ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
24.10.2023м. СумиСправа № 920/901/23
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Саленко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу № 920/901/23
за позовом: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (40021, м. Суми, вул. Лебединська, 13, ідентифікаційний код 03352432)
до відповідача: Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» (40020, Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд.2, ідентифікаційний код 30991664)
про стягнення 349 413,54 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Сіденко Л.В.,
від відповідача - не з'явився,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь 349 413,54 грн заборгованості за договором розподілу природного газу від 01.01.2016, а саме: 302 289,08 грн - основного боргу, 4 987,76 грн - інфляційних збитків, 2 379,63 грн - 3% річних, 39 757,07 грн. - пені; а також судові витрати по справі.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором розподілу природного газу (заява-приєднання від 01.01.2016 № 09420URJIGAP016) щодо здійснення своєчасної оплати вартості перевищення оплаченої річної замовленої потужності, а тому наявні підстави для нарахування інфляційних втрат, 3 % річних від простроченої суми заборгованості відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та пені.
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2023 визначено склад суду та призначено суддю Джепу Ю.А.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 07.08.2023 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі № 920/901/23 за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 19.09.2023, 11:00.
Відповідачем подано відзив від 30.08.2023 №79/15-171 (вх. № 3342 від 30.08.2023), в якому відповідач позов визнає. При цьому у відзиві зазначено, що після відкриття провадження у справі відповідачем була сплачена сума заборгованості за послуги з розподілу природного газу, що є предметом позову в сумі 302 289, 09 грн, а тому просить на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 302 289,08 грн.
У підготовчому засіданні 19.09.2023 у справі № 920/901/23 судом протокольною ухвалою продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 24.10.2023, 10:30.
24.10.2023 представником позивача подано до суду заяву (вх. №4086 від 24.10.2023), в якій він просить закрити провадження за позовною заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» до Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» в частині стягнення суми основного боргу в сумі 302 289,08 грн у зв'язку зі сплатою відповідачем.
Представник відповідача у судове засідання по суті 24.10.2023 не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином.
Представником позивача у судовому засіданні було підтверджено повне погашення боргу після подачі позовної заяви та підтримано вимоги щодо стягнення штрафних санкцій. Також зазначено, що з огляду на обізнаність відповідача про розгляд справи та визнання позову відповідачем вважає за можливе ухвалити рішення у підготовчому судовому засіданні на підставі положень ч.4 ст. 185 та ст. 191 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до положень ч.4 ст. 185 та ст.191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи, що відповідачем визнано позов, відповідач є обізнаним про розгляд даної справи, а також враховуючи сплату ним основної заборгованості в повному розмірі, що підтверджено позивачем, а також з огляду на те, що не вбачається, що задоволення позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе ухвалити рішення у підготовчому судовому засіданні в порядку, що визначений ст. 191 та ч.4 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України.
Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 24.10.2023 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
01.01.2016 між сторонами укладено договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання № 09420URJIGAP016 відповідно до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) на умовах Типового договору, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498.
За умовами пункту 12.1 договору цей договір укладається на невизначений строк.
Відповідно до абзацу 10 пункту 1.4 розділу І Типового договору послуга з розподілу природного газу - це послуга оператора ГРМ, яка надається споживачу і включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи та розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2,1.3 Типового договору розподілу природного газу останній є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).
Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Згідно із пунктами 2.1, 2.2 договору розподілу оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки і порядку, визначені цим договором; обов'язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ.
Пунктом 2.3 договору передбачено, що при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов'язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього договору та Кодексу газорозподільних систем.
Споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у періоді фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи до початку такого періоду. Наявність підтвердженого обсягу природного газу Споживача (його постачальника) доводиться до відома Оператора ГРМ у встановленому законодавством порядку Оператором ГТС, а до відома Споживача - його постачальником. За відсутності у Споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб Споживача на відповідний календарний період Споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи (п. 3.1. договору).
Відповідно до п. 3.3 договору, споживач, що не є побутовим, зобов'язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання. Якщо за підсумками місяця фактичний об'єм споживання природного газу Споживача буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, врегулювання небалансу (дефіциту) природного газу буде здійснюватись його постачальником у встановленому законодавством порядку та відповідно до умов договору постачання природного газу.
Облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем (пункт 5.1 договору розподілу).
Пунктом 5.2 договору розподілу передбачено, що визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених кодексом газорозподільних систем та цим договором.
При здійсненні обліку спожитого природного газу побутовим Споживачем за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу беруться кубічні метри (м куб.) природного газу, визначені відповідно до фактичних показів лічильника природного газу або відповідно до норм споживання природного газу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України. При здійсненні обліку спожитого природного газу Споживачем, що не є побутовим, за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов згідно з вимогами, визначеними в Кодексі газорозподільних систем. У разі виявлення порушень вимог Кодексу газорозподільних систем при обліку спожитого природного газу побутовим Споживачем та Споживачем, що не є побутовим, за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу беруться об'єми природного газу, які нараховуються згідно з вимогами Кодексу газорозподільних систем. Порядок визначення об'єму розподіленого Споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об'ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього Договору. Після запровадження особистого кабінету на сайті Оператора ГРМ Споживач має можливість скористатися ним для формування звітності (передачі показань лічильника газу) та рахунків за надані послуги, а також ознайомлення з визначеними об'ємами та обсягами розподіленого та спожитого природного газу за розрахунковий період (п. 5.3 та п. 5.4 договору).
