з частини 6 статті 7 вказаного Закону за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Відповідно до п. 1 розділу 1 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020р. №230 (далі - Положення), державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Державна екологічна інспекція відповідного округу (далі - Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідних областей, міст Києва та Севастополя, внутрішні морські води, територіальне море, виключну (морську) економічну зону України, континентальний шельф України та лимани.
Згідно з п. 2 розділу 2 Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про охорону, захист, використання та відтворення лісів.
За змістом пунктів 3, 10 розділу 2 Положення Інспекція проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням, здійснює лабораторні вимірювання (випробування); пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.
Щодо проведеної працівниками Держекоінспекції перевірки додержання Шепетівським РСЛП вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони лісів.
У силу приписів ст. 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об'єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища.
Стаття 4 вказаного Закону передбачає, що регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, включені до складу, але не надані національним природним паркам, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України.
В свою чергу, згідно статті 5 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" регіональні ландшафтні парки є юридичними особами.
Відповідно до статті 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд" рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
Порядок відведення земельних ділянок природним заповідникам, біосферним заповідникам, національним природним паркам, регіональним ландшафтним паркам, а також ботанічним садам, дендрологічним паркам, зоологічним паркам визначається Земельним Кодексом України.
Статті 23, 24 Закону України "Про природно-заповідний фонд" визначають, що регіональні ландшафтні парки є природоохоронними рекреаційними установами місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об'єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення. Регіональні ландшафтні парки організовуються з вилученням або без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів.
На регіональні ландшафтні парки покладається виконання таких завдань: збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об'єктів; створення умов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів і об'єктів; сприяння екологічній освітньо-виховній роботі.
На території регіональних ландшафтних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об'єктів, їх особливостей проводиться зонування з урахуванням вимог, встановлених для територій національних природних парків.
Проект організації території регіонального ландшафтного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об'єктів і порядок його реалізації затверджуються державним органом, який прийняв рішення про організацію парку.
Території та об'єкти, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, а також історико-культурну цінність, підлягають комплексній охороні, порядок здійснення якої визначається положенням щодо кожної з таких територій чи об'єктів, яке відповідно до цього Закону та законодавства України про охорону пам'яток історії та культури затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері культури (ст. 6 Закону України "Про природно-заповідний фонд України").
Стаття 7 наведеного Закону унормовує, що на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. На землях територій та об'єктів природно-заповідного фонду, які створюються в зоні відчуження та зоні безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, забороняється будь-яка діяльність, що не забезпечує режим радіаційної безпеки.
Межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Відповідно до ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Перелік встановлених цим Законом видів використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду і порядок їх використання визначаються режимом територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердженого органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також на підставі дозволів.
Матеріалами встановлено, що рішенням Хмельницької обласної ради від 11.05.1999р. створено на території Шепетівського та Полонського районів регіональний ландшафтний парк "Мальованка" та установлено його площу в розмірі 15660,3 га.
Цим же рішенням зобов'язано державне управління екологічної безпеки в області у 1999 році розробити та затвердити Положення про парк, подати пропозиції щодо створення дирекції парку та передачі земель у постійне користування, а також провести зонування території та розробити проект організації території регіонального ландшафтного парку "Мальованка".
30.03.2004р. рішенням Хмельницької обласної ради збільшено площу парку на 1255,0 га за рахунок земель сільських рад Шепетівського району.
23.12.2005р. Хмельницькою обласною радою затверджено Положення про регіональний ландшафтний парк "Мальованка", згідно п.1.2. якого загальна площа такого парку становить 16919,4 га та знаходиться на території Шепетівського та Полонського районів, в тому числі, без вилучення у землекористувача Шепетівського районного спеціалізованого комунального підприємства (4395,3 га), квартал 11, квартал 12 виділ 9-20, квартал 13 виділ 40-43, 45-49, квартали 17, 19, 21-34, 38-75.
21.06.2019р. рішенням Хмельницької обласної ради №42-26/2019 визнано таким, що втратило чинність, рішення Хмельницької обласної ради четвертого скликання від 23 грудня 2005 року № 8-20/2005 "Про затвердження Положення про регіональний ландшафтний парк "Мальованка".
