ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року ЛуцькСправа № 140/11928/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Самер-Опт” до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Самер-Опт” (далі - ТзОВ “Самер-Опт”, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач-2) про визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.11.2022 № 7674547/43651431, № 7674546/43651431, від 22.11.2022 № 7694225/43651431, № 7694224/43651431, від 20.12.2022 № 7901946/43651431 та № 7901945/43651431 та зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 24.03.2022 № 6, № 7, від 11.04.2022 № 11, № 12, від 11.07.2022 № 3, № 4 в ЄРПН.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання договору поставки від 23.03.2022 №2303-22, укладеного між ТОВ “Самер-Опт” (постачальник) та ТОВ “Агроюніт Захід” (покупець), позивачем на підставі видаткових накладних від 24.02.2022 №№ 14, 15, від 11.04.2022 №№ 10, 11, від 11.07.2022 №№ 3, 4 здійснено поставку товару - “макухи соєвої та олії соєвої”.
Відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України, позивачем за даною операцією (по факту поставки) було сформовано податкові накладні від 24.03.2022 № 6, 7, від 11.04.2022 №№ 11, 12, від 11.07.2022 №№ 3, 4 та скеровано їх для реєстрації в ЄРПН.
Згідно з квитанціями від 14.07.2022 документи доставлено до ДПС України, проте реєстрацію податкових накладних зупинено, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2304 відсутні в таблиці даних податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
З метою реєстрації зупинених податкових накладних, позивачем засобами електронного зв'язку комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН надано повідомлення із наданням пояснень та документів щодо обставин складання податкових накладних, а саме: договір поставки, специфікації, видаткові накладні, рахунки, платіжні доручення, банківські виписки, ТТН, що підтверджується квитанціями про отримання документів.
Проте, комісія регіонального рівня ГУ ДПС у Волинській області, незважаючи на надіслані позивачем повідомлення з поясненнями та додані до них первинні документи, прийняла рішення від 21.11.2022 № 7674547/43651431, № 7674546/43651431, від 22.11.2022 № 7694225/43651431, № 7694224/43651431, від 20.12.2022 № 7901946/43651431 та № 7901945/43651431 про відмову в реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН з наступної підстави: ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Крім того, у графі “додаткова інформація” зазначено, що відсутні розрахункові документи (банківські виписки, платіжні доручення), що підтверджують здійснення оплати контрагенту; неналежним чином оформлені товаро-транспортні накладні по операціях з придбання товару (відсутні підписи водіїв).
Позивач зазначає, що для здійснення господарської діяльності ТОВ “Самер-Опт” закуповує сою, переробляє її, та реалізовує макуху соєву (код товару згідно УКТ ЗЕД 2304000000) та олію соєву (код УКТ ЗЕД 1507). Також в межах видів господарської діяльності товариство закуповує макуху соєву (код товару згідно УКТ ЗЕД 2304000000) та олію соєву (код УКТ ЗЕД 1507). В подальшому даний товар реалізовується контрагентам. Таким чином, в рамках вказаного напрямку діяльності, ТОВ “Самер-Опт” здійснило закупку макухи соєвої у постачальника та в подальшому її продаж контрагентам-покупцям.
Посилання відповідача 1 на те, що розрахункові документи (банківські виписки, платіжні доручення) що підтверджують здійснення оплати контрагенту не надані та неналежне оформлення ТТН (відсутні підписи водіїв), як на підставу у відмові в реєстрації податкових накладних, вважає необгрунтованими, оскільки копії банківських виписок та платіжних доручень були надані комісії регіонального рівня разом із поясненням. Крім того, зазначені вище податкові накладні були сформовані за першою подією, а саме - факту відвантаження товару. Відсутність підписів водіїв на ТТН не впливає на реальність проведеної господарської операції, адже постачальник та покупець засвідчили власними підписами правильність внесених даних до ТТН, а також ідентифіковано транспортні засоби. Питання щодо наявності ТТН, а також правильності її оформлення має оцінюватися в сукупності з іншими документами, створеними в процесі здійснення господарської операції.
