ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/6283/23
03 листопада 2023 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через представника - адвоката Свірського Тараса Володимировича звернувся до суду з позовом до Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Відділ ДВС) про визнання протиправною та скасування постанови Відділу ДВС від 19.09.2023 по виконавчому провадженню №72455902, якою на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 3400,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.
Постановою Відділу ДВС від 05.09.2023 у виконавчому провадженню № 72455902 на позивача накладено штраф в розмірі 1700,00 грн за невиконання рішення суду у справі №606/1105/18 та не звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0002 га, зобов'язано виконати рішення протягом десяти робочих днів. Оскаржуваною постановою від 19.09.2023 у цьому ж виконавчому провадженні повторно накладено штраф в розмірі 3400,00 грн за це ж саме правопорушення.
Позивач в обґрунтування позову зазначає, що ним у повній мірі виконано рішення суду у справі № 606/1105/18 до винесення оскаржуваної постанови та складення державним виконавцем акта від 19.09.2023, на який здійснено посилання в оскаржуваній постанові. В порушення частини другої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) повторний штраф застосований раніше, ніж через 10 робочих днів від першої постанови. Позивача не було повідомлено про дату та час вчинення виконавчої дії щодо обстеження місця виконання рішення суду, чим порушено його право брати участь у вчиненні виконавчих дій, передбачене частиною першою статті 19 Закону №1404-VIII.
Ухвалою суду від 16.10.2023 після усунення недоліків позову, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, з урахуванням особливостей, визначених §2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) та призначено у справі судове засідання на 25.10.2023 на 10:00 год.
23.10.2023 до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач проти позову заперечує. Повідомляє, що на примусовому виконанні у Відділі ДВС перебуває виконавчий лист у справі №606/1105/18, виданий 01.12.2021 Теребовлянським районним судом про зобов'язання ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 0,1000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (ділянка за кадастровим номером 6125010100:03:003:0935), на якій розташований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки розміром 0,0002 га.
08.08.2023 відкрито виконавче провадження №72455902. Тоді ж державний виконавець звернувся до Теребовлянського районного суду Тернопільської області з заявою щодо роз'яснення рішення суду у справі №606/1105/18. Після закінчення 10-денного терміну, протягом якого боржнику необхідно було виконати рішення суду, та у зв'язку з ненадходженням ухвали про роз'яснення рішення суду, державним виконавцем відкладено проведення виконавчих дій до 05.09.2023.
05.09.2023 у Відділ ДВС надійшла ухвала Теребовлянського районного суду Тернопільської області №606/1105/18 від 31.08.2023 про відмову у роз'ясненні рішення суду. Того ж дня державний виконавець здійснив виїзд по місцю виконання рішення. Станом на 05.09.2023 самовільно зайняту ділянку, розміром 0,0002 га, боржником не звільнено, що підтвердила представник стягувача Куцевол Н.В., яку було залучено до проведення виконавчих дій з метою належного виконання рішення суду. Через це 05.09.2023 на підставі статей 63, 75 Закону №1404-VIII державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та встановлено термін 10 робочих днів, протягом якого боржнику необхідно виконати рішення суду. Повторну перевірку стану виконання боржником рішення суду здійснено 19.09.2023 з виїздом державного виконавця по місцю виконання рішення. Рішення суду не виконано, за що повторно притягнуто боржника до відповідальності у вигляді штрафу в подвійному розмірі. 20.09.2023 державним виконавцем до відділення поліції №3 (м.Теребовля) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області надіслано повідомлення про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за злісне ухилення від виконання рішення суду.
Відповідач вказує на дотримання державним виконавцем строків, передбачених цим Законом, з посиланням на розділ ХШ Прикінцевих та перехідних положень Закону, яким визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану (а.с.20-21).
Також Відділом ДВС надано до суду матеріали виконавчого провадження №72455902 (а.с.22-51).
Судове засідання 25.10.2023 відкладено до 14:30 год 02.11.2023 за клопотанням представника позивача для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, долученими до адміністративної справи.
