Справа № 372/1923/23
Провадження 2-ві/372/10/23
ухвала
Іменем України
03 листопада 2023 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Потабенко Л.В.,
при секретарі Буртовій О.Є.,
розглянувши в приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім'єю, поділ спільної сумісної власності, визнання недійсним договору дарування,
ВСТАНОВИВ:
1 листопада 2023 року до Обухівського районного суду Київської області надійшла заява в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім'єю, поділ спільної сумісної власності, визнання недійсним договору дарування, якою ОСОБА_1 заявив про відвід головуючого судді Висоцької Г.В. В обґрунтування необхідності відводу ОСОБА_1 вказав на те, що в провадженні Обухівського районного суду Київської області перебуває справа № 372/1923/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання чоловіка і жінки однією сім'єю, поділ спільної сумісної власності, визнання недійсним договору дарування. Підставою відводу головуючої Висоцької Г.В. на думку представника позивача є наявні об'єктивні обставини, що викликають сумнів у неупередженому та об'єктивному ставленні головуючої в розгляді вищевказаної справи, зокрема, головуюча відмовила в задоволенні клопотання позивача, та задовольнила клопотання відповідача, хоча позивач та його представник заперечували стосовно такого клопотання, обґрунтовуючи тим, що така інформація є конфіденційною. Головуюча порушила принцип рівності сторін у цивільному процесі. У даному випадку прийняття суддею Висоцькою Г.В. різних рішень за аналогічних обставин є законною підставою для відводу судді.
Згідно з ч.2 та ч.3 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
За правилами ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах цивільної справи, а також ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 02.11.2023 року, в якій суддя Висоцька Г.В. вважає заяву про відвід необґрунтованою, суддя дійшов до висновку, що подана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Перелік підстав для відводу судді, визначений у ст. 36 ЦПК України, є вичерпним.
Згідно з вимогами ч.1-3 ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у ст.36 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід або ж відвід може бути заявлено учасниками справи. При цьому, відвід повинен бути вмотивованим.
Так, заявлений відвід обґрунтований за змістом тим, що головуючий по справі відмовив в задоволенні клопотання позивача, та задовільнив клопотання відповідача про витребування доказів.
Вказані обставини викликають у сторони позивача сумніви у неупередженості та об'єктивності судді.
Суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Згідно практики ЄСПЛ, несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44). Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах; неприпустимими є гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).
Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п. 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").
Європейським судом з прав людини в рішенні по справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09 листопада 2006 року зазначено, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Разом з цим, обґрунтування вказаних сумнівів заявник не наводить та не надає доказів на їх підтвердження.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З огляду на викладене, підстав, передбачених ст.36 ЦПК України для відводу головуючого судді не встановлено. Наведені у заяві про відвід обставини не можуть бути підставою для відводу судді Висоцької Г.В., від розгляду даної цивільної справи.
На підставі викладеного та керуючись ст.36, 38,.40 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Висоцької Ганни Володимирівни відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В. Потабенко