24.06.2019 Наказом Департаменту природний ресурсів та екології облдержадміністрації від 24.06.2019 затверджено нове Положення про регіональний ландшафтний парк "Мальованка", загальна площа якого становить 16915,3 га на території Шепетівського та Полонського районів без їх вилучення.
Територія парку поділена на заповідну, регульованої та стаціонарної рекреації зони (п. 4.3. Положення).
Згідно п. 5.4. Положення на землекористувачів в межах парку оформляються охоронні зобов'язання щодо додержання встановленого режиму території.
28.09.2020р. розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації №733/2020-р затверджено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області загальною площею 16915,3 га.
Проект організації території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об'єктів на даний час не затверджено.
Отже, компетентним органом - Хмельницькою обласною радою 1999 року прийнято рішення про створення РЛП "Мальованка", площа якого змінювалась та згідно затвердженого 28.09.2020р. проекту землеустрою склала 16915,3 га на території Шепетівського та Полонського районів без вилучення земельних ділянок у постійних землекористувачів.
Щодо охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду, які створені чи оголошені без вилучення земельних ділянок, що вони займають.
Стаття 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" передбачає, що території та об'єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов'язання.
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2013 року №65 затверджено Інструкцію щодо оформлення охоронних зобов'язань на території та об'єкти природно-заповідного фонду, згідно якої охоронним зобов'язанням оформляється передача під охорону території чи об'єкта природно-заповідного фонду з визначенням переліку зобов'язань щодо забезпечення додержання встановленого режиму охорони та збереження.
В охоронному зобов'язанні зазначаються: дата та порядковий номер реєстрації охоронного зобов'язання; статті Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та реквізити розпорядчого документа, яким створено (оголошено) територію чи об'єкт природно-заповідного фонду, відповідно до якого оформляється охоронне зобов'язання; повне найменування (для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові) землекористувача (землевласника), на земельних ділянках якого розташована(ий) територія чи об'єкт природно-заповідного фонду або його частина; категорія та найменування території чи об'єкта природно-заповідного фонду; площа території чи об'єкта природно-заповідного фонду, що передається під охорону та збереження; місце розташування території чи об'єкта природно-заповідного фонду; перелік зобов'язань, які покладаються на землекористувача (землевласника): дотримуватись встановленого режиму для території (об'єкта) природно-заповідного фонду, не здійснювати заборонену господарську діяльність, вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об'єкт) природно-заповідного фонду, дотримуватися вимог щодо використання території (об'єкта) природно-заповідного фонду, забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів території (об'єкта) природно-заповідного фонду.
Оформлення охоронних зобов'язань здійснюється у місячний строк після затвердження положень про відповідні території чи об'єкти природно-заповідного фонду.
До охоронного зобов'язання додаються завірені в установленому законодавством порядку уповноваженим органом копії картографічних оглядових матеріалів меж території, що передається під охорону.
Охоронне зобов'язання підлягає переоформленню у разі: зміни форм власності на землю, на якій розташована(ий) територія чи об'єкт природно-заповідного фонду; зміни землекористувача (землевласника) у межах території чи об'єкта природно-заповідного фонду; внесення змін до положення про територію чи об'єкт природно-заповідного фонду стосовно режиму охорони та збереження.
Після реєстрації (перереєстрації) перший примірник охоронного зобов'язання видається землекористувачу (землевласнику) із супровідним рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Вказане свідчить, що у випадку створення об'єкта природно-заповідного фонду на певній території без вилучення земельних ділянок у їх землекористувачів, з метою дотримання режиму використання та збереження об'єктів ПЗФ, таким землекористувачам видається охоронне зобов'язання, згідно з яким останні зобов'язуються дотримуватись встановленого режиму для території (об'єкта) природно-заповідного фонду.
Щодо видачі охоронного зобов'язання про передання Шепетівському РСЛП під охорону та дотримання встановленого режиму частину території РЛП "Мальованка" площею 4395,30 га, який розташований на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.
30.05.2017р. Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької ОДА видано охоронне зобов'язання №9/5 (а.с.48, т.2) щодо передання відповідачу під охорону та дотримання встановленого режиму частину території РЛП "Мальованка" площею 4395,30 га, який розташований на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.
