УХВАЛА
про забезпечення позову
м. Вінниця
03 листопада 2023 р. Справа № 120/15987/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Стрижавської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Стрижавської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, рішення 70 сесії 8 скликання Стрижавської селищної ради № 38 від 29.09.2023 "Про надання дозволу громадянину ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва".
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.10.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву.
02.11.2023 року до Вінницького окружного адміністративного суду до подання позовної заяви надійшла заява представника ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони Стрижавській селищній раді Вінницького району Вінницької області вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0520655900:02:009:1500, а саме змінювати її конфігурацію, межі, змінювати цільове призначення, змінювати склад угідь, змінювати кадастровий номер, вчиняти дії щодо поділу земельної ділянки, та затверджувати розроблені технічні документації та проекти землеустрою щодо поділу та відведення земельної ділянки, а також вчиняти інші дії, які можуть стати підставою для внесення відомостей до Державного реєстру речових права на нерухоме майно щодо зазначеної земельної ділянки до набрання рішення по даній адміністративній справи законної сили.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належать нежитлові приміщення свинарника №2 «А», тамбур-склад «а», тамбур-склад «а1», які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 .
Представник заявника зазначає, що 29.09.2023 року Стрижавською селищною радою прийнято рішення № 38 "Про надання дозволу громадянину ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", яке є предметом оскарження в даній справі.
Водночас, 29.09.2023 року відповідачем прийнято рішення 70 сесії 8 скликання №36 Стрижавської селищної ради «Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок» відповідно до п. 1 та 1.1 якого вирішено поділити земельну ділянку з кадастровим номером 0520655900:02:009:1500, на шість земельних ділянок.
В обґрунтування підстав для забезпечення даного позову, представник заявника вказує, що після виготовлення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки на підставі рішення Стрижавської селищної ради №36 від 29.09.2023 «Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок» та внесення на даний час відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру, Стрижавською селищною радою буде прийнято рішення про затвердження документації із землеустрою по уже нових сформованих земельних ділянках. Вказане, на думку представника позивача, зробить неможливим виконання рішення суду в даній справі у разі задоволення позовних вимог.
Враховуючи вищезазначені обставини, ОСОБА_2 просить суд вжити заходи забезпечення позову, які, на його переконання, є співмірними із заявленими позовними вимогами.
Частиною 1 статті 154 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи наведене та беручи до уваги, що матеріалів справи достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви про забезпечення позову у письмовому провадженні (без участі сторін).
Визначаючись з приводу заяви про забезпечення позову, суд керується такими мотивами.
Особливості інституту забезпечення позову в адміністративному процесі врегульовані главою 10 розділу 1 КАС України.
Так, частиною 1 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина 2 статті 150 КАС України).
В свою чергу, частиною 1 статті 151 КАС України передбачено види забезпечення позову, серед яких: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; заборона відповідачу вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 стаття 151 КАС України).
За приписами частин 4, 6 статті 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову; для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду №826/8556/17 від 21.11.2018, №826/16334/18 від 26.04.2019 та № 440/4294/20 від 30.06.2021.
У заяві про забезпечення позову заявник вказує, що рішенням 70 сесії 8 скликання Стрижавської селищної ради №36 від 29.09.2023 року «Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок», надано дозвіл виконавчому комітету Стрижавської селищної територіальної громади на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок кадастровий номер: 0520655900:02:009:1500, площею 4,2164 га, цільове призначення: 01.13 для іншого сільськогосподарського призначення, на 6 земельні ділянки:
Ділянка 1 орієнтовною площею 0,2413 га;
Ділянка 2 орієнтовною площею 0,5568 га;
Ділянка 3 орієнтовною площею 0,1107 га;
Ділянка 4 орієнтовною площею 0,3433 га;
Ділянка 5 орієнтовною площею 0,0873 га;
Ділянка 6 орієнтовною площею 2,8769 га.
Водночас, як встановлено судом, за адресою земельної ділянки з кадастровим номером 0520655900:02:009:1500, ( АДРЕСА_1 ), розташоване майно, яке на праві приватної власності належать позивачу, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.16).
В контексті викладеного, суд зазначає, що згідно із частиною 13 статті 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі поділу або об'єднання земельних ділянок.
Законом України "Про державний земельний кадастр" встановлено правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.
Статтею 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" визначено, що державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Відповідно до частини десятої статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, зокрема, у разі поділу чи об'єднання земельних ділянок.
