19.10.2023
Справа № 361/5947/23
Провадження №3/361/3011/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2023 року Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г., розглянувши матеріали, що надійшли з Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Богданівка Броварського району Київської області, ФОПа, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
19 липня 2023 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшов адміністративний матеріал щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 446622 від 30.06.2023, 30 червня 2023 року о 16 год. 10 хв. в с.Богданівка Броварського району Київської області, по вул.Горького, 15, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ”КАМАЗ”, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей. Від проходження огляду на визначення стану сп'яніння приладом ”Драгер” та у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров”я в лікаря-нарколога відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав. Суду пояснив, що 30.06.2023 року не керував транспортним засобом, так як було вказано працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 446622 від 30.06.2023. Підтримав свої письмові пояснення, які подав до суду.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Яремчук Р.Л. просив провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного складу, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вказує, що ОСОБА_1 не був водієм транспортного засобу в момент його виявлення працівниками поліції, тобто немає жодних доказів того. Зазначає, що 30.06.2023 року ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на замовлення Богданівської сільської ради зранку возили пісок по дитячих майданчиках. За кермом автомобіля ”КАМАЗ” в основному був ОСОБА_2 . Після завершення робочого дня, близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_2 , перебуваючи за кермом автомобіля ”КАМАЗ” припаркував його біля будинку №15 по вул.Горького с.Богданівка та пішов до свого знайомого, а ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 пили пивов кабіні автомобіля та курили. Він випив одну пляшку пива об'ємом півлітра. При цьому, автомобіль стояв на місці, та не був заведений. В подальшому ОСОБА_1 сів на місце водія, щоб викурити цигарку біля вікна. Саме в цей час до нього підійшов працівник поліції та почав вимагати неправомірну вигоду, за непритягнення до адміністративної відповідальності, оскільки йому здалося, що вони щойно приїхали. На повідомлення ОСОБА_1 , що вони нікуди не їздили і він не був водієм працівник поліції не реагував і сказав, що якщо той буде сперечатись, то його затримають за непокору. Після цього працівник поліції ввімкнув портативний відеореєстратор та почав складати протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, працівник поліції не пропонував ОСОБА_1 проїхати з ним до медичного закладу для проходження освідування на предмет вживання алкоголю. В подальшому ОСОБА_2 повернувся до автомобіля, де в цей час також знаходились працівники поліції та, пред'явивши свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу повідомив, що це він був водієм даного автомобіля, проте працівники поліції залишили дану інформацію поза увагою. Посилався, що відповідно до ”Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису”, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ №1026 від 18.12.2018 пункт 5 розділ 2 - включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Звертав увагу, що працівниками поліції грубо порушено порядок направлення до закладу охорони здоров'я для проведення огляду на стан сп'яніння. Стверджував, що ОСОБА_1 не були роз'яснені його права та не забезпечено їх реалізацію працівниками поліції. На відеозаписах відсутні відомості, що ОСОБА_1 роз'яснені хоча б основні його права. Так само відсутня розписка про отримання роз'яснень прав та обов'язків, передбачених ст.63 конституції України та ст. 286 КУпАП.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що 30.06.2023 року ОСОБА_1 разом ним та з ОСОБА_2 на замовлення Богданівської сільської ради зранку возили пісок по дитячих майданчиках. За кермом автомобіля ”КАМАЗ” в основному був ОСОБА_2 . Після завершення робочого дня, близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_2 , перебуваючи за кермом автомобіля ”КАМАЗ” припаркував його біля будинку №15 по вул.Горького с.Богданівка та пішов до свого знайомого, а ОСОБА_1 разом з ним розпочав пити холодне пиво в кабіні ТЗ, бо бул дуже спекотно. Він випив одну пляшку пива об'ємом півлітра. При цьому, автомобіль стояв на місці та не був заведений. Свідок зазначив, що ОСОБА_1 до зупинки перед будинком автомобілем не керував, всі документи були у ОСОБА_2 який пішов до будинку.
Суд, вислухавши ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Яремчука Р.Л., допитавши свідка ОСОБА_3 , дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступного висновку, що ОСОБА_1 не може бути притягнутий.