Оформленим та виданим в установленому законом порядку охоронним зобов'язанням № 9/3 від 30.05.2017р. встановлено окремі обмеження у здійсненні господарської діяльності в межах вказаного об'єкта природнозаповідного фонду та на Шепетівське районне спеціалізоване лісокомунальне підприємство покладено ряд обов'язків.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.07.2017р., яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017р. у задоволенні позовних вимог Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства відмовлено повністю (справа №822/1828/17).
Постановою Верховного Суду від 23.07.2019р. у справі №822/1828/17, касаційну скаргу Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства залишено без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанції - без змін.
Обставини, які встановлені судами адміністративної юрисдикції під час розгляду справи №822/1828/17, у тому числі і щодо видачі охоронного зобов'язання.
Під час розгляду справи №822/1828/17 суди адміністративної юрисдикції (пункти 8.9.6.-8.9.7. цієї постанови) дійшли висновку про правомірність дій Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації щодо розроблення та погодження проектів Положень про території та об'єкти природно-заповідного фонду та забезпечення передачі їх під охорону з оформленням охоронних зобов'язань.
Також, судами встановлено, що з метою збереження, відтворення та раціонального використання біологічного та ландшафтного різноманіття Малого Полісся рішенням 6 сесії Хмельницької обласної ради від 11.05.1999р. № 21 на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області створено регіональний ландшафтний парк "Мальованка" площею 15660,3 га., який рішенням 11 сесії Хмельницької обласної ради від 30.03.2004 року № 23-11/2004 розширено за рахунок земель сільських рад Шепетівського району на 1255,0 га, а також встановлено що, відповідно до матеріалів створення та 11 картографічних матеріалів до складу території РЛП "Мальованка" увійшли лісові землі Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства загальною площею 4359,30 га.
Крім того, судами у справі №822/1828/17 встановлено факт направлення листом № 03/2-3108 від 30.05.2017р. Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації (а.с.50-51, т.2) на адресу відповідача охоронного зобов'язання від 30.05.2017р. № 9/5, в пункті 2 якого зазначено, що Шепетівському районному спеціалізованому лісокомунальному підприємству передається під охорону та дотримання встановленого режиму частина території регіонального ландшафтного парку "Мальованка", загальною площею 4395,3 га, який розташований на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.
Охоронним зобов'язанням від 30.05.2017р. № 9/5 встановлено окремі обмеження у здійсненні господарської діяльності в межах території зазначеного об'єкта та покладено інші обов'язки.
Відтак, будь-які сумніви щодо правомірності дій Департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації щодо оформлення та видачі 30.05.2017р. охоронного зобов'язання № 9/3 відповідачу відсутні.
Усі лісорубні квитки (2020-2021), на підставі яких Шепетівським районним спеціалізованим лісокомунальним підприємством були проведені порубки, видані після видачі Департаментом природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації відповідачу охоронного зобов'язання (2017), правомірність дій щодо видачі якого підтвердження рішеннями судів у справі №822/1828/17.
На підставі договору про закупівлю послуг від 06.05.2020р. № 10, що укладений в результаті проведення процедури відкритих торгів Департаментом природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації із ЗАЦ "Карат" розроблено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області.
Оскільки проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення згідно з статтею 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", що був чинний на момент прийняття розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 28.09.2020р. № 733/2020-р підлягають обов'язковій державній експертизі, було забезпечено відповідне проходження державної експертизи землевпорядної документації, після чого було прийнято згадане вище розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації про затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка".
Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації від 28.09.2020р. № 733/2020-р на підставі статей 6, 39 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статей 17, 122 Земельного кодексу України, статті 47 Закону України "Про землеустрій", статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", враховуючи висновок державної експертизи землевпорядної документації від 18.08.2020р. № 2852-20, затверджено проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області загальною площею 16915,3000 га.
Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій згідно з статтею 47 Закону України "Про землеустрій".
На підставі викладеного вище, до Державного земельного кадастру внесена відповідна інформація, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру від 20.10.2020, номер витягу НВ-6812584602020.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2021р. адміністративний позов позивача було задоволено; визнано протиправним та скасовано розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації №733/2020-р від 28 вересня 2020 року.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову позивачу відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.08.2022р. скасовано Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021р., а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.06.2021р. залишено в силі.