Ухвалою суду від 02.11.2023 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про об'єднання в одне провадження справ № 500/6283/23 та № 500/6849/2.
У судовому засіданні 02.11.2023 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.
У судовому засіданні 02.11.2023 допитана як свідок заступник начальника Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ключник Вікторія Миколаївна - державний виконавець у виконавчому провадженні №72455902, у якому винесена оскаржувана постанова, про відомі обставини, що належить з'ясувати у цій справі.
Свідок дала покази про те, що у межах здійснення виконавчого провадження нею з'ясовано, що мова йде про облаштований боржником паркан на земельній ділянці стягувача, який ОСОБА_1 мав прибрати. На час першого виїзду за місцем виконання рішення суду 05.09.2023 державний виконавець встановила, що боржником були знесені стовбці вмуровані в бетонну основу (фундамент, конструкцію), проте сам фундамент не прибраний. Під час виконавчої дії були присутні стягувач та боржник. При другому виїзді при прибутті на місце виконання рішення суду (фактично за місцем проживання стягувача та боржника), державний виконавець в телефонному режимі повідомила ОСОБА_1 про перевірку стану виконання судового рішення, останній до місця виконання рішення не прибув, будь-які пояснення давати відмовився. Державним виконавцем 19.09.2023 було встановлено, що бетонна основа (фундамент, конструкція) не були прибрані, частина такої була присипана ґрунтом. З огляду на невиконання рішення суду повторно на боржника було накладено штраф у подвійному розмірі. Додатково свідок повідомила, що в жовтні 2023 року була викликана слідчим в межах кримінального провадження щодо невиконання рішення суду боржником на місце виконання рішення суду. При виїзді за адресою проживання стягувача та боржника виявилося, що ОСОБА_1 звів новий цегляний мурований паркан по дійсних межах своєї земельної ділянки, а основа (фундамент) попереднього паркану залишилися на місці присипані ґрунтом.
У судовому засіданні 02.11.2023 судом оглянуто надані представником відповідача матеріали виконавчого провадження №72455902. Такі містили судові рішення (суду першої та апеляційної інстанції) у справі №606/1105/18 та фотоматеріали з місця виконання рішення суду (оглянуті разом з учасниками справи). З огляду на це, судом постановлено долучити до адміністративної справи судові рішення та фотоматеріали, оскільки такі були відсутні в наданих разом з відзивом матеріалах виконавчого провадження.
У судовому засіданні 02.11.2023 оголошено перерву для зняття копій та долучення матеріалів виконавчого провадження, оглянутих судом, до матеріалів адміністративної справи. Перерву оголошено до 03.11.2023 до 10:00 год.
03.11.2023 до суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи за його відсутності.
Пізніше 03.11.2023 надійшло клопотання представника позивача, у якому він просив витребувати у відповідача оригінали електронних доказів (фотографій), які долучені до матеріалів справи в ході судового засідання 02.11.2023, та відкласти судове засідання, у зв'язку з участю представника позивача у розгляді іншої справи у іншому суді.
У цьому клопотанні представник позивача зазначив, що 02.11.2023 судом долучено до матеріалів справи надані стороною відповідача фотографії, проте вони не є належними доказами, оскільки із фотографій не вбачається, що на них відображена саме земельна ділянка позивача, зокрема відповідні речі (предмети), про зобов'язання звільнення позивачем яких йдеться у судовому рішенні Теребовлянського районного суду.
Вважає, що покази допитаного в судовому засіданні свідка про ніби то відображення на фотографіях саме земельної ділянки позивача та бетонної конструкції, про зобов'язання звільнення позивачем якої ніби то йдеться у судовому рішенні Теребовлянського районного суду, не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, оскільки такий свідок є зацікавленою особою у вирішенні спору на користь саме відповідача.