Вважає, що при розгляді пояснень позивача та при прийнятті спірних рішень Комісією ГУ ДПС у Волинській області не досліджено в сукупності всіх обставин спірних правовідносин, не надано оцінку тим документам, що надані разом із поясненнями. Крім того, відсутність певного документа чи певний його недолік, а також ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, за умови якщо інші документи підтверджують проведення господарської операції.
Позивач вважає також, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є протиправними та мають бути скасованими також з тих підстав, що надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснення та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, без будь-якої конкретизації витребуваних документів, що свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165. Натомість позивачем на розгляд комісії регіонального рівня в достатній мірі надано пакет документів для підтвердження здійснення господарської операції, які сукупно свідчать про факт її реального здійснення та є достатніми для реєстрації в ЄРПН спірних податкових накладних.
З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с. 82).
У відзиві на позовну заяву представник ГУ ДПС у Волинській області та ДПС України позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що підставою для прийняття оскаржуваних рішення стало не подання позивачем копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. В додатковій інформації зазначено про відсутність розрахункових документів (банківські виписки, платіжні доручення), що підтверджують здійснення оплати контрагенту; неналежним чином оформлені товаро-транспортні накладні по операціях з придбання товару (відсутні підписи водіїв).
Аналізуючи примірники поданих на розгляд регіональної комісії товаро-транспортних накладних до повідомлень № 22/1111 від 15.11.2022, № 22/1118 від 18.11.2022, № 22/1202 від 05.12.2022 встановлено відсутність необхідних підписів, тобто невідповідність вимогам, викладеним у Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363.
Також зазначив, що позовні вимоги щодо зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні слід розцінювати як вимогу про втручання в дискреційні повноваження відповідача та яка виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Просив у задоволенні позову відмовити повністю (а.с. 85-88).
В поданому додатковому поясненні від 13.07.2023 (а.с. 91) представник відповідачів додатково зазначила, що на запит Головного управлінням ДПС у Волинській області від 15.06.2023 №4028/5/03-20-05-02-05 щодо отримання інформації про фіксації руху вантажних автомобілів згідно первинних документів ТзОВ «Самер-Опт» надано відповідь ГУ Національної поліції в Миколаївській області у якій зазначено про відсутність фіксації руху вантажними автомобілями з державними номерними знаками зазначеними в ТТН та маршруті руху. Просила в задоволенні позову відмовити.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.
Судом встановлено, що ТОВ “Самер-Опт” 05.06.2020 зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку, основним видом його діяльності є: 10.41 - Виробництво олії та тваринних жирів, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 17).
23.03.2022 між ТОВ “Самер-Опт” (постачальник) та ТОВ “Агроюніт Захід” (покупець) було укладено договір поставки №2303-22, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти й оплатити макуху соєву та/або олію соєву у строки, у кількості, асортименті та цінах зазначених в специфікаціях (додатках) до договору, які є невід'ємною частиною цього договору (а.с. 39-47).
Умови, строки поставки, асортимент, кількість та ціна товару, який поставляється відповідно до договору, визначається сторонами у специфікаціях до цього договору, які є невід'ємними частинами цього договору. Під партією товару, сторони розуміють кількість товару фактично прийнятої покупцем по одній видатковій накладній (пункт 2.1. договору).
Відповідно до пунктів 3.1.-3.7 договору поставка товару здійснюється на умовах DAP правил Інкотермс-2010, а саме: постачальник зобов'язаний замовити і оплатити поставку (перевезення) товару до місця призначення вказаного в п. 3.5 даного договору, якщо інше місце призначення не визначене сторонами в специфікації на відповідну партію товару. Строк поставки кожної окремої партії товару зазначається сторонами в специфікаціях. Постачальник зобов'язаний поставляти товар шляхом, який забезпечить зберігання належної якості товару та його ідентифікацію. Право власності на товар і ризик випадкової загибелі товару переходить від постачальника до покупця з дати поставки товару. Датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної на фактично прийнятий товар, що проводиться після розвантаження в місці призначення, а саме: склад покупця за адресою: вул. В. Андрійчука, 110, с. Рохманів, Шумський р-н, Тернопільська обл. Поставка здійснюється автомобільним транспортом. Постачальник зобов'язаний в день поставки товару надати покупцю наступні документи: оригінал рахунку; ТТН, оформлену відповідно до вимог встановлених чинним законодавством; видаткову накладну на партію товару; посвідчення кості, завірене печаткою на кожну транспорту одиницю або оригінал посвідчення якості виробника товару, завірене мокрою печаткою, в разі якщо постачальник і виробник не являються однією юридичною особою.