Верховним судом у Постанові від 02.08.2022р. зазначено що "у справі, яка розглядається суди встановили, що проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" не був погоджений з власниками, користувачами земельних ділянок, які включаються до території природно-заповідного фонду без їх вилучення, зокрема з позивачем у цій справі.
При цьому згідно із висновком державної експертизи землевпорядної документації від 18.08.2020р. №2852-20, виготовленим Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру, проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Мальованка" для збереження та використання регіональних ландшафтних парків на території Шепетівського та Полонського районів Хмельницької області не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, а тому його необхідно повернути на доопрацювання.
Вказані обставини є достатніми та самостійними для висновку про те, що відповідач приймаючи оспорюване у цій справі розпорядження діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, що є безумовною підставою для його скасування, у зв'язку із чим суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону".
Відповідач зобов'язаний здійснювати правомірно свою діяльність щодо наданої йому в постійне користування земельної ділянки, з врахуванням положень Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та статусу територій, які перебувають в його користуванні.
За змістом ч.1-2 ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Перелік встановлених цим Законом видів використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду і порядок їх використання визначаються режимом територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення (крім корисних копалин) здійснюється на підставі дозволів, що видаються місцевими радами за погодженням з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Видача дозволів здійснюється на підставі клопотання (заявки) природокористувача, погодженого із власником або постійним користувачем земельної ділянки та заінтересованими органами (ч.6, 8 ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України").
Проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших видів рубок здійснюється в межах затверджених планів та на підставі рішень науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду згідно з лімітом на використання природних ресурсів на підставі дозволів (ч.15 ст. 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України").
Таким чином, підприємство відповідача було відповідальне за дотримання режиму для територій об'єктів природного-заповідного фонду у кварталі 34, виділі 18, кварталі 48 виділі 13, кварталі 33 виділі 27, кварталі 57 виділі 15, кварталі 34 виділі 17, 18, кварталі 48 виділі 13, кварталі 57 виділі 15 та кварталі 56 виділі 43.
Щодо стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу діями відповідача.
Стаття 11 ЦК України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової шкоди.
Частинами 1 та 2 статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, стаття 1166 ЦК України встановлює загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. У деліктних зобов'язаннях діє принцип відповідальності за вину. Тобто, деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювана шкоди.
Загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом статті 1166 ЦК України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди.
Таким чином, для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди та її розміру; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому, з урахуванням визначених господарсько-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності судочинства, позивач звільняється від обов'язку доказування вини відповідача у заподіянні шкоди.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавала шкоди.
Як вбачається із матеріалів справи, працівниками позивача проведено позапланову (планову) перевірку щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони лісів, про що складено акт №210/05 від 19.03.2021р.
Судом береться до уваги, що скасовуючи постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023р. та рішення господарського суду Хмельницької області від 14.11.2022р. та передаючи справу на новий розгляд Верховний Суд у постанові від 25 травня 2023 року по справі №924/883/21 вказав на необхідність дослідження та надання оцінки відповідним доказам (Акту, польовим переліковим відомостям, на які в Акті містяться посилання, зауваженням Відповідача до Акту) без чого неможливо встановити фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення судом справи, а саме - факту вирубки Відповідачем дерев, зокрема, у Парку, що перешкоджає вирішенню питання, чи мав цей факт місце, а, відповідно, чи мало місце порушення природоохоронного законодавства у Парку та завдання цим шкоди у спірних правовідносинах, як елементу, що підлягає доведенню у правовідносинах з відшкодування шкоди.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається із Акту №210/05 від 19.03.2021р., в ході перевірки встановлено, що відповідач виписав лісорубні квитки на проведення лісовідновних рубок на території Парку. У акті зазначено про проведення переліку зрізаних дерев: 167 дерев різних порід у кварталі 48, виділ 13, площею 1,4 га (лісорубний квиток №539259 від 03.04.2020); 347 дерев різних порід у кварталі 34, виділ 18, площа 1,0 га (лісорубний квиток від 17.08.2020); 264 дерев різних порід у кварталі 33, виділ 27, площею 1,0 га (лісорубний квиток №539264 від 09.07.2020); 619 дерев різних порід у кварталі 57, виділ 15, площею 2,1 га (лісорубний квиток №539264 від 09.07.2020); 497 дерев різних порід у кварталі 34, виділ 17, 18, площею 1,2 га (лісорубний квиток №539269 від 01.10.2020); 236 дерев різних порід у кварталі 48, виділ 13, площею 0,8 га (лісорубний квиток №539269 від 01.10.2020); 432 дерев різних порід у кварталі 57, виділ 15, площею 1,1 га (лісорубний квиток №539273 від 06.01.2021).
