РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2023 року м. Рівне №460/17266/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинення певних дій.
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною відмову відповідача прийняти декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації; зобов'язати відповідача повторно розглянути звернення позивача щодо прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації з врахуванням висновків суду.
Заяви по суті справи.
Позовна заява обґрунтована тим, що відмова відповідача у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства Російської Федерації є протиправною та такою, що порушує права позивача. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Відзив на позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач не надав доказів того, що з дати реєстрації позивача громадянкою України, уповноважені органи держави громадянства прийняли від неї клопотання про припинення громадянства. Тобто, позивач проявив пасивну поведінку щодо виконання наданого ним зобов'язання припинити громадянство російської федерації, і подати до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства РФ, виданий уповноваженим на те органом цієї держави. Відповідач стверджує, що відсутність незалежної від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства, не породжує виникнення у позивача права на подання декларації про відмову від громадянства РФ. Зауважує, що обов'язковою передумовою для визнання причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства незалежно від особи, є прийняття клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави. Наголошує, що у визначений законодавством термін позивачем не виконано власне зобов'язання про припинення громадянства РФ, не надано підтверджуючих документів про існування незалежних від особи причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства та не надано документ про припинення громадянства РФ. Звертає увагу, що позивач з 22.12.2021 не був позбавлений можливості звернутися з відповідною заявою до дипломатичного (консульського) представництва РФ. Відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
Позивач подав відповідь на відзив, де вказав, що має право на прийняття його декларації про відмову від іноземного громадянства, тому просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 24.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 22.08.2023 клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін - залишено без задоволення.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 15 вересня 2021 року подала заяву щодо оформлення набуття нею громадянства України за територіальним походженням у порядку першої частини статті 8 Закону України «Про громадянство України» у зв'язку з народженням на території України до 24 серпня 1991 року.
Разом з заявою позивач подала зобов'язання припинити іноземне громадянство, а саме: зобов'язалася протягом двох років з моменту набуття громадянства України припинити громадянство (підданство) російської федерації і подати до органу, що видав тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства (підданства) російської федерації, виданий уповноваженим на те органом цієї держави. У разі неотримання з незалежних від неї причин документа про припинення громадянства (підданства) російської федерації зобов'язалася подати декларацію про відмову від громадянства (підданства) цієї держави і повернути національний паспорт громадянина російської федерації до уповноваженого органу цієї держави.
12 грудня 2021 року УДМС у Рівненській області прийнято рішення щодо оформлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , набуття громадянства України за територіальним походженням, відповідно до частини першої статті Закону України «Про громадянство України» та видано довідку № 2242 про реєстрацію особи громадянином України.
20 січня 2022 року позивачу видано тимчасове посвідчення громадянина України № НОМЕР_1 термін дії до 22.12.2023 року.
27 червня 2023 року ОСОБА_1 подала до Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області звернення та декларацію про відмову від іноземного громадянства, оскільки у зв'язку із припиненням роботи посольства російської федерації в Україні та відповідно припинення консульського прийому громадян з будь яких питань, враховуючи, що консульський прийом не здійснюється з початку збройної агресії російської федерації та припинений на невизначений строк, а також враховуючи, що внаслідок широкомасштабних воєнних дій проїзд на територію російської федерації є неможливим, так само як виїзд за кордон до інших держав, де такий консульський прийом ведеться, то з незалежних від ОСОБА_1 причин вона позбавлена можливості отримати документ про припинення громадянства російської федерації.
Відповідачем листом від 29.06.2023 №К-43/6/5601-23 відмовлено у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства (громадянства російської федерації) з підстав відсутності актуальної незалежної від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства).
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з позовом.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначено Законом України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року №2235-III (далі - Закон №2235-III в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до визначень, які містить частина перша статті 1 Закону №2235-III громадянство України - це правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; громадянин України - це особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.
Положенням статті 6 Закону №2235-III закріплено підстави набуття громадянства України, зокрема, згідно з пунктом 2 частини 1 вказаної статті громадянство України набувається за територіальним походженням.
Особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до акону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням (частина 1 статті 8 Закону №2235-ІІІ).
Відповідно до частини 5 статті 8 Закону №2235-III іноземці, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
При цьому, зобов'язання припинити іноземне громадянство - це письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України (частина 1 статті 1 Закону №2235-III).
Відповідно до частини 8 статті 8 Закону №2235-III особа, яка набула громадянство України і подала декларацію про відмову від іноземного громадянства, зобов'язується повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави. Вимога про взяття зобов'язання повернути паспорт іноземної держави не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні.
Декларацією про відмову від іноземного громадянства є документ, у якому іноземець, який узяв зобов'язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав (частина 1 статті 1 Закону №2235-III).
Частиною 1 статті 9 Закону №2235-III передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.
За правилами пункту 2 частини 2 статті 9 Закону №2235-III однією з умов прийняття до громадянства України, зокрема, є подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянство (для іноземців).
Іноземці, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до громадянства України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Суд враховує, що як видно з матеріалів справи, позивач набула громадянство України на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України», що підтверджується довідкою №№2242 від 24.12.2021.
На підставі вказаної довідки, позивачу 20 січня 2022 року видано тимчасове посвідчення громадянина України, строком дії до 22.12.2023.
У зв'язку із набуттям громадянства України, позивачем подано зобов'язання про припинення громадянства російської федерації.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач зверталася до посольства російської федерації в Україні, на що 28.01.2022 отримала листа на електронну пошту про те, що запис на прийом тимчасово призупинено. В подальшому, на звернення позивача, 22.02.2022 вона отримала відповідь від посольства російської федерації в Україні про те, що вона зареєстрована в списку очікування, номер заявки 73460.
Суд зазначає, що з 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Наступними Указами продовжено строк дії воєнного стану, який діє станом і на час розгляду цієї справи.
З 23 лютого 2022 року посольство російської федерації в Україні припинило свою роботу в Україні.
ОСОБА_1 з метою припинення громадянства російської федерації подала заяву про припинення громадянства рф у консульському відділі російського посольства у Республіці Молдова, що підтверджено довідкою від 30.09.2022 №215379169.
23 листопада 2022 року вона отримала відповідь на подану заяву від посольства рф в Республіці Молдова з підстав відсутності виду на проживання в Республіці Молдова.
В подальшому позивач неодноразово зверталася до міністерства іноземних справ рф, на що отримала відповіді від 14.12.2022 №33337/кд-гр та від 24.05.2023 №14225/кд-грпро те, що консульський прийом громадян зупинено у зв'язку з воєнними діями, для виходу з громадянства рф потрібно буде звернутися в консульство рф в Україні після відновлення роботи.
На переконання суду, вказане є підтвердженням активних дій позивача, спрямованих на вихід із російського громадянства.
Суд дійшов висновку, що для вирішення даної справи, ключовим є з'ясування питання чи можна вважати, що документ про припинення громадянства від російської федерації позивачем не отримано з незалежних від неї причин.
Незалежною від особи причиною неотримання документа про припинення іноземного громадянства - є невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), документа про припинення громадянства (підданства) у встановлений законодавством іноземної держави термін (за винятком випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років від дня подання клопотання, якщо термін не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства за ініціативою особи чи якщо така процедура не здійснюється або вартість оформлення припинення іноземного громадянства (підданства) перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянство України (частина 1 статті 1 Закону №2235-III).
Указом Президента України від 27.03.2001 №215 затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (надалі - Порядок).
Зазначений Порядок визначає перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.
При цьому, відповідно до статті 19 Федерального Закону «Про громадянство російської федерації», вихід з громадянства російської федерації особи, яка проживає на території російської федерації, здійснюється на підставі добровільного волевиявлення такої особи в загальному порядку, за винятком випадків, передбачених статтею 20 цього Федерального закону. Вихід з громадянства російської федерації особи, яка проживає на території іноземної держави, здійснюється на підставі добровільного волевиявлення такої особи у спрощеному порядку, за винятком випадків, передбачених статтею 20 цього Федерального закону.
