ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/6051/23
03 листопада 2023 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через представника - адвоката Мастюгіна Євгенія Дмитровича звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (відповідач 2), у якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки;
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення виплати пенсії ОСОБА_1 у належному розмірі;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки з дня призначення йому пенсії за віком, а саме з 19.09.2022 та передати його пенсійну справу для виплати до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, яке зобов'язати перераховану пенсію виплачувати з дати перерахунку.
В обґрунтування позову вказано, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві. З 09.08.1999 йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII). З 19.09.2022 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 40 Закону №1058-IV передбачено, що для обчислення розміру пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) України, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Всупереч цьому позивачу було призначено пенсію за віком Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області не із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки, а із застосуванням показника за 2014-2016 роки. У зв'язку із цим ОСОБА_1 звернувся до відповідача 2 із заявою про перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки, проте Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області передало його заяву на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві за місцем обліку, яке листом від 18.08.2023 повідомило про відсутність підстав для перерахунку пенсії.
Позивач вважає таку бездіяльність відповідачів протиправною, наголошуючи, що у спірному випадку має місце призначення іншого виду пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший в межах одного закону. Відтак має враховуватися показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії. У зв'язку із таким порушенням його прав звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 задоволено заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та поновлено ОСОБА_1 такий строк, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
19.10.2023 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому орган Пенсійного фонду проти позову заперечує та вказує, що з 09.08.1999 позивачу було призначено пенсія за вислугу років (льотний склад) відповідно до Закону №1788-XII.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області згідно заяви позивача 09.11.2022 проведено перехід з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону №1788-XII, на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV з 19.09.2022.
02.08.2023 позивач надіслав на електронну пошту Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернення про перерахунок його пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки з дня призначення пенсії, проте це звернення відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян», було надіслано за належністю для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оскільки позивач там перебуває на обліку.
У відзиві також зазначено, що з 19.09.2022 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час попереднього перерахунку попереднього виду пенсії, а саме - 6186,32 грн.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З наведеного вбачається, що процедура призначення пенсії пов'язується з первинним зверненням за призначенням пенсії, тобто вперше за одним з видів трудових пенсій (пенсійних виплат), у т.ч. пенсії за віком.
У свою чергу, переведення з одного типу пенсійних виплат на інший, у т.ч. переведення в межах одного виду пенсії - за віком, що має місце у даному випадку, не змінює сутності такої процедури, як такої, що може бути ініційована після первинного (вперше) призначення одного з видів пенсії та по суті є продовженням виплати зміненої за кваліфікаційними ознаками пенсії на підставі, зокрема, матеріалів пенсійної справи, яка формується у період первинного призначення пенсії.
Враховуючи зазначене, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2019-2021) застосовується при первинному призначенні пенсії, якщо звернення надійшло у 2022 році. Підстави для застосування середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2019-2021 роки (10846,37 грн), відсутні.
З огляду на вказане Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю (а.с.42-44).
23.10.2023 до суду надійшов відзив по позов від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому відповідач проти позову заперечує з огляду на таке.
04.08.2023 ОСОБА_1 звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України із зверненням щодо перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області розглянуто звернення ОСОБА_1 від 04.08.2023 та прийнято рішення щодо відмови у перерахунку пенсії за віком.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 18.08.2023 28515-28418/С-02/8-2600/23 позивача повідомлено про наступне.
Відповідно до матеріалів пенсійної справи позивачу була призначена пенсія за вислугу років (льотний склад) відповідно до Закону №1788-XII з 09.08.1999 Львівським обласним управлінням Пенсійного фонду України. Згідно рішення №160247 від 17.01.2003 було припинено виплату пенсії за вислугою років в зв'язку з працевлаштуванням на роботу, яка дає право на пенсію за вислугу років.
Головним управлінням Пенсійного фонд України в Тернопільській області згідно заяви від 09.11.2022 позивачу було з 09.11.2022 проведено перехід з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону №1788-XII, на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. На виконання доручення Пенсійного фонду України Головним управлінням було проведено перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV з 19.09.2022.
ОСОБА_1 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, тому при розрахунку пенсії застосовується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески з 19.09.2022 в розмірі 6186,32 грн, а з 01.03.2023 в розмірі 7405,03 грн.
Підстави для застосування середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2019-2021 роки (10846,37 грн), відсутні.
Представник відповідача стверджує, що пенсію позивачу обчислено на підставі документів, які містяться в матеріалах пенсійної справи, та відповідно до норм чинного законодавства. Відтак просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю (а.с.51-55).
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві. З 09.08.1999 йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII (а.с.62).
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області за принципом екстериторіальності відповідно до заяви позивача від 09.11.2022 (а.с.14 зворот) прийняло рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1058-IV з 19.09.2022, при обчисленні якої застосовано показник середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки (а.с.120).
02.08.2023 позивач надіслав на електронну пошту Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернення про перерахунок його пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки з дня призначення пенсії (а.с.47).
Вказане звернення відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» було надіслано за належністю для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому позивач перебуває на обліку (а.с.48).
Листом від 18.08.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача, що відповідно до матеріалів пенсійної справи йому була призначена пенсія за вислугу років (льотний склад) відповідно до Закону №1788-XII з 09.08.1999 Львівським обласним управлінням Пенсійного фонду України.
