03.11.2023 Провадження по справі № 3/940/368/23
Справа № 940/702/23
ПОСТАНОВА
Іменем України
03 листопада 2023 року суддя Тетіївського районного суду Київської області Косович Т.П., з участю адвоката Федоркіна А.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого в КП «Дібрівка-Обрій», до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
29.06.2023 року о 19 годині 16 хвилин в с. Дібрівка, по вул. Космонавтів, Білоцерківського району Київської області, громадянин ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме із запахом алкоголю з порожнини рота, почервонінням очей та порушення координації рухів, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав, суду пояснив, що 29.06.2023 року його зупинили працівники поліції та, виявивши у нього ознаки алкогольного сп'яніння, запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, на що він відмовився пояснивши це тим, що не довіряє даному приладу. На пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі він погодився, але для цього потрібно було мати при собі документи які посвідчують його особу. Тому він пішов до дому по документи, а коли повернувся, то працівників поліції на місці зупинки автомобіля вже не було. Що робили свідки, які засвідчували його відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер або ж в медичному закладі він не бачив.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Федоркін А.В. у судовому засіданні просить закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з тих підстав, що працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду на визначення стану сп'яніння, а саме ст. 266 КУпАП. У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні належні та допустимі докази того, що водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або ж в закладі охорони здоров'я, а саме відеозапис, наданий до матеріалів справи, не є безперервним, постійно обривається, не містить чіткої відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, в той час якОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду в закладі охорони здоров'я. В присутності ОСОБА_1 жодних протоколів про притягнення його до адміністративної відповідальності не складалось, він нічого не підписував, а про наявну судову справу він дізнався із повістки про виклик до суду. Крім того, матеріали справи не містять направлення в медичний заклад на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Інспектори СРПП відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області Вронський Є.В. та ОСОБА_2 , допитані в судовому засіданні в якості свідків, суду пояснили, що 29.06.2023 року патрульним екіпажем в с. Дібрівка через порушення ПДР, було зупинено автомобіль Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який, при зміні напрямку руху, не ввімкнув покажчик повороту. Оскільки від водія відчувався запах алкоголю, була порушення координації рухів та почервоніння очей, останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці із застосуванням приладу Драгер та в медичному закладі, на що він відмовився в грубій формі в присутності свідків. При цьому водій не мав при собі документів які посвідчували особу, постійно поводився зухвало, погрожував працівникам поліції та свідкам, затягував час безглуздими розмовами. Відео зупинялось на час залучення свідків, які могли б засвідчити відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в передбаченому законом порядку. Направлення в медичний заклад не складалось так як водій від проходження будь-якого огляду відмовився.
Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не прибули, про час і місце його проведення повідомлялись належним чином.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника та свідків, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, виходячи з такого.
Положеннями ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).
Пунктом 1.3 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено відповідальність, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок огляду водіїв на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, визначений ст. 266 КУпАП.
Так, відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 29.06.2023 року о 19 годині 16 хвилин в с. Дібрівка, по вул. Космонавтів, Білоцерківського району Київської області керував автомобілем Volkswagen Transporter, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме із запахом алкоголю з порожнини рота, почервонінням очей, порушеною координацією рухів, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився як з використанням спеціальних технічних засобів та і в закладі охорони здоров'я.
Дані факти підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 182983 від 29.06.2023 року, поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , а також відеозаписом вчиненого правопорушення.
За таких обставин суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності.
При цьому доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника про те, що працівником поліції було порушено порядок огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, а саме, що відеозапис, наданий до матеріалів справи, не є безперервним, постійно обривається, не містить чіткої відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в передбаченому законом порядку в присутності свідків, спростовуються зібраними у справі доказами, а саме доданим до матеріалів справи відеозаписом вчиненого правопорушення, з якого чітко вбачається, що ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу Драгер, а також в медичному закладі в м. Тетієві, відмовлявся неодноразово.
Крім того, із даного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 поводив себе агресивно та на зауваження працівників поліції не реагував.
Посилання захисника на те, що матеріали справи не містять направлення в медичний заклад на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння суд до уваги не бере, оскільки такі документи не складалися так як водій від проходження будь-якого огляду відмовився.
Інших доводів, які б заслуговували на увагу та підтверджували позицію щодо невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та наявності підстав для закриття провадження в справі, особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захисником не наведено.
Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).
У контексті вищенаведеного суд вважає наведене обґрунтування данного рішення достатнім.
Відповідно до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Таким чином, з-поміж завдань кодексу, законодавець визначає зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України.
Принцип невідворотності відповідальності полягає в тому, що будь-яка особа незалежно від її матеріального становища, соціального статусу повинна нести відповідальність за скоєне правопорушення. Даний принцип передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок. Безкарність правопорушника заохочує його на вчинення нових проступків і подає негативний приклад іншим нестійким особам.
Невідворотності покарання римськими юристами було сформульоване таким чином: ефективність покарання полягає не в його жорстокості, а в його невідворотності. Це означає, що рано чи пізно винну у правопорушенні особу буде виявлено, її вина доведена, а вона сама понесе заслужене покарання.
Таким чином, враховуючи все вищенаведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в порушенні вимог пункту 2.5 ПДР України, визнає його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягує до адміністративної відповідальності згідно санкції статті.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП, Закону України «Про судовий збір» суд стягує з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536,80 гривень.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130 ч.1, 283, 284 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суд
постановив :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, притягнути до адміністративної відповідальності і піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору на користь держави на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.
Суддя : Т.П. Косович