номер провадження справи 33/177/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.10.2023 Справа № 908/2408/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В.
при секретарі судового засідання Драковцевій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні матеріали справи № 908/2402/23
за позовом Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (вул. Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 00130926)
до відповідача: Акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” (69035, м. Запоріжжя, вул.Діагональна, буд. 11, ідентифікаційний код 00186542)
про стягнення 4493959,45 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Садова А.В., довіреність №104 від 22.05.2023;
від відповідача: Маньчин О.О., довіреність №18-40 від 28.12.2022;
СУТЬ СПОРУ:
До Господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” з позовом до Акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” про стягнення 4493959,45 грн., з яких 2912542,48 грн. - пеня, 190273,97 грн. - 3% річних, 1391143,00 грн. - інфляційні втрати за період з 01.04.2022 по 25.12.2022.
Позов обґрунтовано простроченням сплати відповідачем чергових платежів за березень - травень 2022 року відповідно до умов укладеної сторонами мирової угоди, яка затверджена ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №908/209/18.
Позов заявлено на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 525, 526, 530, 626 Цивільного кодексу України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.
Ухвалою суду від 28.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2402/23, присвоєно справі номер провадження 33/177/23, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.08.2023 о 12 год. 30 хв.
21.08.2023 від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
22.08.2023 від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат.
В судовому засіданні 24.08.2023 були присутніми представники позивача та відповідача, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами - програмно-апаратним комплексом “Акорд”.
Представник відповідача повідомив про подання відзиву.
Представник позивача зазначив про те, що позивач відзив не отримував. Заявив клопотання про відкладення підготовчого засідання для надання можливості позивачу ознайомитись з відзивом та подати відповідь на відзив.
Суд оголосив перерву до 26.09.2023 о 10 год. 30 хв. для надання можливості позивачу ознайомитись з відзивом та подати відповідь на відзив.
30.08.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач просить позов задовольнити.
05.09.2023 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
22.09.2023 від відповідача надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду. Відповідач просить у разі прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог, розстрочити його виконання на 12 календарних місяців рівними щомісячними платежами.
25.09.2023 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 1613129,31 грн., з яких: 31712,34 грн. - пеня, 190273,97 грн. - 3% річних, 1391143,00 грн. - інфляційні втрати. Також від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зменшення розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат.
26.09.2023 від позивача надійшло клопотання про повернення судового збору у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог.
В судовому засіданні 26.09.2023 були присутніми представники позивача та відповідача, здійснювалося фіксування судового процесу технічними засобами - програмно-апаратним комплексом “Акорд”.
Представник позивача оголосив заяву про зменшення розміру позовних вимог, клопотання про повернення судового збору та заперечення на клопотання про зменшення розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Представник відповідача повідомив про те, що відповідач не отримував заяву про зменшення розміру позовних вимог, не заперечив проти прийняття до розгляду заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, ухвалив розглядати зменшені позовні вимоги у розмірі 1613129,31 грн.
Суд долучив до матеріалів справи відзив, відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив.
Представник позивача повідомив про те, що позивач не отримував заяву відповідача про розстрочення виконання рішення суду.
Представники позивача та відповідача не заперечили проти закриття підготовчого провадження.
Суд дійшов висновку, що питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, судом вирішені і наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.
Ухвалою від 26.09.2023 закрито підготовче провадження у справі №908/2408/23, призначено справу №908/2408/23 до розгляду по суті на 24.10.2023 о 12 год. 00 хв.
В судовому засіданні 24.10.2023 були присутні представники позивача та відповідача.
Технічна фіксація судового засідання здійснювалася на комплексі "Акорд".
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру пені, 3% річних та інфляційних втрат, а також відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду.
Представник відповідача просив зменшити розмір пені, 3% річних та інфляційних втрат, а в разі прийняттям судом рішення про задоволення позовних вимог - розстрочити його виконання на 12 календарних місяців рівними щомісячними платежами.
В судовому засіданні 24.10.2023 судом прийнято рішення, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.09.2028 у справі №908/209/18 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (позивач) та Акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” (відповідач) про затвердження мирової угоди, затверджено мирову угоду сторін у справі №908/209/18, відповідно до п. 2.1 якої відповідач станом на 27.08.2018 визнає вимоги позивача про стягнення основного боргу за спожиту частково в березні 2015 року та квітні 2015 року активну електричну енергію в сумі 164900 000 грн., 43619438,36 грн. пені, 45939268,91 грн. інфляційних втрат, 13267575,87 грн. 3% річних та 603941,80 грн. судового збору та зобов'язується і гарантує сплатити на користь ПАТ “Запоріжжяобленерго” заборгованість відповідно до погодженого сторонами графіку.