Слід зазначити, що стаття 32 вказаного Закону, яка визначає прядок подання заяв з питань громадянства російської федерації, встановлює наступне.
Заява з питань громадянства російської федерації подається за місцем проживання заявника: a) особою, яка проживає на території російської федерації, - до територіального органу федерального органу виконавчої влади у сфері внутрішніх справ; б) особою, яка проживає за межами російської федерації і не має місця проживання на території російської федерації, - дипломатичне представництво або консульська установа російської федерації, що знаходяться за межами російської федерації.
Відповідно до статті 35 Закону розгляд заяв стосовно громадянства російської федерації поданої особою зазначеною в пункті б частини 1 статті 32 Закону та прийняття рішення про прийняття до громадянства російської федерації чи про вихід з громадянства російської федерації в спрощеному порядку здійснюється в строк до шести місяців з дня подання заяви і всіх необхідних документів оформлених належним чином.
Судовим розглядом встановлено, що заява позивача про вихід з громадянства російської федерації прийнята та зареєстрована посольством російської федерації в Республіці Молдова з огляду на припинення роботи посольств рф в Україні.
Тобто, позивач вчинила всі можливі дії для припинення громадянства рф, в тому числі і подала заяву про припинення такого громадянства в сусідній державі - Республіці Молдова, зверталася з неодноразовими зверненнями до міністерства іноземних справ рф, на що отримувала відмови з підстав припинення роботи консульств росії в Україїні.
Суд зазначає, що вихід з громадянства російської федерації не допускається, якщо громадянин російської федерації: a) має не виконане перед російською федерацією зобов'язання, встановлене федеральним законом; б) залучений компетентними органами російської федерації як обвинувачуваного у кримінальній справі або щодо нього є обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили і підлягає виконанню; в) не має іншого громадянства та гарантій його набуття (стаття 20 Федерального Закону «Про громадянство російської федерації»).
Суд звертає увагу, що вказане рішення не прийняте саме у зв'язку із призупиненням діяльності російських закордонних установ в Україні і такої умови вищевказана стаття не передбачає. Жодних застережень щодо можливої підстави для відмови у виході з громадянства російської федерації чи скасування такої процедури листи МЗС рф, надіслані позивачу, не містять.
Отже, суд вважає, що відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону №2235-III невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), документа про припинення громадянства (підданства) у встановлений законодавством іноземної держави термін (у даному випадку 6 місяців) є прямо встановленою підставою для подання декларації про відмову від іноземного громадянства (пункт 2 частини 2 статті 9 Закону №2235-III).
Таким чином, неотримання позивачем документа про припинення громадянства російської федерації відбулося з незалежних від неї причин.
З огляду на це, відповідно до приписів пункту 2 частини другої статті 9 Закону №2235-III позивач має право на подання декларації про відмову від іноземного громадянства. Тому, відмова відповідача у прийнятті у ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації з позиції суду є протиправною.
Отож, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та визнання протиправною відмови відповідача прийняти декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації.
При цьому, суд зазначає, що відповідач у листі-відповіді про відмову прийняти декларацію чітко вказав, що підстави для прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства визначені Законом України «Про громадянство України» є вичерпними.
Таким чином, відповідач розглянув подану ОСОБА_1 заяву по суті та дійшов висновку, що правові підстави для прийняття декларації відсутні.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Суд під час розгляду справи констатував поважність причин неотримання позивачем документа про припинення іноземного громадянства (підданства) та протиправність відмови міграційної служби в прийнятті декларації про відмову від громадянства рф, відтак належним та ефективним способом поновлення порушеного права ОСОБА_1 є зобов'язання відповідача прийняти відповідну декларацію.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не спростовані, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та задоволення позовних вимог повністю.
Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1063 грн 70 коп, сплачена відповідно до квитанції від 11.07.2023, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області щодо прийняття декларації ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства російської федерації.
Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області прийняти подану 27 червня 2023 року ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області суму судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 (шістдесят) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 03 листопада 2023 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Управління державної міграційної служби у Рівненській області (вул. 16 Липня, 6, м. Рівне, 33000, ЄДРПОУ/РНОКПП 37829784)
Суддя К.М. Недашківська