справа №520/27210/23
Україна
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
з питання повернення позову
03 листопада 2023 р. м. Харків
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Старосєльцева О.В., розглянувши питання наявності правових підстав для прийняття до розгляду позову ОСОБА_1 до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про: 1) визнання протиправною відмову Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 9, 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00), встановленого законом на 01.01.2022 рік, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01.01.2023 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2022 та 2023 роки для проведення з 01 лютого 2022 та з 01 лютого 2023 року перерахунку основного розміру пенсії; 2) зобов'язання Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 роки у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00), встановленого законом на 01.01.2022 рік, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704. надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії із обов'язковим зазначенням надбавки за особливості проходження військової служби в розмірі 65 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та щомісячної премії у розмірі, визначеному у згідно з Додатку 1 до телеграми Міністра оборони України №248/1210 від 04.03.2022 року у 2022 році та Додатку 1 до доручення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 року №2683/з, для здійснення обчислення і а перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 та 1 лютого 2023 року , -
встановив:
Ухвалою суду від 02.10.2023р. позовну заяву - залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків в оформленні матеріалів позову у 5 робочих днів з дня вручення копії ухвали про залишення позову без руху. Встановлено, що способом усунення недоліків є подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску стосовно позовного періоду 01.01.2022 та 01.01.2023.
24.10.2023р. до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків разом із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до суду та клопотанням про зупинення провадження у справі. У заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду представником позивача зазначено про те, що право позивача на здійснення перерахунку пенсії в спірних правовідносинах не може бути обмежено будь-яким строком, а тому строк звернення до суду не застосовується. Також, зазначено, що колегія суддів в ухвалі Верховного Суду від 25.09.2023р. по справі №380/1907/23 щодо застосування у спірних правовідносинах строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, дійшла висновку про необхідність відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі №380/14933/22, що також є підставою для зупинення провадження у справі по даній справі.
Вирішуючи питання про усунення позивачем недоліків в оформленні матеріалів позову та дотримання строку звернення до суду із даним позовом, суд зазначає, що за змістом п.9 ч.3 ст.2, ч.2 ст.44, ч.1 ст.45 КАС України кожен учасник суспільних відносин повинен забезпечити дотримання обов'язку вчинення процесуальних дій із захисту прав та інтересів у судовому порядку у строк, визначений відповідним процесуальним законом.
Як вже зазначалось суддею в ухвалі від 02.10.2023р. у спірних правовідносинах відповідно до вимог статті 122 КАС України регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
В силу положень ч. 5 ст. 242 КАС України суд зобов'язаний при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тому суддя вважає за необхідне керуватись останніми у часі правовими висновками Верховного Суду з приводу обчислення строку звернення до суду з позовними вимогами про визнання дій протиправними, які полягають у відмові у виготовленні та у направленні до пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт за відповідною або аналогічною посадою, з якої позивача було звільнено, для перерахунку розміру пенсії із 01.02.2021, що сформульовані у постанові Верховного Суду від 12.04.2023р. по справі №380/14933/23.
На час розгляду питання про усунення позивачем недоліків в оформленні матеріалів позову та дотримання строку звернення до суду із даним позовом, від висновків, викладених у постанові від 12.04.2023р. по справі №380/14933/23 Верховний Суд не відступив.
Так, у постанові Верховного Суду від 12.04.2023р. по справі №380/14933/22 висловлені наступні правові висновки: "Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України: «…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.». Згідно частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, з наступними змінами та доповненнями, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. На виконання даної норми Кабінет Міністрів України Постановою від 13.02.2008 № 45, з наступними змінами та доповненнями, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №45). Пунктом 1 Порядку №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. За змістом пунктів 2 та 3 Порядку №45, видача довідки, як елемент в системній послідовності алгоритму дій визначених Порядком №45, пов'язується з моментом визначення Урядом України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з наступними змінами та доповненнями, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Наведена норма вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовці повинно змінюватись щороку з 1 січня, у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Як наслідок, саме з цією датою пов'язується визначення Кабінетом Міністрів України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач повинен був дізнався про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, 1 січня відповідного року."