У специфікаціях від № 1 від 23.03.2022, № 2 від 11.04.2022, № 3 від 11.07.2022 до договору сторони узгодили загальну кількість товару (макухи соєвої), що підлягає поставці за цим договором, ціну, терміни та умови поставки, базисні показники до якості товару (а.с.45-47).
На виконання умов договору поставки від 23.03.2022 № 2303-22 позивачем поставлено для ТОВ “Агроюніт Захід” товар - “макуха соєва”, відповідно до слідуючих видаткових накладних: від 24.03.2022 № 14 на суму 369250,16 грн (в т.ч. ПДВ - 61541,69 грн) у кількості 21,1 т, від 24.03.2022 №15 на суму 365925,17 грн (в т.ч. ПДВ - 60987,64 грн) у кількості 20,91 т, від 11.04.2022 №10 на суму 364000,16 грн (в т.ч. ПДВ - 60666,69 грн) у кількості 20,8 т, від 11.04.2022 №11 на суму 315525,14 грн (в т.ч. ПДВ - 52587,52 грн) у кількості 18,03 т, від 11.07.2022 № 3 на суму 232780,08 грн (в т.ч. ПДВ - 38796,68 грн) у кількості 20,6 т, від 11.07.2022 № 4 на суму 232215,08 грн (в т.ч. ПДВ - 38702,51 грн) у кількості 20,55 т (а.с.48-53).
Оплата за товар була проведена ТОВ “Агроюніт Захід” частково, на підставі виставлених рахунків, що підтверджується платіжними дорученнями №5425 від 05.04.2022 на суму 350000,00 грн (з призначенням платежу: оплата за макуху соєву згідно накладної від 24.03.2022 № 14), № 5460 від 19.04.2022 на суму 385175,33 грн (з призначенням платежу: оплата за макуху соєву згідно накладної від 24.03.2022 № 14), № 5542 від 03.05.2022 на суму 315525,14 грн (з призначенням платежу: оплата за макуху соєву згідно накладної від 11.04.2022 № 11), № 5597 від 11.05.2022 на суму 364000,16 грн (з призначенням платежу: оплата за макуху соєву згідно накладної від 11.04.2022 № 10), № 6085 від 10.08.2022 на суму 151800,00 грн (з призначенням платежу: оплата за макуху соєву згідно накладної від 11.07.2022 № 3), а також банківськими виписками АТ “РАЙФФАЙЗЕН БАНК”, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 та карткою рахунку 361 (а.с.66-79).
Позивач відповідно до вимог статті 201 ПК України по факту поставки товару склав на адресу покупця ТОВ “Агроюніт Захід” податкові накладні: від 24.03.2022 № 6 на суму 369250,16 грн (в т.ч. ПДВ - 61541,69 грн), № 7 на суму 365925,17 грн (в т.ч. ПДВ - 60987,53 грн), від 11.04.2022 № 11 на суму 364000,16 грн (в т.ч. ПДВ - 60666,69 грн), № 12 на суму 315525,14 грн (в т.ч. ПДВ - 52587,52 грн), від 11.07.2022 № 3 на суму 232780,08 грн (в т.ч. ПДВ - 38796,68 грн), № 4 на суму 232215,08 грн 9в т.ч. ПДВ - 38702,51 грн), які надіслав в електронному вигляді до ДПС України для реєстрації в ЄРПН (а.с. 54-59).
Як вбачається із квитанцій від 14.07.2022 податкові накладні доставлено до ДПС України, однак відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України їх реєстрація зупинена з тих підстав, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2304 відсутні в таблиці даних податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.24-30).
ТОВ “Самер-Опт” з метою реєстрації спірних податкових накладних надіслало до контролюючого органу в електронному вигляді повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 15.11.2022 №22/1111, від 18.11.2022 № 22/1118, від 05.12.2022 № 22/1202, a також пакети документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції (а.с. 30-38).