Вказує, що фотографії не були заздалегідь надані позивачу, що є порушенням частини дев'ятої статті 79 КАС України. Також не відоме походження вказаних фотографій, зокрема не відома особа, яка здійснила фотографування, не відома дата фотографування, фотографії, як паперові копії електронного документів, належним чином не засвідчені, що вказує на відсутність особи, яка несе відповідальність за їх достовірність.
У судове засіданні 03.11.2023 сторони не прибули. З огляду на неприбуття учасників справи у судове засідання, та враховуючи подані ними заяви та клопотання, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Вирішуючи клопотання представника позивача, суд зазначає про таке.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами першою-другою статті 99 КАС України передбачено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина п'ята статті 99 КАС України).
Представник позивача поставив під сумнів фотомвтерфали, що знаходилися у матеріалах виконавчого провадження №72455902, які долучені до адміністративної справи. У судовому засіданні 02.11.2023 судом було з'ясовано, що сам представник позивача не був на місці виконання рішення суду, фактично за місцезнаходженням земельних ділянок стягувача та боржника.
Враховуючи сумніви представника позивача у достовірності таких доказів як фотоматеріали та відсутність оригіналу електронного доказу, суд відповідно до частини п'ятої статті 99, частини третьої статті 180 КАС України виключає такі докази з числа доказів та вирішує справу на підставі інших доказів. У клопотанні представника позивача про витребування у відповідача оригіналів електронних доказів (фотографій) суд відмовляє.
Стосовно клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, то таке не підлягає до задоволення з огляду на таке.
У судовому засіданні 02.11.2023 суд, з'ясовуючи обставини справи, заслухав пояснення представника позивача, представника відповідача, за їх участі проводилося дослідження доказів (допит свідка, оголошення матеріалів виконавчого провадження №72455902, дослідження матеріалів адміністративної справи).
Представником позивача будь-яких нових доказів або обставин по справі не наведено, а пояснення стосовно оцінки доказів взяті до уваги судом.
Суд зазначає, що основною умовою для відкладення розгляду справи є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Статтею 268 КАС України визначено особливості розгляду справ, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу (у тому числі статтею 287 Кодексу - особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця). Частина третя статті 268 КАС України передбачає, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому суд з урахуванням особливостей, визначених §2 глави 11 розділу ІІ КАС України, скорочених строків розгляду справ такої категорії, передбачених статтею 287 КАС України, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та можливість продовження її розгляду у порядку письмового провадження.
Заслухавши пояснення учасників справи у судовому засіданні 02.11.2023, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 17.12.2020, яке набрало законної сили 03.06.2021, у справі №606/1105/18 зобов'язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 0,1000 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (ділянка за кадастровим номером 6125010100:03:003:0935), на якій розташований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки розміром 0,0002 га (а.с.69-75).
Зі змісту судових рішень вбачається, що спір між сторонами виник через самовільне зайняття ОСОБА_1 частини земельної ділянки ОСОБА_2 шляхом встановлення паркану.
На виконання рішення суду видано 01.12.2021 виконавчий лист, який у серпні 2023 року пред'явлений стягувачем ОСОБА_2 до примусового виконання (а.с.23-24).
08.08.2023 державним виконавцем Відділу ДВС відкрито виконавче провадження №72455902 про виконанню цього виконавчого листа, постанову про відкриття виконавчого провадження надіслано сторонам виконавчого провадження. У постанові зазначено боржнику про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с.29-30).
Одночасно 08.08.2023 державний виконавець звернувся до Теребовлянського районного суду Тернопільської області з заявою щодо роз'яснення рішення у справі №606/1105/18, в частині: яким чином ОСОБА_1 слід звільнити самовільно зайняту ділянку розміром 0,0002 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (ділянка за кадастровим номером 6125010100:03:003:0935), на якій розташований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами (а.с.34-35).
22.08.2023 державним виконавцем Відділу ДВС у зв'язку з тим, що закінчився 10-денний термін, протягом якого боржнику необхідно виконати рішення суду, а ухвала про роз'яснення рішення суду у відділ не надходила, винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій до 05.09.2023 (а.с.38-39).