У протоколі про адмінправопорушення від 30 червня 2023 року серії ААД № 446622 зазначається, що 30 червня 2023 року о 16 год. 10 хв. в с.Богданівка Броварського району Київської області, по вул.Горького, 15, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ”КАМАЗ”, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей. Від проходження огляду на визначення стану сп'яніння приладом ”Драгер” та у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров”я в лікаря-нарколога відмовився.
У протоколі також зазначається, що до протоколу додані: направлення на огляд, акт огляду, подію зафіксовано на боді камеру № 115.
У матеріалах справи містяться: направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП Броварська БКЛ БРР БМР від 30 червня 2023 року (у направленні зазначено, що особу на огляд у заклад охорони здоров”я доставив, хоча це суперечить зхапису на СD диску); Акт огляду на стан алкогольного спяніння з використанням спеціальних технічних засобів ( в Акті не зазначена дата його складання, а також не проставлений підпис ОСОБА_1 про відмову від проходження оггляду на стан сп”яніння); CD-диск з відеозаписом події.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_1 настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, насамперед, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до абзацу п'ятого частини другої статті 16 Закону України ”Про дорожній рух”, підпункту ”а” пункту 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, зокрема, у стані наркотичного сп'яніння. За вимогами пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані, зокрема, наркотичного сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження в встановленому порядку огляду на стан, зокрема, наркотичного сп'яніння.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного Суду від 15.03.2019 у справі №204/2352/16-а).
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол та не може бути перекладено на суд. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильно вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також відеозаписом.
Згідно із ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно зі ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (надалі - Інструкція).
Відповідно до п. 2-4 вищевказаної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Так, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, передумовою для проходження водієм огляду на стан сп'яніння має бути виявлення (встановлення) поліцейським ознак сп'яніння, які передбачені пунктом 3 розділу 1 Інструкції.
Вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп'яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності вважається необґрунтованою та безпідставною, а тому не породжує у водія обов'язку проходити огляд на стан сп'яніння.
Суд звертає увагу, що поліцейським до матеріалів справи недодано належних та допустимих доказів на підтвердження виконання вимог Інструкції.
За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно із п.п. 5, 6, 7, 8 Порядку результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Отже, порушення поліцейським Інструкцій про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. №1452/735) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затв. Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008р.) при здійсненні огляду, направлення на огляд та оформлення його результатів, в тому числі оформлення відмови від проходження огляду - тягне за собою визнання недійсними результату огляду, порушення порядку складення протоколу і як наслідок звільнення від адміністративної відповідальності особи в суді.
Разом з тим, поліцейським до матеріалів справи не додано належних та допустимих доказів на підтвердження виконання вимог Інструкції щодо виявлення і встановлення ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , водію не було запропоновано проїхати до найближчого медзакладу для проходження огляду на стан алкогольного сп”яніння.
Як вбачається з переглянутого в судовому засіданні відеозапису з бодікамери - транспортний засіб ”КАМАЗ”, за кермом якого перебував ОСОБА_1 був нерухомий, з вимкненим двигуном, відсутні дані на відеозаписі, що ОСОБА_1 керував ТЗ безпосередньо перед зупинкою транспортного засобу.
Відповідно до п. 3.5 розділу III Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016 року № 100, після активації нагрудної відеокамери (відео реєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.
Тому на думку суду відеозапис не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
В контексті вмотивованості постанови суду першої інстанції, апеляційний суд враховує рішення ЄСПЛ у справі ”Болдя проти Румунії”, згідно якої ”суд першої інстанції не здійснив розгляд усіх складових елементів правопорушення і зовсім не аналізував надані докази, що йому б надало можливість, у разі необхідності, ухвалити вмотивоване рішення, чого йому в справі не вдалося зробити”.
Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення вини ”поза розумним сумнівом” означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного ”розумного сумніву” в цьому, тоді як наявність такого ”розумного сумніву” у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, на переконання суду, наведені докази свідчать про те, що працівниками поліції не було дотримано саме процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , що в свою чергу призвело до порушення порядку складення протоколу і як наслідок звільнення від адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Таким чином суд вважає, що в ході судового розгляду справи доказів доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суду не надано.
Ґрунтуючись на нормах статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За вищевикладених обставин суд приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 245, 247, ст. ст. 280, 294 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя Радзівіл А.Г.