Вказані пояснення та документи були отримані ГУ ДПС у Волинській області, що не заперечується відповідачем.
Проте, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення від 21.11.2022 № 7674547/43651431, № 7674546/43651431, від 22.11.2022 № 7694225/43651431, № 7694224/43651431, від 20.12.2022 № 7901946/43651431 та № 7901945/43651431 про відмову в реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН з наступної підстави: ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Крім того, у графі “додаткова інформація” зазначено про відсутність розрахункових документів (банківські виписки, платіжні доручення), що підтверджують здійснення оплати контрагенту; неналежним чином оформлені товаро-транспортні накладні по операціях з придбання товару (відсутні підписи водіїв) (а.с. 18-23).
Позивач, не погоджуючись із рішеннями комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН, звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, серед іншого, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Як зазначено у квитанціях від 14.07.2022 про зупинення реєстрації податкової накладної господарська операція відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді Додатку №3 до Порядку №1165.
Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Так, в отриманих позивачем квитанціях від 14.07.2022 контролюючий орган вказав на те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2304 відсутні в таблиці даних податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.
Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.
Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.
Отже, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до них пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
Крім того, у квитанціях від 14.07.2022 не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до такої, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.
Сформована комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, яка за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати.
Суд зауважує, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 по справі №815/2985/18.
Слід зазначити, що конкретний перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено пунктом 5 Порядку №520, може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
В той же час, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу.
У свою чергу, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).
Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Суд зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18, від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18.
Як вбачається з оскаржуваних рішень від 21.11.2022 № 7674547/43651431, № 7674546/43651431, від 22.11.2022 № 7694225/43651431, № 7694224/43651431, від 20.12.2022 № 7901946/43651431 та № 7901945/43651431, підставою для їх прийняття стало ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Крім того, у графі “додаткова інформація” зазначено про відсутність розрахункових документів (банківські виписки, платіжні доручення), що підтверджують здійснення оплати контрагенту; неналежним чином оформлені товаро-транспортні накладні по операціях з придбання товару (відсутні підписи водіїв) (а.с. 18-23).
На думку суду, позивачем надані усі належні документи, які стосуються господарської операції з постачання товару - “макуха соєва” для ТОВ “Агроюніт Захід” відповідно до укладеного договору поставки №2303-22 від 23.03.2022 та є достатні для прийняття комісією регіонального рівня рішень про реєстрацію в ЄРПН податкових накладних від 24.03.2022 № 6, № 7, від 11.04.2022 № 11, № 12, від 11.07.2022 № 3, № 4.
Суд звертає увагу, що на підтвердження підстав для складання та подання на реєстрацію в ЄРПН спірних податкових накладних позивач як для податкового органу так і для суду надав копії наступних документів: договір поставки № 2303-22 від 23.03.2022, укладений між ТОВ “Самер-Опт” та ТОВ “Агроюніт Захід”; специфікації до договору № 1 від 23.03.2022, № 2 від 11.04.2022, № 3 від 11.07.2022, видаткові накладні №№ 14, 15 від 24.03.2022, №№10, 11 від 11.04.2022, №№ 3, 4 від 11.07.2022; ТТН від 24.03.2022 № № 14, 15, від 11.04.2022 № № 10, 11, від 11.07.2022 №№ 3, 4; рахунки на оплату №№ 14, 15 від 24.03.2022, №№ 10, 11 від 11.04.202, №№ 3, 4 від 11.07.2022; платіжні доручення від 05.04.2022 № 5425, від 19.04.2022 № 5460, від 03.05.2022 № 5542, від 11.05.2022 № 5597, що підтверджують часткову оплату ТОВ “Агроюніт Захід” поставленого товару; банківські виписки АТ “РАЙФФАЙЗЕН БАНК”; оборотно-сальдові відомості по рахунку № 361 та картки рахунку № 361 (а.с.39-53, 60-79).