У разі поділу або об'єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається (ч. 1 ст. 27 ЗУ "Про Державний земельний кадастр").
Кадастровий номер земельної ділянки - це індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
Процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок № 1051).
Відповідно до пункту 114 Порядку № 1051, державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, зокрема, у разі поділу чи об'єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об'єднання.
Пунктом 29 Порядку № 1051 визначено, що у разі поділу чи об'єднання земельній ділянці присвоюється новий кадастровий номер.
Згідно з пунктом 136 Порядку №1051 відомості до Державного земельного кадастру про земельну ділянку в разі її поділу чи об'єднання з іншою земельною ділянкою вносяться на підставі заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, яка утворилася в результаті такого поділу чи об'єднання, шляхом здійснення Державним кадастровим реєстратором таких дій:
1) скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття Поземельної книги відповідно до пункту 60 цього Порядку із скасуванням кадастрового номера земельної ділянки за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру;
2) здійснення державної реєстрації земельної ділянки, яка утворилася в результаті поділу чи об'єднання, згідно з пунктами 107-111 і 113 цього Порядку;
3) внесення до Поземельної книги на земельну ділянку, сформовану в результаті поділу чи об'єднання земельних ділянок, запису про такий поділ чи об'єднання із зазначенням скасованого кадастрового номера земельної ділянки шляхом:
- проставлення на титульному аркуші Поземельної книги в паперовій формі позначки про утворення земельної ділянки в результаті поділу чи об'єднання за формою згідно з додатком 28, в якій зазначаються скасований кадастровий номер земельної ділянки, підстава для поділу чи об'єднання земельної ділянки, дата такого поділу чи об'єднання, відомості про Державного кадастрового реєстратора, який зробив позначку;
- внесення до розділу 1 «Земельна ділянка. Загальні відомості» Поземельної книги в електронній формі відповідних записів про скасований кадастровий номер земельної ділянки, підстави для поділу чи об'єднання земельної ділянки, дату такого поділу чи об'єднання із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису;
4) внесення до Поземельної книги на земельну ділянку, сформовану в результаті поділу чи об'єднання земельних ділянок, запису про обмеження у використанні земельної ділянки, яка поділена чи об'єднана з іншою (крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої земельної ділянки).
Аналізуючи вище викладене можна дійти висновку, що здійснення відповідачем дій щодо поділу земельної ділянки та внесення відомостей в Державний земельний кадастр, фактично призведе до припинення існування об'єктів цивільних прав земельної ділянки за кадастровим номером 0520655900:02:009:1500, на якій знаходиться майно, що належить позивачу на праві власності.
Тому, на переконання суду, у даному випадку, невжиття заходів забезпечення позову нівелює можливість судового захисту у даній справі за визначеним предметом спору.
Крім того, у разі невжиття вказаних заходів забезпечення позову ймовірне настання негативних наслідків для заявника, що зумовить виникнення інших судових спорів та для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль.
Таким чином, забезпечення позову в даному випадку спрямоване виключно на збереження існуючого стану учасників справи, а тому не може порушувати права та інтереси інших осіб.
Фактично метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що забезпечення позову є не тільки гарантією виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог, а й засобом запобігання порушення прав.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Врахуванню підлягають також принципи, викладені у Рекомендаціях NR (89)8 про тимчасовий захист у адміністративних справах, прийнятих Комітетом Міністром Ради Європи 13.09.1989, в якій міститься заклик до компетентних судових органів у разі, якщо виконання адміністративного рішення може завдати значної шкоди приватним особам, на яких воно спрямоване, ужити належні заходи тимчасового захисту.
Враховуючи вищенаведене та аргументованість мотивів заяви про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про доцільність та необхідність вжиття заходів забезпечення позову у спосіб зазначений у заяві про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Заборонити Стрижавській селищній раді Вінницького району Вінницької області вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0520655900:02:009:1500, а саме змінювати її конфігурацію, межі, змінювати цільове призначення, змінювати склад угідь, змінювати кадастровий номер, вчиняти дії щодо поділу земельної ділянки, та затверджувати розроблені технічні документації та проекти землеустрою щодо поділу та відведення земельної ділянки, а також вчиняти інші дії, які можуть стати підставою для внесення відомостей до Державного реєстру речових права на нерухоме майно щодо зазначеної земельної ділянки до набрання рішення по даній адміністративній справи законної сили.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя Чернюк Алла Юріївна