Справа № 527/1630/23
провадження 2-а/527/29/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області
у складі головуючого - судді Свістєльнік Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання - Бородіної Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління національної поліції у Дніпропетровській області, поліцейського СРПП ВП №7 Камянського РУП ГУНП у Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Кирика Олега Вікторовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
07.07.2023 року до Глобинського районного суду Полтавської області надійшла вищевказана позовна заява ОСОБА_1 . В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що 27.06.2023 року близько 23.00 год. він здійснював розвантаження пального автомобілем марки VOLVO, реєстраційний номер НОМЕР_1 на спеціалізованому складі АЗС АВІАС м.П'ятихатки Дніпропетровської області по вул.. Нова,1а. Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 27.06.2023 року серії БАД №793591 винесеною поліцейським Киряк О.В. його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП. З даною постановою позивач не погоджується, оскільки вона не містить належних та допустимих доказів, які б підтверджували його вину у даному правопорушенні, а висновки які виклав працівник поліції не відповідають обставинам справи.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі, підтримав позов.
Представник відповідача - Головного Управління національної поліції у Дніпропетровській області надав відзив на позовну заяву в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити, вважають викладені вимоги позивача безпідставними, не підтвердженими жодними допустимими доказами. Та прохав розглядати справу за відсутності представника.
Відповідач - поліцейський СРПП ВП №7 Камянського РУП ГУНП у Дніпропетровській області старший сержант поліції Кирик Олег Вікторович належним чином повідомлений про розгляд даної справи відзиву на позовну заяву не надав, у зв'язку із чим суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Суд розглядає справу відповідно положень ст. 205 та ст. 286 КАС України.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, в зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом на підставі поданих заяв по суті справи, наданих письмових доказів встановлені наступні факти та обставини.
27.06.2023 року поліцейським СРПП ВП №7 Камянського РУП ГУНП у Дніпропетровській області старшим сержантом поліції Кириком О.В. винесено постанову серії БАД №793591про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. Згідно змісту постанови, ОСОБА_1 27.06.2023 року о 22 год. 50 хв. в м.П'ятихатки Дніпропетровської області по вул.Нова,1а, керуючи транспортним засобом марки VOLVO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом (небезпечний вантаж) стоянку на АЗС «Авіас» та здійснюючи розвантаження товару, не огородив місце розвантаження та стоянки конусами, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 132-1 КУпАП. (а.с.9).
Інших доказів суду сторонами на надано. З відзивом відповідач жодних доказів суду не надав, клопотань про витребування доказів не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі про порушення Правил дорожнього руху, визначені ч.1 ст. 132-1 КУпАП.
Вимогами статті 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З положень ст. 247 КУпАП вбачається, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Згідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана: по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а по-друге, відповідно до ст. 252 КУпАП дослідити докази, перелік яких визначений ст. 251 КУпАП, та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відтак, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019року (справа № 357/10134/17 - К/9901/32368/18).
Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, всупереч вимогам ст. 77, 78 КАС України відповідачем у даній справі суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем порушення, передбаченого ч.1 ст. 132-1 КУпАП, зокрема у матеріалах справи відсутні матеріали фото - чи відео зйомки вчиненого порушення, покази свідків або інші докази, якими суб'єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення.
Аналізуючи вищенаведене, суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у оскаржуваній постанові та не підтверджується жодними іншими належними доказами. Тобто, суд констатує, що відповідач не надав суду жодних доказів щодо обґрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальності та винесення оскаржуваної постанови.
Таким чином, відсутність фото - відеофіксації події, відсутність пояснень свідків, відсутність інших доказів не дає суду можливості встановити дотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановленої КУпАП та Інструкцією № 1395, що передує винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення адміністративного правопорушення позивачем, саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року (справа №338/1/17).
У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, відтак, відсутні докази вчинення позивачем інкримінованих правопорушень та, відповідно, особа має вважатися невинуватою.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, оскільки під час розгляду справи не доведено наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення та враховуючи, що місцевий загальний суд як адміністративний має повноваження щодо закриття справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відтак позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
На підставі ст. 139 КАС України, на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати у розмірі сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 245, 247, 251, 278, 280 КУпАП, ст.ст.5, 6, 8, 9, 10, 14, 139, 205, 229, 241, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного Управління національної поліції у Дніпропетровській області, поліцейського СРПП ВП №7 Камянського РУП ГУНП у Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Кирика Олега Вікторовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову серії БАД №793591 від 27.06.2023 року винесену поліцейським СРПП ВП №7 Камянського РУП ГУНП у Дніпропетровській області старшим сержантом поліції Кириком Олегом Вікторовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст.286 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ю. М. Свістєльнік