Згідно із пунктом 6.3 договору величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Річна замовлена потужність об'єкта Споживача на 2023 рік визначена виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, зокрема, за період з 01.10.2021 по 30.09*.2022 становить 563 972, 16 м3. Між сторонами підписаний та належним чином оформлений акт приймання - передачі газу №СУМ0067260 від 30.09.2022, в якому визначено РЗП на 2023 рік.
Таким чином, 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на 2023 рік становить 46 997, 68 м3.
Відповідно до постанови НКРЕКП від 22.12.2021 № 2766 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Сумигаз» установлено наступний тариф на послуги розподілу природного газу: 1) на період з 01 січня 2022 року - у розмірі 1,608 грн. за 1 м3 (з урахуванням ПДВ).
Щомісячний платіж за розрахунком АТ «Сумигаз» на 2023 рік дорівнює 46 997, 68 х 1,608 грн за 1 м3 (тариф на послуги розподілу природного газу з ПДВ) = 75 572, 27 грн.
Відповідно до п. 6.6. Договору, остаточний розрахкунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за завітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Так, за період лютий - травень 2023 року відповідачу надано послугу з розподілу природного газу (потужність) на загальну суму 302 289, 08 грн, а саме:
- за лютий 2023 року - 75 572, 27 грн;
- за березень 2023 року - 75 572, 27 грн;
- за квітень 2023 року - 75 572, 27 грн;
- за травень 2023 року - 75 572, 27 грн.
Згідно із пп. 1 п. 7.4 договору споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Станом на 24.10.2023 відповідачем сплачено на користь позивача 302 289, 08, що підтверджується матеріалами справи та сторонами у справі.
У зв'язку з погашенням відповідачем суми основного боргу з порушенням строку, визначеного договором, позивачем заявлено до стягнення інфляційні, 3 % річних та пеню у відповідних розмірах.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, а як визначено приписами статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання, або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно із статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених зазначеним Кодексом.
Згідно із частинами другою, шостою статті 633 ЦК України умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.
Відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред'явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.
Тобто, договір розподілу природного газу є договором приєднання, за яким його умови визначені заздалегідь однією із сторін, а тому такий договір може бути укладений лише шляхом приєднання другою стороною до нього в цілому, що означає, що друга сторона не може змінювати умови запропонованого договору, а може лише прийняти їх в запропонованому вигляді.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу; споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини; постачальник природного газу (далі - постачальник) суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу; постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.
За приписами частини першої статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494, визначаються взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.
Згідно пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.
Таким чином, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг з розподілу природного газу.
Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 525 Цивільного кодексу України та частини сьомої статті 193 Господарського Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Пунктом 1 частини першої статті 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одним з наслідків порушення зобов'язання, передбачених статтею 611 цього ж Кодексу є сплата неустойки.
За змістом статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи факт сплати відповідачем заборгованості з оплати вартості перевищення оплаченої річної замовленої потужності у сумі 302 289, 08 грн, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в цій частині за відсутністю предмету спору на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.
Щодо нарахованих позивачем 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Згідно з тчастиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вказана норма є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов'язання. Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до наведеного позивачем розрахунку 3 % річних складають 2379,63 грн, що нараховані за загальний період з 13.03.2023 по 31.07.2023; інфляційні збитки складають 4987,76 грн, що нараховані за загальний період з березня 2023 року по червень 2023 року, пеня складає 39757,07 грн.
Здійснений позивачем розрахунок річних, інфляційних збитків та пені суд вважає арифметично вірним.
Суд, розглянувши позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних, інфляційних збитків та пені, вважає їх обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка.
Розподіл судових витрат між сторонам.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із закриттям провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 302 289,08 грн, судовий збір за цими вимогами не покладається на відповідача (в сумі 4534,34 грн), а підлягає поверненню позивачу з бюджету за умови подання до суду відповідної заяви.
Відповідно до частини першої статті 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У зв'язку з частковим визнанням позову відповідачем у відзиві на суму 2 379, 63 грн - 3% річних, 4 987, 76 грн - інфляційних втрат та 39 757, 07 грн пені, що разом дорівнює 47 124, 46 грн, 50% судовий збір за цими вимогами в сумі 353,43 грн підлягає стягненню з відповідача, а інші 50 % в сумі 4 887,77 грн - поверненню з бюджету за умови подання до суду відповідної заяви.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 353,43 грн відшкодування судового збору, а інші 4887,77 грн сплаченого судового збору (4534,34 грн + 353,43 грн) - поверненню позивачу з бюджету за умови подання до суду відповідної заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 130, 231, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1.Закрити провадження у справі № 920/901/23 в частині стягнення з Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» (40020, Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд.2, ідентифікаційний код 30991664) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (40021, м. Суми, вул. Лебединська, 13, ідентифікаційний код 03352432) основного боргу в сумі 302 289, 08 грн (триста дві тисячі двісті вісімдесят дев'ять гривень вісім копійок) на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
2. Задовольнити позовні вимоги в іншій частині.
3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» (40020, Сумська область, м. Суми, вул. Комарова, буд.2, ідентифікаційний код 30991664) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (40021, м. Суми, вул. Лебединська, 13, ідентифікаційний код 03352432) 4 987, 76 грн (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят сім гривень сімдесят шість копійок) інфляційних збитків, 2 379, 63 грн (дві тисячі триста сімдесят дев'ять гривень шістдесят три копійки) 3 % річних, 39 757, 07 (тридцять дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят сім гривень 07 копійок) пені та відшкодування витрат зі сплати судового збору в сумі 353, 743 грн (триста п'ятдесят три гривні сорок три копійки).
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повні реквізити сторін зазначені у пункті 2 резолютивної частини цього рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний суддею 03.11.2023.
Суддя Ю.А. Джепа