Також видав лісорубний квиток на проведення вибіркових санітарних рубок на території Парку та здійснив вирубку 252 дерев різних порід у кварталі 56, виділ 43, площею 1,8 га згідно лісорубного квитка №539272 від 06.01.2021р.
За вказані порушення позивачем розраховано шкоду згідно такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України (додаток №1), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 року за №541, на загальну суму 10405154грн.
Як зазначають прокурор і позивач перевірка господарської діяльності Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства та складання Акту №210/05 від 19.03.2021 р. перевірки здійснено у відповідності до вимог положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" в редакції на момент здійснення такої перевірки.
Матеріалами справи підтверджено, що на перевірку Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства прибуло 6 (шість) посадових осіб.
Абз.10 ч.6 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" однозначно визначено, що в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Із наявного в матеріалах справи Акту №210/05 від 19.03.2021 р. вбачається, що останній підписало лише 2 посадових особи із 6, які були направлені на перевірку.
Позивачем не надавалося, а в матеріалах справи відсутні докази, що керівником Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області приймалось рішення про зміну складу працівників, які направлялися на перевірку у зв'язку з тимчасовою не працездатністю. Абсолютно підтверджено, як позивачем так і відповідачем, що Акт №210/05 від 19.03.2021 р. підписала 1/3 від складу посадових осіб, які були направлені на перевірку.
При цьому керівником Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області також не приймалось рішення про продовження терміну проведення перевірки до повернення до виконання службових обов'язків чотирьох перевіряючих, які були тимчасово непрацездатні.
Суд звертає увагу на те, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.
Дотримання процесових, у тому числі процедурних норм, є юридичною вимогою, згідно з якою держава, яка керується принципом верховенства права (мірило правовладдя), повинна поважати і враховувати права особи, а також визначати процедурні межі здійснення повноважень органами публічної влади.
Таким чином, встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи. Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Рисовський проти України" підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Наказом Міністерства юстиції України №1000/5 від 16.06.2015р. затверджено Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, які встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності, і є обов'язковим для останніх нормативно-правовим актом. Згідно визначенням пункту першого цих Правил "службовий документ - офіційно зареєстрований службою діловодства або відповідним чином засвідчений документ, що одержаний чи створений установою у процесі її діяльності та має відповідні реквізити", а "реквізит службового документа - обов'язковий елемент, зафіксований в документі для його ідентифікації, організації обліку та надання йому юридичної сили". Вимогами пункту п'ятого розділу 7 Глави ІІ цих Правил передбачено, що "два або більше підписів проставляються, якщо за зміст документа відповідають кілька осіб. При цьому підписи посадових осіб розміщуються один під одним відповідно до підпорядкованості осіб". Організаційно-розпорядчі документи, за приписами пункту третього розділу 1 Глави ІІ Правил, поділяються на безпосередньо організаційні, розпорядчі та інформаційно-аналітичні, саме до останніх і належить оцінюваний на предмет відповідності акт перевірки.
Під час підготовки організаційно-розпорядчих документів у паперовій формі працівники установ оформляють їх з урахуванням вимог ДСТУ 4163-2003. Документ повинен містити обов'язкові для його певного виду реквізити, що розміщуються в установленому порядку, а саме: найменування установи - автора документа, назву виду документа (крім листів), дату, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту, текст, підпис (пункти 9 і 15 Розділу ІІ Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. №55). Документи, що їх складають в організації, згідно пункту 4.4. ДСТУ 4163-2003 повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва організації (07), назва виду документа (10) (не зазначають на листах), дата (11), реєстраційний індекс документа (12), заголовок до тексту документа (19), текст документа (21), підпис (23).