Відповідно до п. 6 мирової угоди кожен черговий платіж має бути здійснений відповідачем не пізніше останнього числа місяця, в якому він (платіж) підлягає перерахуванню згідно з графіками сплати, які наведені в підпунктах 2.1, 2.2 пункту 2 цієї мирової угоди. Якщо останній день строку сплати грошових коштів припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до законодавства, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Сторони підтвердили право відповідача на дострокове виконання зобов'язань за цією мировою угодою, зокрема, на дострокову сплату грошових коштів, передбачених пунктом 2 цієї мирової угоди. У такому випадку дострокове виконання зобов'язань буде вважатися належним виконанням цієї мирової угоди.
Відповідачем було порушено умови мирової угоди: своєчасно не було сплачено чергові платежі згідно графіку платежів за березень - травень 2022 року.
Так, платежі за березень 2022 року в сумі 3210000,00 грн., за квітень 2022 року в сумі 3210000,00 грн. та за травень 2022 року в сумі 3290000,00 грн. фактично були сплачені 26.12.2022, що підтверджується платіжною інструкцією №380750 від 26.12.2022.
У зв'язку з простроченням сплати платежів за мировою угодою позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. №001-33/1454 від 04.07.2023 про сплату в семиденний термін з моменту отримання вимоги нарахованої пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідач не задовольнив вимогу позивача, надав позивачу відповідь вих. №18-538 від 18.07.2023 про існування підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення строків оплати у 2022 році заборгованості за укладеною мировою угодою через обставини, в яких фактично опинилося підприємство після початку збройної агресії Російської Федерації, які за своєю суттю є форс-мажорними обставинами, на які відповідач не має можливості впливати.
На підставі вказаних обставин позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача (відповідно до зменшених позовних вимог) за прострочення платежів нарахованих сум у загальному розмірі 1613129,31 грн., з яких: 31712,34 грн. - пеня та 190273,97 грн. - 3% річних, які нараховані за період з 01.04.2022 по 25.12.2022, а також 1391143,00 грн. - інфляційні втрати за період з квітня по грудень 2022 року.
Спірні правовідносини сторін є господарськими.
За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
В порушення умов п. 6 мирової угоди відповідач прострочив внесення чергових платежів за березень 2022 року в сумі 3210000,00 грн., за квітень 2022 року в сумі 3210000,00 грн. та за травень 2022 року в сумі 3290000,00 грн., які фактично були сплачені 26.12.2022.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 9 мирової угоди передбачено, що в разі порушення строків сплати платежів, зазначених в підпункті 2.1 пункту 2 цієї мирової угоди, АТ “Запорізький завод феросплавів” зобов'язане сплатити на користь ПАТ “Запоріжжяобленерго” 3% річних, інфляційні втрати та пеню в розмірі 0,5% річних (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення за весь період прострочення до дня фактичної сплати.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі п. 9 мирової угоди та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував на прострочені платежі за період з 01.04.2022 по 25.12.2022 пеню в розмірі 0,5% річних в сумі 31712,34 грн., 3% річних у сумі 190273,97 грн., а також інфляційні втрати за період з квітня по грудень 2022 року в сумі 1391143,00 грн.
Суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 31712,34 грн., 3% річних у сумі 190273,97 грн. та інфляційних втрат у сумі 1391143,00 грн.
Таким чином, позовні вимоги задоволені судом у повному обсязі.
Відповідачем заявлено клопотання про зменшення пені, 3% річних та інфляційних втрат на 95% від заявлених позивачем сум, посилаючись на обставини, в яких фактично опинилося підприємство після початку збройної агресії Російської Федерації, які за своєю суттю є форс-мажорними обставинами, на які відповідач не має можливості впливати.
Суд зауважує, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Законодавством не передбачено можливості зменшення 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що в разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Суд не вбачає підстав для зменшення стягуваних сум пені, оскільки сума пені в розмірі 31712,34 грн. не є надмірно великою.
Крім того, нарахування 3% річних інфляційних втрат та пені здійснено позивачем за порушення графіку сплати заборгованості, яка виникла ще в березні та квітні 2015 року.
Щодо посилань відповідача на висновок Запорізької торгово-промислової палати про істотну зміну обставин №03.4/297 від 10.10.2022 як на підставу для зменшення штрафних санкцій, суд зауважує, що на відміну від звичайного договору, мирова угода у позовному провадженні укладається в процесі розгляду справи у господарському суді у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; підлягає затвердженню господарським судом; припиняє процесуально-правові відносини сторін; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового рішення. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/661/20 (провадження № 12-55гс20).
