Справа № 373/1804/23
Номер провадження 2/373/674/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
31 жовтня 2023 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Керекези Я.І., за участі секретаря судових засідань Ткалі І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 373/1804/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом і просив стягнути із відповідача на свою користь борг за договором позики від 06 грудня 2021 року в розмірі 376671 грн 00 коп., в тому числі: сума основного боргу - 365700 грн 00 коп., три відсотки річних - 10971 грн 00 коп. Крім того, просить стягнути із відповідача судовий збір в розмірі 3766 грн 71 коп.
Посилається на те, що 06 грудня 2021 року між сторонами по справі був укладений договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав у борг кошти в розмірі 5000 доларів США на строк до 02 січня 2022 року, 5000 доларів США - до 02 червня 2023 року. Відповідач зобов'язання за договором позики не виконав, кошти не повернув, що змусило його звернутися до суду із позовом.
07 вересня 2022 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу в судове засідання до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз'яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.
ОСОБА_2 двічі в судове засідання не з'явився, конверт із судовою повісткою повернувся на адресу суду із відміткою працівника судового зв'язку: «Адресат відсутній за вказаною адресою». Зважаючи, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою, зазначеною у позовній заяві та за якою була направлена судова повістка, аналогічна адреса зазначена ним особисто в розписках, його слід вважати таким, що він належним чином повідомлений про день і час розгляду справи в силу п.4 ч.7 ст.128 ЦПК України.
Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи та вирішити її на підставі наявних доказів.
Судом встановлено наступне.
Із оригіналу розписки вбачається, що 06 грудня 2021 року ОСОБА_2 взяв у позику у ОСОБА_1 5000 доларів США, які зобов'язувався повернути до 02 січня 2022 року.
Цього ж дня, 06 грудня 2021 року ОСОБА_2 взяв у позику у позивача ще 5000 доларів США, які зобов'язувався повернути до 02 червня 2022 року.
Крім того, відповідач зобов'язувався щомісячно сплачувати на користь позивача відсотки за користування коштами в розмірі 10 %.
Будь-яких доказів того, що відповідач ОСОБА_2 зобов'язання за договором позики виконав, кошти у вищезазначений строк повернув, не надано.
Суд приймає до уваги подані позивачем докази, на підставі яких встановлені дані обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.
Зважаючи на те, що правовідносини, що виникли між сторонами по справі, регулюються нормами глав 48, 51, 71 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність їх застосування.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей.
Згідно з вимогами ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання.
Із матеріалів справи вбачається, що оригінали розписок про отримання ОСОБА_2 позики в розмірі 5000 доларів США і 5000 доларів США (загалом - 10000 доларів США) знаходиться в матеріалах справи (надана позивачем), що свідчить про невиконання відповідачем своїх зобов'язань. Розписка є дійсною, в судовому порядку не оспорювалася (іншого суду не зазначено) підстав вважати її нікчемним не встановлено.
Позивач просить стягнути суму основного боргу саме в гривнях, що підтвердив і в судовому засіданні, в розмірі 365700 грн 00 коп., що станом на день ухвалення рішення становить не більше 10000 доларів США.
В силу ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Оцінивши всі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення із відповідача боргу за договором позики від 06 грудня 2021 року в розмірі 365700 грн 00 коп. підлягають задоволенню, оскільки розмір боргу підтверджується виданою позивачем розпискою, встановлений законом строк для повернення боргу закінчився, а наявність в позивача оригіналу боргової розписки свідчить про невиконання відповідачем своїх зобов'язань, що в свою чергу свідчить про порушення прав та законних інтересів позивача.
Щодо вимоги позивача про стягнення із відповідача трьох відсотків річних, слід зазначити наступне.-
Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Наступними указами Президента України ( № 133/2022 від 14 березня 2022 року, № 259/2022 від 18 квітня 2022 року, № 341/2022 від 18 травня 2022 року, № 573/2022 від 12 серпня 2022 року, № 757/2022 від 7 листопада 2022 року, № 58/2023 від 6 лютого 2023 року,
№ 254/2023 від 1 травня 2023 року, № 451/2023 від 26 липня 2023 року) строк дії воєнного стану в Україні було продовжено, останній раз - з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення із відповідача трьох відсотків річних.
Таким чином, оцінивши всі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: в межах заявлених позовних вимог стягненню із відповідача підлягає борг за договором позики від 06 грудня 2021 року в розмірі 365700 грн 00 коп.
В силу ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню із відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 526, 545, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 80, 81, 89, 141, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-284, 289, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 несплачену суму боргу за договором позики від 06 грудня 2021 року в розмірі 365700 (триста шістдесят п'ять тисяч сімсот) гривень 00 коп..
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3657 (три тисячі шістсот п'ятдесят сім) гривень 00 копійок.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ; зареєстрований по АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ; зареєстрований по АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_2 .
Складення рішення в повному обсязі вчинено 03 листопада 2023 року.
Суддя: Я. І. Керекеза