За змістом позовної заяви позовні вимоги щодо оскарження дій відповідача щодо відмови у виготовленні та видачі довідки для перерахунку пенсії з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року та на 01.01.2022 року, заявлені з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України, оскільки до суду позивач звернувся 28.09.2023, надіславши позовну заяву поштовим відправленням - 20.09.2023р.
Суд відзначає, що згідно з ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
У силу приписів ч.1 ст.121 та ч.1 ст.123 КАС України умовою для поновлення пропущеного процесуального строку є поважність причини, котра зумовила такий стан практичної реалізації процесуальної дії.
Постанова Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19 містить правовий висновок, згідно з яким причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
В ухвалі від 20.10.2022р. Великої Палати Верховного Суду від 20.10.2022р. у справі №9901/462/21 сформульовані правові позиції, у силу яких учасники справи повинні вчасно, сумлінно, в належний спосіб використовувати всі наявні в них засоби та можливості, передбачені законодавством, з метою запобігання невиправданим зволіканням під час виконання своїх процесуальних обов'язків.
Тлумачення змісту абз.1 ч.2 ст.122 КАС України викладено також і в постанові Верховного Суду від 20.04.2021р. у справі №807/627/16, відповідно до якої неможливість точного встановлення дня обізнаності особи з порушенням власних прав зумовлює обчислення строку з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
За правовим висновком постанови Верховного Суду від 31.03.2021р. у справі №240/12017/19, де указано, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Отже, у межах спору саме позивач - громадянин у порядку ч.1 ст. 77 КАС України повинен довести факт звернення до суду у межах визначеного процесуальним законом строку або факт звернення до суду з пропуском визначеного строку з поважних причин, долучивши до матеріалів позову на виконання вимог ч.2 ст.79, ч.4 ст.161, ч.6 ст.161 КАС України докази, які б поза розумним сумнівом неспростовно та беззаперечно доказували обставини об'єктивної нездатності через дію непереборних та нездоланних факторів довідатись про дату призначення чи перерахунку пенсії, видів або розмірів складових призначеної чи перерахованої пенсії, суму пенсії нарахування та суму пенсії до виплати.
Відтак, результати листування між громадянином та владним суб'єктом у порядку Закону України від 02.10.1996р. №393/96-ВР «Про звернення громадян» або Закону України від 13.01.2011р. №2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» не можуть бути кваліфіковані ані у якості початку перебігу строку на звернення до суду, ані у якості поважних причин звернення до суду із пропуском визначеного процесуальним законом строку.
Інших поважних причин, які носять об'єктивний характер, та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, представником позивача не зазначено.
Отже, вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2023р. у справі №520/27210/23 були залишені без виконання.
На час розгляду питання про усунення позивачем недоліків в оформленні матеріалів позову та дотримання строку звернення до суду із даним позовом, від висновків, викладених у постанові від 12.04.2023р. по справі №380/14933/23 Верховний Суд не відступив.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відтак, суд доходить до переконання про те, що позов поданий поза межами строку звернення до суду, належної заяви про поновлення строку звернення до суду заявником не подано, що згідно з ч.2 ст.121, п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України є підставою для повернення позовної заяви.
З огляду на викладене, враховуючи, що провадження у даній справі не відкрито, клопотання про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.2, 4-9, 45, 121-123, 169, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ухвалив:
1. Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, зазначені в заяві про поновлення строків звернення до суду від 24.10.2023 року.
2. Заяву представника позивача про поновлення строків звернення до суду від 24.10.2023 року - залишити без задоволення.
3. Клопотання про зупинення провадження у справі від 24.10.2023 року - залишити без задоволення.
4. Позовну заяву - повернути.
5.Роз'яснити, що повернення позовної заяви в частині позовних вимог не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
6.Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
7. Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.
Суддя О.В. Старосєльцева