ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_____________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"03" листопада 2023 р. м. Одеса Справа № 916/2321/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи № 916/2321/23
за позовом Акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Одеської філії АТ “Укртелеком” (65023, м. Одеса, вул. Коблевська, 39, код ЄДРПОУ 01186691)
до відповідача Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області (68720, Одеська область, Болградський район, село Кубей, вул.Успенська, буд.16А, код ЄДРПОУ 04378209)
про стягнення 6 326, 86 грн.
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Одеської філії АТ “Укртелеком” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про стягнення 6 326, 86 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.06.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2321/23. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Відповідачу по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його електрону адресу та отримана останнім 12.06.2023р., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Господарського суду Одеської області.
Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Водночас, суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст.165 ГПК України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Щодо строку розгляду справи суд зауважує, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Так, при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст. 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення Бараона проти Португалії, 1987 рік, Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини, 1981 рік; Бочан проти України, 2007 рік).
Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
Таким чином, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні згідно Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, суд застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Відтак, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи у розумні строки, судом здійснено розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України “Про телекомунікації”, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295, інших законодавчих актів України.
Відповідно до п. 3 ст. 63 Закону України “Про телекомунікації” та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ № 295 від 11.04.2012, споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Згідно з п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295 визначено, що встановлені законами пільги з оплати послуг зв'язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги. У відповідності до ст. 19 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” 05.10.2000 р. № 2017-III, який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.
Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу” від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ, Законом України “Про жертви нацистських переслідувань” від 23.03.2000 р. № 1584-ІІІ, Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ, Законом України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус” від 24.03.2008 р. № 203/98-ВР та Законом України “Про охорону дитинства” від 26.04.2001 р. № 2402-ІІІ встановлені пільги з оплати за послуги зв'язку для категорій осіб, визначених цими законами.
Позивач зазначає, що чітко та неухильно дотримувався вимог законодавства України та на виконання покладених на нього зобов'язань у період з 01.01.2021 р. по 31.01.2023 р. щодо надання послуг на пільгових умовах відповідним категоріям громадян Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області визначених вищевказаними законами.
Для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України, отримують пільги (далі - пільговики) в Україні створено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр).
Реєстр складається з баз даних Мінсоцполітики, Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.
За для забезпечення правильного звіряння розрахунків видатків з інформацією, що міститься в Реєстрі, АТ “Укртелеком” паралельно із наданням документів до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області, періодично подавало ідентичні дані до У правління соціального захисту населення Болгра-дської районної державної адміністрації. Однак, листом №03/01-2384 від 22.09.2022 р., Болградською районною державною адміністрацією Одеської області було повідомлено про неможливість проведення будь-яких фінансових операцій із відшкодування послуг зв'язку, адже видатки у вигляді субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на відшкодування наданих пільг окремим категоріям громадян на послуги зв?язку відповідно діючого законодавства не передбачені. Болградською РДА неодноразово було запропоновано АТ “Укртелеком” звертатися до уповноважених органів Кубейської СР.
Однак, по при свої обов'язки, звіряння інформації що міститься в реєстрі та відшкодування вартості послуг Відповідач не здійснив, в зв'язку з чим, за останнім обліковується заборгованість в розмірі 6326, 86 грн за період з 01.01.2021 по 31.01.2023 р.
Враховуючи той факт, що відповідач станом на момент подання позову не відшкодував понесені позивачем витрати у сумі 6 326, 86 грн. внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах, в період з січня 2021р. по січень 2023р., зазначена обставина стала підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
Статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" закріплено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до п. 3 ст. 63 Закону України “Про телекомунікації” та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ № 295 від 11.04.2012, споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Згідно з п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295 визначено, що встановлені законами пільги з оплати послуг зв'язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги. У відповідності до ст. 19 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” 05.10.2000 р. № 2017-III, який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.
Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу” від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ, Законом України “Про жертви нацистських переслідувань” від 23.03.2000 р. № 1584-ІІІ, Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ, Законом України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус” від 24.03.2008 р. № 203/98-ВР та Законом України “Про охорону дитинства” від 26.04.2001 р. № 2402-ІІІ встановлені пільги з оплати за послуги зв'язку для категорій осіб, визначених цими законами.
Отже, норми відповідних законів закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян, за якими передбачено безумовний обов'язок оператора телекомунікаційних послуг надавати пільги визначеним категоріям громадян, якому кореспондується обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.
Для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України, отримують пільги (далі - пільговики) в Україні створено Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр).
Реєстр складається з баз даних Мінсоцполітики, Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.
За для забезпечення правильного звіряння розрахунків видатків з інформацією, що міститься в Реєстрі, АТ “Укртелеком” паралельно із наданням документів до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області, періодично подавало ідентичні дані до У правління соціального захисту населення Болгра-дської районної державної адміністрації. Однак, листом №03/01-2384 від 22.09.2022 р., Болградською районною державною адміністрацією Одеської області було повідомлено про неможливість проведення будь-яких фінансових операцій із відшкодування послуг зв'язку, адже видатки у вигляді субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на відшкодування наданих пільг окремим категоріям громадян на послуги зв?язку відповідно діючого законодавства не передбачені. Болградською РДА неодноразово було запропоновано АТ “Укртелеком” звертатися до уповноважених органів Кубейської СР.
Однак, свої обов'язки, звіряння інформації що міститься в реєстрі та відшкодування вартості послуг відповідач не здійснив, в зв'язку з чим, за останнім обліковується заборгованість в розмірі 6 326, 86 грн. за період з 01.01.2021 по 31.01.2023 р.
3 прийняттям Закону України від 16.04.2020 N 562-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад", розпоряджень Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року щодо визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад областей, Постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX "Про утворення та ліквідацію районів" та з проведенням у жовтні 2020 році перших місцевих виборів депутатів сільських, селищних, міських рад і відповідних сільських, селищних, міських голів територіальних громад, території яких затверджені Кабінетом Міністрів України на підставі Закону №562-IX, в Україні фактично завершилась адміністративно-територіальна реформа, метою якої було передача від органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування значної частини повноважень, ресурсів та відповідальності.
3 метою приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв'язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи, Законами України від 17.09.2020 №907-X та від 15.12.2020 №1081-IX "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" внесено ряд змін в частині функціонування бюджетної системи України.
Згідно із ст. 5 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.
До місцевих бюджетів відносяться бюджет Автономної Республіки Крим, обласні бюджети, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.
Забезпечення надання публічних послуг жителям територіальної громади в першу чергу покладається на представницький орган місцевого самоврядування територіальної громади.
В силу положень Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" від 05.02.2015 №157-VIII представницьким органом місцевого самоврядування об'єднаної територіальної громади є сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об'єднаної територіальної громади.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №720-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області" Кубейська громада була створена внаслідок об'єднання трьох сільських Кубейської, Оріхівської та Виноградненської рад.
Представницьким органом Кубейської об'єднаної громади Одеської області є Кубейська сільська рада Болградського району Одеської області. Згідно зі ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-BP сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від ї імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону №280/97-BP територіальним громадам сіл, сели міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно доходи місцевих бюджетів, інші кошти.
Згідно з ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Таким чином, саме Кубейська сільська рада Болградського району Одеської області відповідальна за затвердження та забезпечення здійснення видатків на відшкодування підприємствам-надавачам послуг витрат, пов'язаних з наданням окремим категоріям громадян пільг з оплати послуг зв'язку. У зв'язку віднесенням Бюджетним кодексом України з 01.01.2017 року витрат на пільги з послуг зв'язку до видатків місцевих бюджетів Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова від 21.06.2017 року №426 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року №256", якою з Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету були виключені пільги з послуг зв'язку з переліку видатків місцевих бюджетів, які фінансуються за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Кубейська сільська рада Болградського району Одеської області в своїй діяльності керується Конституцією України і законами України, Указами і Розпорядженнями Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, тощо.