05.09.2023 у Відділі ДВС зареєстрована ухвала Теребовлянського районного суду Тернопільської області у справі №606/1105/18 від 31.08.2023 про відмову у задоволенні заяви щодо роз'яснення рішення суду, бо таке є чітким, зрозумілим та підстав для його роз'яснення суд не вбачає (а.с.36-37).
В подальшому з метою перевірки стану виконання боржником рішення суду, державним виконавцем 05.09.2023 здійснено виїзд по місцю виконання рішення, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено відповідний акт державного виконавця. Зі змісту цього акта вбачається, що виконання рішення перевірялося у присутності таких осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (свідки), боржника ОСОБА_1 , представника стягувача Куцевол Н.В.; встановлено, що самовільно зайняту ділянку, розміром 0,0002 га боржником не звільнено.
05.09.2023 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме у розмірі 1700,00 гривень. Одночасно цією постановою про накладення штрафу встановлено термін 10 робочих днів, протягом якого боржнику необхідно виконати рішення суду та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення (а.с.42-44).
19.09.2023 з метою перевірки стану виконання боржником рішення суду, повторно державним виконавцем здійснено виїзд по місцю виконання рішення за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з відомостями акта державного виконавця від 19.09.2023 встановлено, що самовільно зайняту ділянку, розміром 0,0002 га боржником не звільнено. Акт складений державним виконавцем у присутності таких осіб: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (свідки), представника стягувача Куцевол Н.В., боржник ОСОБА_1 був відсутній (а.с.45).
19.09.2023 державним виконавцем винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу на боржника за невиконання без поважних причин рішення суду у розмірі 3400,00 гривень (а.с.46-48).
20.09.2023 до відділення поліції №3 (м.Теребовля) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області надіслано повідомлення про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за злісне ухилення від виконання рішення суду за ознаками ч.1 ст.382 Кримінального кодексу України відносно ОСОБА_1 (а.с.49-51).
Не погоджуючись з постановою державного виконавця від 19.09.2023 позивач звернувся до суду із цим позовом.
Підставною позову є три такі обставини: виконання рішення суду боржником; передчасне застосування штрафу, до закінчення 10 денного строку від попередньої постанови про накладення штрафу; перевірка виконання рішення суду 19.08.2023 за відсутності боржника.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII встановлено, що рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.
За змістом частини першої статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до пунктів 1, 16, 17 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис.
Частиною четвертої статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно з частиною п'ятою та шостою статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до частини першої статті 63 Закону №1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частин друга статті 63 Закону №1404-VIII).
Згідно з частиною першою статті 75 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону №1404-VIII).
Предметом розгляду у цій справі є правомірність постанови державного виконавця про застосування до боржника (позивача у цій справі) штрафу за повторне невиконання рішення суду про зобов'язання не чинити ОСОБА_2 перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 0,1000 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (ділянка за кадастровим номером 6125010100:03:003:0935), на якій розташований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки розміром 0,0002 га.
Позивач зазначаючи про виконання рішення суду, не надав жодних доказів на підтвердження таких обставин. Разом з тим, про не виконання рішення суду у справі №606/1105/18 станом на 19.09.2023 свідчить акт державного виконавця, складений по місцю виконання рішення за адресою: АДРЕСА_1 . Державним виконавцем за участі свідків та стягувача, а також, враховуючи попередню перевірку виконання рішення суду 05.09.2023, яка проведена за участі боржника ОСОБА_1 , міг достеменно з'ясувати чи звільнена самовільно зайнята боржником земельна ділянка розміром 0,0002 га. У суду відсутні підстави ставити під сумнів акт державного виконавця від 19.09.2023 стосовно невиконання рішення суду, який складений за участі свідків.
Такі обставини стосовно невиконання рішення суду підтвердив свідок, допитаний під присягою у судовому засіданні 02.11.2023, державний виконавець ОСОБА_7 , показання якого суд оцінює на рівні з іншими доказами. З показів свідка державного виконавця вбачається, що боржником не прибрано бетонну конструкцію (основу, фундамент) паркану, розміщену на земельній ділянці стягувача.