З огляду на це, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми ст. 652 Цивільного кодексу України. а обставини, викладені у висновку Запорізької торгово-промислової палати про істотну зміну обставин №03.4/297 від 10.10.2022, не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання графіку платежів за мировою угодою.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За розгляд позовних вимог про стягнення 1613129,31 грн. належить до сплати судовий збір у розмірі 24196,94 грн. (1,5% ціни позову).
За розгляд позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у сумі 67409,40 грн. платіжною інструкцією №5728 від 14.07.2023, який зараховано до Державного бюджету.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору в розмірі 24196,94 грн. покладаються на відповідача.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” в разі зменшення позовних вимог сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.
Позивачем заявлено клопотання про повернення судового збору в сумі 43212,46 грн.
Враховуючи викладене, позивачу підлягає поверненню ухвалою суду з Державного бюджету переплата судового збору в сумі 43212,46 грн.
Відповідачем заявлено клопотання про розстрочення виконання рішення строком на 12 місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Згідно з ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Су зазначає, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права на судовий захист. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд спору судом.
Для визнання поважними причин затримки виконання рішення обов'язкового мають враховуватися інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення, оскільки остаточні судові рішення не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній із сторін.
За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
В обґрунтування заяви про розстрочення виконання судового рішення відповідач посилається на зменшення обсягів виробництва та погіршення фінансового становища підприємства у зв'язку із запровадженням в Україні воєнного стану, закриттям шляхів постачання продукції та сировини, втратою основних покупців продукції, закриття морських шляхів постачання продукції та сировини, збільшення витрат на залізничні перевезення, наявністю проблем з можливістю зарахування грошових коштів від контрагентів-нерезидентів через санкції Євросоюзу.
На підтвердження викладених обставин відповідачем надано висновок Запорізької торгово-промислової палати про істотну зміну обставин №03.4/297 від 10.10.2022, копії наказів з основної діяльності підприємства, копії звітів про виробництво, відомостей про відвантаження, лист-відповідь НБУ від 05.06.2023 «Про взаєморозрахунки з міжнародними банками-резидентами», копії ухвал суду про відкриття проваджень у справах про банкрутство контрагентів відповідача ПрАТ «Азовсталь» та ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча».
Відповідно до звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 1 півріччя 2023 оку відповідач поніс збитки в сумі 335773,00 тис. грн. Збитковість господарської діяльності відповідача також підтверджується звітом про власний капітал за 1 півріччя 2023 року та балансом (звітом про фінансовий стан) на 30.06.2023.
Таким чином, відповідачем надані належні та достатні докази на підтвердження існування обставин, які підтверджують тяжкий фінансовий стан відповідача і ускладнюють виконання судового рішення в повному обсязі на даний час.
Суд враховує заперечення стягувача проти надання боржнику розстрочки виконання рішення.
Враховуючи те, що стягувані суми не є основним боргом, а є нарахуваннями за час прострочення оплати основного боргу, який відповідачем було сплачено, з метою надання відповідачу часу для відновлення господарської діяльності, внаслідок чого стане можливою сплата стягнутих судових рішенням сум, з урахуванням інтересів позивача, які полягають у якнайшвидшому отриманні від відповідача присуджених за судовим рішенням коштів, суд ухвалив задовольнити заяву відповідача та надати розстрочку виконання судового рішення частково - на шість місяців шляхом сплати грошових коштів рівними частинами щомісячно.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” (69035, м. Запоріжжя, вул.Діагональна, буд. 11, ідентифікаційний код 00186542) на користь Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (вул. Сталеварів, буд. 14, м.Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 00130926) пеню в сумі 31712,34 грн. (тридцять одна тисяча сімсот дванадцять грн. 34 коп.), 3% річних у сумі 190273,97 грн. (сто дев'яносто тисяч двісті сімдесят три грн. 97 коп.), інфляційні втрати в сумі 1391143,00 грн. (один мільйон триста дев'яносто одна тисяча сто сорок три грн. 00 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 24196,94 грн. (двадцять чотири тисячі сто дев'яносто шість грн. 94 коп.).
Заяву Акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” про розстрочення виконання рішення суду задовольнити частково, надавши розстрочку виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 24.10.2023 у справі №908/2402/23 шляхом стягнення рівними частинами щомісячно грошових коштів строком на шість місяців.
В іншій частині заяву Акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів” про розстрочення виконання рішення суду залишити без задоволення.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Повернути позивачу ухвалою суду переплату судового збору в сумі 43212,46 грн. (сорок три тисячі двісті дванадцять грн. 46 коп.).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 03.11.2023.
Суддя М.В. Мірошниченко