Другим реченням ч.7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Частинами 8 та 9 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено дії контролюючого органну за результатами проведення перевірки та складання Акту.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).
Абз.12 та 13 ч.9 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що: Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю); У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом або у випадках, передбачених законом, - за допомогою електронного кабінету або іншої інформаційної системи, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб'єкт господарювання, який ним перевірявся, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.
Судом береться до уваги, що в матеріалах справи відсутні докази винесення керівником Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області припису або розпорядження, які складені за результатами перевірки із подальшим направленням або врученням Шепетівському районному спеціалізованому лісокомунальному підприємству.
Частиною 10 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що усі розпорядчі документи, що приймаються під час здійснення кожного окремого заходу державного нагляду (контролю), формуються в єдину справу в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Зазначений Порядок формування єдиної справи розпорядчих документів, що приймаються органом державного нагляду (контролю) під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності Затверджено Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 03 липня 2017 року №961 та Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 липня 2017 р. за №911/30779.
Судом констатується відсутність в матеріалах справи доказів формування єдиної справи відносно Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства, що є порушенням вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Частиною 3 ст.12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" однозначно визначено дії контролюючого органу, що у разі несплати суб'єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев'ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку.
Абз.18 ч.1 ст.10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.
Частиною 2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (ст..8)
Таким чином матеріали справи свідчать про порушення процедури звернення стягнення штрафної санкції за результатами проведеної перевірки.
В абзаці 11 ч.2 ст.8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" закріплено, що органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані не перешкоджати праву суб'єктів господарювання на будь-який законний захист, у тому числі третіми особами.
Судом констатується, що недотримання позивачем процедури стягнення збитків є порушенням конституційних прав Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства на оскарження в судовому порядку припису чи розпорядження. Спори про визнання неправомірними дій державних органів та документів, які складаються державним органом розглядається в межах адміністративного судочинства. Розгляд питання щодо законності дій позивача не може розглядатися в межах господарського судочинства.
Судом береться до уваги ст.19 Конституції України якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В абз.15 ч.1 ст.3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" закріплено - презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).
У разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків суб'єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб'єкта господарювання (ч.1 ст.4).
Таким чином, позивач не позбавлений права звернутися до суду за захистом свого порушеного права після виконання (дотримання) усіх вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та у випадку відмови Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства в добровільному порядку виконати законний та обґрунтований припис чи розпорядження.
Судом береться до уваги, що підставою для нарахування суми стягнення став акт перевірки №210/05 від 19.03.2021 року. Ознайомившись із зазначеним документом, керівник Шепетівського РСЛП не погодився з ним та в цей же день підписав його із зауваженнями на 4 аркушах, які відповідно до вимог ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є невід'ємною частиною даного акту органу державного нагляду (контролю).
Незважаючи на наявність зауважень, позивачем та заступником керівника Шепетівського окружного прокурора - не долучено їх до акту перевірки №210/05 від 19.03.2021р. під час подання позову.
Так, в акті перевірки №210/05 від 19.03.2021р. в Описі виявлених порушень вимог законодавства у пункті (рядок) 1 та пункті (рядок) 2 графи "Опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушення вимог законодавства" (аркуші вищевказаного акту перевірки 10-18) містяться посилання органу контролю на польові перелікові відомості в кількості восьми штук, водночас зазначені документи до указаного акту на момент підписання його директором Шепетівського РСЛП не додані.
Факт відсутності на момент перевірки вищевказаних польових перелікових відомостей об'єктивно підтверджується абзацом 5 аркушу 1 зауважень Шепетівського РСЛП №27 від 19.03.2022р., поданих на акт перевірки №210/05 від 18 березня 2021 року.
Судом також звертається увага, що польові перелікові відомості були надані до матеріалів справи після винесення постанови Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду від 26.07.2022р. у справі №924/883/23, якою рішення суду області від 10.12.2022р. та постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 06.04.2022р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.
Згідно із вимогами ч. 11 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.