Відповідач у межах своїх повноважень має забезпечувати, зокрема, реалізацію державної політики з питань соціального захисту населення, підтримки сім'ї, попередження насильства в сім'ї, протидії торгівлі людьми, виконання програм і здійснення заходів у цій сфері; призначення та виплату соціальних допомог, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством України, надання пільг та субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива; виконання функцій головного розпорядника коштів місцевого бюджету на надання пільг з послуг зв'язку та інших передбачених законодавством пільг.
3 огляду на вищевикладене, Розпорядником коштів бюджетного фінансування соціальних пільг в Кубейській об'єднаній громаді Одеської області на момент надання послуг пільговим категоріям громадян (01.01.2021 по 31.01.2023 р.) була Кубейська сільська рада Болградського району Одеської області, а отже, на підставі зазначених вище норм законодавства, відшкодування витрат, понесених АТ "Укртелеком" внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян Кубейської об'єднаної громади, має здійснюватися Відповідачем за рахунок коштів місцевих бюджетів.
На виконання п. 3 та 4 Положення № 117, Позивач в паперовому вигляді подавав Відповідачу розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг з оплати послуг зв'язку (відомості про витрати, понесені внаслідок надання пільг окремим категоріям громадян у минулому місяці), для звіряння з інформацією, що міститься в Реєстрі та для отримання компенсації вартості послуг зв'язку, наданих пільговим категоріям громадян. Розрахунки видатків також надсилались в електронному вигляді на електронну адресу відповідача, що підтверджується витягами з електронної пошти особи, відповідальної за направлення документів компенсаторам пільг. Окрім Розрахунків видатків Відповідачу щомісяця направлялись супровідні листи та акти звіряння розрахунків за наданні пільговим категоріям населення послуги зв'язку, що підтверджується доданими копіями листів з доказами їх направлення та вручення.
Позивач зазначає, що відповідач в порушення покладених на нього державою обов'язків, жодного разу звірку за встановленою процедурою не проводив, жодним чином не повідомляв позивача щодо наявності зауважень щодо наведеної у Розрахунках видатків інформації, отримані документи не підписав та не повернув на адресу Позивача, відшкодування вартості послуг в розмірі 6326, 86 грн за період з 01.01.2021 року по 31.01.2023 року не здійснив. Окрім цього, не підписання актів звіряння, які направляв позивач, можна трактувати, як повне погодження із наданими розрахунками видатків, адже відповідачу в супровідних листах було повідомлено про порядок перерахування заборгованості за оскаржуваний період, а саме проведення будь-яких узгоджень розбіжностей шляхом коригування форм розрахунків видатків актами звіряння.
Згідно розрахунків позивача, перевірених судом, заборгованість відповідача в період з січня 2021р. по січень 2023р. складає 6 326,86 грн.
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України, рішення Європейського суду з прав людини від 18.10.2005 року у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України" від 30.11.2004, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Законодавством не передбачена залежність відшкодування вартості послуг, що надані пільговим категоріям громадян від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з держав- ного бюджету.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 6 326,86 грн. відповідач, згідно приписів ст.ст. 73-74 ГПК України, суду не надав, суд вважає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" про стягнення з відповідача вищевказаної суми обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Одеської філії ПАТ "Укртелеком" є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст.129,232,233,236-238,240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (65023, м. Одеса, вул. Коблевська, 39, код ЄДРПОУ 01186691) до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області (68720, Одеська область, Болградський район, село Кубей, вул. Успенська, буд.16А, код ЄДРПОУ 04378209) про стягнення 6 326,86 грн. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області (68720, Одеська область, Болградський район, село Кубей, вул.Успенська, буд.16А, код ЄДРПОУ 04378209) на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (65023, м. Одеса, вул. Коблевська, 39, код ЄДРПОУ 01186691) заборгованість в розмірі 6 326 (Шість тисяч триста двадцять шість)грн. 86 коп. та судовий збір в розмірі 2 684 (Дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 03 листопада 2023 р.
Суддя Т.Г. Пінтеліна