Суд вважає безпідставними посилання представника відповідачів у спірних рішеннях, як на підставу у відмові в реєстрації податкових накладних, про не надання позивачем на розгляд регіональної комісії розрахункових документів, що підтверджують здійснення оплати контрагенту не у повному обсязі, оскільки копії банківських виписок та платіжних доручень були надані комісії регіонального рівня разом із поясненням. Крім того, зазначені вище податкові накладні були сформовані за першою подією, а саме - факту відвантаження товару, а не факту оплати.
Крім того, видаткова накладна є первинним документом, яка містить відомості про господарську операцію - поставку товару - “макуха соєва”, відповідно до якого можна встановити постачальника товару - ТОВ “Самер-Опт”, покупця - ТОВ “Агроюніт Захід”, дату складання первинного документу, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.
З приводу тверджень Комісії, зазначених у спірних рішеннях у графі “Додаткова інформація” про оформлення ТТН неналежним чином (відсутні підписи водіїв), суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 48 Закону України від 05.04.2001 №2344-III “Про автомобільний транспорт” товарно-транспортна накладна для водія є документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів.
Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568), пунктом 1 яких визначено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Згідно з пунктами 11.3, 11.4 глави 11, пунктом 13.1 глави 13 зазначених Правил ТТН на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Після прийняття вантажу згідно з ТТН водій (експедитор) підписує всі її примірники. Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.
Таким чином, ТТН складається вантажовідправником, тобто особою, яка взяла на себе зобов'язання з організації доставки товару за договором поставки. ТТН підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів здійснення господарської операції з постачання товарів.
Судом встановлено, що згідно з ТТН від 24.03.2022 № № 14, 15, від 11.04.2022 № № 10, 11, від 11.07.2022 №№ 3, 4 перевезення товару здійснювалося ТзОВ “Самер-Опт” з пункту завантаження у місті Первомайськ Миколаївської області до села Рохманів Шумського району Тернопільської області, який є пунктом розвантаження товару, визначеним у специфікаціях №1 від 23.03.2022, № 2 від 11.04.2022, № 3 від 11.07.2022.
З аналізу наданих ТТН вбачається, що у них зафіксовано дані, необхідні для підтвердження проведеної господарської операції поставки макухи соєвої безпосередньо між сторонами договору, що засвідчено вантажовідправником та вантажоотримувачем підписами та печатками.
А тому посилання представника відповідачів, як на підставу для відмови у реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН надання на розгляд комісії регіонального рівня товарно-транспортних накладних, які не відповідають вимогам, викладеним у Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні від 14.10.1997 №363 (відсутні підписи водіїв), є безпідставним. Відсутність підписів водіїв на товарно-транспортних накладних не впливає на реальність проведеної господарської операції, адже постачальник та покупець засвідчили власними підписами правильність внесених даних до товарно-транспортних накладних, а також ідентифіковано транспортні засоби.
Питання щодо наявності товарно-транспортних накладних, а також правильності її оформлення має оцінюватися в сукупності з іншими документами, створеними в процесі здійснення господарської операції.
Відтак, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи для реєстрації спірних податкових накладних підтверджують факт здійснення господарської операції щодо постачання товару - “макуха соєва”, а товариство правомірно виписало податкові накладні та надіслало їх для реєстрації в ЄРПН.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПКУ). При цьому у разі часткової попередньої оплати товарів різної номенклатури платники податку (контрагенти за операцією) самостійно на підставі договорів та первинних (бухгалтерських) документів визначають, за який товар в межах договору здійснюється така попередня оплата. Врегулювання питань господарських правовідносин між суб'єктами господарювання не належить до сфери компетенції Державної податкової служби України.
Оскільки для виникнення податкового зобов'язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов'язок продавця виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму ПДВ кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника податку ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно.