Уповноваженою особою Шепетівського РСЛП та єдиним підписантом є виключно директор підприємства - Трофімчук П.П., що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Доказами, які містяться в матеріалах справи №924/883/21 (табелем обліку робочого часу по Шепетівському РСЛП за березень 2021 року, Витягом з Порталу електронних послуг ПФУ тощо) засвідчується факт того, що у період часу з 09.03.2021р. по 19.03.2021р. директор підприємства Трофімчук П.П. перебував на своєму робочому місці. Крім того, довідкою Шепетівського РСЛП від 16 вересня 2022 року №143-2022-вих (наявна в матеріалах справи) підтверджується, що у період часу з 09.03.2021р. по 19.03.2021р. директор підприємства Трофімчук П.П. перебував на робочому місці, у відрядженні, відпустці не перебував, виконання обов'язків керівника підприємства у березні 2021 року на інших осіб не покладалося, довіреності на представництво інтересів Шепетівського РСЛП на участь у заходах державного нагляду (контролю) іншим працівникам не видавалися. Нотомість перевірка за участі керівника Шепетівського РСЛП Трофімчука П.П., виключно у присутності якого міг проводитися плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи не проводилась.
Згідно із нотаріально засвідченою заявою свідка ОСОБА_1 від 15.09.2022 року у період з 09 по 19 березня 2021 року працівники Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області за його участі, у тому числі у лісових масивах Шепетівського РСЛП, у тому числі кварталу 34 виділ 17-18, кварталу 57 виділ 15, кварталу 48 виділ 13 та кварталу 33 виділ 27, обстеження площ Шепетівського РСЛП та будь-які обміри пнів дерев не проводили, польові перелікові відомості не складали та йому на ознайомлення і підписання не передавали, внаслідок чого він не міг відмовитися від їх підписання.
Також, ОСОБА_1 заявою свідка від 15.09.2022 року як безпосередній очевидець засвідчив, що працівники Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області, коли прибули на перевірку в Шепетівське РСЛП, а у подальшому, коли 10, 11, 15 та 16 березня 2021 року знаходилися у лісових масивах підприємства, не мали при собі повіреного засобу вимірювання, зокрема - стрічки вимірювальної металевої Р20 УЗК.
Крім того, заявою свідка від 15.09.2022 ОСОБА_1 засвідчив суду, що під час проведення вищевказаної перевірки він не наділявся повноваженнями щодо підписання будь-яких документів від імені Шепетівського РСЛП, у тому числі як представником Шепетівського РСЛП, не уповноважувався директором підприємства на участь у заходах державного нагляду (контролю), які проводилися посадовими особами Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області та не мав дозволу, доручення на представництво інтересів Шепетівського РСЛП перед УСБУ в Хмельницькій області та Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області та їх посадовими (службовими) особами у період з 09 по 19 березня 2021 року.
Вивченням копій документів - польових перелікових відомістей зрізаних дерев в кварталі 56 виділ 43 площа 1,8 га вибіркова санітарна рубка 2021 року; кварталі 57 виділ 15 площа 2,1га лісовідновна рубка 2020 року; кварталі 57 виділ 15 площа 1,0 га лісовідновна рубка 2021року, кварталі 34 виділ 18, 17 площа1,2 га лісовідновна рубка 2020 року; кварталі 34 виділ 18 площа 1,0 га лісовідновна рубка 2020 року; кварталі 33 виділ 27 площа 1,0 га лісовідновна рубка 2020 року; кварталі 48 виділ 13 площа 0,8 га лісовідновна рубка 2020 року; кварталі 48 виділ 13 площа 1,4га лісовідновна рубка 2020 року на території Шепетівського РСЛКП встановлено, що із вказаних документів неможливо встановити у зв'язку із чим вони складені, не вказано місце складання та документ, на підставі якого персональний склад комісії, яка проводила обстеження та обміри, не зазначено додатком до якого документу вони є; не вказано який засіб вимірювання застосовувався і чи є він повіреним, не визначено яка методика обмірів застосовувалась. Також кількість сухостійних дерев вказаних у відомостях не відповідає фактичним даним Матеріалів безперервного лісовпорядкування земель лісового фонду Шепетівського РЛСП зазначених кварталів, які розроблені ВО "Укрдержліспроект" у 2019 році.