Згідно рішення №160247 від 17.01.2003 було припинено виплату пенсії за вислугою років в зв'язку з працевлаштуванням на роботу, яка дає право на пенсію за вислугу років.
Головним управлінням Пенсійного фонд України в Тернопільській області згідно заяви позивача від 09.11.2022 було з 09.11.2022 проведено перехід з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону №1788-XII на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. На виконання доручення Пенсійного фонду України було проведено перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV з 19.09.2022.
Також у листі вказано, що позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, тому при розрахунку пенсії застосовується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески з 19.09.2022 в розмірі 6186,32 грн, а з 01.03.2023 в розмірі 7405,03 грн.
Підстави для застосування середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення, тобто за 2019-2021 роки (10846,37 грн), відсутні (а.с.12 зворот).
Не погодившись з бездіяльністю відповідачів щодо не здійснення обчислення розміру його пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019, 2020, 2021 роки, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV.
Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Положеннями статті 9 Закону №1058-ІV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Отже, Законом № 1058-IV передбачено чіткий перелік видів пенсії, які призначаються за цим законом, а також визначено право вибору виду пенсії.
Частиною першою статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності відповідного страхового стажу, вказаного у цій статті.
При цьому, відповідно до статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П= Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Відповідно частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до приписів частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Вказані норми Закону свідчать на користь висновку, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, тобто мова йде про пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого Закону (у спірному випадку Закону №1788-XII), то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV, проведене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством (аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі № 334/2653/17 від 13.12.2018 у справі №185/860/17).
Суд звертає увагу, що у постановах від 10.04.2019 у справі № 211/1898/17 та від 10.07.2018 у справі № 520/6808/17 Верховний Суд зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Як встановлено судом, з 09.08.1999 ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач вперше звернувся 09.11.2022, таку пенсію призначено з 19.09.2022.
При вирішенні даної адміністративної справи суд також враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 29.11.2016 у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15), за якими у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17.
Таким чином, при зверненні із заявою до органу Пенсійного фонду України після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, позивач набув право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону №1058-IV, а на призначення іншого виду пенсії (за віком на загальних підставах) із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону №1058-IV, оскільки за таким призначенням звернувся вперше у листопаді 2022 року.
Відтак при обчисленні розміру пенсійної виплати відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України мав застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019-2021 роки, як того вимагає частина друга статті 40 Закону №1058-ІV.
Зазначений висновок суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17, висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 31.07.2019 у справі №720/208/17, від 16.06.2020 у справі №127/7522/17, від 18.08.2020 у справі №263/6611/17, від 28.09.2022 у справі №184/886/17, від 29.03.2023 у справі №240/4170/19.
Поряд з цим позивач сформулював позовні вимоги, зокрема, про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не проведення перерахунку його пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки, та про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення виплати пенсії ОСОБА_1 у належному розмірі.
В ході розгляду справи судом встановлено, що рішення про призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV приймалося Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області та саме цим суб'єктом владних повноважень обчислено розмір пенсії за віком позивача, входячи з показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки.
Враховуючи викладене, суд дійшов переконання, що відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області при призначенні позивачу пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV неправомірно застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки, відтак
підстав для задоволення позовних вимог стосовно визнання протиправною бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах немає.
Натомість, керуючись частиною другою статті 9 КАС України щодо меж розгляду позовних вимог та можливості виходу за них, для захисту порушеного права позивача слід визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки для обчислення розміру пенсії за віком позивача.
Також суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення виплати пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019, 2020 та 2021 роки.
З наведених підстав підлягає до задоволення похідна позовна вимога про зобов'язання відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому перебуває на обліку позивач, провести перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019, 2020 та 2021 роки, починаючи з 19.09.2022, тобто з дати призначення пенсії за віком.
При цьому при визначенні відповідного територіального органу Пенсійного фонду України, який має розглянути питання перерахунку та виплати пенсії за віком позивачу із застосуванням відповідного показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, суд враховує, що з 19.09.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, після прийняття рішення про призначення пенсії 09.11.2022 Головним управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області було передано засобами програмного забезпечення електронну пенсійну справу позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (за місцем проживання особи), а тому, на переконання суду, саме цей структурний підрозділ, який виплачує пенсію має вирішити питання перерахунку та виплати пенсії за віком позивачу, виходячи з показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки.
Крім того, суд враховує зміст позовних вимог, у яких позивач просив зобов'язати саме цей територіальний орган Пенсійного фонду України виплачувати перераховану пенсію з дати перерахунку. Відтак підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок пенсії відсутні.
Отже, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги належить задовольнити частково.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 429,44 грн (разом 858,88 грн), сплачений відповідно до квитанції від 27.09.2023 (а.с.34) із застосуванням коефіцієнта 0,8, передбаченого для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні позову в електронній формі.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки для обчислення ОСОБА_1 з 19.09.2022 розміру пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення виплати пенсії ОСОБА_1 з 19.09.2022 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019, 2020, 2021 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV, застосовуючи показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2019, 2020, 2021 роки, починаючи з 19.09.2022.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 429,44 грн (чотириста двадцять дев'ять грн 44 коп.).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 429,44 грн (чотириста двадцять дев'ять грн 44 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідачі:
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 42098368).
Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769).
Повний текст рішення складено та підписано 03 листопада 2023 року.
Суддя Чепенюк О.В.