Щодо недотримання строків при прийнятті оскаржуваної постанови, то суд зазначає, що у постанові від 05.09.2023 державним виконавцем встановлено боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Питання строків у виконавчому провадженні регламентовано розділом ІІ Закону №1404-VIII, стаття 11 якого визначає, що строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.
Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.
Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.
Статтею 13 Закону №1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша).
За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом (частина п'ята статті 13 Закону №1404-VIII).
У спірному випадку державним виконавцем не визначено порядок обчислення строку для виконання рішення суду, у постанові від 05.09.2023 вказано про обов'язок виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. З показів свідка вбачається, що строк в 10 робочих днів державним виконавцем обчислений з 05.09.2023 (включаючи цю дату), 19.09.2023 - 11-тий робочий день, у який державний виконавець проводила перевірку стану виконання судового рішення. Представник ж позивача вважає, що такий 10-денний строк обчислюється з наступного дня після 05.09.2023 і спливає 19.09.2023, відповідач провів перевірки стану виконання рішення на 10 робочий день, передчасно.
Суд зауважує, що ні положення Закону №1404-VIII, ні постанова державного виконавця не визначає з якого моменту обчислюються строки у виконавчому провадженні. У будь-якому випадку ОСОБА_1 не надав доказів про те, що ним виконано рішення суду чи то на 19.09.2023, чи на 20.09.2023.
Суд звертає увагу, що у боржника з часу набрання законної сили судовим рішенням у спорі між ним і стягувачем (03.06.2021) вже наявне зобов'язання про вчинення певних дій щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки розміром 0,0002 га на підставі рішення суду. Незважаючи на встановлення строків державним виконавцем, боржник зобов'язаний вживати заходів спрямованих на виконання рішення суду, а не підшуковувати підстави для його невиконання та причини для уникнення відповідальності за невиконання рішення суду.
ОСОБА_1 мав обов'язок виконати рішення суду незалежно від звернення стягувача за його примусовим виконанням, а так само встановлення державним виконавцем строків для його виконання.
Також суд звертає увагу на наведені вище положення частини п'ятої статті 13 Закону №1404-VIII, яка вказує, що порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення. При цьому таке рішення прийняте з дотриманням процедури, передбаченої цим Законом.
Додатково суд зазначає і те, що при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, суд має врахувати: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури (строку) його прийняття.
Судом вже зазначалося, що матеріали справи не містять доказів про виконання рішення суду боржником ні станом на 19.09.2023, ні на 20.09.2023, ні на час розгляду цієї справи у суді.
Відтак, відсутні порушення державним виконавцем процедури та строків прийняття оскаржуваної постанови, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності за невиконання рішення суду.
Щодо незалучення боржника до виконавчих дій 19.09.2023, то такий був повідомлений телефонним зв'язком про перебування державного виконавця за місцем виконання рішення суду, а тому мав можливість бути присутнім під час перевірки стану виконання рішення суду, проте не виявив такого бажання. При цьому положення Закону №1404-VIII не зобов'язують письмово повідомляти та запрошувати сторін виконавчого провадження при перевірці стану виконання виконавчого документа. Відсутність боржника 19.09.2023 при складанні акта державного виконавця жодним чином не порушує його прав як сторони виконавчого провадження.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що приймаючи постанову про накладення штрафу від 19.09.2023 ВП №72455902 державний виконавець Відділу ДВС діяв правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, оскаржувана постанова прийнята з дотриманням інших вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв'язку із чим у задоволенні позовних вимог про скасування постанови про накладення штрафу від 19.09.2023 у виконавчому провадженні №72455902 належить відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 243-246, 268, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вулиця Князя Василька, 150, місто Теребовля, Тернопільська область, 48101, код ЄДРПОУ 34793436) відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено та підписано 03 листопада 2023 року.
Суддя Чепенюк О.В.