Таким чином, на підставі настання однієї з подій - факту постачання товару згідно видаткових накладних від 24.03.2022 № 14 на суму 369250,16 грн (в т.ч. ПДВ - 61541,69 грн), від 24.03.2022 №15 на суму 365925,17 грн (в т.ч. ПДВ - 60987,64 грн), від 11.04.2022 №10 на суму 364000,16 грн (в т.ч. ПДВ - 60666,69 грн), від 11.04.2022 №11 на суму 315525,14 грн (в т.ч. ПДВ - 52587,52 грн), від 11.07.2022 № 3 на суму 232780,08 грн (в т.ч. ПДВ - 38796,68 грн), від 11.07.2022 № 4 на суму 232215,08 грн (в т.ч. ПДВ - 38702,51 грн) у позивача виникло визначене законом право на складання податкових накладних від 24.03.2022 № 6 на суму 369250,16 грн (в т.ч. ПДВ - 61541,69 грн), № 7 на суму 365925,17 грн (в т.ч. ПДВ - 60987,53 грн), від 11.04.2022 № 11 на суму 364000,16 грн (в т.ч. ПДВ - 60666,69 грн), № 12 на суму 315525,14 грн (в т.ч. ПДВ - 52587,52 грн), від 11.07.2022 № 3 на суму 232780,08 грн (в т.ч. ПДВ - 38796,68 грн), № 4 на суму 232215,08 грн 9в т.ч. ПДВ - 38702,51 грн), реєстрацію яких було зупинено контролюючим органом.
Суд зазначає, що за приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні від 10.02.2010 у справі “Серявін та інші проти України” Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень повинні ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Як встановлено судом, відповідачем 1 зазначених вище принципів при прийнятті оскаржуваних рішень від 21.11.2022 № 7674547/43651431, № 7674546/43651431, від 22.11.2022 № 7694225/43651431, № 7694224/43651431, від 20.12.2022 № 7901946/43651431 та № 7901945/43651431 дотримано не було, що свідчить про необґрунтованість та протиправність оскаржуваних рішень, які підлягають скасуванню.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання ДПС України зареєструвати податкові накладні від 24.03.2022 № 6, № 7, від 11.04.2022 № 11, № 12, від 11.07.2022 № 3, № 4 в ЄРПН датою їх фактичного надіслання, суд зазначає наступне.
За приписами частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно із пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Європейський суд з прав людини у пунктом 50 рішення від 13.01.2011 у справі Чуйкіна проти України (заява №28924/04) констатував: що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пунктом 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, пунктом 25, ECHR 2002-II).
Отже, рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів.
Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішень, а подані позивачем пояснення та документи, на думку суду, підтверджують здійснення господарської операції, по якій складена спірна податкова накладна/розрахунки коригування, ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатнім для прийняття рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної/розрахунків коригування, тому з метою повного та ефективного захисту прав позивача похідну позовну вимогу про зобов'язання зареєструвати податкові накладні від 24.03.2022 № 6, № 7, від 11.04.2022 № 11, № 12, від 11.07.2022 № 3, № 4 в ЄРПН належить також задовольнити.
Посилання представника відповідачів у відзиві на те, що зобов'язання вчинити конкретну дію в даному випадку буде втручанням у дискреційні повноваження ДПС України суд оцінює критично з огляду на таке.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
При цьому, на законодавчому рівні поняття “дискреційні повноваження” суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач за подання даного позову сплатив судовий збір у сумі 16104,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 17.05.2023 № 175 (а.с. 16) та який зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджено відповідною випискою.
Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області та ДПС України судові витрати пропорційно до задоволених вимог по 8052,00 грн. з кожного.
Керуючись статтями 139, 243- 246, 250, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області від 21.11.2022 № 7674547/43651431, № 7674546/43651431, від 22.11.2022 № 7694225/43651431, № 7694224/43651431, від 20.12.2022 № 7901946/43651431 та № 7901945/43651431.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані Товариством з обмеженою відповідальністю “Самер-Опт” податкові накладні від 24.03.2022 № 6, № 7, від 11.04.2022 № 11, № 12, від 11.07.2022 № 3, № 4.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Самер-Опт” судовий збір у розмірі 8052,00 грн (вісім тисяч п'ятдесят дві гривні 00 копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Самер-Опт” судовий збір у розмірі 8052,00 грн (вісім тисяч п'ятдесят дві гривні 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Самер-Опт» (45638, Волинська обл., Луцький р-н, с. Лище, вул. Молодіжна, 20, код ЄДРПОУ 43651431).
Відповідач-1: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський м-н, 4, код ЄДРПОУ 44106679).
Відповідач-2: Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).
Суддя Р.С. Денисюк