Судом звертається увага, що Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 26.11.2019 року №450, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2019 року за №1293/34264 затверджено Уніфіковану форму акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю), щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Наказом чітко визначено 10 додатків до нього, серед яких польових переліскових відомостей не зазначено.
Складений за результатами перевірки акт №210/05 від 19.03.2021 року у своєму змісті не містить інформації про додатки до даного акту у виді вищезазначених перелікових відомостей та не містить інформації щодо діаметрів пнів та категорії придатності зрубаних дерев.
Крім того, надані суду копії вищевказаних польових переліскових відомостей також не відповідають ДСТУ 4163:2020 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів".
Зокрема, у зазначених польових перелікових відомостях з урахуванням акту №210/05 від 19.03.2021р. у порушення вимог п. 4 зазначеного ДСТУ "Склад реквізитів документів" не зазначено відмітку до якого документу вони є додатком.
У порушення вимог пунктів 5.21., 7.З., 7.7. та 7.9. ДСТУ 4163:2020 як у самому акті №210/05 від 19.03.2021р. в цілому, так і в кінці його тексту не міститься відмітка про наявність додатків - вищевказаних польових перелікових відомостей із зазначенням кількості аркушів у кожному додатку та кількості їх примірників. Зважаючи на велику кількість додатків до вищевказаного акту не складено також і опис додатків.
На самих вищевказаних польових перелікових відомостях відсутня відмітка у верхньому правому куті першого аркуша додатка, у тому числі не зазначено їхні порядкові номери, а на другому та наступних аркушах додатків відсутні відмітки "Продовження додатка" як того вимагають вимоги даного ДСТУ 4163.2020.
Крім того, у суду виникають сумніви щодо реального та фактичного огляду такої кількості зрізаних дерев протягом 4 днів перевірки зважаючи на великий об'єм, територію їх розміщення та наявність снігового покриву.
Судом не беруться до уваги копії товарно-транспортних накладних за період з 18.05.2020р. по 30.01.2021р. про відпуск деревини з місць рубок, копії договорів підряду про виконання робіт та надання послуг, пов'язаних з лісництвом, акти виконаних робіт щодо виконання рубок у зазначених вище кварталах, картосхеми функціонування зонування РЛП "Мальованка" у зв'язку з тим, що надані документи не відображають, що відпущена деревина була заготовлена по лісорубним квиткам, які описані в Акті перевірки.
Судом не береться до уваги висновок експерта в кримінальній справі у зв'язку з тим, що експертом не здійснювався виїзд на ділянки, які підлягали обстеженню, та не проведено всіх необхідних дій для проведення таксації пнів у лісосіках з їх описом. У висновку експерта проведено дублювання інформації, яка відображена у Акті перевірки. Крім того, експертом вказано на розбіжність у сумах збитків із актом перевірки через відомість кількості зрізаних дерев у даних акту та польових відомостях.
Визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки урегульовано у главі 5 "Докази та доказування" ГПК України.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.
Судом береться до уваги, що в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіяні шкоди. Тобто саме на позивача покладається обов'язок доведення розміру заявлених до стягнення збитків.
Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи вказівки Верховного суду зазначені в постанові від 25.05.2023р. суд дійшов висновку, що Акт № 210/05 від 19.03.2020 року (через його невідповідність порядку проведення такого виду перевірок та фіксування фактів порушення вимог природо-охоронного законодавства) не може вважатись більш вірогідним, належним та достатнім доказом підтвердження факту здійснення відповідачем спірної порубки (вирубки) дерев та відповідно встановлення розміру завданої шкоди.
При цьому судом враховується, що відсутні законодавчі застереження щодо реалізації позивачем права повторної перевірки відповідача на предмет дотримання останнім вимог природо-охоронного законодавства із суворим дотриманням вимог вище наведених приписів.
З огляду на викладене, позов задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача у зв'язку із відмовою у позові.
Керуючись ст. ст. 2, 20, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 03.11.2023р.
Суддя М.Є. Муха
Віддруковано 1 примірник до справи.
Направлено: позивачу до електронного кабінету, відповідачу до електронного кабінету, Хмельницькій обласні прокуратурі до електронного кабінету.